Нещодавно столиця Південної Африки Кейптаун призначила «День Нуль». Саме цього дня у кранах чотирьох мільйонів містян зникне прісна вода. Спочатку «День Нуль» планували провести в квітні 2018. Але кілька днів тому назначену дату перенесли на травень через те, що сільське господарство області знизило споживання води на третину.

Інновації в аграрній галузі здатні не лише нагодувати населення планети, яке постійно росте, але і вирішити глобальну проблему з нестачею води.

За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров'я, 780 млн людей (кожен дев'ятий житель Землі) недоотримує питну воду. Щорічно 3,4 млн людей вмирають від хвороб, пов'язаних з дефіцитом прісної води, яка складає лише 3 % всіх водних запасів планети. До того ж більша її частина зберігається в льодовиках, на вершинах гір і водоносних шарах під землею.

Вчені всього світу та спеціалісти різних галузей роками шукають шляхи вирішення цієї проблеми. Це спонукає їх до ряду наукових розробок та створення інновацій. Серед таких, наприклад, ізраїльський Water-Gen, що генерує питну воду з атмосферної вологи.

У проблемі дефіциту прісної води агробізнес — і злодій, і потерпілий одночасно. Для зрошення с/г земель використовується 70 % доступних прісноводних ресурсів. І все одно багато регіонів страждають від посухи і потребують більше води для збереження врожайності.

Читати по темі:  Віктор Кириченко: Не їздіть на Мальдіви, а вкладайте гроші в зрошення

Нещодавно про себе заявили дві агроінновації, які можуть допомогти аграріям, чиї сільгоспугіддя потерпають від нестачі вологи.

Сенсори на рослинах

Технологія Лейнг Донга з Інституту рослин штату Айова (США) — це сенсори, які наносяться на листя сільгоспкультур і виглядають немов татуювання. Ці сенсори ще називають «пластирами», оскільки їх клеять на поверхню листка.

Розмір цього графенового датчика може бути менше міліметра. Сенсор чутливий до водяної пари і визначає, скільки вологи випаровується з поверхні листа. Він чимось схожий на трекер життєвих показників для тварин: збирає і передає інформацію про водний раціон рослини.

У залежності від вологості, графен має різні показники електропровідності. Тож кількість вологи, яку споживає рослина, вимірюється шляхом зміни електропровідності. Дріт веде від сенсора до невеликого ящика, розташованого на стеблі або біля основи рослини. У ньому електричні імпульси перетворюються в дані. У найближчих планах Донга — доопрацювати систему так, щоб автоматично передавати дані на сервер. Інноватор стверджує, що вологість середовища не впливає на роботу датчика. Проблема пилу також вирішена, оскільки чутлива сторона датчика прилягає до листка, тому фізично захищена від пилу.

Важливо те, що ці датчики дешеві, компактні, легко налаштовуються і їх можна використовувати практично на будь-якій сільгоспкультурі.

Ви, мабуть, спитаєте: «Але ж як цей сенсор може допомогти у вирішенні проблеми дефіциту води?» Насправді, для він полегшує і прискорює процес виведення селекціонерами більш стійких до посухи культур. Паралельно інноватори шукають сенсори масового застосування. Наприклад, датчики, розташовані по периметру поля, зможуть давати інформацію для точного розрахунку оптимальної кількості води для поливу.

Контролер зрошення eOrchard

Цей контролер є частиною іншого тренду в агроінноваціях — інтернету речей. Адже він приєднується до локальної бездротової мережі типу LoRaWAN спільно з іншими пристроями, наприклад, з датчиками вологості ґрунту Vinduino.

Контролер eOrchard веде точний графік поливу і може працювати для будь-якого саду. Додаток вийде на ринок вже навесні цього року.

За матеріалами AgTech Farm Journal, Advisor, 2018 р.