Так приємно зустріти людину, яка з дійсно гарячим серцем підходить до своєї роботи та вміє мріяти. Анатолій Мішов, засновник фермерського господарства «Фіра», що розташоване у с. Антонівці Хмельницької області, створив органічну ферму, продуктами якої є козяче молоко, кефір та чотири види сиру.

Як ми з ним познайомились? Зустріли на «Агро Паті», влаштованому Першим національним аграрним кооперативом у Хмельницькому. Kurkul.com зміг відрізнити його з-поміж інших по рукам: у пана Анатолія, як і у будь-якого справжнього фермера, вони – в землі.

Господар активно співпрацює з ПНАК, адже для нього це реальна можливість збувати свою органічну продукцію на регулярній основі. Анатолій Мішов утримує 63 кози і основним ходовим продуктом, виготовленим з їх молока, вважає м’які розсольні та тверді сири, які вже набули достатньої популярності. Вони входять до «Щедрого кошика» – продуктового набору екологічно чистої продукції, виготовленої фермерами Хмельниччини.

Читати по темі: Перший національний аграрний кооператив: як спільна справа робить людей заможними

Захоплення викликали слова пана Анатолія: «Українці – єдиний народ у світі, який називає землю «матінкою». Українцю в принципі нічого більше й не потрібно – шматок землі, з якої він прохарчується, одягнеться і усім себе забезпечить».

Чи реально це в умовах сьогодення, яким є ринок органічної продукції в Україні та що являє собою його цінова політика, чи готовий європейський ринок до нашої органіки, а наша органіка – до європейського ринку та з якими проблемами зіштовхується фермер при виборі органічного господарювання. Про все це, а також про історію його ферми, родини та вподобань ми поговорили з власником ФГ «Фіра» Анатолієм Мішовим.

I have a dream

Я вам розповім про свою рожеву мрію. Уявіть собі: Україна на державному рівні перейшла на виключно органічне сільське господарство. Вона була б у змозі прогодувати 150 млн населення – втричі більше людей, ніж її населяє, здоровою їжею. Я мрію про вирощування продуктів харчування без використання мінеральних добрив, гербіцидів, пестицидів та усієї тієї хімії, якою ми руйнуємо власну землю.

Чим займається український агробізнес сьогодні? Фактично перетворює природну родючість землі в доларові знаки на рахунках в іноземних банках. Монетизує родючість землі.

Але ж людина прийшла на землю для того, щоб залишити її кращою, ніж вона її застала. І тільки органічне виробництво дозволяє це зробити. Конвекційне землеробство руйнує землю самим лише підходом до неї. Земля не оцінюється в грошах.

Реальність: чому агрохолдинги ніколи не займатимуться органікою

Жоден агрохолдинг не зможе працювати за органічною технологією. Адже вона відсутня. В органічному вирощуванні немає технології. А є ситуація, яка різниться на кожному конкретному полі та змінюється щоденно. Тут не можна застрахувати себе від аграрних ризиків, просто скропивши гектари якісними хімікатами. А отже, і впевненим у прибутку бути не можна. Тому для великих підприємств органіка – це просто не зручно. Тому, на жаль, вона й не може розвиватися масово.

Я знаю багато фермерів з Хмельниччини і не тільки, які давно за власної ініціативи відмовились від використання будь-якої хімії і виготовляють якісну екологічно чисту продукцію. Але їх проблема, як і моя, в тому, що взяти кредит в сільському господарстві на сьогодні крім крупних агрохолдингів не може ніхто. Фермер повинен працювати тільки за рахунок власних сил і ресурсів. А ще ми банально не маємо ринку збуту.

Дивитись по темі: На Хмельниччині відбулось Агро Паті під егідою Першого національного аграрного кооперативу

Наприклад, минулого року моє господарство виготовляло сир з пліснявою, термін реалізації якого складав від 10 до 14 днів. Продукт не знайшов свого покупця: в Україні люди не розуміють суті органічної продукції, вони звикли споживати гастрономічні товари. Через проблеми з реалізацією довелось припинити виробництво.

Про готовність європейського ринку до нашої органіки і нашої органіки – до європейського ринку

Всі ми знаємо, що конвекційної продукції Європа не потребує. Там цілковито панує інтерес до органіки. В умовах європейського середовища виростити органічний продукт, скажімо, овочі, набагато дорожче, ніж в Україні. Тому в Європі такі продукти вдвічі дорожчі від звичайних.

Якщо люди чують, що автомобіль виготовлено в Німеччині, вони впевнені в його якості. Якби Україна перейшла на органічний стандарт, через 5 років увесь світ на «Made in Ukraine» реагував би зовсім інакше і з задоволенням споживав би нашу якісну продукцію, а ми були б затребувані.

Якби вся продукція, вироблена в Україні, була органічною, ми б не потребували жодної сертифікації, існував би стандарт роботи сільського господарства в державі, знаний на увесь світ. Цього досягнути цілком реально.Так, завоювати ринок важко. Але, справді думаючи про майбутні покоління, ми зможемо стати самодостатньою, дорогою, успішною державою. А думаючи про сьогоднішній день і про набивання кишень, ми самі себе знищуємо.

Моїх прадідів розкуркулили, а я хочу закуркулитись

Я народився в місті, але завжди мене «тягнуло» в село. В дитинстві мене виховували бабуся з дідусем, а троє моїх прадідів були розкуркулені. Одного з них я навіть бачив і їздив до нього в заслання в Казахстан. Йому було 94 роки і він все ще щодня випасав череду корів.

Такий вік був би середньостатистичним по Україні, якби ми споживали виключно органічні продукти. При масовому переході на органічне землеробство, ми б за 5 років отримали не просто очищений ґрунт, а й повітря та воду. Споживаючи органіку можна об’явити бойкот аптекарському бізнесу.

Своїх 50 років я прожив, працюючи на землі. І наступні 50 так проживу. Але уже з чітко вираженою метою – закуркулитись і довести Україні, що за органічним виробництвом її майбутнє.

Ми дуже вдячні пану Анатолію за палку прихильність до органічного способу господарювання, за його стійку життєву позицію та за розмову. А найбільше дякуємо, що навесні він запросив нас побачитись з ним на його козячій фермі, де він покаже, як саме реалізує свої мрії.

Дарина Козоріз, Kurkul.com