Колись Рональд Рейган назвав найстрашнішими словами в англійській мові фразу «I'm from the government, and I'm here to help» ― «Я з уряду, і я тут, щоб допомогти». Схоже на те, що незабаром ці ж слова стануть найстрашнішими і для українського фермера. Принаймні охочих вірити в обіцянки нашого Міністерства агрополітики та продовольства стає все менше.

А ось скептиків — хоч відбавляй. Причини розчарування фермерів в урядовцях з роками незмінні: корупція та «схеми» при оформленні прав на землю, регулярні податкові «сюрпризи», постійні обіцянки змін та допомоги, непрозорість розподілу дотацій…

До речі, про дотації та обіцянки. Минулого тижня уряд пообіцяв «чесно» розподілити між агровиробниками аж 6,3 млрд грн дотацій та різних допомог. Повідомляти ці новини особисто взявся сам прем’єр ― Володимир Гройсман. Чому було застосовано «важку артилерію», щоб озвучити аграрні ініціативи вінницької чиновничої команди? Тут є різні версії і кожен додумає сам.

Але повернемось до дотацій. Перелік категорій, що претендують на отримання державної допомоги дуже широкий. Тут вам і тваринники, і обслуговуючі кооперативи, і виноградарі та плодоовочівники, і покупці вітчизняної техніки, і сільське населення, що утримує корів… Але народ чомусь недооцінив колосальну роботу міністерства та підняв новини на глум.

Офіційні сторінки прем’єра та Міністерства зарясніли глузливими чи обуреними коментарями:

 «Це все пустослів’я! Все вже знищено до нуля! Із-за кордону привозять м’ясо і інші продукти (особливо з Польщі, хоча самі поляки не дозволяють провезти до себе в країну навіть бутерброд). А наші хлібороби тільки спиваються. Молоко не приймають, а як приймають, то по мізерній ціні! Можна писати і говорити багато, тільки від тої говорільні не прибуде ніякого продукту!», ― заявив у Facebook користувач Степан Кравець.

Aleksandr Savchuk:

«Подозрительно зашевелились, всегда когда в нашей стране начинают думать за аграриев, то это плохо для них заканчивается, какую беду ждать в этот раз?».

А ось Олег Коваленко саркастично зауважує:

«Соляра коштує € за літр. Садовіть, орайте в кредит».

Не вірить обіцянкам і Микола Савченко:

«25% це його улюблена цифра надурять аграріїв так як і освітян».

«Спершу зробіть ту українську сільгосптехніку, а потім вже про відшкодування подумайте, бо кажу вам, що для малого бізнесу, нема української сільгосптехніки.

Більшість сільгосптехніки для малого бізнесу, це китайські міні-трактори ДонФенґ, Джима, ДТЗ, Сінтай, тощо... більшість навісного устаткування до них це Польське, відомих марок Бомет, Краков'як, Акріл, та інші.

Отже, зрозуміло, що ніякого відшкодування цих 25% малий бізнес (сімейні ферми), не отримають бо техніки Українського виробництва майже не існує в природі», ― звертає увагу на пункт про відшкодування вартості української техніки приватний землевласник з Рівненщини Іван Хвалько.

Багато хто з українських аграріїв звернув увагу на непродуманість механізму розподілу коштів. Адже дотації назвали, а хто і як буде їх видавати не пояснили. Хтозна, чи й сам пан Мартинюк знає як буде виглядати остаточна «схема».

А раз немає прозорого незалежного механізму, то й виникають справделиві побоювання у фермерів, що гроші підуть зовсім не тим, кому справді потрібно.

«Конкретному фермеру-банкроту Бахматюку скільки цього разу перепало? ― запитує Mykola Kanyuk. ― Його імпортна техніка куплена за гроші вкладників «очищених» за допомогою урядових інституцій банків. У нього боргів десятки мільярдів гривень по старому курсу. Давайте визнавати що с/г в Україні збиткове на всіх рівнях. Просто агрохолдингам компенсують затрати за рахунок девальвації гривні і пробачення боргів в закритих банках».

 «Висадити нові сади — треба мати землю де садити і великий капітал для старту. Де їх взяти? Не всі тут Гадзи і Шафієви», ― гірко зауважуєArtem Lakomskyi.

«Прошу землю для господарства 8 років, кажуть нема, а навкруги все в будяках. Хочу козячу (мясо-молочну міні ферму і горіхові сади посадити... Але у Львівській області, Городоцький район все належить Дубневичам, а простим смертним нічого не світить.... Допомогу виділять теж Дубневичам?????», ― запитує Елена Раневич.

Питання землі взагалі дуже болюче для фермерів. Невирішене питання продажу земель сільськогосподарського призначення ― ось найбільший провал вінницької команди реформаторів, з яким не справився саме Максим Мартинюк. Кому, як не голові Держгеокадастру знати про всі проблеми тіньового ринку земель та складнощі з отриманням права на їх використання. Ось і в Facebook звертають на це увагу.

Користувач Oegen Rex:

«Я не можу посадити новий сад... Бо не можу купити землю.... А відповідно не попадаю під “фермера”»

«В державі немає поняття приватної власності. ніхто не хоче вкладати гроші в землю в довгостроковій перспективі, бо не може купити собі цю землю. Звичайно великі агрохолдинги можуть собі дозволити і оренду і техніку, але коли Ви пишете: «закуповуйте українську техніку, будуйте нові ферми, вирощуйте поголів’я, висаджуйте сади» — зрозумійте що немає для цього умов, ніхто не буде ризикувати грошима, не маючи впевненості в тому що в нього є хоча б клаптик але своєї землі. Україна одна з 6 країн на планеті, в якій заборонений продаж землі. В Україні, аграрній державі, де традиції землеробства існують століттями, фактично немає можливості придбати землю.

Це абсурд і сором, пане Гройсман, і за вашого уряду було подовжено мораторій - питання не вирішено, а відкладено на полицю. І тепер українці тисячам їздять до сусідньої Польщі збирати полуницю і лохину, замість того щоб збирати в Україні в малих фермерських господарствах», ― говорить користувач Stanislav Dolya.

«Откройте рынок земли! О каких садах речь, если на арендном ресурсе тебя могут "выселить" в любой момент?», ―  дописувач Ivan Popov також звертає увагу на земельну проблему.

Непослідовність міністерства відзначають і в інших питаннях, окрім земельного. Пригадали уряду все: і незрозумілу політику щодо класності молока, і скасування повернення ПДВ, і інші досягення останнього року.

«Хочу написати про ситуацію яка складається із молоком. Раніше повідомлялося що в селян не будуть приймати молоко тому що воно низькоі якості та не відповідає нормам. Тому потрібно створювати кооперативи мати доільні апарати , холодильники і тд. Можна з впевненністю сказати що кооперативи якщо і з'являться то тільки в тих громадах де розумні та діловиті керівники. Заготівельники про це добре знають і вже встигли заявити що і надалі збиратимуть з селян молоко, але по низчій ціні так як це молоко низького сорту. В віддалених селах здавання молока це основний заробіток родини, якщо він впаде, перестане бути рентабельним люди просто повирізають худобу та почнуть заробляти кошти де це можливо, а на сьогодні це Польша і тд…», ―  пише Константин Григорук.

«Як це?Сільське господарство піднімаєте а ветеринарну медицину в селі скорочуєте?», ―  дивується Іван Перов.

Степко Тополянський також згадав тему молока:

«Люди, що коїться? З одного боку заявляють, що не будуть закупати молоко у селян, а з іншого, ще й під прапором України, що навіть гроші платитимуть тому, хто тримає корову? Де ж правда???».

«Це ви кому пане Гройсман ? Тут вже майже нікого нема, можливо вам з вашої гори не видно, але вся працездатна частина населення виїхала , залишились діти , жінки, недоумки! Навіть алкоголіки виїхали! А-у-УУ? Це ви кому! В країні з пятиразовими і багатоступеневими мутними і неоднозначними і неоднозначними , фіксованими і не фіксованими , на придбане і продане , на зароблене і втрачене, на акцизне і підакцизне ПОДАТКАМИ ніхто працювати не хоче і не буде!», ― реагує на повідомлення про допомогу фермерам Сергій Пазинич.

«Очередной развод придумали... Отмените НДС , создайте условия чтобы была конкуренция и покупатель сам решать будет что ему покупать но навязывать не нужно…», ― Михаил Блинов вважає, що правила ринку мають бути одні для всіх, тоді й дотацій не треба буде.

Звісно, не обійшлося й без дописів про рейдерство та неможливість відстояти свій бізнес ― багатьом фермерам останніми роками не до дотацій. Аби живими лишитись.

Руслан Малявский:

«Вы всё сделайте,поднемите бизнес,а потом прийдут крепкие парни и скажут что бизнес и земля уже не ваши. Вы для начала судебную и правоохранительную системы реформируйте,что бы люди знали что их есть кому защитить».

Ну і наостанок без коментарів.

Три найкращі дописи за версією редакції

Іван Ісаєвич:

«Створіть УМОВИ, щоб навіть ВАМ ЗАХОТІЛОСЯ СТАТИ ФЕРМЕРОМ!».

Юрій Швидкий:

«Оптимізм в коментарях обнадійливий. Я все чекаю, коли, нарешті, нам скажуть, що досить скіглити, беріть лопати та копайте. Судячи з усього, чекати недовго зосталося».

Оксана Марці Шідова:

«Знаєте що?! Ми вже виростили 450 голів худоби яка всі соки з цілої країни мижимає.... І нам потрібно утилізувати всю цю ферму і завести молодняк який небуде інфікований ожерованням, освинінням, офігінням, скотинізмом, падлюгізмом, охренізмом іт.д…».

*Стилістика і орфографія коментарів збережена

© Микола Сирота, Kurkul.com, 2018