У переддень нового 2018 року ми всі традиційно намагаємося завершити поточні справи й поринути у вир святкової метушні. І задумуємося про те, як пройшов цей рік та плануємо наступний. Тож давайте разом із Kurkul.com згадаємо, чим жили аграрії у 2017?

Урожай не урожай

Звичайно, завжди сподіваєшся на краще. А коли ти фермер і працюєш не покладаючи рук — то й поготів. Однак як би не хотіли українські аграрії побити минулорічний рекорд зі збору зернових і зернобобових та зібрати більше 66 млн т, вийшло трохи не так…

На кінець листопада 2017 р. в Україні було зібрано тільки 59,9 млн т зерна. Але це ж без тих кількох тисяч гектарів досі незібраної кукурудзи :)

Натомість головне аграрне відомство — Мінагрополітики — залишається більш оптимістичним і очікує, що виробництво зернових і зернобобових культур буде в межах 62,3 млн т за врожайності 4,3 т/га.

На щастя, куркулі не сумують, бо вже п’ятий рік поспіль збирають більше 60 млн т зерна. Так, абсолютний рекорд урожайності був торік, коли зібрали майже 66,1 млн т зерна (без урахування Криму і зони АТО). У 2015 р. урожай склав 60,1 млн т, у 2014 р. — 63,9 млн т, у 2013 р. — 63,1 млн т.

Читайте за темою: АгроЕкспедиції

Підступна погода

Рекорд, може, і судилося б встановити. Але в плани наших аграріїв втрутилася підступна погода. Травневі приморозки, шалені буревії, літня засуха — через це постраждали поля й сади.

Так, наприклад, садівники недорахувалися 10-50 %, а подекуди й більше, урожаю. А середня урожайність соняшника знизилася до 1,96 т/га проти 2,24 т/га у минулому році. Те ж спіткало і пшеницю, і, сою, і ріпак, і навіть кукурудзу…

Читайте за темою: Рік на колесах: підсумки АгроЕкспедицій 2017

І знову ж таки — наші аграрії не здаються й щодня кидають виклик складним погодним умовам. Випробовують більш пристосовані сорти, тестують різні системи обробітку ґрунтів, добрив, гербіцидів, працюють із різними видами зрошення, аби отримати бажані хороші врожаї.

Битва за врожай

Крім погодних примх, фузаріозу, вовчка, довгоносиків, податківців і банкірів, багато проблем аграріям цьогоріч створювали… Здогадалися? Ніхто інший як рейдери.

Читайте за темою:  Полювання на рейдерів

Так-так, хто сьогодні не чув про події в Бережинці із «Нивою-2010»? Чи про земельні суперечки «Перлини Поділля» та «Білогір’я Агро-М», кінцевим бенефеціаром якої є агрохолдинг Мрія? Чи про маски-шоу на Вінниччині, коли поліція арештувала 42 молодиків рейдерської зовнішності?

Читайте за темою:  Сльози Бережинки: про рейдерство, віче та наслідки

Нагадаємо, що конфліктна ситуація в с. Бережинка на Кіровоградщині стала каталізатором фермерського спротиву проти рейдерів.

Рейдерські захопленя ставали резонансними серед громадськості, до захисту сільгоспідприємців підключалися громадські активісти, екс-бійці АТО, юристи, бізнесмени і врешті-решт, відомства, у чиї прямі обов’язки це входило — Нацполіція, Генпрокуратура, Міністерство юстиції.

Читайте за темою:  Антологія рейдерства: рік минає, а толку немає Антологія рейдерства: рік минає, а толку немає

Звичайно, команда Kurkul.com уважно слідкує за ситуацією і завжди готова інформаційно підтримувати українських аграріїв!

Завоюємо світ!

Для всіх українців цьогоріч став знаковим безвіз із Європою. Наші аграрії у 2017 р. теж тримали «ніс за вітром» і прагнули розширити ринок збуту власної продукції. Відтак усе частіше «підтягують» господарства до європейських стандартів, проходять сертифікації і переймають кращий європейський досвід.

Читайте за темою:  Органік стандарт: як сертифікувати своє господарство?

Зокрема, усе частіше фермери віддають перевагу популярному за кордоном органічному виробництву та об’єднуються в кооперативи, щоб мати змогу формувати крупні партії продукції для іноземного мас-маркету.

Читайте за темою:  Антон Дундій: «Родинний добробут» — маленький кооператив із великими амбіціями

Уже зараз українські аграрії можуть похвалитися зростанням експорту. За січень-листопад 2017 р. експорт нашої продукції збільшився на $ 2,7 млрд, або на 19%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, та становив $ 16,4 млрд.

«Купуй фермерське!»

Як уже було сказано вище, масштабні плани українських фермерів підкорити світ своєю продукцією не обмежуються тільки мріями і відрядженнями заступника міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої (яку в аграрному простонародді прозвали Оля Вжик-вжик :)).

У 2017 р. аграрії показали свій новий талант — талант маркетологів, імідж-мейкерів, PR-спеціалістів і SMM-менеджерів. Вони освоюють нові інструменти просування своєї сільгосппродукції та вчаться створювати власні фермерські бренди.

Нині в Україні багато виробників переходять від архаїчного виробництва до створення суттєвої доданої вартості. Створення власної торгової марки, що тепер по-модному називають private label, покликане відкривати нові можливості для усіх сільгоспвиробників.

Читайте за темою Василь Цвик: Ніколи не думав, що мене колись зацікавить козівництво

І коли, наприклад, молочна продукція якогось господарства має свій логотип і фірмовий стиль, красиво упакована, з мотиваційними надписами типу «Купуй фермерське!» чи «Вироблено на українській фермі», споживачі стають більш лояльними і легко піддаються спокусі спробувати цей товар.

А чого варті стенди фермерської продукції на виставках, фестивалях чи ярмарках?! Участь у таких заходах — відмінний маркетинговий інструмент, який у 2017 р. став популярним серед сільгоспвиробників.

Знайти свою нішу

Наші аграрії давно славляться своєю любов’ю до експериментів, правда ж? Тож якщо комусь уже не вистачає пшениці, кукурудзи чи цукрових буряків на полях, то вони сміливо можуть засадити їх органічними гарбузами, шафраном, часником, імбиром чи навіть павловнією.

Читайте за темою:  Ганна Морозова: Маючи 6 т/га товарного часнику, ви ніколи не будете збитковими 

Або раптом на фермі захотілося нових вражень — вуаля! Можна, звісно, взятися за вирощування екзотики, як-от: равлики, жаби, устриці, раки, страуси, буйволи тощо.

Рік, що минає, ми б хотіли назвати роком нішевих експериментів. І далеко не завжди ці пошуки викликані бажанням нових вражень і емоцій. Частіше спробувати щось нове — економічно виважене рішення із конкретними розрахунками, задачами і алгоритмами. Бо кому не хочеться отримати з гектара, наприклад, $5-10 тис. і більше?

За IT — щасливе куркульське майбутнє

В еру цифрових технологій 21 століття будь-кому складно залишитися на узбіччі шаленого прогресу. Тож у 2017 р. українські куркулі упевнено освоювали нові аграрні інструменти, які їм пропонує IT-сфера.

Читайте за темою: Безпілотники — іграшка під ялинку чи головна агроновація майбутнього?

Діджитал-платформи для управління цілим господарством, технології для точного землеробства, GPS-навігація і купа інших «наворотів» у тракторах та комбайнах (тут розкажуть більше наші колеги з Traktorist.ua :)), системи контролю пального, безпілотники та багато-багато іншого — усе це покликане максимально спростити роботу аграріїв.

АЧС: страждають свині… чи свинарі?

У 2017 р. африканська чума свиней продовжила крокувати Україною і світом: було зафіксовано аж 140 випадків.

Для розуміння масштабу трагедії: із 2012 р. в Україні зафіксували понад 300 спалахів африканської чуми свиней (АЧС), 140 з яких припадає на 2017 р. За останні два роки знищено близько 80 тис. голів свиней через спалахи АЧС. Хвороба була виявлена ​​у всіх областях країни. Найбільшу кількість випадків АЧС зафіксовано в Полтавській і Одеській областях — по 36.

Отже, маємо тисячі спалених свинячих туш, сотні квадратних метрів оброблених приміщень, мільйони гривень збитків, кволі спроби компетентних органів зупинити поширення АЧС, стрімке зростання споживчих цін на свинину і сало… та занепад свинарства як галузі.

Депутатські сюрпризи аграріям

Аграрії кажуть, що вони живуть і працюють не завдяки українському законодавству, а, швидше, всупереч. Тож інколи складається враження, ніби представники всіх гілок влади люблять додати вітчизняним фермерам гострих відчуттів.

Так, 2017 р. ознаменувався відміною спецрежиму для сільгоспвиробників, протистоянням щодо земельного мораторію, зобов’язанням сплати ЄСВ для фермерів тощо.

Однак найбільше олії у вогонь підлив Держбюджет-2018 та зміни до Податкового кодексу України. Депутати Верховної Ради України проголосували за відміну відшкодування аграріям експортного ПДВ на олійні і технічні культури. Так, було передбачено, що з 1 березня 2018 р. відшкодування ПДВ на соняшник, сою та ріпак буде здійснюватися виключно у разі переробки їх на олію.

Читайте за темою:  Відміна експортного ПДВ на ріпак, сою та соняшник: хто і навіщо?

Це рішення сильно обурило аграріїв, адже фактично було ножем у їхні спини вартістю 10 млн грн збитків щороку. Через це виходили на масові акції протестів і навіть перекривали автошляхи в кількох регіонах.

Читайте за темою:  Відміна експортного ПДВ: Аграрії вийшли на акції протесту

Зрештою парламент відмінив скасування експортного ПДВ для олійних культур та відклав цю норму для технічних. Тобто по соняшнику все залишилось як і передбачено чинною нормою. Для ріпаку, який не перероблюють в Україні, ця норма буде відтермінована до 2020 р. Норму по сої відтермінували до 1 вересня наступного року.

А щастя — в людях

На завершення дозволимо собі зробити агрожурналістський підсумок. Цей рік був дуже насиченим для Kurkul.com —  головного сайту для фермерів: у нас з’явився новий головний редактор, ми об’їздили десятки агропідприємств в усіх регіонах України із проектами «Хвала рукам, що пахнуть хлібом», «Я — Куркуль», «Полювання на рейдерів», «АгроЕкспедиція», «АгроПолігон» та «АгроЗнавці», познайомилися й написали про сотні надзвичайних українських куркулів.

І кожен наш читач — це велика нагорода. А зовсім недавно ця нагорода була помножена на сотню тисяч.

Ми щиро вдячні вам за те, що читаєте Kurkul.com та ділитеся з нами своїми успіхами й невдачами! Але бажаємо, щоб наступного року позитивних і радісних приводів для новин було більше! І віримо, що в новому 2018 р. кожен аграрій починатиме і закінчуватиме день саме з Kurkul.com!

До нових зустрічей!

© Катя Капустіна, Kurkul.com