П’ять днів, шість областей, сім підприємств і літри випитого АгроЕкспедиторами молока. Це була перша АгроЕкспедиція по молочним фермам, тому команда, відвідуючи кращі підприємства в галузі молоківництва, робила для себе і для вас, любі наші аграрії, багато відкриттів. Підсумовуючи, ми хочемо ще раз поділитися ними.

Збільшити надої

Одне з перших питань, яке ми задавали на кожній фермі – питання практичне і просте: продуктивність корів. А їх ми зустрічали різних порід, з різними видами утримання, різним раціоном, тому різними були і надої.

На конференції «Молочний бізнес-2015», що передувала АгроЕкспедиції, учасники одноголосно заявляли про необхідність збільшення надоїв з однієї корови. Заявлялося, що середній показник в Україні становить близько 3 тис. кг/рік, у Польщі — 5,5 тис. кг/рік, а в Данії, Німеччини та деяких інших країнах — 8-9 тис. кг/рік.

Картина, яку ми побачили на підприємствах, все ж порадувала експедиторів. Адже на деяких фермах ми зустрічали показники, що «переплюнули» європейські.

Як нам пояснювали представники різних компаній, надій на голову рогатої худоби – не єдиний достовірний індикатор продуктивності ферми. Надій напряму залежить від породи, розміру тварини, інтенсивності годівлі та багатьох інших факторів. В «Органік Мілк» в Житомирській області нас навіть запевнили, що чим щасливішою почуває себе тварина, тим більше молока від неї отримують в результаті.

А ще АгроЕкспедиторам вдалося зустріти корову-рекордсменку по середньодобовому надою в 70 л. Чесно зізнаємося, повірити комп’ютерній програмі, що вона достовірно показала нам цей показник, було непросто – це ж більше 7 відер молока з однієї тварини!

«Як це можливо?», — здивовано розпитували ми.

«Такий надій – досягнення усієї команди, це результат багаторічного симбіозу високого генетичного потенціалу, ідеальних умов утримання і годівлі. Ну і, звісно ж, системного менеджменту», — пояснив нам директор ферми «Промінь» (Миколаївська область) Олександр Остапенко.

Давай екстра клас!

Щороку Україна нарощує обсяги виробництва молока екстра класу і ця тенденція чітко проглядається та навіть набирає обертів. Усі 7 ферм, які ми відвідали, виробляють молоко екстра класу. І, як для будь-якої якісної продукції, передбачається, що збуватиметься таке молоко дорого.

АгроЕкспедитори задались питанням: чи чекають на світовому ринку українських виробників якісного молока та які умови створено фермерами для його виробництва.

Зі слів фахівців, у виробництві молока високого класу, відіграє роль належна виробнича практика та своєчасне охолодження молока до оптимальної температури менше 4 град. по Цельсію.

Але, на жаль, згідно даних Асоціації молокопереробних підприємств та обслуговуючих організацій, частка такого молока на українському ринку все ще не перевищує 10-15%. Тобто, не дивлячись, на те, що Україна є нетто експортером молочної продукції, нам катастрофічно не вистачає якісної сировини для внутрішнього споживача.

Не сприяє підвищенню якості молока, насамперед, відсутність відповідних законодавчих норм. Більше того, під час сезонного дефіциту молокопереробні компанії змушені платити високу ціну і за менш якісну сировину.

Цінова політика стосовно молочної продукції залежить не лише від обсягу молока, але й напряму від вмісту в молоці білка і жиру. Як висновок: навіть при меншій продуктивності корови, фермер може отримувати більше грошей, ніж сусід. А для куркулів це важливий показник, чи не так? ☺

Скільки коштує молоко?

Побутує думка, що молочний бізнес «виживає». Проте на всіх семи підприємствах, АгроЕкспедитори спостерігали, як він процвітає, і це не перебільшення.

Як щодо собівартості виробництва молока? Звісно ж, тут є свої нюанси. Як зазначили виробники, ще кілька місяців тому ціна продажу навіть на найякісніше молоко незначно відрізнялася від його собівартості, що звичайно ж, не сприяє інвестиційній привабливості галузі.

Проте загалом цінова політика не суттєво відрізняється в залежності від регіону, особливо, як уже говорилося, під час сезонного дефіциту сировини для молокопереробних підприємств.

А рівень собівартості виробництва напряму залежить від інтенсивності виробництва, розміру інвестицій у виробничі активи (амортизація) і звичайно ж, собівартості виробництва основних кормів.

При цьому, на сьогодні основним джерелом доходів для всіх типів підприємств є саме продаж молока.

Купівлею племінних тварин на сьогодні практично мало хто цікавиться, часто віддаючи перевагу тваринам дороговартісної іноземної селекції, які часто, за нашими спостереженнями, не можуть досягти показників вітчизняних порід.

Умови для корови

Старі реконструйовані ферми, сучасні високі багаторядні будівлі та дерев'яний еко-корівник, утримання молодняку на відкритих майданчиках і навіть на випасах — усе це ми мали змогу побачити у АгроЕкспедиції. Звичайно, порівнювати настільки різні умови утримання було б не коректно. Але спільною є одна тенденція — частка вітчизняного обладнання на фермах незначна. Так само як і часта лабораторних та ветеринарних аналізів та досліджень, проведених в Україні.

Іноді, за словами виробників, здаючи одну і ту ж пробу в три різні вітчизняні лабораторії, можна отримати три різних результати, і прийняти остаточне рішення складно. Тому й користуються послугами закордонних спеціалістів.

Загалом же, пояснювали нам молочники, добробут тварин складається з ряду факторів: мікроклімат приміщень, зручність місць для відпочинку, можливість доступу до корму і води, чистота і освітленість приміщень, можливість моціону і відсутність агресивного ставлення персоналу та інших стресів.

Щодо генетики, що визначає як потенційний рівень продуктивності, так і технологічну якість молока, ми змогли побачити безліч порід ВРХ, яким віддають перевагу фермери.

Всі вони значно відрізняються як за потенціалом молочної продуктивності та вмістом білка і жиру в кінцевій продукції. Так, породи симентал (чеської селекції) і браун-швіц (австрійської селекції) значно поступаються породі голштин (голандської селекції) за надоями, але показник вмісту білку і жиру в їх молоці є якісно вищим.

«Молода кров»

Хочеться також зазначити, що всі молочні ферми, які ми відвідали, окрім того, що несуть велику соціальну відповідальність і намагаються по максимуму залучити місцеве населення до роботи на фермі, залучають до праці молодих фахівців.

Наша команда мала можливість познайомитися з кількома поколіннями тваринників: як з людьми з практично півстолітнім досвідом, так і вчорашніми випускниками ВНЗ.

Під час АгроЕкспедіціі Молоко-2015 ми зустріли справжніх професіоналів галузі. Тих, на чиїх плечах — її майбутнє.

Наші враження від побаченого мають наслідком висновок: молочній галузі в Україні бути!

Команда АгроЕкспедиторів щиро дякує усім підприємствам, які гостинно нас приймали та відверто ділилися своїми досягненнями та проблемами. Також хочемо висловити подяку партнерам молочної АгроЕкспедіції, а саме: компанії «КВС-Україна», ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК, компанії Pottinger та компанії «АСТРА».

І дякуємо вам, наші читачі, за те, що були з нами. До зустрчі у нових АгроЕкспедиціях у новому 2016 році!