Другий день АгроЕкспедиціі Переробка почався у Миколаєві, де ми відвідали невелике підприємство, яке не поступається амбіціями великим заводам. Йдеться про «НПК Амарант», що займається переробкою чого б ви думали? Звісно, амаранту.

Традиційно досліджувати переробні підприємства України нам допомагають наші надійні партнери Credit Agricole Bank і Bühler.

На порозі колишньої фармацевтичної фабрики нас зустрів директор компанії Андрій Шведов. Він розповів вельми цікаву історію, як радіотехнік за фахом через рок-гурт прийшов до переробки амаранту.

Історія підприємства

Досить складно розповісти про всю біографію Андрія Шведова до його знайомства з амарантом, але деякі факти ми не можемо не згадати.

Починав нинішній директор з... борошномельного бізнесу. У важких 90-тих разом із братом Сергієм купили жорновий комплекс для виробництва борошна. Справи йшли непогано, але незабаром, через велику конкуренцію, брати відмовилися від ідеї. Андрій почав кар'єру музиканта у гурті «Проспект миру» і став засновником рок-н-рольного клубу. І все було б добре, якби не революція 2013 року, яка принесла розкол до гурту і він розпався.

«В один із днів до мене приїхав Сергій в клуб і каже: «Є якась така дивна рослина, називається амарант, я по Discovery про нього подивився буквально маленьку передачу — це диво-рослина якась», — розповідає Андрій Шведов .

Незабаром Андрій продав клуб і брати почали вивчати властивості рослини і технологію переробки. Багато їздили до людей, які займалися амарантом.

«Ми зрозуміли одну річ: всі, кого ми бачили, реально не допрацьовують. У всіх одна і та ж проблема — переробляючи зерно, вони тиснули олію з цілого, а у зерна амаранту оболонка дуже тверда, відповідно при стисканні підвищується температура до 60 градусів. Але вже при температурі 40 градусів він починає, м'яко кажучи, руйнуватися, тобто зникають основні вітаміни», — продовжує директор.

Запорукою успіху в отриманні якісної олії з амаранту було добування зародка, не перегріваючи його. Зробили креслення станка, замовили деталі на місцевому заводі. Винахід отримав назву «Лінія відбору зародка амаранту». Завдяки цьому станку братам із зерна амаранту вдалося отримати борошно, пластівці і сам зародок. Далі справа була за малим — із зародків отримати олію. Перший млинець грудкою вийшов, коли компанія придбала прес у вітчизняного виробника. Він не працював, як того хотіли власники. Німецьке обладнання було братам не по кишені, тому вони знову сіли за креслення. Шляхом експериментів їм в 2016 р. вдалось побачити перші сліди олії.

Продукція компанії

З перероблених зерен амаранту, тільки 3% — це олія. Все інше — борошно і пластівці. Вони є вторинним продуктом, але мають майже ті самі цінні якості.

До речі, про позитивні властивості амарантової олії.

«У ньому основна діюча речовина — це сквален. Коли він потрапляє в організм людини, він насичує його киснем. А що таке кисень в організмі людини? Ну власне кажучи — це наше все, серце працює краще, вени стають чистішими, холестеринових бляшок немає, підвищується імунітет», — розповідає Андрій Шведов.

Крім того, олія амаранту може використовуватись у різних продуктах, як компонент. Наприклад, директор компанії розповідає, що мазь на основі амаранту і міліацину півтора роки тому відправляли в АТО. Її застосування — мазь та гель від опіків. Каже, що результат перевершив очікування — гель відмінно затягує рани і після нього не залишається пухирів.

Серед продуктів здорового харчування є і крупа, яку отримали випадково під час пошуків дуже рідкісної олії холодного віджиму — міліацину. Для цього створили обладнання, щоб відбирати зародок з зерна проса. Ця крупа містить 86% вуглеводів. Крім того, вона не має глютену.

Незабаром компанія хоче розширити перелік найменувань продукції на 40 одиниць. В першу чергу, зі слів Андрія Шведова, компанія вже розробила більше 10 видів косметичної продукції, наприклад, шампунь, гель для гоління, зубна паста, крем від мімічних зморшок, капсули від простатиту, маска для росту волосся, і ще багато іншого.

Сировина

Сировина — це особлива радість, як каже директор, вона ж є і гірким розчаруванням. Підприємство не має власних полів, де може для себе вирощувати амарант, тому все зерно купують у фермерів.

Іншою сировинної проблемою компанії є його нестача. Фермера, обіцяли йому спочатку року виростити не менше 1000 т зерна амаранту, але погодні умови сказали «ні» всім обіцянкам і «НПК Амарант» отримав лише 40 т. На наступний рік Андрій Шведов веде переговори з трьома господарствами, які готові посіяти кожне по 1 тис. га амаранту.

«Ми хочемо отримувати від фермерів якісний амарант. Є стандарти, ми їх зазвичай оголошуємо всім фермерам, які готові займатися цим. За якістю нас цікавить щоб вирощували амарант зі скваленом не нижче 6%, жирністю не нижче 6%, з кислотністю не більше 2% і з чистотою 99,99% для того щоб крупа була чиста, біла. Ось ці вимоги потрібні, ми дуже сподіваємося вже на наступний рік», — говорить Андрій Шведов.

Зерно амаранту не можна назвати дешевим. 1 т неорганічного амаранту можна купити за 25 тис. грн, а очищеного органічного — за 35 тис. грн. Середньою врожайністю амаранту вважається 2 т/га.

Реалізація

Рік 2016 для компанії ознаменувався успішним отриманням олії амаранту, а ось наступний — пошуком маркетингових ходів. У 2017 році продукція продавалася на американських онлайн-майданчиках Amazon і eBay. Так само продавали в Ізраїлі, розробили навіть унікальну упаковку з інформацією на івриті.

«Продажі там невеликі були і довелося шукати варіанти з продажу в Україні. Власне кажучи, ми зробили лінійку українську, зараз це все «заточене» під нашу країну», — продовжує директор.

За його словами, зараз у підприємства укладено договори з близько 1 тис. магазинів, супермаркетів, аптек по всій країні. Їх було б більше, але...

Виробничі потужності

Але ми поступово підійшли до виробничих потужностей. Ні, з ними все в порядку. Зараз у підприємства працює 6 ліній власної розробки , які можуть досягти потужності 250 т/міс. З таким обсягом продукції можна покрити всі запити ринку. Як каже Андрій Шведов, підприємство не працює на склад, вся продукція відразу потрапляє до свого споживача. Ось тільки вони не поспішають випускати її мільйонними тиражами. Потужності дозволяють, але не дозволяє кількість сировини. До цього моменту «НПК Амарант» встиг переробити 70 т зерна.

«У минулому і цьому місяці ми переробили близько 2-3 т. Можна сказати цей рік взагалі без сировини. На складі ще лежить близько 40 т, тому ми не поспішаємо його переробляти і починати потужне постачання. Треба якось пережити цей місяць, а ось з кінця року у нас почнеться основне постачання в усі  українські мережі», — пояснює директор.

Крім працюючих 6 станків у підвалі виробництва чекають своєї черги ще 4, які залишилося тільки зібрати і встановити. Площі колишньої фармацевтичної фабрики, орендованої підприємством, вистачить встановити навіть більше 4 ліній відбору зародків амаранту.

Зараз на заводі працюють 2 цехи — у першому добувається зародок амаранту, а в другому з нього отримують олію. Також в першому цеху, як вторинний матеріал, отримують пластівці і борошно, а в другому — макуху. Тобто це безвідходне виробництво. Цікаво, що станкив другому цеху директор називає чоловічими іменами — Олександр, Борис, Віталій, Гідіон і т.п.

«А якщо буде дуже багато станків, тоді перейдемо на англійський алфавіт», — жартує Андрій Шведов.

Як вже говорилося раніше, обладнання зроблене за проектом Андрія і Сергія Шведова, а от хлопців, які його виготовляють, директор називати не став.

Команда

На самому початку свого існування компанія «НПК Амарант» складалася з трьох осіб: самих братів Шведових і одного механіка. Зараз же штат налічує 14 постійних та 8 позаштатних співробітників, які працюють на фрілансі (маркетолог, SMM-щик, юрист і т.д.). Андрій Шведов говорить, что колектив буде збільшуватися в міру збільшення продажів і, відповідно, виробництва.

«Багато людей у ​​нас йде. Вони не приживаються в тому плані, що у них немає інтересу до амаранту, а тут такий працювати не зможе в принципі», — додає директор.

Проблеми і перспективи

Який же шлях до успіху без перешкод? Найголовнішою проблемою Андрій Шведов називає відсутність спеціалізованого елеватора. За словами директора, амарант не можна сушити електрикою або інфрачервоними променями, його не можна перегрівати понад 40° C. Саме тому потрібно сушити повітрям.

«У наступному році ми хочемо зробити спеціальний амарантовий елеватор тут під Миколаєвом. Вже є територія, є інвестор, який готовий вкладати гроші. Зараз ми готуємо йому комерційну пропозицію», — каже директор.

Друга проблема — відсутність потужної лабораторії, де можна проводити випробування продукції з амаранту. Замовляти дослідження в сторонніх лабораторіях виходить дуже недешево.

І третя важлива проблема — міль.

«Ми її ніяк не можемо перемогти. Через це доводиться викидати величезну кількість продукту. Постійно доводиться звільняти приміщення від продукції і обробляти його від молі», — розповідає Андрій Шведов.

Перспективи у компанії, на думку Андрія Шведова, захмарні. Ось тільки все впирається в сировину, якої не вистачає в необхідній кількості і якості. А переробити її вони зможуть. Зараз, до речі, в домашніх умовах випробовують хліб, який печуть з амарантового борошна. У майбутньому це виробництво хочуть зробити масовим.

На цьому наше знайомство з підприємством «НПК Амарант» добігло кінця, адже нам треба їхати далі на зустріч з  АФ «Поле». Побажаємо нашим новим знайомим успіху у своїй справі і сподіваємося, що незабаром в Україні все ж виникне новий і потужний напрямок сільського господарства — вирощування та переробка амаранту.

До зустрічі!