Ще з 2013 року для команди Latifundist Media стало традицією виїжджати на так звані польові роботи — АгроЕкспедиції. Згодом народився і сайт Kurkul.com, який приєднався до цієї шаленої «гонки на колесах». Щороку, починаючи з весни, ми відвідуємо великі і малі господарства, знайомимося з фермерами та описуємо побачене в полях у щоденних блогах. Цього року наша команда здійснила сім експедицій, побувавши у різних куточках України — від заходу до сходу.

Пшениця, соя, соняшник, кукурудза, цукровий буряк — незмінні культури у списку наших польових «ревізій». Про результати року, що минає, ми розпитали у героїв наших агроекспедицій.

Як вродила пшениця?

Після АгроЕкспедиції Посівна 2017, з якої стартує наш річний маршрут, ми відправилися у АгроЕкспедицію Пшениця 2017. Цей кроп-тур почався 26 червня. У результаті ми об’їхали сім областей України та побували у десяти підприємствах. Таким чином дізналися, що у західних областях надають перевагу сортам закордонної селекції, а на Слобожанщині ― всіма руками за вітчизняні сорти, особливо одеські та «юр’ївські». Це зумовлено зміною клімату в Україні.

Фермер з Харківщини Сергій Колодяжний нам розповів, що іноземна пшениця надто «ніжна» для наших кліматичних умов, а от українські сорти краще себе показують в умовах дефіциту вологи.

Натомість директор «Бучачагрохлібпром» Михайло Євусяк із Тернопільщини міг би посперечатися із слобожанським аграрієм, адже отримує щедрі врожаї пшениці закордонної селекції, якою засівають 70% площ. Саме на неї роблять ставку на цьому підприємстві.

Загалом, за час АгроЕкспедиції Пшениця 2017 ми побачили на полях понад 15 сортів пшениці. Українську селекцію двічі представляв сорт Богдана — у західному і східному регіоні, а також Статна, Смуглянка і Каланча.

Біологічний прогноз врожайності на різних полях складав від 3 до 12 т/га. До речі, чи не в кожному господарстві зауважили ― із кожним роком врожайність пшениці поступово зростає. Але що ж отримали фермери у підсумковому заліку?

Після збору урожаю агроном господарства «Ідек 2006» Олександр Талімончук (Рівненська обл.) зазначає, що минулого року осінь була посушливою. Тож у зиму пшениця увійшла менш розвиненою. Але це не вплинуло на результат.

«Зиму вся пшениця пройшла досить добре. Через холоди і приморозки озимі увійшли в зиму недорозвиненими, але за рахунок весняної прохолоди пшениця добре кущилася та дорозвинулася. Тобто те, чого пшениці восени не вистачило, вона компенсувала навесні. Урожай на круг ми отримали приблизно 7,3-7,4 т/га. В принципі такого і чекали, але була надія отримати трохи більше, приблизно 8 т/га. Хоча раді й цьому результату», — розповів нам Олександр.

До слова, наша команда на одному з полів ще в червні зробила свої розрахунки, і прогнозувала урожайність 7,2 т/га. Тож наші прогнози були близькими до істини.

Читати по темі: Пшениця 2017. День 4. «Агросвіт-Волинь», «Дубенська аграрна компанія» та «Ідек-2006»

Окрім цього, Олександр Талімончук розповів, що дощів у їхньому регіоні було достатньо. Невиправдані очікування щодо урожайності агроном пояснює тим, що потенціал пшениці не розкрився саме з осені. У зиму вона зайшла не розкущеною, у фазі 6 листочків.

«А вологість, добрива і захист були на рівні. У наступному році думаємо збільшити площу під пшеницею на 200 га. Я вважаю, що треба більш уважніше поставитися до сівби, для цього ми придбали нову сівалку. У 2017 р. пшениця ввійшла у зиму краще, 80% посівів у гарному стані. Тож цього року нарікати на озимину не можна», — додає агроном.

Якими будуть посіви і урожай, ми неодмінно перевіримо наступного року.

Бобовими шляхами

На Тернопільщині 2 серпня стартувала наша наступна АгроЕкспедиція — Соя 2017. Цього року наша команда провела у соєвих полях п’ять днів, відвідала сім областей та дослідила стан сої на полях 12 господарств. Було контрастно: ми згорали під палючим сонцем та мокли під пронизливим дощем, але навіть це не злякало наших журналістів.

І одразу ж ми помітили приємну тенденцію — розширення площ під соєю. За даними Держстату у 2017 році площі посіву зросли до 1831,1 тис. га, що на 6,6% більше, ніж минулого року. Внаслідок морозів строки посіву змістилися на квітень-травень. Але тим не менше, уникнути морозного удару не вдалося: після сходів холод призупинив нормальний розвиток рослин. Щодо сортів — цього року сільгоспвиробники віддали перевагу іноземній селекції.

Загалом в Україні урожайність сої коливається між 1,5 т/га і 6 т/га. Зокрема, високої урожайності можна досягти лише на площах з поливом.

Після контрастів погоди, сільгоспвиробники не сподівалися на рекордні врожаї сої. На момент нашого візиту, аграрії у середньому прогнозували 2-3 т/га. Хоча подекуди ставили і вищу планку: зокрема, у «Агропродсервісі» чекали 4-4,5 т/га. А от на Полтавщині, де дощів не бачили з травня, аграрії зазначали, що радітимуть і 2 т/га.

Але прогнози прогнозами, а ми розпитали у героїв наших експедицій, який урожай вони зрештою отримали.

Головний агроном ФГ «ТВК» Віталій Вакулик (Черкаська обл.) зазначає, що погода внесла свої корективи, але те, що було задумано, зібрали.

«У середньому ми зібрали 2,5 т/га, але кожен сорт показав себе по-різному. Особливістю було те, що період вегетації сої в цьому році затягнувся і збирати її ми закінчили аж 15 жовтня. Загалом більшому урожаю завадила нестача вологи, якої у минулому році було більше», — говорить Віталій Вакулик.

До речі, наступного року у господарстві вирішили зменшити посіви сої, натомість більше посіяти ріпаку.

Читати по темі: АгроЕкспедиція Соя 2017. Черкаська область: ТВК та Олімп

Тут же, на Черкащині, у іншому господарстві — ФГ «Олімп» зазначають, що виростити хороший урожай, як і більшості аграріїв, завадила засуха. Виконавчий директор підприємства Іван Косенко розповів, що їхня соя не пройшла повний цикл вегетації.

«Ми планували отримати у середньому 3,5-4 т/га, а зібрали 2,5 т/га. Нам довелося прискорити збір урожаю, бо соя, не дивлячись на вологу, почала дуже сильно сипатися. Тому зібрали її дуже швидко, якщо б не додали швидкості, то, мабуть, не мали б і цього урожаю. Тому ми вирішили дещо зменшити площі під соєю на користь кукурудзи. По сої ми хочемо у наступному році оновити сорти, додаємо еліту. У минулому році рання соя вродила краще, ніж середня. В цьому році навпаки — ранні сорти були дуже слабкі», — розповідає Іван Косенко.

Тож, як бачимо, 2018 рік може показати зовсім іншу динаміку по сої.

У полтавському господарстві ФГ «Октан» урожайність сої ще нижча — середній показник 1,6 т/га. І тут теж чекали більшого. Зокрема, наші експерти, з якими ми відвідували поля, також давали кращі прогнози.

Читати по темі: АгроЕкспедиція Соя 2017. Полтавська область: Подоляка та Октан

«На полі, яке оглянули агроекспедитори, ми зібрали 1,8 т/га. Чекали від сої трохи більше, приблизно 2 т/га, бо рослини виглядали задовільно. Хоча у наступному році, мабуть, будемо змінювати фунгіцид, бо зараз він недопрацював, через це отримали трохи меншу віддачу. В цілому, можу сказати, що результат непоганий, бо два місяці рослини не мали рясного дощу і страждали від посухи. Збирали урожай ми вчасно, соя у нас майже вся ранньостигла», — розповідає головний агроном ФГ «Октан» Катерина Шубіна.

Наступного року у господарстві не планують скорочувати площі під соєю, адже не хочуть відмовлятися від такого хорошого попередника.  

«Звичайно, врожаї у нас не такі, як в Америці, але ми стараємось. У наступному році чекаємо вищу врожайність», — говорить пані Катерина.

Чого і бажаємо!

І нюхали, і лущили…і фотографувалися

Наступними нас зустрічали соняшникові поля. Мабуть, чи не найкрасивіша агроекспедиція року. Зробивши невелику перерву після соєвих пригод, вже 28 серпня на тиждень ми вирушили в АгроЕкспедицію Соняшник 2017.

Ми фактично перетнули країну з півдня на північ, зробили вояж з літа в осінь, з посушливої спеки — у прохолоду з дощами. Шлях проходив через сім областей, в яких наші два екіпажі відвідали 17 підприємств. І не дивно, що так багато, адже Україна традиційно тримає своє місце в трійці світових лідерів з вирощування соняшнику. Тож нам хотілося повноцінно показати всі агрономічні нюанси вирощування цієї культури.

На момент нашого візиту десь уже збирали соняшник, десь ще не починали. Але перші проміжні результати вже були. Ранній збір зумовила засуха і висока температура, особливо це стосується південних областей. Адже яким би теплолюбивим не був соняшник, якщо тижнями на небі ні хмаринки і температура вище 35 °С, а іноді і вище 40 °С, навряд чи для рослини це комфортно. Спека буквально випікала стебла і кошики. Щоб зберегти врожай, багатьом довелося почати збирання майже на два тижні раніше. Крім північних областей — там з вологою ситуація трохи краща, і спека була більш поміркованою.

Окрім цього, аграрії скаржилися на засилля квіткового паразита — вовчка. Цього року він заполонив багато площ і навіть дістався півночі України, де раніше не було таких проблем.

Наша команда робила підрахунки і прогнози про урожайність соняшнику в кожній області. Наші дані були такими:

• Запорізька — від 1,8 т/га до 2,5 т/га;
• Херсонська — під зрошенням 3,5-4 т/га, без поливу 0,8-1,5 т/га;
• Миколаївська — від 1,5 до 2 т/га;
• Дніпропетровська — 2,5 т/га;
• Кіровоградська — від 2,8 т/га до 3,2 т/га;
• Черкаська — від 2 т/га до 3 т/га;
• Київська — від 2 т/га до 3 т/га.

Що отримали виробники?

У господарстві «Хлібодар» (Херсонська обл.) вирощували соняшник і на демоділянках, і на загальній площі. Головний агроном господарства Дмитро Онищенко розповідає, що досягти запланованого урожаю цього року їм завадив вовчок.

«На загальній площі ми зібрали у середньому 1,8 т/га, на демо-полях — 2 т/га. Чекали трішки більшого урожаю, але у цьому році вовчок не дав набратися насінню, тому на деяких ділянках урожай не дуже, є місцями 0,5-0,8 т/га. Але ж не треба забувати про посуху. У колег-сусідів спека ще більше вплинула на урожай — отримали в середньому 1 т/га. Тому ми, можна сказати, задоволені», — розповідає Дмитро Онищенко.

Читати по темі: АгроЕкспедиція Соняшник 2017. Херсонська область. Геліос-1, Хлібодар і Ельдорадо

А от у Запорізькій області в ФГ «Прогрес» урожай соняшника оцінюють як непоганий. Головний агроном господарства Станіслав Захарченко розповів, що на деяких ділянках очікували навіть менше, ніж отримали.

Читати по темі: АгроЕкспедиція Соняшник 2017. Запорізька і Дніпропетровська область: Прогрес та СФГ Скорук А.В.

«У нас урожайність різних гібридів коливається у межах 2-2,8 т/га. І хоча очікування справдились, все одно посіви страждали від нестачі вологи, за сезон випало менше 400 мм опадів. Але загалом урожай цього року залишився на тому ж рівні, що минулого. У цьому році ми зменшили площі під соняшником і посіяли ріпак. Загалом ніяких змін, крім посухи, не було», — коментує головний агроном.

А що ж з кукурудзою?

Кукурудзяні поля зустрічали нашу команду 26 вересня. Саме тоді стартувала наша традиційна осіння АгроЕкспедиція Кукурудза 2017. Ми відвідали 16 господарств із земельним банком від 1 тис. до 12 тис. га в семи областях України.

У 2017 р. сільськогосподарські підприємства України відвели під кукурудзу близько 3,5 млн га. Це приблизно 14% орних земель в масштабах всієї країни. У першій трійці за розміром посівних площ під цією культурою Полтавська, Чернігівська та Черкаська області.

З кукурудзою господарствам теж прийшлося нелегко. Цього року аграрії відзначають велику кількість шкідників, головний з яких — кукурудзяний метелик. Масштаб шкоди якого порівнюють з вовчком на соняшнику. В таких умовах українські сільгоспвиробники змушені були проводити не менше двох інсектицидних обробок. Однієї часом бувало недостатньо, оскільки, з огляду на сприятливу для шкідників погоду, на посівах можна було зустріти повторну навалу того ж стеблового метелика або бавовняної совки.

Окрім цього, в деяких підприємствах до моменту дозрівання зерна зіткнулися з фузаріозом початків. Ну, і звичайно, відзначимо погодні умови, які вплинули і на кукурудзу також. Зокрема, у Кіровоградській області ми бачили посіви, де початки були катастрофічно малими. На таких полях виробники прогнозували зібрати 3,5-4 т/га. До слова, саме зміна клімату змусила аграріїв підбирати гібриди кукурудзи з іншим ФАО, в залежності від нових погодних особливостей свого регіону.

По завершенню жнив, головний агроном ФГ «Світанок» Владислав Кривченко з Сумщини розповів, що в середньому їм вдалося зібрати 10,5 т/га кукурудзи.

Читати по темі: АгроЕкспедиція Кукурудза 2017. Сумська область: Мрія і Світанок

«Кукурудзу ми вже частково продали, але ще трохи зберігаємо. Погодні умови цього року були несприятливі, через це ґрунтовий і страховий гербіциди спрацювали погано. Було холодно. Тим не менше, урожайність отримали хорошу. Середня вологість 21-23%. На початку збору була і 19%, але протрималася всього два дні, а далі погода зіпсувалася і навіть збирали з вологістю 25%», — розповідає головний агроном.

Наступного року кукурудзи у господарстві буде більше. Якщо у 2017 році під цю культуру віддали 800 га, то у 2018 планують засіяти близько 1300 га.

А ось фермери з Полтавщини зібрали вдвічі менше. Засновник ФГ «Шляхова» Олексій Шляхов розповідає, що у всьому винна засуха.

«Погодні умови дуже підкачали. Кукурудза дала трохи більше 5 т/га у сухій вазі. У «сирому» вигляді урожайність склала в середньому 6,2 т/га. Одразу боялися прибирати, чекали гарної погоди. Коли вологість була 18-20% ми ще «носом крутили». А потім вже коли пішли дощі, то ми прибирали і при 25%. Наступного року змінювати підхід до технології у господарстві не планували», — ділиться з нами результатами року Олексій Шляхов.

А його колега і земляк Віктор Пасічниченко — головний агроном ПСП «Орач» — розповів, що цей рік видався «середнім».

«Рік закінчився, мабуть, як і решта до цього. Щось краще дало, щось менше. Ви ж бачили, які погодні умови були. Дощів ми так і не дочекалися. Озимина зійшла в середині жовтня. Кукурудзу збирали в кінці вересня та на початку жовтня. Вологість 10-18%. Середня урожайність 5,1 т/га», — коментує головний агроном.

Читати по темі: АгроЕкспедиція Кукурудза 2017. Полтавська область: Шляхова, Орач та АПК Докучаєвські Чорноземи

І додає, що не дивлячись на посушливі умови, засоби захисту спрацювали — поля чисті.

«Все залежить від того, коли їх застосовувати. Фаза розвитку, температурний режим, погодні умови... Тут не лише заслуга засобів захисту, але і агрономічної служби та тракторної бригади. За агрономічними показниками цей рік середній. Якщо соняшник трохи витягнув вгору, то кукурудза і соя потягли на низ. Натомість 2017 важкий морально і фізично. Але міг закінчитися ще гірше, бо довго не сходила озимина. Дощу взагалі не було, насіння лежало в землі. Природа — річ така: щось дає, щось забирає. Але все одно існує кореляція. Якщо влітку не було опадів, то зараз заливає. Зрештою, сума ефективних температур за рік виходить та ж, що й має бути», —  розповідає Віктор Пасічниченко.

На солодкій ноті…

Завершити наші річні підсумки ми вирішили на АгроЕкспедиції Цукровий буряк 2017. Для нас вона була останньою з «польових» експедицій у цьому році. Але не останньою загалом, адже після «солодких пригод» ми ще побували в німецькому Ганновері на Agritechnica 2017. Детальніше про наші пригоди на найбільшій у світі виставці сільськогосподарської техніки читайте тут.

Цукровий буряк — це завжди холодна і мокра експедиція, яка цього року стартувала 24 жовтня. Відігрітися в цьому кроп-турі можна лише на цукрових заводах, які ми також відвідували. На нашому шляху було 7 областей і 15 підприємств.

Цьогоріч в Україні цукровими буряками було засіяно 310 тис. га, що на 6% (291 тис. га) більше, ніж у 2016 р. Однак свої корективи у плани аграріїв щодо збільшення обсягів виробництва, звісно, внесла погода. Але солодка культура випробування витримала. Пересівати частину полів довелося лише у Харківській і Полтавській областях .

У західних регіонах через холодну дощову погоду збільшився період вегетації і зменшилася цукристість коренеплодів, хоч загалом урожайність була непоганою. Захід і частина південних областей (Львівська, Тернопільська, Хмельницька та Херсонська), де не спостерігалася нестача вологи, змогли отримати врожайність близько 50-51 т/га. Натомість у Сумській, Черкаській, Київській та Харківській областях посіви страждали через приморозки і відсутність опадів. Внаслідок цього врожайність цукрових буряків коливається в діапазоні 34-37 т/га.

Директор СТОВ «Славута» Василь Лисенко (Полтавська обл.) розповів, що цього року їм вдалося зібрати урожай у 50 т/га, цукристість — понад 18%.

«Врожайність непогана, якщо звернути увагу на погодні умови. Цукристість теж хороша. Але є проблема — сьогодні нема ціни на цукор. Вона граничить із собівартістю сировини. Ми сподівались, що профіциту не буде, що товар експортують і ціна нормалізується, але ж ні», — коментує фермер.

Тим не менше наступного року у господарстві планують збільшити площу під цукровим буряком. Але все покаже весна і ринок цукру.

«Якщо ситуація стабілізується, то ми збільшимо площі. Але менше точно не буде. Плануємо 70-80 га посіяти», — говорить Василь Лисенко.

Читати по темі: АгроЕкспедиція Цукровий буряк 2017: Новооржицький цукровий завод, Славута та Байєр АгроАрена

Хоча прогнози і від фермерів, і від експертів не зовсім позитивні, варто пам’ятати, що ринку цукру притаманна циклічність. Тож непростий період згодом зміниться на кращий.

А на цьому ми робимо тимчасову зупинку і вже у 2018 році знову будемо надавати вам свіжу інформацію з полів у наших агроекспедиційних блогах. Слідкуйте за нашими оновленнями і не пропустіть — стартуємо, як завжди, з посівної!