ПОСП ім. Івана Франка — це підприємство з земельним банком 9200 га у Волинський та Рівненській областях. Окрім рослинництва в господарстві є елеватор наземного зберігання на 15 000 т збіжжя, 2200 голів ВРХ, з них 900 — це дійне стадо. Також тут збудовано власний переробний цех олійних з продуктивністю 150 т/добу ріпаку та 200 т/добу соняшнику.
«Коли почалося повномасштабне вторгнення, то всі господарства почали шукати додаткові гроші. Ми відновили аварійний цех з виробництва олії. Але цього було мало. Ми далі шукали варіанти й дізнались про отримання вуглецевих кредитів, які також можна продавати», — розповідає виконавчий директор господарства Віталій Андрющенко.
У 2022 р. 3770 га підприємства було внесено в проєкт Carbon Farming. В результаті ПОСП ім. Івана Франка отримало €82 454 з продажу вуглецевих кредитів. На конференції Re:farm 2024 Віталій Андрющенко розповів про те, як отримати гроші з вуглецевих кредитів при цьому не проводячи якихось особливих додаткових заходів.
У 2015 р. в Парижі було підписано угоду про контроль за змінами клімату. Головна її ціль — збереження навколишнього середовища та обмеження щорічного зростання середньої температури на 1,5-2℃ порівняно з доіндустріальними показниками. Країни, які підписали цю угоду, зобовʼязались зменшувати рівень викидів, при цьому не зменшуючи виробництво харчів в цілому.
В Україні також ратифікувала Паризьку кліматичну угоду та мали б скоротити викиди на 35% в порівнянні з 1990 р. Але слід розуміти, що з 90-х років багато великих промислових підприємств перестало функціонувати. Тому, за підрахунками в Україні викиди парникових газів з 1990 до 2021 р. зменшилися на 62,5%. Тобто план було перевиконано майже у 2 рази. Тому за точку відліку взяли останній рік перед початком пандемії і уряд України зобов’язався до 2030 р. знизити викиди парникових газів на 7%, порівняно з доковідним 2019 р.
Тому Україна продовжує рухатись в напрямку скорочення викидів. Зокрема, діє програма Carbon Credit Ukraine, яка надає фермерам можливість отримати кошти за вуглецеві кредити, які вони генерують завдяки своїм практикам сталого управління земельними ресурсами.
Своєю чергою, вуглецеві кредити – це такий собі електронний актив, який надає дозвіл на викиди або підтверджує скорочення викидів певного обсягу парникових газів.
Читайте також: Як заробити до 500 доларів з гектара на вуглецевих кредитах
В Україні працює кілька компаній, які формують добровільний ринок вуглецевих сертифікатів. Останні можна продавати на аукціонах, на внутрішніх чи зовнішніх ринках та отримувати за них реальні гроші. Хто зацікавлений в купівлі цих сертифікатів? Насамперед ті підприємства, які мають надмірні викиди та не вписуються в вимоги Кіотського протоколу.
В ПОСП ім. Івана Франка частина полів господарства знаходиться на Рівненщині, де легкий піщаний ґрунт. Щоб збільшити врожайність на цьому виді ґрунту варто проводити певні технологічні заходи. Зокрема управління рослинними рештками, яке сприяє збільшенню запасів вологи та органічної речовини, контроль температурного режиму та зміну технології обробітку ґрунту.
«Протягом останніх 2 років ми бачимо, що перерозподіл опадів сам по собі змінився. Тому варто міняти технології, для вологоутримання та управління температурним режимом. Наприклад, ми відійшли від оранки, почали управління рослинними рештками, щоб уникнути вітрової та водної ерозії», — розповів Віталій Андрющенко.
Тобто якесь мінімальне розуміння, які технології потрібні господарству, вже було. Паралельно тут почали дізнаватись умови отримання вуглецевих кредитів. І виявилось, що ті пункти, які вони вже виконують, підпадають під вимоги проєкту. Тому в господарстві почали підбирати для своїх ґрунтів оптимальні технології обробітку і в результаті виявилось, що за це можна отримати вуглецеві кредити. Зокрема в ПОСП ім. Івана Франка було виконано 3 заходи:
Перший крок — це мінімізація обробітку ґрунту. Загалом вона сприяє скороченню витрат в цілому. Але в господарстві майже 4 тис. га піщаних ґрунтів, тому було прийнято рішення перейти на мінімальний обробіток ґрунту.
«Вже цей пункт дозволив нам заробляти гроші. Компанія, яка формує вуглецеві сертифікати, має методологію обрахунку. Там йдеться, що якщо ви переходите на мінімальний обробіток, з огляду на те, що вам це точно потрібно, то за це нараховуються бали. Ми забрали важкі агрегати, поставили лущильники. За 2 роки помітили, що руйнується структура ґрунту, то зараз забираємо лущильники, а залишаємо вертикальний обробіток», — розповів виконавчий директор господарства.
Другий крок — це покривні культури, які утримують ґрунт від деградації та забирають з повітря СО2 і таким чином зменшують кількість вуглецю. Це також складова, яка формує вуглецевий кредитний сертифікат.
«2 роки ми працювали над тим, щоб знайти для себе ті культури, які будуть проміжними, в тому числі принесуть другий урожай. Ми обрали озиме жито, за яким сіємо кукурудзу на силос. Після кукурудзи на силос ми ще можливо встигнемо посіяти гречку, просо чи амарант. По суті ми можемо висіяти 3 культури, за які будуть нараховуватися вуглецеві кредити», — поділився Віталій Андрющенко.
Третій крок — це внесення органічного добрива.
«Поки що ми масово не вносимо органіку, тому що не маємо потрібних обʼємів. Але в цьому році під врожай 2024 року ми внесли курячий послід на 400 га. Зараз будемо вносити в систему ці дані й вони точно збільшують кількість одиниць у вуглецевих сертифікатах на 1 га», — зазначає він.
З 2022 р. господарство перейшло на мінімальний обробіток ґрунту, потім у 2023 р. додали покривні культури й під урожай 2024 планують додати до попередніх двох пунктів органічні добрива. Тобто до всіх цих агротехнологій, рано чи пізно, в господарстві прийшли б. Але зараз вони мають приємний бонус у виглядів коштів за вуглецеві кредити.
«За результатами 2022 р. у нас було внесено контурів полів на площу 3 770 га, де ми вирощували кукурудзу і соняшник. Нічого додатково не роблячи, ми отримали понад €82 000 або додатково €22/га. Ми могли б отримати більше, якби почекали кілька місяців. Але у нас був касовий розрив, тому потрібні були кошти до середини липня. Ми запитали, чи можна скористатися опцією раннього викупу цих сертифікатів, але з дисконтом. Якби ми продавали пізніше, то отримали б €30-32/га», — розповів Віталій Андрющенко.
Він також додав, що нічого складного в подачі заявки на оформлення вуглецевого кредиту немає. Але слід розуміти, що ви повинні подавати тільки правдиву інформацію про господарство. Варіант «схитрувати» може вести за собою не дуже добрий слід.
«Ви маєте чітко розуміти, що в Європі сповідують глобальні цінності. Ми багато можемо говорити про нюанси, але якщо подається інформація, то вона має відповідати дійсності», — наголосив він.
Також господарство підписало контракт з компанією, яка проводить аудит, перевіряє технологію, видає сертифікати та фактично стає гарантом того, що господарство отримало вуглецеві кредити за правилами.
Щодо продажу сертифікатів, то цим займаються брокери, а покупцями є компанії та заводи, які не мають можливості покривати свої викиди. Продавати сертифікат можна й самостійно без брокера.
Читайте також: Скільки викидів формує український агросектор — ретроспективний аналіз
Віталій Андрющенко розповідає, що цьому році вони спробують поторгувати на біржах самостійно. Також є пропозиції, коли стороння компанія готова надати послуги супроводу продажу сертифікатів. Тобто вона підказує, як краще продавати. За це просить комісію або додаткову плату.
«За те, що ви й так робите кожного дня, можна отримувати гроші. З огляду на якісь технологічні речі — це також позитивно і дозволить вам покращити ведення бізнесу на землі», — підсумував Віталій Андрющенко.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.