На етапі підготовки статті я думав про сталий розвиток, про спадковість бізнесу, про відновлення потенціалу українського ґрунту та багато інших речей, що з початком війни відійшли на відносно другий план. Доти поки на перший план не вийшла продовольча безпека. Навіть більше – ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА СВІТУ! І задача кожного із нас сьогодні зробити все для цього можливе. Визначивши цілі та почавши діяти. 

Визначення цілі – це вже велика частина успіху. Навіть за поточних обставин перемога у війні не може бути самоціллю. Проте чітке усвідомлення, як перемога має виглядати для України та кожного з українців дозволить ставити чіткіші задачі на сьогодні та майбутнє, і збільшить розуміння цих задач у кожного, хто працює заради перемоги.

Цей рік є початком випробування нових технологій для збільшення ефективності та заощадження

«Заробити кошти», «зробити все вчасно», «підтримати громаду» — найчастіше чуєш приїжджаючи на підприємство чи ферму. Кожен говорить в межах свого горизонту бачення, проте часто, навіть не усвідомлюючи цього, без жодної конкретики. Більш того, лише зрідка розуміючи, що необхідно зробити для досягнення навіть зазначених загальних цілей, зазвичай просто виконуючи свою роботу «як завжди». Проте «як завжди» вже не буде. І це пов’язано не лише з війною. Питання деградації ґрунтів, порушення сівозмін, відсутності суттєвого технологічного прогресу, втрата біорізноманіття, значна залежність від пестицидів і мінеральних добрив, зміна клімату, насамкінець – всі вони залишилися. А 2020 рік підтвердив, що залежність українського агробізнесу від примх природи залишається надзвичайно високою.

Читайте також: Як заробити до 500 доларів з гектара на вуглецевих кредитах

Я не знаю чи саме зараз варто обговорювати питання і проблеми, які підіймалися в мирний час і відкладались «на потім», проте точно не варто про них забувати. Навіть, за умов війни, коли невідомість є чи не єдиним достеменно відомим фактом. Декілька місяців тому, в лютому, я писав, що в умовах надзвичайно високих цін на засоби виробництва 2022 рік стане гарним роком для випробування нових технологій, що дозволять не лише заощадити, але і збільшити ефективність. Війна загострила це питання і додала до нього необхідність ретельного аналізу помилок і рішень та адаптації технологій під індивідуальні потреби підприємства, аби досягнути цілей, що кожному підприємству варто окреслити перед собою на цей і наступні роки.

Збільшити прибутковість можна лише за розуміння джерела втрат, або ланки неоптимального використання ресурсу

Ніби все просто – аналізуєш попередній сезон (чи декілька), знаходиш проблемні місця, визначаєшся із можливими рішеннями та впроваджуєш те, що дозволить максимально ефективно розв'язувати проблему. Проте практика показує, що нічого простого в цьому алгоритмі немає. Завжди відчувається нестача – або кваліфікованих людей, або ресурсів, або часу тощо. Відповідно до розуміння потенціалу агропідприємства вибудовуються і цілі, як коротко-, так і довготермінові, чи стратегічні, адже вони повинні бути досяжними та зрозумілими кожному.

Збільшити прибутковість вирощування будь-якої культури можна лише за розуміння джерела втрат, або ж ланки неоптимального використання ресурсу, наприклад: за низької схожості насіння, за відсутності належного протруєння (ранні посіви вимагають більш ніж «стандартний набір», за неправильного вибору строків сівби, за недотримання швидкості та/чи глибини висіву, за неоптимальної норми висіву, за відсутності належного захисту насіння чи посівів особливо на ранніх етапах їх розвитку, за наявних обмежень розвитку кореневої системи при ущіленні орного шару ґрунту (це окрема історія щодо правильного вибору основного та/чи передпосівного обробітку), за неоптимального вибору системи живлення культури тощо. І це лише перший місяць вегетації … далі більше — систематичний моніторинг стану посівів, аналіз факторів що вплинули на розвиток культури протягом сезону, до і після збирання врожаю тощо. 

Можливо хтось здивується, проте у 2021 році однією з найбільших проблем в технологічному процесі вирощування озимої пшениці стали втрати при збиранні, які за оцінками окремих експертів  становили до 10% (а це, на хвилинку, близько 3 млн т зерна, або майже 1 млрд доларів США недоотриманого доходу).

Ми повинні переформатовувати виробництво, щоб претендувати на отримання зелених облігацій та низки інших видів фінансування

За всіх обмежень, з якими наша країна та аграрна галузь зокрема, зіткнулася вже уього року саме на моніторингу та тестуванні технологій я б зробив окремий наголос. Вирішили відсіятися швидко? Приймаємо! Проте важливо при цьому зробити на кожному полі декілька тестових проходів (2-3), аби на кінець року мати чітке розуміння можливостей і потенціалу поля, техніки тощо. Те саме стосуватиметься будь-якого елементу технології. Захисту, живлення, способу чи засобу обробітку ґрунту. Прийняли рішення. Втілили його. Перевірили доцільність.

Взимку, на конференції «‎Кардинальні зміни у живленні, що зроблять агробізнес сталим економічно та екологічно вже сьогодні», що проводила Українська продовольча долина, ми розглядали приклад повної відмови від використання мінеральних добрив при використанні технології органічного ноу-тіл. Для когось звучить як крайність, проте з огляду на проблеми з постачанням палива, ЗЗР, насіння (плюс їх вартість) та загальноукраїнську мобілізацію, що призвела до суттєвої нестачі робочих рук на виробництві органічний ноу-тіл виглядає вже не так і безглуздо.

Так, зараз не найкращий час для повномасштабного впровадження будь-якої нової технології. Адже процес підготовки включає не лише власне технологічні зміни, але й зміни у свідомості, розумінні проблематики та ретельному опрацюванню шляхів її вирішення.

Проте чому б цього року агропідприємствам не почати з мінімально можливих кроків? 2022 виглядає саме тим роком, коли варто почати розглянути відновлювальне/вуглецеве землеробство, яке, за умови правильного впровадження, здатне суттєво зменшити потребу в засобах виробництва, дефіцит яких суттєво збільшився через війну. А це і паливо, якого зараз фізично не вистачає для землеробства «як завжди». Це і добрива, ефективність використання яких на більшості посівів залишає бажати кращого. Так, однією з основ здорового ґрунту є жива мікробіота, запорукою наявності якої, окрім ґрунтових умов, є живі рослини. То чому в цьому році не спробувати(!) зайнятися сидератами, які крім переваг, що несе із собою підтримання здоров’я ґрунту, сприяли б збільшенню його вторинної родючості (не через збільшення органічної речовини ґрунту, а через збільшення доступності поживних речовин наявних в ґрунті).

Читайте також: Роман Огроднічий: Бізнес під час війни, або як допомагає Lean?

До війни одним з актуальних напрямків розвитку сільського господарства було карбонове землеробство що, окрім збереження вуглецю, сприяння збільшенню органічної речовини ґрунту та мінімізації антропогенного впливу на зміну клімату, дозволяло претендувати на отримання зелених облігацій та низки інших видів фінансування. І я не виключаю, що тим, хто пов’язує своє майбутнє з роботою на українських ланах можливо вже зараз варто почати собі ставити та ці цілі… Цілі, що визначатимуть наше майбутнє.

© Волкогон Микола, експерт з вирощування продукції рослинництва, к.б.н. Kurkul.com, 2022 р.