Новий 2018 рік ознаменувався для аграрних бухгалтерів багатьма законодавчими новаціями у сфері бухобліку. Наприклад, із 1 січня фермерів зобов’язали сплачувати ЄСВ, тож треба буде враховувати у звітності. Але про це трошки згодом...

Ще одна новація для с/г підприємців із початку 2018 р. — тепер тим, у кого на власному балансі є свердловина (або ж її орендують і добувають воду — так звані первинні водокористувачі), треба буде складати фінансову звітність за міжнародними стандартами (МСФЗ). 

Причому обсяги добутої води і напрями її використання значення не мають.

Щоб розібратися в цих нововведеннях, Kurkul.com звернулися до консультанта з питань бухгалтерського обліку та оподаткування Олександра Золотухіна.

Експерт на конкретногому прикладі роз'яснив: нехай це буде якесь невелике фермерське господарство з двома членами і 1 млн річного доходу, яке добуває якихось 600 л/добa для задоволення власних питних, санітарно-гігієнічних потреб. Але й таке фермерське має складати фінзвітність за міжнародними стандартами.

Зміни до Закону про бухоблік

Причина – зміни до Закону про бухоблік (Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), внесені Законом України від 05.10.2017 р. № 2164-VIII, які набувають чинності з 01.01.2018 р.

Власне, змінами оновлена ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік, де сказано про необхідність складати фінансову звітність за міжнародними стандартами в тому числі підприємствами, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення.

До підприємств, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, належать підприємства, які здійснюють діяльність з (див. оновлену ст. 1 Закону про бухоблік):

•   геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та/або
• видобування корисних копалин загальнодержавного значення, та/або
• виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, та/або
• транспортування трубопроводами (у тому числі з метою транзиту) вуглеводнів та хімічних продуктів.

До корисних копалин загальнодержавного значення належать в тому числі підземні води (див. Перелік корисних копалин загальнодержавного значення, затверджений Постановою КМУ від 12.12.1994 р. № 827):

• Мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові);
• Питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання);
• Промислові;
• Технічні;
• Теплоенергетичні.

Тільки звітність за міжнародними чи ще щось? Міжнародний бухоблік.

Ми можемо вести бухгалтерський облік і за нашими П(С)БО, а звітність нехай вже складемо за МСФО?

З цього приводу статтю 12-1 Закону про бухоблік доповнено частиною шостою, в якій сказано, що «Підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами, зобов’язані забезпечити ведення бухгалтерського обліку відповідно до облікової політики за міжнародними стандартами після подання першої фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами, що визнається такою у порядку, визначеному міжнародними стандартами».

Цю норму можна зрозуміти так, що починаючи з 2018 року бухоблік можна вести ще опираючись на наші П(С)БО. А фінансову звітність за 2018 рік маємо скласти за МСФО. Але вже починаючи з 2019 року і бухоблік ведемо відповідно до облікової політики за міжнародними стандартами.

Публічність фінзвітності

Відповідно до зміненої ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік такі підприємства зобов’язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством.

Тобто, по-перше, підприємство зобов’язане буде мати власну веб-сторінку, на якій можна публікувати фінзвітність. Таким чином, якщо сторінки немає – потрібно створити. По-друге, фінзвітність повинна бути підтверджена аудиторським висновком. Отже, наймайте аудитора, який це зробить. За плату, звісно. По-третє, річна фінзвітність буде обов’язково публічно оприлюднюватися на тій самій сторінці. Логічно, що вперше оприлюднити слід буде фінзвітність за 2018 рік.

А як не перейдемо?

Закон про бухоблік рясніє й іншими суттєвими змінами. Але нам на сьогодні поки що досить сказаного.

Наостанок таки душить цікавість: що може світити середньостатистичному невеликому сільгосппідприємству, яке має свердловину і не перейде на МСФО?

Тут поки що спокійно. Для більшості підприємств якоїсь очевидної відповідальності немає. В першу чергу підводні камені можуть бути для платників податку на прибуток. Адже відповідно до п. 44.2 Податкового кодексу платники податку, які відповідно до Закону про бухоблік застосовують МСФО, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами, з урахуванням положень цього Кодексу. Отже, порахував податок не за тими стандартами – вже порушив податкове законодавство. З іншої сторони, навряд чи перевіряючі настільки обізнані в міжнародних стандартах, що будуть рахувати це за порушення.

Зрештою, у нас таки є надія, що цю норму Закону про бухоблік підкоригують. Адже, погодьтеся, невеликим сільгосппідприємствам переходити на облік за міжнародними стандартами, м’яко кажучи, немає сенсу.

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2017 р.