Через пандемію офлайн став new luxury, а комунікація набула гібридного формату, в якому сміливо поєднується офлайн, онлайн, а іноді ще й AR-реальність із масками та додатками. У 2021 році чимало брендів вийшли вже у метавсесвіт: Samsung відкрив віртуальний магазин, Adidas придбав землю, а Coca-Cola провела метавечірку. TikTok продовжує змінювати сприйняття контенту, а локальні історії беруть верх над глобальними. Як з цими інструментами працювати агросектору та оптимізувати свою комунікацію — розбираємо в матеріалі.

Таку підводку ми готували до матеріалу у 20-х числах лютого. 24 лютого вона стала неактуальною. Адже new luxury в агросекторі сьогодні — це проводити посівну на не замінованих полях, мати доступ до палива та не боятися, що співробітників розстріляють дорогою на роботу. Змінилися й комунікації. Вони не зникли, їхня наявність стала навіть важливішою ніж раніше, але вони змінилися. Нижче пропонуємо вашій увазі текст про комунікації в агросекторі, написаний до війни та під час неї.

Час соцмереж і таргетованого контенту в агро

До війни

Під час війни

Сьогодні власники та керівники агрокомпаній, розуміючи важливість бути там, де їхні партнери й клієнти, йдуть у популярні соціальні мережі. У США фермери активно налагоджують комунікації через Twitter, Facebook, LinkedIn та YouTube. Азія шаленіє від TikTok, TikTok, TikTok (це не повтор одного й того ж слова, а лінки на різні канали:) 2022-го року продовжиться і розвиватиметься тренд на створення контенту окремо для кожної платформи. Сьогодні не вийде відзняти одне відео й викласти його скрізь. Воно має бути адаптоване під різні формати, запити, навіть нести різні меседжі. Тому виходити в соцмережі важливо, але, окрім того, варто розуміти, який контент там буде і для чого. Просто мати Telegram-канал, бо так роблять усі, не вийде. Варто розуміти, що саме і в який спосіб там буде викладатися. Кожна соцмережа має доповнювати іншу: Instagram — транслювати красиву картинку, Telegram — змістовні тексти та взаємодію з користувачами, TikTok — через відео доносити цінності, історії тощо. Інакше, коли підписники читатимуть однаковий контент на різних платформах, вони не бачитимуть цінності у підписці на бренд. Тому виходити в різні соцмережі потрібно, але важливо для кожної розуміти свою ЦА та мати власну стратегію розвитку.

Під час війни вплив і значення соцмереж складно переоцінити. Вони інформують, створюють образ, дають можливість обміну думками, емоціями, допомагають у розв’язанні проблем та доланні викликів. Але майже за 3 місяці повномасштабної війни з’явилися деякі особливості у веденні сторінок: 1) Швидкість реагування. Події змінюються настільки швидко, що публікувати потрібно тут і зараз. До вечора інформація може стати неактуальною через різні події чи новини з фронту. Під час війни не діє принцип “краще пізно, ніж ніколи”, бо часто пізно = ніколи. 2) Чіткість прохань і прозорість меседжів. Ніхто не проти красивих постів чи відео, якщо компанія може продовжувати їх генерувати. Якщо ж компанія збирає волонтерську допомогу і дрон/тепловізор потрібен на вже, то треба чітко й коротко написати “кому, куди, для чого й куди скинути кошти”. Писати про волонтерську чи благодійну діяльність. Багато підприємств малого й середнього бізнесу кажуть щось на кшталт: “Та це ж усі роблять, нащо про це розповідати”. Але розповідати потрібно. Не стільки заради похвали, скільки заради того, щоб приєднувалися інші. Зараз ми маємо не лише працювати на фронт, але й підтримувати одне одного заради того, щоб мати сили працювати на перемогу.

 

 

 

 

TikTok в агро з нами надовго

Окремим пунктом виносимо комунікації в TikTok. Не поспішайте закочувати очі: «О, боже! Де TikTok, а де агросектор?» чи «О, боже! Де TikTok, а де війна?».

Однак, якщо зайти в TikTok та ввести у рядок пошуку хештег #agribusiness, то статистика показує, що кількість переглядів відео за цим хештегом 3 млн, в українського хештегу #агробізнес цей показник майже 6 млн. TikTok обирають за легкість створення контенту, короткий формат відео, а головне – вірусність. Сьогодні соцмережа — не лише розваги. Тут викладають свої уроки вчителі, за короткими роликами школярі навіть готуються до ЗНО, а бізнеси розповідають історії створення продукту, логістику, шлях до покупця тощо.

---

Під час війни TikTok став джерелом натхнення, гумору та деморалізації ворога. Трактори, які везуть системи ПЗРК, танки, БТРи чи іншу техніку облітають усім світом. Навіть фінські аграрії на погрози Росії скерували до своїх кордонів трактори, відео стало вірусним.

Окрім того, TikTok — це ще й можливість для контрпропаганди. Звернення, ролики, пісні, танці (особливо українських військових) — усе це дає можливість поширювати інформацію, підтримувати дух в нашої нації, а також розповідати про звірства росіян та наслідки війни в України. Тож, якщо є ресурс на створення відео, TikTok  не можна скидати з рахунків.

---

У європейських та американських фермерів у TikTok популярний більш спокійний контент: відео про щоденне життя, естетика природи. Азійські фермери також полюбляють показувати роботу за лаштунками, однак при цьому вони сміливіше, навіть агресивніше, продають через цю платформу. Так, під час пандемії китайський аграрій Jin Guowei збільшив свій заробіток в кілька разів, продаючи фрукти винятково через TikTok. Він встановив рекорд: всього за 20 хвилин продав у прямому ефірі продукції зі своєї ферми на 6 млн юанів (майже $100 тис.).

Читайте також: Агро ТікТок: тракторні війська, посівна 2022, біологічна зброя українців

Відео у TikTok компанії використовують як: а) апетитну «приманку» для потенційних споживачів, б) формують бренд роботодавця, в) доносять цінність компанії, бізнесу і т.д. А вже далі зацікавлений клієнт чи партнер переходить на сайт, YouTube-канал, або гуглить більше інформації про компанію.

Розглянути цю платформу для комунікації, як ще один пазл 100% варто. Як мінімум, це виховає потенційного споживача/партнера. Адже сьогоднішні підлітки за 4-5 років будуть випускниками університетів, створюватимуть технологічні продукти, дизайни, продуктові рішення тощо. Як максимум, TikTok уже зараз може сформувати позитивний образ бізнесу, підвищити лояльність, а вже сама поява компанії на цій платформі цілком може стати додатковим інфоприводом у медіа та в інших соцмережах.

Неоране поле: YouTube-канали та мікроінфлюенсери

Сьогодні користувачі хочуть максимально практичного контенту: «Ось тут моє поле, сьогодні працюємо тут таким-то трактором», «Ось я беру цей протруювач і так наношу його на насіння». Глядачі хочуть максимально персоналізований контент.

На тлі цього зростатиме запит на створення інфлюенсерів та амбасадорів всередині компанії. У попередні роки це було трендом для В2С сегменту: власники малого й середнього бізнесу на власному бренді будували перші продажі та репутацію компанії. Сьогодні ця тенденція іде і в В2В сегмент. Агросектор також не стоїть осторонь цього. Адже люди купують у людей. Послуги, добрива, готову продукцію. Тому цього року будемо спостерігати, як ще більше компаній роблять зі своїх працівників блогерів та лідерів думок. Адже така інвестиція в майбутньому значно краще спрацює, ніж звичний рекламний контент чи інша комерційна взаємодія.

У контексті цього зростає роль і вплив аграрних блогерів, яких в Україні близько двох десятків. Насправді, це не так і багато для такого потужного ринку, блогери охоплюють далеко не всі сегменти - місця для росту багато. Тому YouTube-канал компанії цілком може стати платформою, на якій продукуватиметься, зокрема, й повноцінний блогерський контент.

---

Запит на блогерів під час війни нікуди не зник і не зникне. Адже посівна триває, техніка потребує ремонту, ґрунт так само висихає чи вивітрюється, соя чи овес погано сходить. Тож актуальні питання й обмін досвідом буде продовжуватися.

Але водночас зросте спектр для тем: посівна в умовах війни — лайфхаки, як посадити поле в умовах комендантської години. Що робити, коли на поле прилетіла ракета. Як поводитися трактористам на блокпостах. Тем буде безліч і всі вони матимуть охоплення, адже це мегаважливий контент.

---

Тренд на сміливе і навіть дещо зухвале використання сучасних платформ для комунікації найближчим часом нікуди не зникне. А те, що сміливі завжди виграють —  довели українці. Тож комунікуйте і вигравайте.

© Богдана Остапик, засновниця та СЕО комунікаційного агентства Barbaro communications, Kurkul.com, 2022 р.