Нинішній сезон ранніх зернових уже завершився, тож переносимо свою увагу на інші провідні культури, щоб поділитися кращим досвідом і їх вирощування. Слідкуючи в рамках АгроПолігону за полем пшениці у компанії «Лампка-Агро», помітили й посіви сої, якими просто залюбувались. Тож попросили господаря розповісти детальніше про технологію, за якою вирощували таку красу. Відповідно, маємо новий об’єкт для спостереження.

На полі площею 40 га висіяно насіннєву сою сорту Абеліна селекції Saatbau, яку «Лампка Агро» вирощує за контрактом для компанії Заатбау-Україна. Сорт середньо-ранній. Сіяли його 5 травня і, за словами директора ФГ «Лампка-Агро», Зигмунда Лампки, процес відбувався з певними складнощами.

«Тут сою ми сіяли практично в пилюку, тобто тоді вологи зовсім не було. Врятували ситуацію невеликі опади у 5 мм, які пройшли за кілька днів. І сходи трохи пізнувато, але зійшли. Далі ми її трохи присадили гербіцидами, але надалі процес пішов на диво добре», — розповів директор.

Тут зійшлися в позитиві фактично усі чинники — генетика сорту, вдало обрана технологія, якісний захист посівів. Також і цукровий буряк вважається непоганим попередником, адже збагачує ґрунт калієм, фосфором й азотом.

Загалом у господарстві оранку практично не використовують. Оглянуте нами поле восени обробляли лише глибокорозпушувачем, заробивши рештки попередника, яким був цукровий буряк. Навесні зробили передпосівну культивацію на глибину 8 см разом з внесенням діамофоски 10:26:26 в нормі 260 кг/га. Із живлення посіви ще отримали аміачну селітру в нормі 200 кг/га безпосередньо під час сівби, яку проводили сівалкою Horsch Maestro на глибину 5-6 см. Не забули і про інокуляцію. Як зауважив Зигмунд Лампка, проводять її чітко за 48 годин до сівби, рідкими інокулянтами.

«У нас є спеціально для розроблена для цього установка. Процес відбувається в захищених від світла, ультрафіолету умовах. На кожну зернину наноситься необхідна кількість бактерій які мають надалі розвиватися. На корінні рослин видно, як бульбочки працюють не на основному, а на бокових корінцях. І їх достатньо для ефективного забезпечення сої азотом», — зазначив керівник господарства, показуючи вирвану х корінням рослину.

До захисту підійшли серйозно. Передусім пройшлися ґрунтовими гербіцидами (д.р. пропізахлор у нормі 2,5 л/га, д.р. метрибузин — 0,4 кг/га, Клом БТ — 0,2 л/га) а потім посилили захист страховим гербіцидом Боб БТ (у нормі 2,0 л/га). Таким чином було поставлено бар’єр як для однорічних, так і злакових. Причому з кожною обробкою вносили мікроелементи, зокрема, бор і молібден.

«Цей рік був посушливий, тому ґрунтова схема спрацювала не на 100%. І насправді соя сходила не зовсім рівномірно, відсотків 80 віздразу зійшло, решта сходів доганяли у дві «хвилі». Тому не дивно, що незважаючи на те, що сіяли сою 5 травня, десь у 20-х числах довелося обробляти посіви страховим гербіцидом Боб БТ. Адже та ж лобода стартувала разом із соєю, і ґрунтові препарати вже не могли втримати забур’яненості. Я також знаю, що на інших полях, де попередником були ячмінь, пшениця чи кукурудза, господарству довелося ще додатково обробляти сою препаратом Нейтрин БТ, щоб забрати падалицю», — додав подробиць Віктор Васьков, експерт компанії «Океан Інвест».

Схема фунгіцидного захисту складалась з використання препаратів на основі таких діючих речовин  —  епоксиконазол+піраклостробін - 1,3 л/га та  фосфіт алюмінія+фосфориста кислота 2,5 (кг/га). Зигмунд Лампка загалом задоволений тим, як вони спрацювали. Вирвавши кілька рослин показав нам, що ніяких ознак пошкодження хворобами на них немає.

«Не бачу тут ні грибкових, ні бактеріальних хвороб. Інакше це було би зразу видно по листку. Листок має бути темно-зеленим, достатньо великим, без зморшок, трошечки блистіти, і на зворотному боці ніяких плям не повинно бути. Що, власне і маємо на цьому полі», — пояснив директор.

Водночас Віктор Васьков зауважив, що не всім господарствам у цьому регіоні так пощастило. Нинішні погодні умови були досить сприятливими для поширення на сої склеротирніозу. І йому не раз доводилося бачити вже пошкоджені хворобою посіви у своїх поїздках по Хмельниччині.

«Наче дивишся на поле — зелені нормальні рослини, ну, може, трошки прив’яли. А розгортаєш — і зразу помітно, що міжвузля, де кріпляться перші стручки, і на наступні — пожовклі й починають темніти. Явна ознака склеротинії. Бачив поля, на яких від 2 до 10% посівів були пошкоджені цією грибковою хворобою», — розповів експерт.

І наголосив, що в таких випадках вже нічим не допоможеш — треба діяти на випередження. Пам’ятати, якщо у структурі сівозміни в господарстві є соняшник, ріпак, соя, то агрофон в такому разі досить сильний по склеротинії. Якщо ж до проявів хвороби іще не дійшло, то ефективним профілактичним захистом можуть стати препарати Карабас БТ й Аконіт БТ. Навіть зараз, по листках, іще не пізно їх внести. Адже попереду в сої більше місяця вегетації — можуть трапитися «несподіванки».

В «Лампка Агро» наразі обійшлося без обробки препаратами, які могли б запобігти склеротиніозу. І зараз, нагадаємо, на сої жодних ознак яких-небудь захворювань немає. Однак Віктор Васьков радить з остаточними висновками почекати. Бо поки невідомо, які погодні умови складуться надалі.

Також на посівах, які ми оглядали, було проведено інсектицидний захист препаратом Тор БТ у нормі 0,15 л/га.

Але, як знову зауважив Віктор Васьков, заспокоюватись не варто. Треба за полем слідкувати, бо загроза появи павутинного кліща іще не зникла.

«Якщо погода збережеться такою ж сухою і спекотною, то днів через 10 цілком можливе поширення цього шкідника. Тож варто робити об’їзди посівів сої частіше, щоб не пропустити його появу на рослинах. Бо він навіть із такої красивої й високої сої здатен зробити сіно. Кліщі пошкоджують клітини, випивають соки, а далі вітер і сонце завершують справу й рослина гине. Тому вважаю, що треба цей момент контролювати», — наголосив експерт.

Та не будемо про сумне, бо посіви насправді виглядають, можна сказати, шикарно. І навіть сам господар зізнається, що давно не бачив такої гарної сої.

«Погляньте — маємо у стручках рівно закладені боби, на всіх рівнях. Перші вузли — ідеально розташовані на відстані 10 см до землі. А це поліпшує зберігання зерен. На кожному вузлі — по 4 стручки, а на самому верхньому, я його називаю маленькою «коронкою», закладено від 8 до 12 стручків. Тож можна упевнено розраховувати на стабільно високий урожай. Думаю, як для нашого регіону, то на цих посівах буде рекордний результат», — упевнено стверджує Зигмунд Лампка.

Вдоста налюбувавшись посівами сої, попрощалися з господарем до наступної зустрічі. Адже закарбувавши геомітку на карті нашого АгроПолігону, тепер будемо пильно стежити за ситуацією на цьому полі, аж до самих жнив.

 © Алла Гусарова, Kurkul.com, 2018 р.