Українські фермери із року в рік чекають на особливу увагу з боку уряду та на фінансову підтримку. Але кожного разу ця допомога є мізерною, тож особливо «змінити погоду» не вдається. Нинішній міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий називає підтримку малих та середніх товаровиробників одним з основних пріоритетів своєї роботи та запевняє, що для куркулів скоро настануть кращі часи. Напередодні голосування за бюджет у другому читанні, Kurkul.com поспілкувався з міністром та розпитав, яких програм підтримки варто чекати фермерам, та що ще готує міністерство для них.

Kurkul.com: Один із ключових пунктів Вашої програми — фокус на підтримці фермерів. Чому саме на них?

Тарас Кутовий: Економіка будь-якої країни зміцнюватиметься, якщо кількість дрібних виробників у загальній структурі ВВП зростатиме. Іншими словами: чим більше фермерів, тим краще почуватиметься кожен із нас. Крім того, я чудово розумію, чим живуть ці люди, які в них проблеми та який дефіцит уваги в них накопичився за всі 25 років незалежності. Прийшовши на посаду міністра, хочу лише вирівняти їх в умовах роботи з іншими гравцями. Логічно, що першим кроком на цьому напрямі стало визначення фермерства одним із головних пріоритетів діяльності міністерства і зміщення фокусу державної підтримки в бік дрібних виробників. Але при цьому я відстоюватиму інтереси інших виробників і галузі в цілому.

Kurkul.com: У чому основне завдання держпідтримки для них?

Тарас Кутовий: Я бачу дрібних як виробників не зернового валу, а доданої вартості. Зараз основне завдання нашої програми розвитку — стабілізація, а потім — нарощування продукції з доданою вартістю.

Kurkul.com: Що конкретно вже зробили для фермерів?

Тарас Кутовий: Виділення держпідтримки на АПК на 2017 рік у розмірі 1% ВВП — 5,5 млрд грн. Левова частка цих грошей піде на підтримку малих і середніх виробників. Наприклад, на тваринництво, садівництво, хмелярство, виноградарство. Також ми відстоюємо спецрежим для тваринництва. Сума підтримки може вирости, якщо депутати ухвалять законопроект про збільшення доходів до бюджету на суму 5 млрд грн. Зараз він розробляється в Раді. Детальніше про суми і програми підтримки можна буде говорити ближче до кінця року.

Kurkul.com: Аграрії не розуміють, яким буде механізм розподілу грошей. Вони дуже бояться появи корупції в цьому процесі.

Тарас Кутовий: У вересні я звернувся до галузевих асоціацій із пропозицією дати своє бачення механізмів розподілу коштів у рамках бюджетних програм. У підсумку всі пропозиції з'єднали в один документ і публічно обговорили. Щодо цієї теми до мене було сім звернень, але письмових рекомендацій поки що одиниці. Часу залишилося небагато — до кінця року. Потім буде коригування механізмів у кінцевому варіанті бюджету під конкретні програми.

Kurkul.com: Як розподілятимуться гроші на підтримку галузі?

Тарас Кутовий: Сьогодні в проекті бюджету на 2017 рік передбачено 5,5 млрд грн. Якщо депутати ухвалять закон, що дає в казну додатково 5 млрд грн на АПК, то сума зміниться. Крім того, важливо розуміти, на який із трьох варіантів оподаткування для галузі погодиться Мінфін (залишити спецрежим тваринництву, овочівництву та садівництву; знизити ставку ПДВ для виробників продуктів харчування, програми прямої підтримки).

Але незалежно від відповіді Мінфіну, фокус бюджетної підтримки буде направлений на фермерів. Поки що в проекті бюджету на потреби дрібних і середніх виробників закладено 3 млрд грн (із загального бюджету 1,473 млрд грн, решта — спецфонд). Плюс — гроші в Українському державному фонді з підтримки фермерських господарств — 65 млн грн. Також відроджена програма розвитку хмелярства, виноградників і садів — 75 млн грн.

Також є низка цікавих ідей, які можна реалізувати в разі надходження додаткових 5 млрд грн, наприклад, створення Фонду гарантування кредитів АПК. У чому суть? Сьогодні програмою відшкодування кредитних ставок користуються тільки середні та великі виробники. Фермер, якщо хоче взяти позику, стикається з двома проблемами: перший внесок і застава. У нього немає ні першого, ні другого. Що ми пропонуємо? Якщо він хоче взяти 200 тис. грн, щоб побудувати невелику сушку, то Фонд гарантує перший внесок у розмірі 100 тис. грн, і фермер отримує кредит. На момент, коли він побудує сушку, передає її в заставу банку. Це проектне фінансування, і Фонд отримує свої гроші назад, що дозволяє далі по ланцюжку кредитувати виробника. Якщо фермер збанкрутував, то Фонд виплачує гарантію банку. Міністерства в цій історії немає. Фінальне рішення приймає комерційний банк. Він просто стоїть за спиною у фермера і підкріплює його фінансовими ресурсами. На мій погляд, рівень повернення за цими підкріпленими кредитами буде дуже хорошим. А втрати — не більш ніж 5%.

Може бути й пряма держпідтримка на вирощування культур під кормову базу для тваринництва. Ми провели аналіз: у 2015 році приблизно 700 тис. га в країні заклали на ці цілі. З них тільки 25 тис. га обробляються великими компаніями. Тобто, покриття малих і середніх в даному випадку досить велике. За попередніми розрахунками можемо вийти на підтримку — 1500 грн із загального фонду та 1200 грн — зі спецфонду. У сумі йдеться про 2700 грн з 1 га, тобто 100 доларів!

Kurkul.com: Таким чином Ви хочете зблизити українських і європейських аграріїв в частині держпідтримки?

Тарас Кутовий: Так. Але давайте розберемося, що таке європейські дотації. Під час нещодавнього офіційного візиту до Австрії я спілкувався з учасниками та керівництвом Асоціації фермерів цієї країни. Я поцікавився розміром соціальної навантаження на 1 га земель. Відповідь — приблизно 350 євро! Уточнив, який податок сплачується з 1 га фермерами. Якщо земельна ділянка менше 50 га, то середня величина податку з 1 га — 50 євро з урахуванням того, що земля — ​​його власність. Понад 50 га – значить фермер працює на загальній системі оподаткування. Якщо додати єдиний соціальний внесок, то отримуємо 400 євро. «Наскрізна» дотація фермерам — близько 500 євро. Тобто 500 мінус 400 дорівнює 100 євро. Важливий момент: якщо земля у аграрія орендована, то її вартість варіюється в межах від 250 до 1100 євро! Більш того, цікавий факт: 65% австрійських фермерів мають постійні місця роботи в інших сферах. А фермерство — це додатковий вид діяльності, яким вони займаються, щоб поліпшити своє фінансове становище. Оскільки мова не йде про сотні чи тисячі га, то всю ключову роботу з механізації на цих ділянках здійснюють кооперативи.

Фермери, як правило, не мають у себе на балансі якихось істотних матеріальних активів. Ось така реальна ситуація в Австрії з дотаціями. Нагадаю, що в Україні податок для аграріїв 4 групи зріс до 125 грн з 1 га (раніше був близько 10 грн)! 125 грн — це 5 доларів. Згадуємо Австрію — 50 євро і соціальне навантаження з 1 га в 350 євро. І після цього, щоб підтвердити, що це все — правда, дивимося на фінансові звіти агрокомпаній, які публікуються на біржі. І бачимо, що це дійсно так. Мені хочеться, щоб галузь, якщо вона отримує преференції, то зросла в переробці. Особливі сподівання у цьому я покладаю на малих і середніх виробників.

Kurkul.com: Ви постійно говорите про органічний напрямок як перспективний для дрібних виробників. Що вже зробили, щоб це стало реальністю?

Тарас Кутовий: Парламент проголосував положення з чіткими критеріями про сертифікацію органічної продукції. Це допоможе спростити механізм отримання таких сертифікатів аграріями. Органічний ринок — це ніша для розвитку малого та середнього підприємництва. Великі холдинги цим не займатимуться. Упевнений, напрямок дуже швидко розвиватиметься, адже попит на цю продукцію є.

Kurkul.com: Що ще готуєте для фермерів?

Тарас Кутовий: Багато в чому успіх фермерів лежить у площині розвитку кооперації та спільних зусиль із держпідприємствами. Зараз Мінагро робить кроки в цьому напрямку і має позитивний результат: йдеться про використання малими та середніми гравцями інфраструктури ДПЗКУ. Сьогодні завдяки наявності в керівництва компанії та аграрного міністерства політичної волі такі учасники ринку вже мають доступ до державних елеваторів на вигідних умовах.

Наступним кроком стане співпраця ДПЗКУ з кооперативами й об'єднаннями фермерів. Сьогодні значна частина країни покрита елеваторами Державної продовольчої зернової корпорації, але є й «білі» місця. Мені здається, що одним із головних інвестиційних планів на 2017 рік для ДПЗКУ стане будівництво нових елеваторів на ще непокритих територіях. Це можна робити в кооперації з місцевими гравцями на тих ринках, де вони зможуть стати міноритарними акціонерами цих елеваторів, брати участь у кооперативному управлінні й зробити такий процес максимально прозорим. Якщо це вдасться, то фактично обсяги реалізації від малих і середніх виробників істотно виростуть. У чому вигода? У додатковій маржі. Різниця в ціні між маленькою та великою партією якраз і буде додатковим виграшем для дрібного аграрія ДПЗКУ, який може купувати великі партії двома шляхами: перший — у посередників, які збирають зерно в малих та середніх, другий — безпосередньо працювати з виробниками, якщо вони організовані в кооперативи, і запропонувати їм преміальну ціну (як для великої партії).

Це перша очевидна вигода, яку отримають невеликі гравці об'єднавшись. Друга — стимул для розвитку кооперації в АПК. Третя — зникнуть розмови про те, що в малих та середніх немає доступу до експортного ринку. Я вважаю, що найближчим часом ми підпишемо відповідний меморандум про взаєморозуміння між ДПЗКУ, об'єднаннями малих і середніх аграріїв та фермерів. На сьогодні ми перебуваємо в переговорному процесі з ними. Вважаю, що 60–70% ринку дрібних виробників будуть залучені до цього меморандуму. Дасть Бог, побачимо хороші результати. З керівництвом однієї асоціації в мене відбулася зустріч і я отримав дуже позитивні відгуки.

Наталія Білоусова, Kurkul.com