Новий день подарував АгроЕкспедиторам нові горизонти. Так, у Полтавській області АгроЕкспомобіль завіз нас в господарства «Обрій» і «Агрофірма «Маяк». Ці агропідприємства суттєво відрізняються за структурою бізнесу, що безсумнівно робить їх ще більш цікавими. Схильний при виборі сільгосптехніки на користь вітчизняних машин «Обрій» в Диканському районі і багатопрофільна «Агрофірма «Маяк» в Котелевському районі, що надає перевагу техніці  зарубіжних брендів, як то кажуть, «зробили наш день». І не тільки наш, а й наших партнерів: «Лімагрейн Україна», «Август-Україна», «Бізон-Тех» и Credit Agricole Bank.

Але перш, ніж розповісти, про ключові особливості обох підприємств, про стан кукурудзяних посівів на їх полях і прогнозі врожайності культури, пропонуємо, не змінюючи традиції, спочатку ознайомитися з кукурудзяною статистикою всієї Полтавській області:

• За підсумками 2017 р. кукурудза на зерно в регіоні склала 11,7% в загальноукраїнському виробництві.
• У 2017 р. полтавськими аграріями зібрано майже 2,9 млн т кукурудзи з площі 575,7 тис. га з урожайністю 5,04 т/га.
• У поточному році, як і роком раніше, площа посівів кукурудзи на зерно і силос — 604,1 тис. га (+ 4,6% до площі посівів в 2017 р) і 33,5 тис. га (-10,2 % до 2017 г.), відповідно — Полтавщина посідає перше місце серед інших областей України.
• Посівні площі кукурудзи на зерно в 2018 р., як і кілька років поспіль, залишаються на першому місці серед інших сільгоспкультур в Полтавській області.
• Частка зернової кукурудзи в посівах всіх сільськогосподарських культур області в поточному році становить 33,4%, а силосної — менше 2%

Нинішній кукурудзяний сезон аграрії Полтавщини називають більш сприятливим, якщо порівнювати з минулим роком, хоча є як позитивні особливості, так і негативні:

• Опади не для всіх. У цілому, учасники ринку характеризують рівень забезпечення опадами в поточному сезоні як задовільний. Але слід зазначити, що нарівні з тим, як в одних регіонах можна було спостерігати навіть надлишок вологи, в інших — за останні півтора місяця взагалі не було дощу. Через це, здавалося б, добре вегетуюча кукурудза, під впливом липнево-серпневої посухи в буквальному сенсі «горить» на очах.

• Бюджетним гібридам — ​​бюджетна захист. Після недоотримання в минулому сезоні планової врожайності кукурудзи низка агропідприємств в цьому сезоні була змушена подбати про економію і на насінні, і на технології вирощування кукурудзи.

«У зв'язку з тим, що минулий рік був складний у фінансовому плані, господарства не могли застосувати у себе максимальні технології. Не всім були доступні ті насіння, добрива та ЗЗР, які б вони хотіли. У результаті деякі сільгоспвиробники змушені були перейти на більш бюджетні позиції, які дозволили вирівняти матеріальне становище їхніх господарств», — розповідає керівник Полтавського регіонального структурного підрозділу «Бізон-Тех» Владислав Юхта.

• Фунгіцидний захист тільки в разі крайньої необхідності. Не можна сказати, що ця особливість притаманна лише Полтавській області. Багато українських аграрії вважають за краще вдаватися до фунгіцидної обробки кукурудзяних посівів тільки, коли та чи інша хвороба пізньої зернової починає прогресувати. Але не завжди така економія сприятливо позначається на врожайності культури.

«Це, припустимо, тільки якщо в господарстві дотримуються сівозміни. Але в Полтавській області є агропідприємства, де кукурудза вирощується як монокультура протягом 5-7 років. У таких умовах обов'язковою умовою є фунгіцидна обробка посівів», — зазначає менеджер відділу маркетингу «Август-Україна» Станіслав Єсип.

Обрій: Бюджетний захист, але імпортне насіння

Знайомство з агропідприємством «Обрій» АгроЕкспедитори почали на зерновому току, де нас зустрів директор господарства Сергій Ковтун.

Агропідприємство за українськими мірками невелике — всього 800 га землі в обробці. Хоча коли «Обрій» тільки починав свою роботу, то зембанк був в рази більше. Але нинішніх обсягів Сергію Ковтуну, за його словами, цілком достатньо для відповідального і успішного ведення агробізнесу.

«Господарство на початках було велике - 5,5 тис. га. А після більш великі гравці ринку його «розірвали» і залишилося 800 га землі . Але мені її вистачає: люди працюють, зарплату отримують вчасно. Перипетії були всякі, людей зараз обманути, переманити легко. У «Обрію» на сьогоднішній день 160 пайовиків. Я вважаю, що залишилися ті, які мені довіряють. Я їм справно плачу 12% орендної плати, тобто на руки вони отримують за пай 5,4 га не менше 18 тис. грн», — розповідає Сергій Ковтун.

Наразі господарство займається виключно рослинництвом, хоча раніше було в структурі бізнесу і свинарство. З різних причин, включаючи економічні і правові зволікання, від цього напрямку тваринництва підприємству довелося відмовитися.

Вся техніка в «Обрії» українського та білоруського виробництва: Гомсельмаш, МТЗ, Boguslav, Elvorti. Зокрема, в поточному році агропідприємство в рамках програми державної підтримки агросектора придбало новий обприскувач ТИТАН від Boguslav з 25% компенсацією від суми, витраченої на покупку сільгосптехніки вітчизняного виробництва.

У цьому сезоні «Обрій» вирощує кукурудзу (180 га), соняшник (220 га), ярий ячмінь (180 га), сою (140 га) і озиму пшеницю (75 га).

«Кукурудзи ми зазвичай сіяли дуже мало до цього року. Вона йшла хіба що на видачу людям за паї зерном. У структурі сівозміни у нас ще були цукрові буряки, але в цьому році відмовилися від них на користь пізньої кукурудзи. Минулий рік був не дуже успішним для цукрового буряка. Вирішили почекати. Але, як то кажуть, якщо раз не посіяв, то можеш вже і не повернутися до нього», — зауважує Сергій Ковтун.

Найбільше завжди було соняшнику, за рахунок врожаїв якого в основному і живе підприємство. Його, коли встановиться гарна ціна, «Обрій» щорічно реалізує на МЕЗ компанії «Кернел».

Читати по темі: День 3. Полтавщина: «Фармко», ОЕЗ «Кернел» та «Говтва»

Незважаючи на «скромні» розміри зембанку, «Обрій» вважає за краще для посіву всіх культур використовувати насіння виключно зарубіжних брендів і вирощене не в Україні. Як каже Сергій Ковтун, якість такого посівмату значно вище. Задовільнити таку потребу агропідприємству допомагає дистриб'юторська компанія «Бізон-Тех».

«На сьогоднішній день господарство міцно стоїть на ногах. Воно самостійне у прийнятті своїх рішень, фінансово незалежне, виконує всі свої зобов'язання перед партнерами і пайовиками. Стабільно розвивається, оновлює технічний парк. «Обрій» використовує в основному традиційні технології, насіння вибирають світових лідерів. Якщо говорити про гібриди кукурудзи, то протягом трьох останніх сезонів господарство співпрацює по ним з компанією Limagrain. Насіння цієї компанії займають близько 80% кукурудзяних полів господарства, а лідер по врожайності і за іншими показниками для «Обрію» гібрид Адевей^{ФАО 280}», — ділиться досвідом співпраці з агропідприємством Владислав Юхта з «Бізон-Тех».

Польові замітки

Після часом емоційної і грунтовної бесіди з директором господарства команда АгроЕкспедиторів в супроводі агронома і за сумісництвом бухгалтера «Обрію» Віри Ковтун вирушила оглянути поля.

Наш АгроЕкспомобіль зробив зупинку поруч з посівами кукурудзи селекції Limagrain - гібрид Адевей^{ФАО 280}. Не гаючи дорогоцінного часу агронома, відразу уточнюємо всі технологічні нюанси вирощування «цариці полів» даними агропідприємством.

Попередник і підготовка грунту. На полі площею 85 га в минулому сезоні вирощували соняшник. Після збирання олійної поле для подрібнення жнивних залишків передісковалі і зорали на глибину 25 см. Навесні залишилося лише провести передпосівну культивацію.

Посів. Сівалка «Червона зірка» (Elvorti) на посів кукурудзи зайшла в поле в останній декаді квітня. Норму висіву налаштували так, щоб в ряд сіялось по 5 штук на 1 м (або 75 тис./га).

Система добрив. При посіві кукурудзи внесли 100 кг/га нітроамофоски. Потім ще підгодували азотом — 100 кг/га аміачної селітри. Крім того, вже по листу провели обприскування мікродобривом АВАНГАРД Р Сірка + азот + мікро в нормі 1,5 л/га.

Мікродобрива Віра Ковтун стала використовувати в господарстві 4 роки тому і вже може поділитися позитивними результатами їх застосування.

«Врожайність підвищилася, покращилася якість, особливо на зернових, в тому числі і на кукурудзі. Якщо змішуємо з протруйниками, наприклад, для пшениці, то вона і зимує краще. У нас був досвід, коли ми одну площу наполовину обробили мікродобривами, і там сходи вийшли дружні, а на решті площі — рідкі і слабкі», — ділиться досвідом використання мікродобрив агроном агропідприємства.

Система захисту. В «Обрії» по кукурудзі проводилася тільки гербіцидна обробка: 0,5 л/га Агент + Міладар 1,25 л/га з прилипачем Тренд.

Чи не витрачають кошти тут без потреби і на фунгицидно-інсектицидні обробки. В основному, проблеми з захворюваннями і шкідниками вдається боротись за рахунок сівозміни.

Прогноз урожайності. І хоча погодні умови в околицях Полтави не можна назвати сприятливими для кукурудзи — опади і волога були тільки до фази викиду волоті, все ж Віра Ковтун розраховує в цьому сезоні отримати кукурудзи більше, ніж роком раніше. Прогнозують уже найближчим часом розпочати збирання, як тільки закінчать з соняшником, і збирати по 8-10 т/га. Для порівняння, в 2017 р. на коло вдалося зібрати кукурудзу з урожайністю 7 т/га. Гібрид був також Адевей. Цього року лінійка посіяних гібридів ширше.

Подякувавши Вірі Ковтун за виділений час і побажавши хороших урожаїв, наш АгроЕкспомобіль знову вирушає в дорогу.

Агрофірма Маяк: від поля до магазину

Центральний офіс другого підприємства знаходиться в Котельві, але відомо воно далеко за межами Полтавщини. «Агрофірма «Маяк» фактично була заснована в 1986 р., коли після реорганізації двох колгоспів «біля керма» господарства стала майбутня Герой України Тетяна Корост. Зараз же керує підприємством її син.

«Агрофірма «Маяк» обробляє 10,8 тис. га землі і є яскравим представником багаторівневого вертикально-інтегрованого виробника сільгосппродукції. Крім рослинництва, в структуру компанії входять три молочно-товарні ферми (на 6,5 тис голів, з яких 2,2 тис. — дійне стадо), два свинокомплекси, птахокомплекс (на 20 тис. голів).

Переробку продукції рослинництва проводять в круп'яному цеху і на хлібокомбінаті, тваринництва - на власному м'ясокомбінаті. Молоко також частково переробляють самостійно, а іншу частину продають компанії «Лакталіс Україна». Також підприємство виробляє яйця, соняшникову олію, мед. Весь асортимент реалізується під власними торговими марками в мережі магазинів «Рідне Село», яка налічує понад 10 точок в Полтавській області.

Урожай з полів зберігають на власному елеваторі потужністю одноразового зберігання 24,5 тис. т, з яких 4,5 тис. т припадають на старі потужності радянських часів, а 20 тис. т — на нові силоси виробництва фірми RIELA. Ще 20 тис. т продукції зберігають в підлогових складах. Сушку врожаю проводять двома зерносушарками також виробництва RIELA сумарною потужністю 900 т/добу. Вони працюють на газу, але, за словами головного агронома підприємства Володимира Вербича, в планах перевести їх на альтернативні види пального.

Якщо говорити про структуру посівів, то тут представлені такі культури, як кукурудза на зерно (2,5 тис. га), озима пшениця (2 тис. га), соняшник (2,7 тис. га), соя (700-800 га ), ярий ячмінь (300 га). Для тваринництва вирощують кукурудзу на силос (1,2 тис. га) і люцерну (1,2 тис. га). Тваринницький напрям «розраховується» органічними добривами, які щорічно вносять на площу 1 тис. га по 70-80 т/га під озиму пшеницю і силосну кукурудзу. Також в сівозміні присутній горох (40 га), гречка (40 га), просо (15 га) і тверда яра пшениця, які використовуються для виробництва круп.

Урожай зернових і олійних прибирають 5 комбайнів виробництва John Deere і Claas, а кормових - силосні комбайни від Claas і Krone. Тракторний парк формують John Deere і New Holland.Техніка для обробки ґрунту представлена брендами Gregoire Besson і Kverneland. Сіялки — також John Deere. Автопарк складається з КамАЗів і Scania.

На питання про використання вітчизняної техніки, головний агроном підприємства відповів, що все ж більше довіряє імпортним моделям.

«Як на мене, імпортна техніка надійніша. Я знаю, що вона поїхала в поле і буде працювати. Я не буду туди бігати і везти ремені, масло, фільтри, бруднити руки в мазуті і т.д.», — вважає Володимир Вербич.

Кукурудза-онлайн в Агрофірмі  Маяк

Кукурудзу в господарстві вибирають з ФАО від 250 до 390. Ранні гібриди становлять близько 30% в структурі, середньостиглі — 50%, а пізні — 20%. Причину такого розкиду пояснює головний агроном Володимир Вербич.

«Невідомо в який рік яка кукурудза «вистрілить», коли період посухи настане, коли краще зав’яжеться. В один рік ранні гібриди добре показують себе, на наступний — пізні. Немає такого сезону, щоб кукурудза була однорідною. Тут хоча б просто залишитися з кукурудзою. Тому що бували такі провали, коли саме на період цвітіння припадає посуха. І ранні гібриди встигали під дощ потрапити — вони зав'язалися, нагнали масу тисячі, сформували ряди. А пізня кукурудза просто згоріла і все, її немає », — розповідає фахівець.

Для посівів на силос в «Агрофірма «Маяк» використовували продукцію KWS, а в цьому році ввели гібрид Limagrain Джоді. Зробили це для порівняння і створення конкуренції, і на даний момент гібрид від Limagrain добре себе показав, але кінцевий результат дасть аналіз вже готових кормів. Мистецтву заготівлі силосу, до речі, тут вчаться в американських колег і намагаються дотримуватися їхніх порад.

Поле №1

Але повернемося на поле. На першому масиві нам був представлений гібрид Феррарікс селекції RAGT semences.

Обробка грунту і посів. Попередником виступав соняшник, після збирання якого провели подрібнення пожнивних залишків за допомогою катків-подрібнювачів. Далі провели оранку на 27-30 см. Навесні було проведено ранньовесняне боронування, закриття вологи і передпосівна культивація. Посів проводився 10-11 травня сівалкою John Deere DB55 з нормою висіву 70 тис./га.

Система добрив. З осені внесли діамофоску 10:26:26 200 кг/га,  а весною під культивацію дали 200 кг/га карбаміду. Також при посіві внесли інокулянт BiNoc Кукурудза.

Система захисту. Першу хвилю бур'янів прибрали при передпосівній культивації. Після отримання сходів проводили обробку гербіцидом Стеллар в нормі 1,2 л/га. Для боротьби з шкідниками двічі дельтапланом вносили трихограму, вироблену в Полтавській області. Крім цього, насіння закуповувалися із заводським протруєнням фунгіцидом і інсектицидом.

Читати потемі: Дещо про трихограму, або Те, чого вам, напевно, ніхто не розповість…

Прогноз. На цьому полі очікують зібрати 10 т/га.

Поле №2

А ось за «життям» другого поля будь-який бажаючий може спостерігати в рамках проекту Avgust  «Поле онлайн». Менеджер відділу маркетингу компанії Станіслав Єсип регулярно обновляє данні з поля й ділиться фото і відео нових этапів развитку культури. Напівжартома Володимир Вербич каже, що представник Avgust буває на полі частіше, ніж сам головний агроном, так що про кукурудзу на даному масиві розповідає саме Станіслав Єсип.

Технологія на даному полі схожа на попередню, за винятком захисту і гібрида — тут посіяний Ексклюзив селекції того ж RAGT semences.

Підготовка грунту і посів. Попередником тут також виступав соняшник. Провели подрібнення пожнивних залишків за допомогою катків-подрібнювачів, зорали на 27-30 см. Навесні провели боронування, закриття вологи і передпосівну культивацію. Сіяли кукурудзу 14 травня сівалкою John Deere DB55 з нормою висіву 70 тис./га на площі 155 га. Поле було посіяно одним з останніх, так як проведенню всіх робіт заважала надмірна волога.

Система добрив. Діамофоска 10:26:26 200 кг/га восени і карбамід 200 кг/га під весняну культивацію.

Система захисту. Першу хвилю бур'янів також «знесли» культиваторами. Обробку ЗЗР проводили 9 червня. вносили комплекс Дублон Тріо: Дублон 1 л/га + Балерина 0,4 л/га.

Варто зазначити, що гербіциди спрацювали відмінно. Це можна перевірити, зайшовши в контрольну смугу розміром 28*30 м. Якщо там над кукурудзою домінує падалиця соняшнику та бур'яни, то в оброблених посівах кукурудза відчуває себе господинею і іншої рослинності не спостерігається.

Причину вибору саме цього гербіциду Станіслав Єсип пояснює просто.

«Продукт не новий, йому вже 3 роки. Це чисто страховий гербіцид, який не має абсолютно ніякої післядії. І тут препарат підбирали з урахуванням специфіки даного поля. Наступного року тут можна вирощувати гречку або сою. Плюс тут попередником виступав соняшник. Нам потрібно посилити дію гербіцидною захисту проти дводольних бур'янів - осоту, молочаю, а також падалиці соняшнику, через яку на цій ділянці землі не було видно», — згадує фахівець Avgust.

Від комах-шкідників поле двічі обробляли трихограмою.

За словами експерта департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank Сергія Даденко, станом на сьогоднішній день розрахункова біологічна врожайність на цьому полі у «Агрофірми «Маяк» складає 10,5-11 т/га. Попри екстремальні погодно-кліматичні умови, різкий перехід зими в літо та засуха у кінці літа — першій половині вересня, було вдало підібрано збалансовану систему добрив та захисту. Ми бачимо, що на полі відсутні ураження від шкідників так і від хвороб, що в свою чергу дасть можливість отримати досить хороший урожай. Зараз вегетація культури вже практично закінчується. Бачимо, що кукурудза інтенсивно віддає вологу. Орієнтовно через 2-3 тижні на цьому полі можна починати збирання.

«В цілому по області врожайність кукурудзи, попри аномальну спеку із мінімумом опадів в серпні місяці, на хорошому рівні. На Полтавщині очікуємо отримати близько 8-9 т/га в сухому зерні. А в цьому господарстві може бути й понад 10 т/га», — відмітив експерт.

На цьому насичений кроп-день завершився. Заїхавши під вечір на елеватор компанії і зробивши кілька його пейзажних фото, ми рухаємося далі — в сусідню Черкаську область, де нас чекають ще один «Маяк» і «Черкаси-Дніпро Агро». До нових зустрічей в ефірі, не перемикайтеся!