Вранці АгроЕкспедитори прокинулися зі сльозами на очах. Адже починався фінальний день пшеничного кроп-туру. Він виявився таким же спекотним, насиченим і неординарним, як і всі попередні. А закінчився на незвичайній плантації, де... Втім, ні, давайте без спойлерів! Все по порядку: спочатку — поля пшениці, потім — все інше.

Наш екіпаж гостював сьогодні в Полтавській області, де АгроЕкспомобіль дістався до підприємств «Великобагачанський комбікормовий завод» та «Андріївський».

Супроводжували нашу команду експерти з компаній «Бізон-Тех», «Август-Україна», «Лімагрейн-Україна» і Credit Agricole Bank.

Традиційна довідка про стан пшениці в Полтавській області:

• Площі під пшеницею в Полтавській області у 2018 р. становлять близько 3,4% від загальноукраїнських посівів цієї зернової.
• Посіви в нинішньому сезоні займають 2-ге місце за площею серед інших сільськогосподарських культур у регіоні, поступившись тільки кукурудзі.
• Озимої пшениці під урожай-2018 в області було посіяно 214,1 тис. га, але 1,5% посівів не пережили зиму.
• Ярицю в поточному році аграрії Полтавщини посіяли на 4,5 тис. га, що відповідає торішнім показникам.
• У 2017 році, за даними Держстату України, аграрії Полтавської області зібрали загалом 979,3 тис. т озимої і ярої пшениці. Середня врожайність по регіону — 4,0 т/га.
• У 2017 р. Полтавщина посіла 12-те місце в країні за обсягом валового збору пшениці й 11-те — за площами під цією зерновою.

Варто відмітити такі особливості регіону:

«Смугаста» волога. Таких проблем з опадами, як на півдні, в Полтавській області не було, дощі періодично радували місцевих аграріїв. От тільки пройшли вони «смугами»: якщо на ближньому краю поля йде дощ, то це не завжди означало, що на другий кінець масиву теж надійде цілюща волога. У зв'язку з цим на різних полях в одному і тому ж районі могли як йти проливні дощі, так і не випасти жодної краплі за весь період вегетації.

Осіння спрага. Восени 2017 р. під час посівної кампанії в регіоні спостерігалася посуха, у зв'язку з чим місцями відзначалися зріджені посіви пшениці. Через це аграрії витратили більше коштів на підживлення і мікродобрива, щоб якось допомогти пшениці зміцніти.

Bugs life. У цьому сезоні, дружно взявшись за всі шість лапок, в область прийшли клоп шкідлива черепашка, трипс і жук-кузька. Внаслідок такого нашестя комах місцеві агрономи влаштували рімейк фільму «Зоряний десант», збільшивши кількість інсектицидних обробок.

І хвороби тут як тут. У зв'язку із зазначеною в першому пункті «смугастістю» вологи, в деяких господарствах такі «смуги» були «чорними»: велика кількість вологи сприяла розвитку хвороб. Тож до збільшення витрат на виробництво додалася ще й додаткова фунгіцидна обробка.

У гонитві за всіма зайцями. Зима в регіоні затягнулася трохи довше, ніж на півдні, а літо, непомітно проскочивши весну, почалося практично відразу. Через це місцевим аграріям довелося одночасно вносити добрива, сіяти відразу кілька ярих культур і не давати «занудьгувати» озимим. У підсумку, не завжди встигали приділяти належну увагу хворобам або шкідникам, що позначилося на якості посівів.

«Потрібно було звернути більше уваги на інсектицидний і фунгіцидний захист. У деяких районах випала досить велика кількість опадів. Тому з підвищенням температур, які спровокували розвиток грибкових хвороб, потрібно було своєчасно провести фунгіцидний захист. Ось тільки у нас весни практично не було. Ще в квітні лежав сніг і буквально через два тижні вже було +30 0С. Фунгіцидний та інсектицидні захист потрібно було проводити одночасно, і водночас сіяти інші культури. Все висівали практично одночасно, паралельно з обробкою пшениці. Тому деякі господарства трохи не встигали і виходила велика накладка», — згадує Станіслав Єсип, менеджер відділу маркетингу «Август-Україна».

Великобагачанський комбікормовий завод: не комбікормом єдиним

Центральний офіс підприємства у Великій Багачці знайти нескладно, оскільки розміщений він біля елеватора, який видно з будь-якого краю селища. Поруч зі старими, ще радянськими, силосами поблискують нові «банки», які ще добудовуються. Сумарно тут можна зберігати більше 20 тис. т зерна.

Керує підприємством Ігор Діденко. За його словами, в сільське господарство він прийшов у 15 років. Його батько працював тут же головним інженером, а Ігор у 24 роки став директором.

Зараз підприємство обробляє 8,77 тис. га землі. У сівозміні компанії є озимі пшениця (500 га) та ячмінь (100 га); соя (140 га), соняшник (2,3 тис. га), кормові культури (80 га), а решта площі — під кукурудзою. Раніше вирощували ріпак, але три роки тому відмовилися від цієї культури.

«Посіяли 150 га, зібрали по 4 т/га. На наступний рік посіяли 450 га — вимерз, страховку отримали. Не сіємо рік-два. Через певний час: «Давай посіємо!». Посіяли 200 га — вродило. На наступний рік сіємо 500 га. Вимерз! Тож три роки тому ми вирішили, що не варто ризикувати», — згадує Сергій Кононенко, головний і єдиний агроном «Великобагачанського комбікормового заводу».

Цікавий тут підхід до вирощування кукурудзи. Близько 2 тис. га під «царицею полів» сіють по монокультурі протягом 2-3 років. За словами агронома, в господарстві є поле, на якому вже близько 10 років сіється кукурудза по кукурудзі, і за врожайністю нічим не поступається іншим масивам. Кукурудза — найбільш рентабельна культура підприємства і площі під нею постійно збільшують.

Крім рослинництва, на підприємстві є стадо ВРХ, свинокомплекс, утримуються вівці і гуси. Годують все це «багатство» продукцією власного комбікормового заводу. А пшеницю відвозять ще й на власний млин, звідки борошно надходить до пекарні та макаронного цеху компанії. Загалом, диверсифікують виробництво, як можуть.

У парку техніки господарства можна зустріти як трактори і комбайни John Deere та Case IH, сівалки Great Plains і плуги Gregoire Besson, так і продукцію «Лозівських машин» і «Промінь». Ну і без колекції МТЗ та ХТЗ не обійтися.

Така різна пшениця

Головний агроном Сергій Кононенко не з сором'язливих, вирішив передусім показати нам своє найгірше поле пшениці площею 90 га. Причина не найкращого стану посівів — відсутність опадів після сівби.

«У нас з серпня по кінець листопада не було взагалі опадів. Потім пішов дощ, і пшениця зійшла в перших числах грудня. Перед входом у зиму ще навіть не увійшла в фазу кущіння», — пояснює Сергій Кононенко.

Попередником був соняшник, а сівба сорту Пилипівка проходила 20 вересня сівалкою Great Plains. Перед висіванням провели два дискування — на 10 см агрегатом Lemken Rubin 9, а після — важкою бороною на 18 см. Після цього внесли 130 кг/га КАСу, провели передпосівну культивацію, коткування і власне сівбу.

Але лише відсутністю вологи восени біди цього поля не обмежилися. Навесні під час відлиги в поле без наслідків вийти було неможливо. Тому в господарстві було прийнято рішення — вносити добрива по мерзло-талому ґрунту за допомогою… гелікоптера! Таким чином успішно було проведено підживлення аміачною селітрою в нормі 150 кг/га. Також разом із внесенням ЗЗР пшениці двічі дали мікродобрива, щоб допомогти їй повернутися до життя.

Ну і для повноти відчуттів агронома, вже влітку на пшеницю напав хлібний жук. Щоправда, великої шкоди завдати не встиг, атаку успішно відбили інсектицидом. Втім, АгроЕкспедитори то там, то тут помічали на колосі цього шкідника, але, за словами Сергія Кононенка, така «кузькина» концентрація небезпеки вже не становить.

На цьому полі сподіваються зібрати хоча б 4,5 т/га. Якби це відбувалося в Запоріжжі, ми б сказали, що це пристойний результат. Але головний агроном стверджує, що в минулому році тут в середньому отримали врожайність 5,5 т/га.

На другому полі пшениця виглядала явно краще. Тут також посіяний сорт Пилипівка, але вже на площі в 200 га. Технологія використовувалася та ж сама, що і на першому полі, ось тільки завдяки кращій ситуації за опадами тут очікують одержати не менше 5 т/га.

Попрощавшись із представниками підприємства, ми зробили собі позначку, що сюди варто повернутися, і не раз. А поки — їдемо далі, до господарства «Андріївка»!

Андріївcький: пшениця, пшениця та... рис

Стрімголов поспішаємо до останнього господарства пшеничної АгроЕкспедиції 2018. Незважаючи на те, що робочий день п'ятниці добігав кінця, директор підприємства Микола Лебідка і головний агроном Анатолій Грунтенко терпляче чекали своїх запізнілих гостей. Навряд чи вони очікували побачити таку чималеньку делегацію, але на всі наші запитання відповідали легко і невимушено.

На сьогодні земельний банк компанії сягає 4290 га. Тут застосовують традиційні способи обробітку ґрунту. Основною складовою сівозміни вибрали кукурудзу, адже треба годувати 730 голів ВРХ, з яких 400 — молочне стадо.

Крім кукурудзи, вирощують також озиму пшеницю, соняшник, горох, сою, однорічні та багаторічні трави.

Далі агроном господарства Анатолій Грунтенко сказав, що є у них ще одна культура, нетипова не лише для їхнього підприємства, а й для всього регіону — тут почали вирощувати... рис. Ми просто не могли не подивитися на найпівнічнішу точку світу, де вирощують цю злакову культуру, тому миттєво погодилися, коли нам люб'язно запропонували зазирнути і на рисове поле. Всі деталі незабаром читайте на сайті SuperAgronom.com.

У цьому господарстві є ще одна певна особливість, адже переважно на підприємстві для польових робіт використовують техніку компанії Case, мова йде і про трактори, і про ґрунтообробні агрегати. Є місце також для тракторів Claas і сівалок Велес. На всій техніці встановлені GPS-трекери, тому є постійний контроль навіть над далекими полями за 70 км від «штаб-квартири», і завжди відомо, наскільки чітко виконується робота.

Під час нашого візиту в господарство практично вся техніка стояла і чекала майбутніх виїздів, що було нам на руку, адже і фотографій наробити встигли, і від роботи в полях нікого не відволікали. Тож можна і про пшеницю поговорити.

У минулому році середній урожай пшениці становив 6 т/га, в цьому році поки прогнозів не дають, але відставати точно не збираються.

Директор господарства Микола Лебідка розповідає, що на посіви не скаржаться, перезимували на 100%, вологи вистачає, все росте і чекає збирання. І щоб це довести, запропонував поїхати подивитися на кілька полів пшениці різних сортів, але з однаковою технологією, та оцінити різницю між ними.

«Порівняно з минулим роком ситуація з наявністю вологи істотно краща, посіви всіх культур перебувають у доброму стані. Незважаючи на хорошу зволоженість ґрунту, хвороб на пшениці не спостерігається. Те ж саме можу сказати і про шкідників, адже в господарстві працюють на випередження і обробляють поля заздалегідь», — повідомив Валерій Микуця, менеджер Полтавського регіонального підрозділу компанії «Бізон-Тех».

Найближчим виявилося поле площею 158 га, де навпіл посіяні сорти української селекції Царичанка й Епоха Одеська. Першу тут вирощують 2 роки, а ось Епоху тільки пробують.

«Ми перебуваємо в безперервному пошуку, не вирощуємо постійно одні й ті самі сорти, а беремо нові, сіємо за перевіреною технологією і порівнюємо з тими, що маємо», — поділився Анатолій Грунтенко.

Сіяли обидва сорти 18 вересня, вважають це найбільш підходящим терміном, адже пшениця входить в зиму розкущеною, не загущеною, загалом такою, як треба. У підсумку результат не забарився — 100% посівів успішно перезимували.

Технологія обробітку ґрунту досить проста — дискування на глибину 15-17 см, культивація і сівба із внесенням 50 кг/га діамофоски. Перед висіванням насіння протравили препаратом Ламардор.

«Зараз аграрії дедалі частіше почали практикувати ранні строки висіву, все через невпевненість у наявності опадів. У зв'язку з цим дуже важливо вибрати хороший фунгіцидний та інсектицидний протруйник, адже часто насіння тривалий час лежить у ґрунті, чекає вологи й уражується хворобами та шкідниками. Якщо ж сіяти в пізні терміни, не пізніше 1 жовтня, фунгіцидний протруйник вже може бути менш потужним, а інсектицидний стає непотрібним», — пояснив Станіслав Єсип, менеджер відділу маркетингу компанії «Август-Україна».

По мерзло-талому підживити пшеницю не вийшло, адже погодні умови цієї весни не дали змоги цього зробити, а вже в першій декаді квітня внесли 130 кг/га КАСу і ще через 10 днів додали 70 кг/га аміачної селітри.

У господарстві, принаймні на пшениці, не застосовують бакових сумішей засобів захисту, адже за термінами не збігаються хвороби з бур'янами і застосування того чи іншого препарату раніше або пізніше може бути просто недоречним.

«Щоб обрати якісні препарати для захисту рослин, ми створюємо демо-поля, закладаємо експерименти з ЗЗР і дивимося, як культура реагує. Після чого визначаємося, підходить нам засіб чи ні. Головне на цьому не економити, адже «Дешева рибка — погана юшка», — зазначив Микола Лебідка.

Ще одне поле виявилося демо-ділянкою, де вирощують сорт Колоніа від Limagrain.

Сівбу проводили на 4 дні пізніше і попередником був соняшник. Ось, по суті, і вся різниця в технології вирощування пшениці української та французької селекції. Але зовнішній вигляд відрізняється істотно. Колос пшениці Limagrain більший, важчий і ще зовсім зеленого кольору. І поки українські сорти вже готуються до жнив, Колоніа ще активно вегетує. Її збиратимуть останньою ближче до кінця липня.

Отже, наша розповідь добігає кінця й аграріїв час відпускати по домівках. Нам залишається тільки вручити табличку, подарувати фірмовий календар і, попрощавшись, сподіватися на наступну зустріч. Адже АгроЕкспедиція Пшениця 2018 закінчується!

Спасибі всім, хто ділився своїм досвідом, хто невпинно чекав, поки ми боролися з дорожніми вибоїнами, хто в 40-градусну спеку стійко позував для наших камер і відповідав на сотні питань, — це було насичено і шалено цікаво!