Депутати Верховної Ради України проголосували за відміну відшкодування аграріям експортного ПДВ на олійні і технічні культури.

Як це відбувалося, читайте в блозі Kurkul.com. Ми слідкуємо за ситуацією і публікуємо думки українських аграріїв та експертів.

Четвер, 7 грудня

Хоч і не у звичні останні години перед Новим роком, але все одно проти ночі депутати ухвалили бюджет на 2018 рік. За 40 хвилин до півночі 273 депутати підтримали закон з численними поправками з голосу.

Рада проголосувала в цілому за бюджет, а також — за продовження ще на рік мораторію на продаж земель с/г призначення.

Також були прийняті зміни в Податковий кодекс України. В Уряді пояснили, що правки 180 і 182 є стимулюючими заходами для розвитку внутрішньої переробки олійних культур. Так, з 1 березня 2018 р. відшкодування ПДВ на сою та ріпак буде здійснюватися виключно у разі переробки їх на олію.

Відповідна правка народного депутата Вадима Сидорчука (фракція "Народний фронт") була підтримана парламентарями в ході голосування за внесення змін до Податкового кодексу в четвер.

Прийняті парламентом зміни в Податковий кодекс України завдадуть щорічних збитків товаровиробникам олійних і технічних культур на суму 10 млрд грн ($400 млн). Про це розповів нардеп Іван Мірошніченко в коментарі для Аgropolit.com.

«Зміни до Податкового Кодексу отримали перед самим голосуванням. Без погодження й попередження, у таємному режимі було внесено правки 180 і 182. Їхня суть — при експорті олійних та технічних культур (соняшник, ріпак та соя) не буде повертатися ПДВ. Це та дискримінаційна норма, яку раніше бачили, коли не було повернення ПДВ на зернову групу. Проголосовані поправки зруйнували весь позитив для аграріїв. Уже із завтрашнього дня буде знижено закупівельну ціну для товаровиробників переробниками, а також — експортерами. Причина проста — держава не повертатиме їм ПДВ. Тобто, у кишені фермерів утворилася «дірка» на 10 млрд грн щорічно», — підсумував Іван Мірошніченко.

За словами народного обранця, за такі поправки проголосували депутати двох ворогуючих бізнес-груп — птахівництва та олійної галузі, які останнім часом «роздирали» парламент своїми підкилимними «війнами» за прямі бюджетні дотації.

Джерела в БПП вказують, що така тандемність за це голосування вказує, що дані групи взяли на бюджетну ніч тайм-аут і провели між собою «бартер у голосуванні» на взаємовигідних умовах.

Так, група «птахівників» отримала голоси від колег-«олійників» за невключення в Податковий кодекс поправок, які мали б ліквідувати з 1 січня 2018 року єдиний податок четвертої групи для птахівників. Крім того, вони заблокували зміни в закон про розподіл державної сільгосппідтримки шляхом уточнення поняття «птиця», куди її автори забули включити «м’ясо птиці» (компенсації на здані об’єкти в рамках прогарами підтримки тваринництва в такому разі МХП не отримало б).

Натомість «олійникам» не заважали провести вигідні для них правки 180 і 182, які збивають внутрішню закупівельну ціну на олійні та технічні культури для товаровиробників.

На думку народного депутата, скасовувати спецрежим відшкодування ПДВ можна. Але за умови держпідтримки на гектар або на голову утримуваної худоби, без неї аграрії зазнають значних збитків.

П'ятниця, 8 грудня

Депутати виступили проти скасування повернення експортного ПДВ для виробників соняшнику, ріпаку та сої.

В парламент наступного тижня подадуть законопроект, який поверне відшкодування ПДВ при експорті технічних та олійних культур. Про це повідомив народний депутат від «Самопомочі» Іван Мірошніченко під час конференції «Прийнятий держбюджет 2018: в аграріїв забрали 10 мільярдів гривень».

За словами Івана Мірошніченка, сьогодні немає впевненості в тому, що законопроект буде підтримано, проте підтримка в цьому питанні все ж є.

«Ми готуємо законопроект і будемо ініціювати відміну неповернення ПДВ для цих культур. Чи буде розуміння? Не певен. Але ряд депутатів готовий консолідуватися навколо нас. Це не правильно і будемо це відміняти», — так прокоментував подальші дії щодо проголосованих змін народний депутат від «Самопомочі» Іван Мірошниченко.

Що думають аграрії?

Українські аграрії, схоже, уже звикли до сюрпризів від ВР та уряду, тому поки не поспішають оцінювати ситуацію.

«Цього року під соняшником у нас було засіяно 400 га. Але за цей урожай ми вже не турбуємося, оскільки встигли його реалізувати. І як би там не склалася ситуація, не будемо змінювати планів і на наступний рік, адже закупили вже і насіння, і добрива, і ЗЗР. А от що буде далі — подивимося», — розповідає директор СТОВ «Воля» Володимир Пономаренко (Черкаська область).

Однак деякі сільгоспвиробники встигли занепоїтися.

Скасування відшкодування ПДВ на експорт соняшнику, ріпаку та сої — це жах для фермерів. Про це у ексклюзивному коментарі Kurkul.com розповів голова ФГ «Ельдорадо» Юрій Мелета з Херсонщини.

«Як це можна прокоментувати? Ми і так працюємо на півдні України в складних погодних умовах, а тепер ще взяти і нас так покарати? Це свавілля. Соняшник ми продаємо переробникам, які реалізують олію. Чи вплине це на нас — не знаю. А от ріпак ми продаємо експортерам, тут однозначно буде вплив. Може це для того, щоб стимулювати переробників? Щоб переробляти ріпак і сою в Україні? Побачимо, що буде. Звісно, ці зміни вплинуть на нас, як на виробників. А ми й так особливо не «жируємо», а тут ще й палки в колеса вставляють», — коментує фермер.

Голова ФГ «Едем» із Миколаївщини Роман Дяченко переконаний, що через такі зміни аграрії зазнають суттєвих збитків.

«Звісно, так звані одноосібники, фермерські господарства чимало втратять через таку норму. Ми і так залежали від закупівельників. Цього року, наприклад, по соняшнику був значно менший урожай, а ціни були на рівні минулорічних. Хоча за логікою — менший урожай, менша пропозиція, отже, ціни вищі мають бути. Зрозуміло, що в агрохолдингів є свої переробні потужності. І вони продаватимуть на експорт не сировину, не зернятко, а олію. На них це не дуже позначиться. А в нас, на півдні України, соняшник — чи не єдина культура, яка дає більш-менш нормальні прибутки фермерам. Бо в останні роки, коли спека й посуха, усе вигорає, й інші культури, у яких маржа менша, іноді навіть збитковими стають. Наприклад, у деяких господарствах нашого району цього року отримали лише по 300-400 кг/га сої. Тому навряд чи наступного року дуже зміниться відсоток соняшнику в сівозміні, але зрозуміло, що прибутки ще зменшаться. Давлять нашого брата-фермера…», — говорить аграрій.

А вже дехто встиг прийняти важливе рішення щодо вирощування культур наступного року. Так, головний агроном ПП «Земля Переяславщини» (Київська обл.) Володимир Гловінковський говорить, що у 2018 р. в господарстві зменшать площі під соняшником.

«Цього року, наче відчували щось, — на сьогодні вже більшість врожаю встигли реалізувати. Але ціна і так не дуже висока була, а ще ці нововведення з ПДВ... Тож підприємство прийняло рішення, що наступного року зменшимо площі під соняшником на 200 га. Навзамін посіємо буряк. Сподіваємось, що експорту цукру ніщо не заважатиме?..», — розповів про плани аграрій.

Тим часом читачі Kurkul.com голосують в опитуванні та діляться своїм баченням ситуації на нашій сторінці у Facebook:

 Що думають експерти ринку?

Коментує ситуацію і експерт з аграрних питань Денис Марчук, який не виключає імовірність мітингів та протестів з боку сільгоспвиробників.

«Ми відверто заявляємо, що з аграріїв буде стягнуто близько 10 млрд грн. Тому що ціна на сою, ріпак, соняшник, з урахуванням того, що не буде повертатися ПДВ, буде значно меншою. Відповідно ті виробники, які посіяли і очікували продуктивності на 2018 рік, вони цих коштів не отримають. Тепер питання: як виживати і компенсувати ті затрати, які вони понесуть у наступному році. Товаровиробники, коли входили в посівну кампанію, закладали певну цінову політику, яка формувалася відповідно кон'юктурі ринку. А тепер потрібно формувати з урахуванням зменшення ціни на урожай на 20%. А окрім цього потрібно ж було закласти зміну ціни палива, підвищення мінімальної зарплати. Тобто мінус був би дуже високим і без відміни компенсації ПДВ. Що цікаво — ніхто до кінця не бачив розробленої схеми розподілу коштів на тваринництво ніхто не бачив. Це нечувано. Звичайно у аграріїв є підозри, що певна сума буде розподілена між кількома найбільшими виробниками тваринницької продукції. Не виключено, що аграрії вдаватимуться до дій, які нестимуть характер відстоювання своїх прав», — коментує Денис Марчук.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) просить зберегти відшкодування ПДВ для олійних культур. 

Комітет зернових та олійних культур Асоціації хоче виразити своє занепокоєння щодо такого положення. Зокрема, хочемо звернути увагу на таке.

Рослинництво, а саме зернова та олійна галузі, є надзвичайно важливою частиною економіки України, що показує стале зростання, та має широкий експортний потенціал.

На думку представників Комітету Асоціації, ці зміни призведуть до значного зниження закупівельних цін на внутрішньому ринку на сою, ріпак та соняшник, і, відповідно, до недоотримання виробниками прибутку. Зокрема, виробники цих культур будуть поставлені у неконкурентні умови з виробниками інших культур, оскільки будуть позбавлені права отримувати державну фінансову підтримку через механізм відшкодування ПДВ при експорті.

Як зазначають експерти Асоціації, скасування відшкодування ПДВ на зазначені олійні культури призведе до коригування закупівельних внутрішніх цін на розмір суми ПДВ.

Проектом Закону фактично пропонується впровадження заходу, еквівалентного експортному миту на олійні культури, що може негативно вплинути на конкурентоспроможність України на міжнародних ринках та призвести до зниження валютних надходжень до держави. У разі здійснення такого коригування вітчизняні виробники зазнають значних втрат доходу у дуже важкий для них час.

«Ми вважаємо, що  напрямки державної політики в даному секторі та її наслідки мають бути ретельно проаналізовані та спрямовані на вдосконалення та розвиток сектору на довгостроковий період. Саме тому ми вважаємо необхідним зберегти відшкодування ПДВ для олійних культур», —  ідеться в повідомленні.

Проти відміни експортного ПДВ також виступив генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький.

«Відміна експортного ПДВ на сою, ріпак та соняшник для українських аграріїв призведуть до прямих фінансових втрат. При збереженні поточних експортних цін на ці культури і аналогічних темпів експорту, аграрний сектор недоотримає 9-10 млрд грн. Правка вплине на погіршення іміджу України як надійного торговельного міжнародного партнера. Очікуються незадоволення та штрафні санкції, оскільки більшість угод вже укладені. Крім того, це вплине на погіршення відносин з нашим стратегічним партнером — Європейським Союзом, оскільки 90% експорту ріпаку йшло в ЄС. У цілому ця правка означає винищення ріпаку на українських полях. У рамках 2-3 років сівозміни ріпак перетвориться на збиткову культуру. Це ще один доказ того, що довгострокове інвестування в Україну дуже ризиковане», —  прокоментував ситуація Тарас Висоцький.

Натомість існує інша думка з цього приводу.

«Завдяки експортному миту на соняшник 98% його експортується у формі соняшникової олії, тоді як для інших олійних культур сої та ріпаку цей показник складає лише 10% та 15% відповідно», — коментують експерти.

Для початку аграріям доведеться пристосуватись до падіння цін на сою та ріпак, але це буде лише короткостроковим ефектом.

«Наприклад, незважаючи на експортне мито, 10 млн т вирощеного соняшнику дає аграріям щороку більше прибутків ніж 60 млн т зерна. При цьому Україна займає перше місце в світі по експорту соняшникової олії з часткою в світовому експорті близько 60%. Якщо додати до цієї індустрії ще й інші олійні культури такі як соя та ріпак, то Україна займе домінуючу нішу на світовому ринку олії в цілому. Це дозволить Україні зайняти стратегічне місце у плані світової харчової безпеки, що посилить міжнародні позиції України», — говорять учасники ринку.

Згідно даних Держстату, у 2016 р. 90% сої та 85% ріпаку вивозились з України у вигляді сировини, тоді як для насіння соняшника цей показник складав всього 2%.

Стимулюючі заходи по внутрішній переробці дозволять протягом року перейти від експорту сировини до переробленого продукту. За попередніми підрахунками, це дозволить залучити $500-600 млн інвестицій та створити близько 12 тис. нових робочих місць.

Додаткові надходження до державного бюджету складуть щонайменше 500 млн грн щорічно.

Згідно дослідження Міжнародного інституту регулювання ринків їжі, за останні 15 років різного роду експортні обмеження вводили щонайменше 65 членів СОТ. Так, експортні квоти та податки на експорт сої діють в Бразилії та Аргентині. Зокрема, в Аргентині податок на експорт сої складає 30%. В Індонезії діють експортні обмеження покликані збільшити переробку сировини в пальмову олію. США та ЄС тримають нульові імпортні ставки для насіння олійних культур, зберігаючи при цьому імпортні мита на олію з метою стимулювання внутрішньої переробки.

Україна нічого нового в плані обмеження на вивезення сировини олійних культур не придумала. Прийняті стимулюючі заходи відповідають всім міжнародним угодам України. Так, невідшкодування ПДВ на окремі види зернових та олійних культур діяло в Україні у різних формах протягом 2011-2016 рр. і жодного разу не викликали будь-яких зауважень з боку міжнародних партнерів.

Вже у понеділок, 11 грудня, аграрії відзначають, що відчули на собі результат відміни компенсації експортного ПДВ. Зокрема, про зниження закупівельної ціни на сою нам розповів фермер із Сумщини, голова ТОВ «Беєво» Іван Сало.

«На сою вже зняли ціну на 50 грн. І з 1 січня обіцяють зменшення ціни ще на 10-15%. Так що ця ситуація вже на нас позначилася. Зараз я думаю продати тон 500-600, бо я знаю, що ціна після нового року впаде, а долар і, відповідно, ціни на мінеральні добрива — піднімуться. То треба зараз продати хоч трохи, щоб добривами запастися. А тоді вже, що буде», — розповідає фермер.

Чи можна якось вплинути на ситуацію та відмінити правки 180 та 182, які саме і передбачають відміну компенсації ПДВ при експорті олійних та технічних культур, аграрій не впевнений. Але своїх колег, які готові виходити на протест, підтримує.

«Нічого не зміниться, раз це вже закладено в бюджет. Все зроблено так само, як і з блокуванням податкових накладних. Тим, хто мільярди краде — нема блокування ніякого. А хто чесно робить — тим блокують. І нам блокували. За що й хто — не знаю, взагалі завал був. На мітинг я не піду, то вже хай молодь іде, але я їх підтримую», — говорить Іван Сало.