Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко обіймає свою посаду вже протягом року. У своїй промові, яку він виголосив після призначення, міністр сказав: «Я особисто прийняв рішення піти з красивого життя під назвою бізнес для того, щоб разом з командою професіоналів в цей історичний для України момент зробити щось, що залишиться в історії».

Чи сталося так, як гадалося, та за які нововведення пам’ятатиме Олексія Павленка український АПК?

Kurkul.com проаналізував основні зміни, що спіткали сільське господарство за час роботи Олексія Павленко та його команди, скориставшись матеріалами прес-служби Мінагропроду. Успіх це чи ні, судити вам, наші любі аграрії. Сподіваємось, цьогорічні реформи позитивно вплинули на хід господарювання кожного з вас.

Зроблено перші кроки у вирішенні питань:

№ 1: Дерегуляція

24 листопада Верховна Рада прийняла в першому читані за основу законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі» (№2558а).

У разі схвалення Закону буде скасовано чи обмежено дію 22 дозвільних процедур у сфері рослинництва, тваринництва, агрохімікатів, харчових продуктів, рибництва та водокористування шляхом внесення змін до 11 Законів України.

Фактично, це передбачає відміну застарілих регуляторних механізмів у агросекторі, а також знищення тих, що дублюють одне одного або не відповідають міжнародним зобов’язанням України.

Зараз законопроект готується до розгляду в другому читанні.

Були відмінені карантинні та фітосанітарні сертифікати для внутрішніх перевозок зерна, скорочені терміни видачі цих документів для експортних операцій із п’яти днів до 24 годин.

№ 2: Зменшення рівня корупції в аграрній галузі

Сільське господарство — одна з небагатьох галузей економіки, яка демонструє позитивні зрушення у подоланні корупції. Про це свідчать результати соціологічного дослідження «Рівень сприйняття корупції бізнесом» за даними, оприлюдненими громадською організацією Transparency International Ukraine.

Кількість підприємств, які стикалися з корупцією в АПК, зменшилася з 14,4% до 12,9%, що становить найменший показник серед інших сфер економіки.

№ 3: Підтримка сімейних фермерських господарств та кооперативів

В Україні сьогодні існує близько 4 млн індивідуальних фермерських господарств і 56 тис. представників малого і середнього бізнесу. Одним із пріоритетів Мінагропроду є створення передумов для трансформації особистих селянських господарств у повноцінних учасників аграрних відносин.

Такі зміни передбачені в проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» №1599.

За прийняття даного Закону будуть створені правові, економічні та соціальні передумови трансформації особистих селянських господарств у сімейні фермерські господарства з набуттям статусу юридичної особи чи фізичної особи: підприємця-виробника сільськогосподарської продукції, а також забезпечення повноцінної їх участі в аграрному ринку.

Але, на жаль, Верховна Рада України відправила цей законопроект на повторне друге читання.

№ 4: Модернізація зрошувальної системи

На Американсько-українському бізнес-форумі Мінагропрод домовився із потенційними інвесторами щодо вкладання коштів у оновлення зрошувальної системи. У співпраці зі Світовим банком розпочато аналіз технічних завдань, що виявили зношеність 82% насосних станцій та трубопровідних мереж.

№ 5: Розробка моделі агрострахування

Спільно з IFC Мінагропрод працює над розробкою нової моделі агрострахування в Україні.

Міністерство працює над створенням дієвого інструменту агрострахування, яким могли би користуватись не тільки агрохолдинги, але й дрібні та середні фермери. Під час перезапуску системи убезпечення ризиків для аграріїв є три головні напрямки: зміни до законодавчої бази, оновлення Аграрного пулу та співпраця з професійними страховими компаніями.

Вже зроблено:

Успіх № 6: Введення безвідсоткових кредитів для фермерів

Програма підтримки агровиробників, закладена в держбюджеті в розмірі 300 млн грн, дозволяє фермерам брати безвідсоткові п'ятирічні кредити, у тому числі на купівлю сільськогосподарської техніки.

Це передбачає також здешевлення кредитів для малих та середніх сільгоспвиробників.

З цих коштів профінансовано декілька програм: закупівля техніки через НАК «Украгролізинг» – на 54 млн грн, надання кредитів фермерським господарствам – 25,6 млн грн, фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі – 300 млн грн (вона передбачає компенсацію відсотків за кредитами, взятими у тому числі на покупку сільгосптехніки).

Невигідні умови кредитування є великою проблемою для малих та середніх агровиробників в Україні. В якості альтернативи традиційним фінансовим інструментам Мінагропрод запроваджує новий механізм — аграрні розписки.

Успіх № 7: Введення аграрних розписок

Аграрні розписки — це більш проста та дешева альтернатива банківському кредитуванню, запровадження якої є частиною стратегії Мінагропроду із залучення якомога більшого обсягу інвестицій в український аграрний сектор.

У 2015 р. було реалізовано пілотний проект аграрних розписок в Полтавській області. У його рамках було видано десять аграрних розписок на суму близько 40 млн грн (майже $1,8 млн), і проведено навчання для 470 сільгосппідприємств та 50 нотаріусів.

Перша аграрна розписка в Україні була видана на Полтавщині у лютому, на 23 т насіння соняшнику. А вже у вересні пілотний проект із впровадження аграрних розписок стартував ще в трьох областях України: Вінницькій, Харківській та Черкаській.

Успіх № 8: Прийняття пакету євроінтеграційних законів

Розроблено Єдину комплексну стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні 2015 р., в рамках роботи над якою проведено роботу щодо наближення українського законодавства в агропромисловому комплексі до законодавства ЄС.

До роботи над Стратегією було залучено понад 170 фахівців інституцій громадянського суспільства та міжнародних організацій, таких як World Bank, IFC, USAID, FAO, EIB, OECD, OSCE.

Було прийнято, зокрема, Закон України «Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною», Закон України «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин», закон щодо інформування споживачів про харчові продукти.

Успіх № 9: Залучення інвестицій в аграрну галузь

Протягом січня-червня 2015 р. обсяги капітальних інвестицій у сільське, лісове та рибне господарство зросли на 9,6% порівняно з відповідним періодом минулого року і склали майже 9,43 млрд грн.

На бізнес-форумі у Вашингтоні було підписано інвестиційні домовленості на близько $0,5 млрд. А на економічному форумі у Німеччині вдалося домовитися із компанією Hermes щодо розблокування фінансової допомоги на кредитування українських фермерів у розмірі €40 млн.

Уряди Канади, Ізраїлю, Данії реалізують проекти експертної підтримки молочної, плодоовочевої галузей в Україні.

Із найбільш позитивних новин варто пригадати реалізацію великого інвестпроекту на Одещині – відкриття олійно-екстракційного заводу Allseeds Black Sea, для будівництва якого було залучено понад $200 млн. Частина цих коштів надійшла від європейських інвесторів.

Успіх № 10: Диверсифікація експорту

Раніше часто можна було почути, що український агросектор цілком і повністю залежить від експорту на російський ринок. Проте, якщо за 8 місяців 2014 р. український експорт до РФ склав $827,6 млн, то за відповідний період поточного року — уже $193,3 млн. На сьогодні частка Росії у агроекспорті України не перевищує 2%.

Завдяки високій якості та конкурентоспроможності української продукції, Мінагропроду вдалося суттєво диверсифікувати вітчизняний аграрний експорт. За 8 місяців 2015 року його структура виглядає наступним чином: Азія — 46,9% ($4,2 млрд), ЄС — 25,7% ($2,3 млрд), Африка — 13,7% ($1,2 млрд), СНД – 10,8% ($968 млн ), США — 0,3% ($28,3 млн), інші країни — 2,6% ($238,1 млн).

2015 р. став роком втілення експортного потенціалу українського агросектору. Ці зміни було зроблено за допомогою якісно підібраної команди, а саме заступника міністра з питань євроінтеграції Владислави Рутицької. Відкрито ринок Ізраїлю для вітчизняних підприємств-виробників столових яєць, відновлено експорт м’яса та м’ясних продуктів до Молдови, Вірменії, Узбекистану, Киргизії, молочної продукції – до Казахстану, відкрито ринок Єгипту для виробників курятини, Китаю — для 18 виробників молочної продукції.

Тривають сертифікаційні процедури, що дозволять відкрити Саудівську Аравію для виробників курятини, а також країни ЄС для української продукції насінництва.

Звісно, аграрний сектор України ще потребує змін і реформ, є багато не вирішених і спірних питань у законодавстві. Щоб покращити роботу профільного міністерства і допомогти фермерам, редакція сайту вирішила опублікувати на сторінці у Фейсбуку опитування, де ви можете задати питання Олексію Павленко. Ми обов'язково передамо їх керівнику Мінагропроду, а отримані відповіді опублікуємо на Kurkul.com.

До речі, зовсім скоро ми опублікуємо ще один матеріал, де висвітлимо думки фермерів щодо змін, які внесла молода команда Олексія Павленка. Залишайтеся з нами, буде цікаво!

Дарина Козоріз, Kurkul.com