Одним з найочікуваніших гостей Третього часникового форуму UkrUP восени 2017 р. був, звісно ж, Зеновій Сич ― доктор сільськогосподарських наук, один з найбільших знавців часнику в Україні, що багато років працював над вивченням сортів та технологій вирощування цієї культури.

 Які особливості українського часниківництва?

Україна є найбагатшою на місцеві сорти часнику, адже у Львівському національному аграрному університеті колекція налічує більше трьохсот місцевих сортів.

На фоні великої кількості сортів повністю відсутнє науково-обґрунтоване розсадництво. Еліта може бути тільки тоді, коли випробувані клони, а не просто пропустили цикл через повітряну цибулинку. У нас є проблеми з хворобами, урожайністю, а все тому, що ми не маємо випробовування й розсадництва часнику.

Скільки потрібно на руці пальців, щоб порахувати дійсне виробництво сортового часнику в Україні? Три, максимум чотири.Сучасна українська наука при вирощуванні часнику повністю відстала.

У Львівському національному аграрному університеті в цьому році вирощено близько трьохсот кілограм еліти. Це дуже мало.

Всі сорти у виробництві діляться на дві великі групи ― це нестрілкуючі, до якої входять як озимі, так і ярі види та стрілкуючі, які є основним виробництво в Україні, до яких входять тільки озимі сорти.

«Крім цього, у виробництві є сортові підробки. Звертались до мене, щоб  я відрізнив справжній часник від підробки, наприклад сорту Софіївський, Прометей, Дюшес», ― поділився науковець.

Який сорт обрати?

Чому важливе місце має сорт? Вимоги до сорту стоять найближче до споживача, саме він ставить питання «Який він хоче часник?», «Який хоче смак?».

Світове різноманіття часнику дуже велике за формою, кольором, за вагою головки. На різних ґрунтах ріст, колір, смак одного сорту буде змінюватись.

Якщо ви хочете бути на коні, не треба дивиться на чужі сорти, а потрібно мати власні.

На сьогодні встановлено такі основні критерії до відбору часнику: розмір і маса головки, здатність до виробництва якісної однозубки, стійкість до хвороб і морозів, а також товарний вигляд головок і зубка.

Основні сорти в Україні належать до стрілкуючого часнику: Любаша, якого маємо найбільші площі, Прометей, Софіївський (Уманський національний університет садівництва), Дюшес, Мереф’янський білий (Інститут овочівництва і баштанництва) та Спас. До нас завозять також нестрілкуючі сорти ― це Мессідром, Сабадром, Месідор, Гермідор та інші.

Що стосується нестрілкуючого часнику, то найпоширенішим вітчизняним сортом є Лідер, який подібний до сорту Матадор, Месідор.

У нестрілкуючих сортів є певні недоліки: вони розмножуються тільки через зубки, не мають повітряних цибулин, коефіцієнт розмноження дуже низький. Для розмноження потрібно брати лише великі зубки із зовнішніх рядів. Всередині зубки значно менші. Серед тих часників потрібно знайти, такі сорти, щоб ті дрібні зубки давали однозубку. Ви їх не викидаєте, а сієте, щоб отримати однозубку.

Сорт Лідія, який з’явився нещодавно, один із самих ультраскоростиглих сортів української селекції, який не стрілкується. На ринок із ним можна виходити на початку червня. Він має невеликі головки типу Матадора, Месідора, але дає ранню продукцію. Поки точно невідомо, чи  матиме цей сорт перспективи для поширення, однак, можливо, його краще вирощувати на Закарпатті, на півдні України, Одеська область.

Який часник найурожайніший?

Якщо взяти всі овочеві культури, то вони мають дві моделі урожайності.

Перша модель є найпростішою, до якої відносяться часник, цибуля, капуста, морква та столовий буряк. Складовими цієї моделі є густота на полі та маса одного органу (маса головки часнику).

До другої ― складної ― моделі відносять, наприклад, перець, томат та цукрову кукурудзу. Тут звертають увагу на три критерії: густота, середня маса і кількість плодів на рослині.

Центральною ознакою для часника є маса головки. Якщо дати певну густоту, буде більша урожайність. Але у деяких випадках потрібно жертвувати урожайністю, щоб були крупніші головки.

Отже, згідно із дослідженнями, на першому місці за розміром головки є високоінтенсивний сорт Любаша, який має дві репродукції. Перша ― це яка весь час «крутиться» в Україні, а друга ― оздоровлена за межами нашої країни, а потім завезена назад. Це так званий вегетативний географічний гетерозис ― один сорт перевозять з однієї місцевості до іншої, наприклад ― з півночі на південь.

На другому місці ― Софіївський, третє ― Прометей, четверте ― Дніпровський велетень і на п'ятому ― Дюшес.

Але, до прикладу, у сорту Любаша приблизно 12 % кухонних відходів. В залежності від фракції може бути навіть 20%. На це теж треба зважати.

Чи треба видаляти стрілки?

При визначенні рейтингу дуже важливо видалити суцвіття і без видалення суцвіття.

Весь фенологічний період часнику розділений на 100 періодів. Часник стрілкуючий дуже сильно реагує на видалення суцвіття у фазу «свинячий хвостик» (57-58 фенофаза). Якщо у цій фазі відірвати стрілки, то це дає високий приріст урожайності.

Зокрема, головки сорту Дюшес без видалення стрілок мали середню масу 47 г, а при видаленні ― 55 г.

Сорт Любаша: без видалення стрілок ― 60 г, а з видаленням середня маса зросла на 16 % ― 70 г.

Але є сорти, які мало реагують на видалення стрілок. Наприклад ― Бета Санрайз. По ньому прибавка маси в наших дослідах складала близько 7 %.

Є така закономірність: чим менший зубок ви садите, тим більший вплив видаленого суцвіття.

У часнику може бути проблема засмічування поля під час зрізування стрілок та утворення повітряних цибулинок. Це коли зрізані стрілки у фазі «свинячий хвостик» лежать на полі, але вони утворюють повітряні цибулинки, що проростають наступного року. Вони засмічують посів падалицею.

Повітряні цибулинки ― які вони бувають?

Всі сорти стрілкуючого часнику поділяються на дві великі групи. Це, перш за все, тип «кукурузка», а також тип «вівсянка». Відрізняються вони формою повітряних цибулинок: ті, що нагадують за формою зерно кукурудзи, та ті, що нагадують зернівку вівса.

Кукурузка має крупну повітряну цибулину ― від 50 до 180 мг. У суцвітті може бути від 50 до 150-200 шт. повітряних цибулин: чим їх менше, тим більші самі цибулинки.

Перестаньте купувати кілограмами однозубку і повітряні цибулини, адже потрібно купувати штуками, кількістю посадочних одиниць!

Наприклад, сорт Любаша, який пропущений через решета, має 15 тис. шт. повітряних цибулин в 1 кг.

Що стосується решет, то у великозубкового часнику, типу кукурузки, фракція має бути поділена з кроком 1 мм, а у вівсянки ― 0,5 мм. Решета потрібно використовувати продовгувасті, а не круглі, тому що повітряні цибулини видовжені і коли їх провіюють, то вони дуже легко відділяються.

До типу вівсянок входять районовані сорти Спас і Софіївський. Середня маса повітряної цибулини у них низька (20–30 мг). Щоб розділити їх на фракції, решета мають бути встановлені на +/- 0,5 мм.

Які зубки краще садити ― великі чи дрібні?

Якщо займатися часниківництвом, то все має бути розкладено по сортах. Головки ділять на зубки, зубки ділять на фракції: дрібні, середні і великі. Великими рахуються зубки з масою 5-6 г, а малими ― 1,5-2,5 г.

Початкова маса садивного матеріалу має велике значення. Чим більший садять зубок, тим більше утворюється восени коренів. А оскільки з коріння до плоду надходять всі необхідні поживні речовини, то й урожай буде більший.

Але садити великий зубок може бути економічно невигідно, адже зростають витрати на посадковий матеріал. Тому тут треба шукати «золоту середину».

Стосовно ж норми висадки зубків, то для півдня України без поливу оптимальною можна вважати норму 220 тис. шт/га.

Яка густота посіву повітряних цибулинок на однозубку?

У 2017 р. без поливу вдалось отримати найбільшу врожайність у 4,7 т/га повітряних цибулин. Це було зроблено через вирощування невикопаної однозубки  при густоті 700 тис. шт/га.  

Часник при вирощуванні однозубки витримує густоту до 6 млн шт./га. Урожайність зростає до 4 млн шт. однозубок на 1 га. А потім відбувається поступове зниження урожайності за рахунок зменшення ваги цибулини.

Нормальна кількість однозубок становить 3-4 млн шт. на 1 га.

Найважливіше тут ― рівномірність посадки. Наприклад, візьмем норму 3 млн шт./га при ширині міжрядь 30 см. Це виходить 33 тис. погонних метрів, тобто на кожному цьому метрі потрібно розмістити мінімум 100 повітряних цибулинок ― з кроком 1 см. Чим рівномірніше їх розміщувати, тим легше збирати.

Проблема ж вирощування часнику в тому, що ми наперед не знаємо схожості.

Теоретичну високу врожайність повітряних цибулинок і високий коефіцієнт розмноження мають сорти Дюшес, Любаша, Прометей.

Коли збирати однозубку й повітряну цибулинку?

Вирізати стрілки з повітряними цибулинками треба тоді, коли розкриється 10-20% повітряних цибулинок, коли обгортка лопне.

Довжина стрілки повинна бути мінімум 40 см. Не можна різати стрілку на 15-20 см ― цим зменшується урожайність і якість!

Якщо є можливість, краще взагалі викопувати рослини і ставити під навіс. Щоб поживні речовини, які є в цибулині і стеблі, перейшли потім до цибулинок. Чим довше залишаєте стрілку необмолоченою, тим більшою стає повітряна цибулинка.

Повітряні цибулинки не потрібно спішити молотити: ставите під навіс і тримаєте скільки можете. Якщо обмолотили, потрібно десь зберігати, для цього під навісом стелите агроволокно і розтеляєте повітряні цибулинки товщиною 5-7 см. Ніяких ящиків, мішків.

Оптимальні терміни збирання однозубки  ― коли полягли листки, приблизно 25 червня. Ви її підкопуєте  і вибираєте, але не обривайте листки. Зберігати під навісом 15-20 днів, якщо є можливість ― до самого висаджування. При зберігання втрачається 25-30% маси, за рахунок висихання, тому якщо плануєте продавати однозубку ― продавайте одразу після збирання.

Які хвороби та шкідники уражують часник?

Фузаріоз. Має дуже різноманітні прояви. Щоб його виявити потрібно перед тим як вибираєте головки на потомство, підрізати денце. По денцю видно, де є фузаріоз. Здорова головка ― біле денце.

Коли ділите на зубки, червоні зубки ― ознака фузаріозу. Дуже страшна хвороба, яку треба долати комплексно: це і сівозміна, і відбір сортів, садивного матеріалу, обробка фунгіцидами.  

Саме фузаріоз ― головна причина зниження схожості і того, що тяжко буває визначити норму висадки часниу на гектар. Можна посадити 100 зубків, а отримати 80 пророслих, тому що є прихована інфекція.

Шийкова гниль. Дуже характерна для Любаші. Білі луски зовні, а всередині зубки червоні, головка загниває, мокра гниль,навіть коли суха погода, шийка не загоюється.

Сажка ― теж дуже небезпечна хвороба, яка знищує урожай. Залишається одна порохня, потерть.

Бактеріози. Загнивають корені і денце. Виглядає на стеблі й зубках водянистими плямами, зубок загниває і гине, перш за все, зародок часнику.

Іржа ― вкрай небезпечна. В  2015 р. від іржі згоріли майже всі сорти. 

«У 2015 р. я планував побити рекорд по Любаші, саме по масі голівки. Я хотів виростити головку більшу, ніж 250 г. Було використано все, що треба, але через цю хворобу досягнув ваги лише 140 г», ― зазначив Зеновій Сич.

Хвороба починається приблизно після 20 травня в умовах Степу. Спочатку з’являються непомітні плями, потім починається спороношення, потім все згорає. Проявилась у 2015 р. 23 травня, у 2016 р. ― 5-10 червня, у 2017 р. ― після 10 червня.

Хвороби, які виникають через неправильне зберігання. Особливо небезпечні для садивного матеріалу. Виникають, якщо матеріал не посушити відповідним чином, без провітрювання зубки «запарюються».

Потрібно не лінитись робити таку річ: відібрати 100 зубків, «роздягнути» їх і подивитись який процент має ці хвороби. Хвороби, що виникають від запарювання: біла, чорна, целюлозна гниль.

Нематода. Часто зустрічається стеблова нематода, яка проникає в судини і закупорює їх, особливо на сортах, які розмножуються тільки зубками. Уражується піхва листка, листки полягають. Є поля або ділянки в межах поля, де нематода живе. Небезпечно розміщувати часник після ячменю, пшениці, оскільки вони є господарями, резерваторами нематод.

Часникова міль. В 2017 році проявилась особливо широко. Такі личинки, які розвиваються в надземній частині. З середини листка залишається одна потерть,  вони виповзають, падають у грунт і окуклються. Можуть потрапляти і на склад з тими головками, які відкриті.

Кліщі. Кліщ сам по собі не розвивається, коли є здорова головка. Як тільки головка пошкоджена ― проникає кліщ. Головка перетворюється на порох ― не має що продавати. Розмір кліща ― 0,2 мм, але їх там мільйони. У декого кліщі викликають алергію.

Цикадки. Проявляються навесні, переважно у третій декаді березня. Тільки починає часник відростати, вони з бур’янів, особливо з люцерни, починають прилітати на часник, пошкоджують його і переносять хворобу мікоплазмоз. Ця хвороба резервується, зокрема, на цикорії, або «петрових батогах». Якщо ви бачите «петрові батоги», то ви їх вирубуйте, бо цикадки з них перенесуть мікоплазми на часник.

Щоб відділити рослини, хворі на мікоплазмоз, потрібні фітосанітарні прочистки. Ті, що уражені мікоплазмою, швидше скидають обгортку. Якщо бачите на полі ці рослини, негайно зривайте, щоб потомство їх не попадало у товарний посів. Вони багато дають зубків, але пускати їх туди не можна.

Трипси значної шкоди задають листку,  висмоктують сік, з’являються плями, знижується урожанйність. На півдні України дуже важко справитись з трипсами, урожайність цибулі й часнику знижується. І чим більше захоплює глобалізація, трипси будуть мати більше поширення. Від трипсів рятує лише хімічна обробка.

Крапельний полив сприяє появі трипсів, лише дощування може зменшити їх кількість на капусті, часнику, цибулі. Навіть, коли зібрали урожай, ви можете не продати його в супермаркеті, бо має нетоварний вигляд.

Попелиці кучкуються у піхвах листків, також біля самого суцвіття, кусають рослини і переносять вірусні хвороби.

Часник і мікориза

На сьогодні у нас не розроблена методика обробки часнику біологічними препаратами для заселення мікоризою.

Тут є один дуже важливий нюанс ― часник у нас садять дуже пізно. Відповідно мікориза не встигає розвинутись на коренях за оптимальних температур до настання морозу. Треба садити часник обробленим раніше, щоб коренева система утворилась раніше, і щоб ця мікориза поселилась на коренях.

«От при вирощуванні однозубки, коли ми сіємо повітряну цибулинку значно раніше, ніж зубок, в обробці повітряних цибулинок інокулянтами з мікоризою я бачу сенс», ― запевнив науковець.

З мікоризою є така ще й така ідея: ми можемо вносити такий грибок, щоб він заселив корені і денце, щоб ніякий інший хвороботворний грибок не хотів туди проникнути.

Як визначити сортову чистоту посіву?

Зараз випущене з уваги цивілізоване розсадництво і насінництво часнику. Ніхто не проводить апробацію, бо не знають, як її проводити. Не знають сортової чистоти та санітарної прочистки.

Апробацію має проводити спеціаліст, який має посвідчення, що видається на 3 роки.

«Для тих, хто цим займатиметься, я рекомендую свою книгу: Насінництво овочевих культур/Жук, Сич. ― Вінниця, 2011. Там ви знайдете все, що стосується сортопрочисток, апробації, як її робити, навіть для себе, щоб грамотно підійшли до цієї справи, знали що робити», ― поділився Зеновій Сич.

Всі апробації проводяться на основі інструкції з апробації овочевих, баштанних культур  та кормових коренеплодів (Харків, 1999), затвердженої Мінагрополітики.

Практично всі овочеві культури мають кормових двійників, навіть часник. Тобто і гарбузи є кормові, і морква, буряк, кабачки, капуста. Вони перезапилюються з іншими культурними сортами і потрібно знати, як їх відрізнити.

Що стосується часнику, скільки потрібно відібрати рослин для аналізу? Для 0,5 га ― 250 рослин, 20 га ― 1 тис. рослин.

Коли ви відберете по діагоналі кількість проб з такої кількості рослин і проаналізуєте, то будете знати сортову частоту.

Це можна визначити тоді, коли  у посіві є всі органи: головка, листки, суцвіття з повітряними цибулинками. Викопуєте, дивитесь і знаєте, відповідає сорту чи ні.

Ознаки, як потрібні апробатору: стрілки, головки і зубки. Перевіряють по кожній десятій головці, викопуючи 1 тис. рослин.

Лише по головці або зубках визначити важко. Наприклад, сорт Дюшес нагадує сорт Любаша, але має світлішу повітряну цибулинку. Любаша  відрізняється від Дюшесу у фазі стрілок. Дюшесу стрілки стоять як свічки білі, а у Любаші зелені.

Мутації та мінливість у часнику

Мутації в часнику, за ознаками зубків і повітряних цибулин, відбуваються з частотою 1 мутація на 60-100 тис. рослин. Мутації йдуть у бік зміни забарвлення, висоти тощо.

У нас є місцевий сорт ідентичний Любаші, який є її копією. Лише якщо в Любаші 110 см висота стрілки, то в нього ― 80 см і головка буде менша.

Мутація, щоб закріпитися, має відбуватися у точці росту. Якщо це буде в інших частинах тканин, то мутація відбудеться, але не закріпиться.

Мінливість залежить від погодних умов, густоти, ґрунту, навіть від хвороб.

Наприклад, якщо взяти мінливість ознак однозубки.

На прикладі Любаші: чим дрібніша однозубка, тим темніший має колір. Це зумовлено тим, що чим менша однозубка, тим менше вона має покривних листків, просвічуються зубочки. Якщо більша, то кожен листок утворює свій шар сухої луски. Багато шарів «маскують» забарвлення і однозубка виглядає світлішою.

© Сирота Микола, Kurkul.com, 2018