Останній день АгроЕкспедиції розкидав членів нашої команди в різні куточки країни. Поки АгроЕкспедитори вивчали соєві поля на Черкащині, наші колеги в рамках АгроПолігону вивчали поля для майбутньої озимої пшениці на Львівщині. Ну і, звичайно, не оминули увагою посіви сої там поряд. Фініш пройшов під соєвим соусом двох найбільших агрохолдингів — «Миронівський Хлібопродукт» (МХП) і «Агрейн». А допомагали нам в цьому наші вірні партнери — фахівці компаній «Бізон-Тех» і Credit Agricole Bank.

Трохи статистики щодо сої в Черкаській області:

1. Згідно з даними на сайті Держстату, в 2017 р. в області було посіяно 128,9 тис. га сої, що на 10% більше, ніж у попередньому році. З таким показником площ посівів область посіла 8-е місце по Україні.
2. У минулому році місцевим аграріям вдалося зібрати 207,4 тис. т врожаю бобової культури. Це 5,3% від загальноукраїнського виробництва. Такі обсяги забезпечили регіону 10-е місце.
3. Середня врожайність сої в області становила лише 1,6 т/га. Таким чином, Черкащина посіла 17-те місце в рейтингу врожайності по Україні.
4. У поточному році місцеві аграрії скоротили посівні площі під соєю на 16,9% — до 110,3 тис. га. Як і раніше, регіон займає 8-е місце в загальноукраїнському рейтингу.

Цей сезон запам'ятався аграріям Черкащини такими тенденціями:

• Соя мені друг, але кукурудза дорожче. Аграрії вирощують сою, але не роблять на неї ставку. З одного боку, економіка менш приваблива, ніж, наприклад, у кукурудзи, соняшнику або ріпаку, а з іншого боку —  клімат не найкращий. Культура вимагає більш стабільного тепла і вологи, а цим область не може похвалитись. Наприклад, в цьому році по області в середньому випало 75% опадів від середньорічної норми, в минулому — і того менше — 55%.
• Капітуляція кліща. У цьому році на Черкащині, на відміну від минулого року, не звірствував павутинний кліщ. Цей шкідник найкомфортніше почувається при температурі вище +30° C. У липні в області термометр в середньому показував +25°C, тому кліща не «засікли».
• Святе місце пустим не буває. Естафету кліща підхопили борошняна вогнівка і частково совка. Але більше шкідників дошкуляли хвороби. Однак впоратися з ними допомогли дві (в середньому) фунгіцидні обробки.
• Іржа — біда №1 для черкаських аграріїв в цьому сезоні. Боролися з нею страховими гербіцидами, фунгіцидами, страховими протруйниками і т.д.
• На радість сої, пшениці на біду. У ряді районів області, зокрема, в крайніх західних, врожайність обіцяє бути непоганою. У період цвітіння сої пройшла не одна хвиля дощів. Урожайність 3,5 т/га тут очікується як середній показник.
• Економія на ЗЗР — при виборі, на чому заощадити, аграрії нерідко зупиняються на агрохімії.

«Деякі економлять на фунгіцидних, інсектицидних обробках, скажімо, протруйників посівного матеріалу, що, в свою чергу, є дуже великою помилкою, з'являється широкий спектр захворювань», — розповідає Дмитро Салогуб, менеджер Черкаського підрозділу «Бізон-Тех».

Заповіт Шевченка

Перше підприємство на нашому шляху — агрофірма «Заповіт Шевченка», це найбільша філія НВФ «Урожай», що входить до групи МХП. Підприємство знаходиться в Канівському районі Черкаської області, де орендує 13,7 тис. га.

Директор агрофірми Володимир Братанич і головний агроном всього «Урожаю» В'ячеслав Черкащенко наші старі знайомі. П'ять років тому ми відвідували підприємство під час АгроЕкспедиції Кукурудза. Цікаво, що у 2011 р. «Заповіт Шевченка» з результатом 19 т/га встановили рекорд по врожайності цієї культури в Україні.

Роблять ставку на кукурудзу тут і сьогодні. На підприємстві її більше половини — 8 тис. га, соняшнику— 2,2 тис. га, сої — 1,5 тис. га, сорго — 600 га, ярого ріпаку — 400 га, озимого ріпаку та озимої пшениці по 200 га.

Господарство влилося до складу МХП ще в 2006 році. Поруч з агрофірмою знаходиться Миронівська птахофабрика. Таке сусідство приречене на співпрацю. «Заповіт Шевченка» вирощує зерно для виробництва комбікормів, а птахофабрика забезпечує підприємство добривами. Віднедавна тут виготовляють також і компост.

У цьому році, як і майже по всій Україні, в компанії постраждали посіви пшениці. І хоча врожай непоганий, якість залишає бажати кращого, було висипання, вилягання культури, засміченість. За прибутковістю, як розповідає В'ячеслав Черкащенко, соя поступається кукурудзі, соняшнику і ріпаку. Але тим не менше площі під бобовою не мають наміру скорочувати.

Як же в цьому році йдуть справи з нею — їдемо дізнаватися в поля.

Соєві поля

По приїзду звертаємо увагу на «підозріло» чисті поля. «А чи не ГМО у вас?», — цікавимося ми.

Головний агроном каже, що з цим в компанії строго. Адже вирощену сою поставляють на Катеринопільський елеватор МХП, де відразу її не приймуть, а взагалі культуру експортують в Європу, де ГМО не пройде.

У той же час менеджер Черкаського підрозділу «Бізон-Тех» Дмитро Салогуб зазначає, що в області чи не кожне четверте підприємство середнього масштабу (до 3 тис. га) сіє ГМ-сою.

На даному полі посіяний сорт Аватар канадської компанії CanGro-Genetics. У компані насіння намагаються брати у перевірених компаній. Або купувати еліту в Канаді, і потім у себе сіяти.

«Вибір сорту — це 70% успіху сої, не менше. При цьому вибір не для Черкаської області або навіть для всієї компанії, а для конкретної філії, так як кожен має свою особливость клімату, різний тип грунтів. Не варто забувати і про необхідність враховувати використання повного вегетаційного періоду», — говорить він.

На його думку, кожен рік треба шукати нові більш продуктивні, стійкі до хвороб, стресових ситуацій сорти, адже вибір кожного з них відбувається не за один рік. Як мінімум три роки необхідно для того, щоб сорт себе показав.

Сівбу сої провели в проміжку з 29 квітня по 1 травня. На даному полі норма висіву 400 тис./га, зійшло 370 тис./га. Використовували сівалку Horsch Pronto.

Обробіток  ґрунту. На підприємстві обирають класичну обробку грунту, але при цьому її частково модернізують. По-перше, додали борони глибокого розпушування чизель Great Plains.

В обов'язковому порядку на підприємстві роблять передпосівну культивацію. Тим більше, в класиці є можливість лущення стерні. Головне — тут більше пішли на знищення плужної підошви, структурування грунту використовуючи органічні добрива.

Система добрив. На менш родючих полях використовували курячий послід, перероблений у компост. На інших полях з осені практично нічого не вносили. Навесні йшло стартове підживлення нітроамофоскою або рідким комплексним добривом по 80 кг фіз. масси. І частково, де бідні поля, вносили для старту невелика кількість азоту в межах 30 кг/га діючої речовини.

Захист. На даному полі вносилися грунтові гербіциди, зокрема, з д.р. пропізохлор. Потім була схема захисту гербіцидами Базагран 48% і Хармоні.

Далі частково вносилися грамініцид на засмічених злаковими бур'янами ділянках. Також у фазі 5 листів провели фунгіцидну обробку для захисту від хвороб у ранній період. За словами В'ячеслава Черкащенко, фунгіцидний захист провели завчасно для профілактики. Тому друга обробка не знадобилася.

Наостанок головний агроном розповів про решту 30% успіху сої. Це розміщення на рядку, норма висіву, а також інокуляція і харчування. За фунгицидно-інсектицидним і гербіцидним захистом існують напрацьовані роками схеми — тому даний фактор менш важливий.

Наш співрозмовник працює у сфері агрономії вже 25 років, і не втомлюється дивуватися кліматичним змінам, які «наздогнали» планету. Черкащина якоюсь мірою вже нагадує Сибір: спекотне літо і холодна зима. В таких умовах, обережно каже він, через 5 років озиму пшеницю зможуть сіяти лише на Західній Україні. У зоні ризику і соя, яка потребує стабільних опадів під час вегетаційного періоду, плюс у неї слабка коренева система. Що ж, повернемося на підприємство ще через 5 років і подивимося, які з культур залишаться в живих :) 

По дорозі на друге підприємство своїми враженнями про сою поділився начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Ігор Гуржій. За його спостереженнями, агровиробники дедалі частіше вважають за краще помірно-інтенсивну або інтенсивну технологію вирощування сої. Відповідно підібрана технологія обробітку ґрунту, дотримання оптимальних строків внесення ЗЗР, адаптована до характеристики сорту або гібрида й особливостей поля схема мінерального живлення — це основні ключові моменти технологічної карти вирощування сої, які дають змогу отримувати непогані результати, навіть за незначної кількості опадів.

«Але поряд з цим слід зазначити, що інтенсивна технологія вирощування будь-якої культури, в тому числі сої, передбачає необхідність додаткового фінансування. Очевидно, що потреби в оборотному капіталі компанії, яка націлена на отримання врожайності сої 1,5 т/га, і компанії яка планує отримати 3-4 т/га, — різні. У цих умовах тільки контроль витратної частини за нестабільної цінової ситуації та погодних ризиків може забезпечити агрокомпанії оптимальний прибуток», — додав Ігор Гуржій.

Агровіт

Друге підприємство у Черкаській області стало підприємство «Агровіт», яке входить до структури агрогрупи «Агрейн». Тут нас із самого ранку чекав директор підприємства Микола Бахчеван і головний агроном Олександр Подолянюк. 

За словами директора Миколи Бахчевана, «Агровіт» почав свою роботу в 2006 році. Вже зі старту підприємство мало зембанк в 6 тис. га, і до цього часу цифра не змінилася. Та й навіть за бажання додати в земельний банк хоча б кілька сотень гектар неможливо. 

«У нас тут велика конкуренція і боротьба за землю. Дуже багато людей забирають паї, пробуючи самостійно займатися аграрним бізнесом. У когось виходить, хтось повертається до нас, але таких мало. У нас дуже багато фермерів і одноосібників. До того ж, люди не знають, що буде завтра. Буде ринок землі чи продовжать мораторій? Чому не прийняти рішення на 5 років, а не на один рік? Агровиробники в нашій країні живуть одним днем, не знаючи, чого очікувати після 1 січня», — каже Микола Бахчеван. 

Наявних 6 тис. га розподілили між культурами таким чином: кукурудза на зерно — 1700 га, соняшник — 1300 га, озима пшениця — 250 га, озимий ріпак — 800 га, соя — 180 га, кукурудза на силос — 400 га, багаторічні трави — 200 га. З новими культурами тут особливо не експериментують. Аграрії намагаються дивитися на сусідів і вчитися на їхніх помилках. І, звичайно, спираються на власний досвід та досвід своїх колег у компанії. Так, в цьому році сою сіяли вперше. 

Що стосується врожайності, то за 12 років роботи тут навчилися збирати хороший урожай навіть в умовах примхливої ​​погоди. Цьогоріч пшеницю збирали по 7 т/га, на деяких полях по 5 т/га. Майже весь урожай — 3-го класу. І це при тому, що в регіоні пішли дощі в розпал збиральної. Ріпак у нинішньому сезоні дав 4 т/га. Але, незважаючи на хорошу врожайність і високу рентабельність, на наступний рік від цієї культури відмовляться. За словами директора, таке рішення прийняли, щоб зменшити ризики, адже ріпак вимагає доброго попередника. А поля після пшениці розподілили між кукурудзою і соєю. 

За структурою сівозміни бачимо, що в компанії живуть не рослинництвом єдиним. У складі підприємства «Агровіт» є кілька ферм. Загальне поголів'я становить 1700 голів ВРХ, з яких 450 — дійне стадо. Як запевнив нас Микола Бахчеван, тваринництво для них — не соціальний проект. 

«Я взагалі не розумію, як тваринництво може бути соціальним проектом! Якщо зайнявся цим напрямом, то з нього потрібно мати прибуток. Ми на цьому заробляємо гроші, хоч і невеликі. Збільшуватимемо поголів'я не поспішаючи, поки не будемо впевнені, що це дасть хороший економічний ефект. А поки відпрацьовуємо технологію», — розповідає Микола Олександрович. 

Зараз підприємство розвиває свій технічний парк. У власності вже є трактори John Deere, Case, Fendt, комбайни John Deere, обприскувач Berthoud, ґрунтообробна техніка Farmet, Lemken, Case. В цьому році сімейство «зелених Джонів» поповнив новенький трактор. Таку різноманітність пояснюють тим, що в агрогрупі «Агрейн» намагаються не використовувати найману техніку, а розподіляти між підприємствами те, що вже мають. 

Технологія вирощування сої в Агровіт 

Всі ці роки до сої ретельно придивлялися, вивчали досвід колег «по цеху» і спостерігали за ринком. Нарешті, в цьому році в компанії посіяли 180 га сої.  

Попередник. На оглянутому полі площею 80 га роком раніше вирощували соняшник. За словами головного агронома, першу хвилю соняшнику разом з лободою вдалося прибрати, але друга і третя хвилі пішли дуже швидко. На жаль, гербіцидом працювати не могли, щоб не було абортизації бобів. В результаті, на полях спостерігається падалиця.

Обробіток ґрунту. Після збирання соняшника на полі провели дискування тракторами ХТЗ-172 і John Deere в агрегації з дисковими боронами БДВП 4.2. Опісля зробили оранку на глибину 27-30 см трактором Case 340, агрегатованим плугом Lemken Diamant. Пізньої осені додатково провели вирівнювання ґрунту компактоматом Farmet. Навесні закрили вологу тракторами МТЗ-21 в агрегації з боронами, а також провели передпосівну культивацію на глибину до 10 см трактором Case 340 і компактоматом Farmet.

Сівба. Сіяли 19-22 квітня трактором Case 340 і пневматичною сівалкою Kinze 3200 на глибину 4-6 см. На цьому полі посіяли сорт Аватар з нормою висіву 125 кг/га з міжряддям 35 см. Сходи були на 8-9-й день. За словами агронома, зійшло близько 650 тис./га.

«Спочатку соя добре зійшла, почала зростати. Але потім почалася спека, коренева система ще не була настільки розвинена, щоб діставати вологу із ґрунту, тому зростання трохи призупинилося. На щастя, в липні пішли дощі, і соя знову попрямувала вгору», — розповідає Олександр Подолянюк.

Система добрив. Під час передпосівної культивації на поле внесли сульфат амонію 100 кг/га. Одночасно з сівбою також вносили діамофоску 10:26:26 в нормі 100 кг а. Перед фазою бутонізації посіви підживили сульфатом магнію 2 кг/га, внесли Агрітек 18:18:18 2 кг/га, Молітрак 250 г/га з прилипачем Ліпосам 200 г/га.

Система захисту. Після сівби на поле внесли ґрунтовий гербіцид Зенкор Ліквід 0,5 л/га + Бамбу 480 0,2 л/га + прилипач Ліпосам 0,2 л/га. У фазі двох листків вносили Хармоні Класік 35 г/га + Базагран 2,2 л/га + Гуміфілд Форте + прилипач Тренд 90 0,3 л/га. Через тиждень провели крайову обробку протизлаковим гербіцидом Бакарді 125 0,8 л/га. Перед фазою бутонізації внесли Бестселер Турбо 200 з регулятором росту Гуміфілд.

За словами головного агронома, опадів було зовсім мало — від початку посіву до бутонізації випало всього 133 мм. Тому, фунгіцид вносили тільки для профілактики. На поле внесли Абакус в нормі 1,5 л/га, також додали Бестселер Турбо 200 і мікродобрива з прилипачем Ліпосам. 

Збирання. Збирати перший на підприємстві урожай сої планують не раніше 15 вересня. Уже запланували десикацію. Головний агроном каже, що на цьому полі сподіваються зібрати близько 2 т/га. 

«Ми сіємо сою тільки перший рік, а це, звичайно ж, головний біль для агронома. Ясна річ, що були помилки. Але хто не помиляється, той нічого не робить. Втім, я дуже надихнувся цією культурою і мені справді сподобалося її вирощувати. На наступний рік знову будемо сіяти, але вже еліту канадської селекції», — сказав головний агроном Олександр Подолянюк. 

Що ж, настрій у компанії — найоптимістичніший. На цій ноті ми і завершили польове турне по бобах у Черкаській області.

А зараз час дізнатися, яку сою побачили колеги у Львівській області.

Захід-Агро МХП

Переміщаємося до Львівської області. Кілька цифр для соєвого «портрета» регіону.

1. Посівні площі сої в 2017 р. у Львівській області становили 57,6 тис. га. Це на 18% більше, ніж у 2016 р.
2. Минулого року в регіоні зібрали 1,3 млн т сої.
3. Середня врожайність становила 2,3 т/га, що на 17% вище середньостатистичного показника врожайності цієї культури в Україні загалом. Попереду Закарпатська, Херсонська, Запорізька, Івано-Франківська і Тернопільська області.
4. У поточному році під сою у Львівській області відведено 52,7 тис. га площ. Це — «золота середина» соєвого рейтингу по областях, тобто заслужене 14-е місце.
5. Частка сої в посівах усіх сільськогосподарських культур області становить лише 8,5%.

Ще трохи про сою в МХП

Давно відомо, що ми намагаємося відстежувати ефективні технології вирощування основних сільськогосподарських культур в рамках нашого проекту АгроПолігон. Буквально перед стартом АгроЕкспедиції Соя 2018 команда побувала в гостях ще в одному підрозділі Миронівського хлібопродукту — «Захід-Агро МХП» на Львівщині. І, хоч у фокусі цього візиту була озима пшениця, проте ми не могли залишити без уваги і соєві поля цього підприємства. 

Компанія «Захід-Агро МХП» була заснована в червні 2015 року. Зараз її зембанк становить близько 43 тис. га. Але, за словами нинішнього директора Вадима Льошенка, цей підрозділ МХП має досить амбітні цілі: тут щорічно планують нарощувати зембанк щонайменше на 2-3 тис. га і міцно втриматися в ТОП-3 серед усіх філій МХП за економічними показниками. 

«Наша компанія має отримувати максимальну віддачу з кожного гектара, на якому працюємо. Якщо є орендовані землі, які з якихось причин поки не працюють, ми докладемо більше зусиль, щоб виправити цю ситуацію», — розповів Вадим Льошенко.

Так, у «Захід-Агро МХП» вже запустили проекти з відновлення систем меліорації земель, а також очищають від чагарників і дерев майбутні поля.

Соя і гори, гори і соя

На полі про сою попросили трохи розповісти про цю культуру головного агронома Андрія Куриласа і його колегу, агронома-дослідника, Євгена Гуменюка.

На перший погляд нам здалося, що поля тут невеликі. Таку оптичну ілюзію створили меліоративні канали, які розділили посівні площі на невеликі ділянки розміром близько 45 га. Насправді, ми опинилися в околицях села Вороблевичі Дрогобицького району — саме тут у модулі №4 «Захід-Агро МХП» посіяно 650 га сої. Це село розмістилося вздовж річки Тисмениця, вода якої постійно виходила з берегів і приносила серйозні збитки місцевому населенню. Тому створення меліоративної системи було вимушеним кроком. Зараз, через десятки років небуття, ці канали відновлює «Захід-Агро МХП».

Втім, нашу увагу наполегливо привертали соняшники, які височіли на полях сої.

«Ми, як і будь-яка інша компанія, в сівозміні якої є соняшник, стикаємося з його падалицею в посівах зернових і технічних культур. Для боротьби використовуємо 2-разове внесення комбінації гербіцидів з інтервалом в 72 години», — розповідає Андрій Курилас і додає, що загалом поширення падалиці соняшника на полях підприємства становить близько 1%.

Технологія вирощування сої в Захід-Агро МХП

Занурившись у посіви сої сорту ЕС Ментор, ми побачили сильні рослини висотою близько 1 м з потужними основними стеблами і декількома відгалуженнями. Листя велике і без будь-яких видимих ​​уражень хворобами.

Однак Андрій Курилас зазначив: хоч система захисту сої в нинішньому сезоні і спрацювала добре, але де-не-де (близько 1%) рослин все-таки були уражені склеротиніозом. А після рясних опадів у кінці липня – на початку серпня на сої почав розвиватися пероноспороз. Але, на щастя місцевих агрономів, соєвий сезон на Львівщині обійшовся без павутинного кліща, тому додаткових інсектицидних обробок не знадобилось.

Сівбу сої провели на ширину 30 см з рекомендованою цього сорту густотою, тому ми з легкістю змогли дістати і спробувати на зуб майбутній урожай. На рослинах нарахували в середньому близько 30-35 бобів. Нижні боби розташовані на висоті 10-12 см, що в недалекому майбутньому дасть змогу зробити комфортним збирання врожаю за допомогою флексі-жатки.

Коренева система у рослин добре розвинена. Використання пре-інокулянтів компанії BASF дало можливість сої протягом тривалого періоду отримувати азот і формувати наповнені боби. Андрій Курилас і Євген Гуменюк підтвердили, що азотфіксуючі бактерії розвивалися і працювали добре, відповідно, боби до моменту збору впевнено зможуть «назбирати» близько 40% білку.

Попередник. Минулого року на оглянутому нами масиві в 650 га вирощували кукурудзу на зерно, проте три роки тому тут був посіяний соняшник. Тому падалиця соняшнику в тих чи інших місцях з'являється регулярно.

Сорт. У «Захід-Агро МХП» віддають перевагу сорту ЕС Ментор. На цьому полі використовували другу репродукцію з 2 550 хіт-юнітами (CHU).

Обробіток ґрунту. Підготовка ґрунту для вирощування сої включала такі етапи: оранка на глибину 30-32 см трактором Fendt агрегатованим 7-корпусним плугом Gregoire Besson; закриття вологи за допомогою зубової борони і СПГ-21; передпосівна культивація трактором Fendt, агрегатованим компактоматом FARMET завширшки 9 м.

Сівба. Сіяли протягом першої декади травня трактором Fendt, агрегатованим сівалкою Horsch Pronto 9 DC. Міжряддя — 30 см. Норма висіву — 550 тис. насінин/га.

Система добрив. Перед висіванням сої на поля внесли Гранфоску Д у нормі 150 кг/га. Коли соя була в фазі бутонізації, за допомогою розкидача Amazone внесли сульфат амонію в нормі 150 кг/га. У фазі 1-3 листків була проведена підгодівля 7-водним сульфатом магнію в нормі 3 кг/га, препаратами YaraVita BORTRAC у нормі 0,5 л/га та Вуксал Мікроплант у нормі 1 л/га.

Система захисту. Захист сої в «Захід-Агро МХП» почався із протруйника Стандак Топ, яким обробили насіння в нормі 1,2 л/т. Одночасно була проведена інокуляція сої за допомогою комбінації препаратів ХайКот Супер Соя в нормі 1,42 л/т і ХайКот Супер Extender в аналогічній нормі 1,42 л/т.

Потім на полях була проведена обробка досходовими гербіцидами Зенкор Ліквід у нормі 0,4 л/га та Дуал Голд у нормі 0,8 л/га.

У фазі 1-3 листків пішла обробка препаратами Базагран у нормі 2 л/га і Хармоні в нормі 6 л/га. До цих препаратів додали прилипач Спартан 0,1 л/га.

За декілька днів також провели обробку препаратами Фюзілад Форте в нормі 0,8 л/га та Гуміфілд Форте Аміно в нормі 0,2 л/га. Далі йшла міжрядна обробка ґрунту 9-метровою бороною — як то кажуть, щоб не сумніватись.

У фазі цвітіння сої на 325 га масиву працювали препаратами Абакус у нормі 1 л/га і Пірінекс Супер у нормі 0,6 л/га; на решті 325 га використовували Пропульс у норму 0,8 л/га і той же Пірінекс Супер.

Прогноз врожайності. За словами головного агронома «Захід-Агро МХП» Андрія Куриласа, 10-15 вересня на цьому масиві сої проведуть десикацію препаратом Реглон Супер у нормі 2 л/га. Збирання врожаю планують розпочати з 20 вересня. Для цього використовуватимуть комбайни New Holland із флексі-жатками.

Головний агроном із посмішкою каже, що урожай буде рахувати в бункері комбайна, проте все-таки ризикнув назвати очікувану цифру — з цієї ділянки хотілося б отримати не менше 2,8 т/га сої.