Впродовж цього року у проекті АгроМатематика ми разом із фахівцями ГК UKRAVIT рахували, як можна зменшити витрати на вирощування основних сільськогосподарських культур і водночас забезпечити надійний та повноцінний захист рослин від головних шкодочинних організмів. Настав час підбити підсумки та оцінити, як економічна складова у системах захисту та підживлень з використанням вітчизняних препаратів поєднується з ефективністю самого захисту.
Якщо говорити відверто й без замовчувань, аграріям нині доводиться нелегко. Вартість вирощування культур щорічно зростає щонайменше на 15—20% порівняно з попереднім сезоном, а показник рентабельності не те що не зростає, а й навіть знижується. А якщо додати до всього ще й погодні умови, котрі не дають отримати заплановану урожайність вирощуваних культур і обертаються зайвими витратами, то картина взагалі вимальовується не надто радісна.
Не дивно, що аграріям доводиться економити, причому основні статті витрат, на яких вони намагаються заощаджувати, — це саме ЗЗР, насіння та добрива. Та іноді така економія є не надто розумною, оскільки, ганяючись за низькою ціною, аграрії часто забувають про якість придбаного продукту. У ГК UKRAVIT пропонують вирішити цю проблему, застосувавши розроблені фахівцями компанії комплексні системи захисту та підживлень, які уже запроваджені у ряді господарств України та поза її межами. Вартість їх у перерахунку на 1 га посівів у 2—3 рази нижча, порівняно до імпортних препаратів, а ефективність така ж, або й навіть краща. Вартість ми рахували власноруч, а про ефективність нам розповіли аграрії з різних куточків країни, які цього року застосовували препарати UKRAVIT на своїх полях.
Ось лише кілька підсумкових цифр для порівняння:
Суттєва економія на засобах захисту рослин та мікродобривах, чи не так? А враховуючи, що саме такий захист становить значну частку усіх витрат на вирощування культури, це ще й значне загальне зниження собівартості продукції рослинництва. Причому в даному випадку ми отримуємо саме розумне заощадження, коли якість висока, а ціна на неї «справедлива».
Заощадити можна лише тоді, коли продукт, придбаний за нижчою ціною, дасть запланований ефект. Адже в тому випадку, коли, наприклад, придбаний гербіцид не спрацює або ж результат його роботи виявиться гіршим за очікуваний, доведеться витрачатися на додаткові обробки. А це не лише кошти на ЗЗР, а й додаткові кошти на технологічні операції, тож бажання заощадити обертається зайвими витратами.
Саме тому аграрії з пересторогою поглядають на дешеву, але не надто надійну «китайську хімію» і не дуже воліють бачити її на своїх полях. Проте доступна ціна не завжди свідчить про сумнівну якість, як переконливо доводить нам UKRAVIT. Причому доводить не на словах, а практикою: розробляючи ефективні системи захисту та підживлення рослин та втілюючи їх на українських полях разом із нашими сільгоспвиробниками.
До речі, деякі аграрії з тих, із ким ми спілкувалися у процесі прорахунку вартості захисту тієї чи іншої культури, розповідали нам і про свої сумніви. З недовірою ставлячись до різноманітних рекламних обіцянок компаній-виробників агрохімії, вони закладали у своїх господарствах власні досліди. Тобто, відводили окремі площі, на яких застосовували виключно захист від UKRAVIT, а потім порівнювали результати вирощування на цих площах та на інших ділянках, оброблених іншими препаратами. Треба зауважити, що ніхто нам не сказав, що порівняння було не на користь вітчизняного виробника. Ефект отримували той же, а подекуди й кращий, як при застосуванні імпортних ЗЗР. Про вартість ми вже докладно розповіли.
А чому ж, запитаєте ви, саме ці препарати діють краще, адже компанія також купує діючі речовини у Китаї? По-перше, усі технічні діючі речовини мають найвищий ступінь чистоти від інших домішок, тож препарати на виході отримують високої якості. По-друге, компанія закуповує технічні діючі речовини та допоміжні на одних і тих заводах що виробляються для транснаціональних компаній. По-третє на Фабриці агрохімікатів, відбувається постадійний контроль всього процесу виробництва. Тому українські аграрії отримують якісний продукт власного виробництва, який і по кишені буде, і кінцевий результат буде на високому рівні.
Пропонувати аграріям не просто препарат, а повне технологічне рішення, надавати консультаційний і технологічний супровід після купівлі та навіть зберігати придбані ЗЗР на власних складах до тієї миті, аж поки вони знадобляться господарству — саме так працює сьогодні найбільший український виробник ЗЗР та мікродобрив. Тому окрім економії аграрій отримає ще й досить зручну форму співпраці та суттєву допомогу у вирощуванні своїх урожаїв.
Коли ми чуємо «купуй українське», передусім думаємо про підтримку вітчизняного виробника. Та стосовно препаратів UKRAVIT йдеться ще й про те, що виробник думає про підтримку екологічної безпеки країни.
«У першу чергу ми хочемо зробити так, щоб продукція, яку вирощують наші сільськогосподарські підприємства, була екологічно чистою і корисною для людини. Тому що так само ми купуємо продукцію в супермаркетах чи на ринках, і вона повинна бути безпечною, щоб могли споживати наші діти. Ми хочемо розробити напрямок повного контролю: ми забезпечуємо технологію, отримуємо врожай, контролюємо на залишки нітратів чи пестицидів, щоб повністю уберегти наших споживачів. Щоб та продукція, яка вирощена за нашою технологією, повністю відповідала світовим стандартам і не було соромно, як у тих випадках, коли, наприклад, аграрії експортують якусь сільськогосподарську продукцію з України і потім там знаходять діоксини чи щось інше. Ми будемо аналізувати вміст діоксину, різних шкідливих домішок, робити повний спектр аналізів», — розповів Віталій Ільченко, власник ГК UKRAVIT, на прес-конференції, присвяченій підсумкам року у компанії.
Саме на цій ноті можна уже завершувати наші підрахунки та міркування. Системи захисту та виробників кожен аграрій обирає для себе сам, але краще робити це зважено та після детальних розрахунків, щоб вирощування сільськогосподарських культур було найбільш вигідним і зручним процесом.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.