У них невеликий зембанк, але серйозні амбіції. Мова йде про господарства, що приймали у гості нашу АгроЕкспедиційну команду другого дня, який ми провели на Дніпропетровщині. У цьому регіоні останніми роками моляться на дощ. Але «небесна канцелярія» не дарує довгоочікувану вологу, через дефіцит якої місцеві аграрії стабільно недоотримують врожай. Але навіть в таких непростих умовах місцеві аграрії навчилися не просто «проїдати» прибуток, а знаходити кошти для розвитку підприємств.
Як росте «переляканий» ріпак, чим загрожують температурні «гойдалки» і як раптово підкралося літо в квітні, ми дізнавалися на полях господарств «Житниця України» та «Іванково». Ці підприємства розділяє близько 300 км, але для скаженого допитливого агроекспедитора це небагато, й отримана інформація була того варта.
Оцінити, в якому стані на Дніпропетровщині посіви озимих і на якому етапі посівна ярих культур разом з нами приїхали представники компаній «Август-Україна», «Бізон-Тех» і Credit Agricole Bank.
Посівна на Дніпропетровщині мовою цифр:
Особливості посівної кампанії в Дніпропетровській області:
За даними «Август-Україна»
У агропідприємстві «Житниця України» із земельним банком 5,2 тис. га нас зустрів агроном Олександр Пономарьов, який запевнив, що співає явно не гірше за свого знаменитого тезки.
Господарство було створено в 2014 році й на тривалу перспективу, тому що власники намагаються максимально зберегти потенціал землі — колосальні кошти витрачаються на добрива і на розвиток в цілому.
Серйозною проблемою, з якою зіткнулось господарство «Житниця України» в цьому сезоні, стала пізня весна, яка швидко перейшла в літо. Адже на початку квітня температура повітря становила в середньому +5 °C, а буквально за кілька тижнів піднялася до +27 °C, що викликало великий стрес у рослин.
З ярих тут вирощують тільки соняшник. Це поки єдина яра культура, яка витримує місцеву посуху. Ось чому найбільша кількість площ на підприємстві виділена саме під цю олійну культуру — 2100 га. Під озиму пшеницю відведено 1500 га, ріпак — 1000 га та ячмінь — 600 га.
«Поки волога ще є, намагаємося її утримати, тому перебудували посівну і замість двох культивацій проводимо одну. Адже температура зростає, а дощ не передбачається», — нарікає агроном.
У минулому році в нинішню сівозміну намагалися додати сорго, але оскільки з реалізацією та зберіганням цієї культури є свої нюанси, в цьому сезоні експеримент призупинили. У майбутньому планують додати в список озимий горох.
Бути скрізь і відразу неможливо, тож у господарстві третій рік поспіль стежать за посівами за допомогою системи супутникового моніторингу. За словами Олександра Пономарьова, система Cropio дозволяє оперативно отримувати необхідні дані: вологість і температура повітря, стан вегетації культури, моніторинг роботи сільгосптехніки і багато іншого. Це значно економить час і розвантажує фахівців.
Система супутникового моніторингу
«Техніка в такий час не простоює, а працює»
На підприємстві досить великий і серйозний парк техніки, три трактори John Deere 6175 і два потужні понад 400 к.с — 8420, 8520. Також мають п'ять комбайнів Claas Lexion 480.
Проводять посів сівалками Great Plains і KINZE на 16 рядів.
Ґрунтообробна техніка складається з плугів Gaspardo і Akpil, але практично нічого з перерахованого побачити нам не вдалося, тому що машини зараз активно задіяні в полях.
За час нашого візиту в господарстві команді вдалося побувати на трьох полях. Одне з них — 50 га посівів першої репродукції озимого ячменю сорту Майбріт.
Обробіток грунту і попередник. До ячменю на цьому полі вирощували соняшник. Після збирання олійної культури з 8 жовтня провели лущення і дискування, а потім посіяли озимий ячмінь.
Добрива. При посіві було внесено мікродобриво YaraMila NPK 12:24:12 з нормою 100 кг/га. Пізніше проводилася підгодівля сульфатом амонію — 140 кг/га, а також 150 кг/га аміачної селітри і 80 л/га КАСу.
Хімічна обробка буде проводитися в найближчі дні. Планують внести фунгіцид Авіатор 0,6 л/га і гербіцид Дербі 0,6 л/га. Друга обробка буде проводитися пізніше препаратами Адексар Плюс 1,25 л/га і Коннект 0,4 л/га.
Поруч з ячменем розташовані посіви озимої пшениці сорту Куяльник. Візуально сходи в доброму стані, немає ознак хвороб і шкідників. На полях скоро збираються проводити обробку фунгіцидами, потім — гербіцидами.
«Поки час гербіциду ще не настав, хоча падалиця вже є. Якщо порівнювати з минулим роком, то в цей час вже була велика кількість бур'янів і препаратами вже працювали. Зараз так відбувається через відсутність вологи в грунті. До речі, з цієї ж причини багато господарств досі не почали посівну, адже чекають опадів», — прокоментував менеджер з продажу компанії «Бізон-Тех» Олександр Дукін.
Олександр Дукін, менеджер з продажів компанії «Бізон-Тех»
Озимий ріпак
На одному масиві між пшеницею і ячменем зростає і вже цвіте ріпак, гібрид Ксенон, який посіяли ще 18 серпня з густотою 500 тис./га. У цих посівів є свої особливості.
«У цьому році, в зв'язку з різким наростанням температури, ріпак так само різко почав зростати. Тобто він «злякався», подумав, що вже травень і він не встигне набрати масу. Тому ми його Карамбо Турбо трохи загальмували, стався вигин стебла і він почав викидати бічні пагони», — розповідає Олександр Пономарьов.
Попередник і посів. Ріпак у господарстві завжди намагаються сіяти по зерновим, наше поле — не виняток, адже в минулому році тут була пшениця. Після збирання виконали два дискування, потім провели розпушування на 20 см, і комплексом культиватор + компактор — ущільнення. Після цього провели посів сівалкою Great Plains з міжряддям 34 см.
Добрива. Вносили 200 кг/га сульфат амонію, 200 кг/га селітри, 260 кг/га 32-го КАСу. І вже внесено 1 л/га бору з Карамбо Турбо.
Захист рослин. На цій площі було і буде все: і гербіцид, і фунгіцид, і інсектицид. Уже внесли Фастак у нормі 0,15 л/га, пізніше внесуть Коннект — 0,5 л/га, а ще пізніше, у період цвітіння, Біскайя — 0,4 л/га. Також важливе місце відведено препарату Піктор у нормі 0,5 л/га і двічі оброблять посіви фунгіцидом Альтерн 0,5 л/га.
Оглянувши посіви в «Житниці України» можна сказати, що озимі виглядають задовільно, вологи поки вистачає, соняшник сіється в термін, але якщо незабаром не піде дощ, можуть виникнути проблеми.
А далі ми вирушаємо на північ від по Дніпропетровській області, туди, де питання з опадами стоїть не так гостро.
Другу половину дня наша АгроЕкспедиційна команда плідно провела в Криничанському районі Дніпропетровської області, де трохи більше 900 га орендує і обробляє фермерське господарство «Іванково». В офісі підприємства нашу команду гостинно зустрів його директор Михайло Світлик.
Михайло Світлик, директор фермерського господарства «Іванково»
Починаємо з детального знайомства з керівником і господарством, яке він очолює з 2007 року. В цей же період, а точніше з 2010 року в «Іванково» стало більш технологічно підходити до вирощування всіх культур. Наприклад, оновлення парку сільгосптехніки в господарстві проводиться щорічно. Іноді навіть не завжди вдається встигати за технологіями, що стрімко розвиваються.
«Спочатку землі було небагато, вистачало одного трактора для робіт. А після закінчення Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету я став займатися цим більш щільно. З кожним роком технології не стоять на місці, і ми намагаємося розвиватися разом з ними. І коли інші галузі в занепаді, то я вважаю, що сільське господарство, навпаки, розвивається. Встигати за інноваціями допомагають семінари з представниками агрохімічних і насіннєвих компаній, виробниками сільгосптехніки. Потрібно лише бажання пробувати, вчитися, експериментувати», — розповідає Михайло Світлик.
Але тут же зазначає, що в історії протистояння «Імперія Агро» і «ТАСкомбанку», його господарство також стало жертвою — на 150 тис. грн продукції отримати поки не вдалося.
Читати по темі: Ріжки та ніжки — що залишать фермерам Імперія і ТАСКОМБАНК?
Правда, хоча сама ця історія і неприємна, але як каже Михайло Світлик, вона просто змусила зробити висновки і ще раз нагадала, що «не можна зберігати всі яйця в одному кошику». Підприємство «Іванково» намагається замовляти і купувати продукцію не в одній дистриб'юторської компанії, а відразу в декількох, постійно при цьому аналізуючи ринок цін, вивчаючи пропозиції по ЗЗР, добривах і насінню.
Насіння в «Іванково» вважають за краще обирати відомих світових брендів. І ця тенденція, як зауважує менеджер Дніпропетровського регіонального підрозділу компанії «Бізон-Тех» Роман Гуменний, притаманна всьому регіону.
Роман Гуменний, менеджер Дніпропетровського регіонального підрозділу компанії «Бізон-Тех»
«Що стосується посівного матеріалу, то вже в минулому році намітилася тенденція на збільшення імпорту насіння провідних брендів DuPont Pioneer, Limagrain, Syngenta та інших. Імпорт поступово витісняє вітчизняного виробника. Все йде до того, що українська селекція зараз зможе отримати мало «балів» популярності від сільгоспвиробника. Це стосується і зернових, і олійних, в першу чергу, соняшника. Хоча на вітчизняний ріпак і дивляться, але й тут все більше переходять на імпортні пропозиції», — уточнює Роман Гуменний.
Над реалізацією вирощеної продукції в «Іванково» також працюють шляхом моніторингу ринку. Зерно, соняшник, ріпак везуть власним вантажним транспортом в порти, попередньо вивчивши закупівельні ціни найбільших операторів: «НІБУЛОН», «Сантрейд», COFCO Agri Ukraine, Cargill і інших.
Технічне оснащення
В основному, сільгосптехніка на підприємстві знаменитих зарубіжних брендів — John Deere, Claas, Vaderstad. Але минулого року купили висококліренсний самохідний обприскувач HARDY. Михайло Світлик каже, що машина себе виправдовує — всі операції з хімзахисту проводяться максимально оперативно.
«Для мене важливо розуміти, яка ситуація в полі. І тому, як я роблю? На самохідний обприскувач сідаю з механізатором — і ми поїхали. Ось так об'їжджаю поле, дивлюся дозування внесення препаратів. Якщо я бачу, що ось в цьому місці стан посівів сумний, то на ходу регулюю дозування внесення фунгіциду і інших ЗЗР. Не можна призначити ліки, якщо ти ще в полі не був», —- пояснює Михайло Світлик.
Технічна модернізація стосується і потужностей зберігання вирощеної агропродукції. Своїми силами в «Іванково» звели два арочні склади на 1 тис. кв. м і на більш ніж 2 тис. кв. м.
При цьому фермерське господарство не тільки навчилося успішно направляти прибуток на розвиток, а й ефективно розпоряджається залученими кредитними коштами. В цьому напрямку в останні роки господарство активно співпрацює з Credit Agricole Bank — всі операції, пов'язані з виплатами і зарплатами проводять у цьому банку.
Озимий ріпак
Виїжджаємо в поля і в першу чергу оцінюємо стан озимого ріпаку селекції Limagrain.
Гібрид та термін посіву. На полі площею 60 га 3 серпня минулого року посіяли відразу два гібриди — Арсенал і Альбатрос.
Попередник і особливості посіву. Після збирання пшениці поле під ріпаком готували за допомогою двох дискувань, що чергуються з оранкою. Посів з нормою висіву близько 500 тис./га проводився сівалкою PARTNER, яку Михайло Світлик звинувачує в отриманні нерівномірних сходів. Сподівається, що ситуацію в майбутньому виправить придбання більш точної сівалки від Vaderstad, як варіант — Rapid.
Система удобрення та захисту. Традиційно на посіви ріпаку в господарстві вноситься до 600 кг/га добрив. Зокрема, 150 кг/га діамофоски, 100 кг/га сульфату амонію, 200 кг/га аміачної селітри і 150 кг/га КАС 28.
Відповідально підходять і до захисту посівів від шкідників і хвороб.
«Я думаю, що у кожної агрохімічної компанії є 3-4 препарати, що не мають аналогів. У компанії Avgust мені подобається Міура, Колосаль Про. Тож я беру їх. Мені важливіша не стільки ціна препарату, а його висока якість. Так у компаній Avgust, DuPont, BASF, Bayer, Syngenta беру по два-три різних препарати», — розповідає Михайло Світлик.
За словами регіонального представника компанії «Август-Україна» в Дніпропетровській області Олександра Славинського, співпраця з господарством ведеться вже три роки. І першим препаратом, який зацікавив «Іванково», став гербіцид Міура.
«Господарство придбало цей препарат і побачило його 100% ефективність. Він дійсно впорався з проблемою. Адже на посівах озимого ріпаку велику шкоду створює саме падалиця озимої пшениці, яка є попередником для олійної культури. І якщо своєчасно це не проконтролювати виникає проблема. Після того, як впоралася Міура, «Іванково» спробувало ще і систему захисту для озимої пшениці фунгіцид Колосаль Про і інсектицид Борей», — розповідає Олександр Славінський.
Озимий ріпак напередодні нашого приїзду оброблявся препаратом Нурел Д (800 г/га). Також для захисту посівів у господарстві вважають важливим використання Міури, триазольної групи (зокрема тебуконазолу), бору. Потрібні будуть, напевно, і обробки Аканто і Альтерн.
Озима пшениця
Ми не могли пропустити і поле з озимою пшеницею — улюбленою культурою Михайла Світлика.
«Дуже подобається пшениця. Ріпак я вже знаю. Його потрібно вирощувати чітко за технологією. А пшениця більш цікава. Я думав, що я її знаю, говорив зі старими агрономами і тепер з кожним роком розумію, що потенціал цієї культури ще ніхто не розкрив», — вважає директор «Іванково».
Попередник і підготовка грунту. Посів озимої пшениці проводився 20 вересня після збирання поля соняшнику, де використовувалась десикація.
Обробіток грунту під зернову культуру виконувався за класичною схемою: глибоке рихлення, культивація, оранка і дискування. Посів у нормі близько 5 млн/га проводили сівалкою Партнер.
Система живлення та захисту. По мерзлоталому грунту в господарстві внесли аміачну селітру 200 кг/га і сульфат амонію 100 кг/га. А тиждень тому підгодували культуру ще раз КАСом 120 л/га.
Тепер попереду мінімум дві фунгіцидні обробки та, звичайно, гербіцидна. Спочатку будуть працювати препаратами DuPont Pioneer, а в фазі початку цвітіння фунгіцидом від Avgust.
Другий день АгроЕкспедиції Посівна 2018 був дійсно цікавим. Перш за все, таким він став завдяки нашим новим знайомим, які люблять справу, якою займаються.
Ну, а ми продовжуємо. Поки ви дочитуєте ці рядки, наша невгамовна і жадібна до знань команда вже інспектує поля Черкаської області. До того ж, ми вирушили в дорогу відразу двома екіпажами, тож завтра свіжа порція нашого блогу буде ще більшою!
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.