Методи точного землеробства, які можуть допомогти фермерам приймати обґрунтовані рішення, за останні роки значно розвинулися. Як приклад — використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА), що вже незабаром стане мейнстрімом в агротехнологіях. Зокрема технології глобальної системи позиціонування (GPS) разом з інструментами геоінформаційної системи (ГІС) складають значну частину методів точного землеробства, що дає змогу проводити точний моніторинг та картографування даних щодо врожайності. Вони забезпечують більш інтенсивні та ефективні методи вирощування, які можуть допомогти фермерам відкоригувати склад та кількість добрив або визначити хвороби сільськогосподарських культур ще до їхнього поширення.

Каталізатором до більш активного впровадження ІТ-розробок у сільському господарстві може стати звіт, опублікований напередодні Міжурядовою групою з питань зміни клімату (МГЕЗК). Резюме експертної комісії, що опрацювала 14 000 наукових публікацій, засвідчує: стабільне управління земельними ресурсами може бути ключем, аби завадити негативному впливу кліматичних змін на землі с/г призначення. Деградація ґрунтів є наслідком не в останню чергу сільськогосподарської діяльності людини в поєднанні з екстремальними погодними умовами. З огляду на це, надзвичайно важливо, аби аграрна галузь змінила підходи до с/г землекористування задля пом’якшення наслідків зміни клімату та захисту від прогнозованих економічних втрат.

Застосування безпілотників або агродронів у сільськогосподарській діяльності неухильно зростає і є частиною ефективного підходу до сталого управління господарством. Моніторинг посівів, наприклад, полегшується за допомогою даних агрокоптерів для точного планування. А розкидання добрив чи обприскування коптерами, що можуть похизуватися інтелектуальним плануванням маршруту, технологіями малооб’ємного внесення, націлювання, здатне відчутно знизити споживання ЗЗР і міндобрив.

Читати за темою: Куди рухається агро ― огляд передових цифрових рішень

Про революцію у сільському господарстві, яку спричинили агрокоптери, спеціально для Kurkul.com розповів Валерій Євтушенко, керівник департаменту агрорішень QUADRO.ua. Приводом для бесіди стала поява над українськими полями вже чималого безпілотного аерофлоту на чолі з флагманською моделлю агрокоптера DJI Agras T30.

Kurkul.com: Ми познайомилися з вами ще у 2017 році на виставці «Агропорт», де ви вперше представляли моделі безпілотників власної розробки. Яким був ваш подальший професійний шлях до теперішньої позиції у новій компанії?

Валерій Євтушенко: Обидві моделі БПЛА, що ми тоді презентували, були розроблені та сконструйовані компанією MegaDrone. На той момент я був її засновником і технічним директором, а наші апарати використовувалися у сільському господарстві для оперативної картографії чи обміру полів. Ми були одними з перших, хто почав виготовляти безпілотні літальні апарати для агросфери на території України. На той час майже всі робили їх під оборонну галузь. А ми взяли й вийшли на ринок із цивільними моделями. 

MegaDrone був досить успішним проєктом і припинив своє існування лише минулого року. А я вже перейшов до компанії QUADRO.ua, яка є офіційним партнером, імпортером, дистриб’ютором й інтегратором рішень DJI та DJI Agriculture в Україні. Попри це, можу похвалитися, що «мегадронівські» апарати досі літають практично у всіх великих агрохолдингах. І це після того, як їхній останній гарантійний термін сплив ще минулого року. То були досить вдалі моделі, навіть ідеальні за поєднанням ціна-якість.

Читати також: Олег Лукашик: Діджитал в агро — «наступного року» може бути пізно

Kurkul.com: Чи є світле майбутнє у коптерів українського виробництва?

Валерій Євтушенко: Я вірю, що воно є. Або буде. Але дуже складно конкурувати з тими, в кого є за плечима великий досвід, розгалужена міжнародна мережа представництв, високоякісне сервісне обслуговування та уніфікована організаційно-правова діяльність. Проте в Україні є декілька вітчизняних виробників саме агродронів-обприскувачів. Вони мають свою частку ринку. Але тенденція така, що фермери спочатку купують у них коптери, пробують, придивляються, а потім все одно переходять на техніку виробництва DJI.

Kurkul.com: Їх не задовольняє якість вітчизняних агрокоптерів чи проблема в сервісі?

Валерій Євтушенко: Сервісних пунктів вони мають достатньо. Питання в інтерфейсі користувача. Коли ви купуєте дуже недешеву нову техніку, напевно, ви розраховуєте якнайшвидше розібратися з тим, як вона працює. Вся техніка DJI — як цивільний сегмент, так і професійний, інтуїтивно зрозуміла користувачеві. Це коли ви дістаєте агрокоптер із коробки й через 3 хвилини вже підіймаєте його у повітря. Розробники подбали про те, щоб користувачам техніки DJI не знадобилося розбиратися в чомусь складному й незрозумілому. Особливо в польових умовах. Тобто з моменту приїзду на поле до самісінького старту проходить максимум три хвилини: розпакували, вставили батарею, залили бак і… полетіли.

Kurkul.com: Програмне забезпечення треба завантажувати та інсталювати самостійно?

Валерій Євтушенко: Якщо ми говоримо саме про агродрони, то вони укомплектовані окремим пультом із повністю готовим до використання програмним забезпеченням. Достатньо увімкнути, поставити 4 точки, сформувавши полігон — і коптер вже автоматично вирушає працювати. Оновлення будуть автоматично завантажуватися через Wi-Fi. Додатково пульти обладнані 3G модемом, що використовується для передачі даних до «хмарного» сервісу. Це робиться з метою подальшого аналізу роботи операторів коптерів.

Читати ще: Олександр Голомах: Інвестувати в інновації простіше, якщо певен, що земля в нас буде завжди

Kurkul.com: Куди потім стікаються всі статистичні дані?

Валерій Євтушенко: Статистика надходить до серверів компанії DJI. Наприклад, фермер має 6 – 10 дронів, це 5 – 6 бригад. У «хмарі» є інтерфейс, що дає змогу власнику відстежувати де його апарати літали, скільки роботи вони виконали та яка це робота. Завдання з віддаленого контролю чудово реалізоване розробниками DJI.

Kurkul.com: Чи можна вважати ринок агродронів в Україні вже сформованим?

Валерій Євтушенко: Ринок агрокоптерів тільки починає формуватися. Імовірно, ми тільки-но почали його формувати в цьому році. Щоб ви розуміли, обсяг продажів у нас виріс відносно торішніх показників у 20 разів. Виходить, що досягнення 2020-го — ніщо порівняно з тим, що було зроблено за перше півріччя 2021 року.

Торік ми мали лише одну модель — Agras Т16, яку справедливо можна назвати піонером на ринку України. Наразі ж модельний ряд збільшився завдяки Agras Т20 та флагману Agras Т30, що вийшов раніше запланованого терміну. Без перебільшення, це кращий апарат, який є зараз на ринку. Я завжди ставлюся до конкурентів з повагою, але зараз аналогів Т30 просто немає. 

Цей коптер отримав від конструкторів 30-літровий бак для рідини. Ширина смуги розпилення сягає рекордних 9 метрів. Порівнюючи з агродронами попереднього покоління, Т30 ефективніший на 33,3%: він здатен обробити до 16,2 га за годину. Для обприскування садів ця модель практично незамінна, адже оснащена революційною технологією націлювання для проникнення в густі крони дерев. Регульовані промені Agras T30 та опція наведення на гілки забезпечує рівномірне розподілення рідких пестицидів.

Читати за темою: Андрій Капріца: Про українські системи землеробства скоро говоритиме весь світ

Керувати тривимірним цифровим садом фермер може прямісінько зі свого смартфону. Це стало можливим завдяки інтелектуальній хмарній платформі Smart Agriculture Cloud Platform та хмарного картографування. Зазначена цифрова технологія була спеціально розроблена для сільського господарства, тому є неймовірно зручною та зрозумілою кожному аграрію. Щодо інших важливих характеристик коптера-обприскувача, то слід зазначити компонування з 16 форсунками та вісьмома комплектами соленоїдних клапанів, що забезпечують незалежне регулювання частоти й дають можливість обприскування по черзі. Шестициліндровий подвійний плунжерний насос, розташований китайськими конструкторами у горизонтальній позиції, гарантує високу потужність розпилення та швидкість потоку до 8 л/хв.

Повертаючись до питання щодо формування ринку агрокоптерів, треба «віддати належне» погодним умовам в Україні. Саме вони унеможливили використання важкої стаціонарної техніки для обприскування посівів. Зараз кукурудза вища за 2 м, і трактор теж не зайде. Витоптування, помножене на втрати безпосередньо в полях, змушують фермерів вже підраховувати збитки і розглядати альтернативні варіанти. Аграрії починають розуміти, що їм дешевше замовити послугу з обприскування за допомогою коптерів. 

Іншою яскравою ознакою інтенсивного становлення ринку агродронів в Україні є масове формування сервісних бригад. За рік було створено велику кількість таких команд — близько п'ятдесяти. Це лише ті, що купили в нас дрони. Треба розуміти — навіть такої кількості сервісних команд недостатньо, щоб задовольнити потреби галузі: замовлення в цих хлопців розписані вже до початку жовтня. Якщо зараз надійде запит на обробку полів, навряд чи його хтось візьме, бо всі зайняті до кінця сезону.

Читати також: Аналіз ґрунту: оптимальний розмір інвестицій заради підвищення врожайності та економії добрив

Kurkul.com: Тобто контрактувати сервісну бригаду на наступний сезон потрібно вже зараз?

Валерій Євтушенко: Так, і це — нові реалії аграрного сектору, по-іншому вже не буде. Починаючи з березня поточного року, багато хто прийшов у бізнес саме як сервісна команда. Агрохолдинги у цьому році купували дрони, але не в тій кількості, як саме сервісні команди. Практика показала, що економічно вигідніше найняти команду, яка приїде, зробить, отримає гроші і поїде далі, аніж купувати коптер. Найбільше це стосується великих господарств. «Сарафанне радіо» працює без упину: поки сервісна бригада протягом декількох днів обприскує угіддя якогось чималого господарства, інформація розлітається регіоном, сусідні підприємства намагаються спіймати фортуну та вклинитися у чергу на послуги агродронів.

Для наших клієнтів ми створили спеціальний чат у Telegram. Там можна відстежити, як деякі бригади, що не мають змоги виконати роботу, просто віддають її в цей чат. А бригада поруч може підхопити це замовлення, якщо раптом у неї звільнився час. Завдяки сучасним методам комунікації можливо все.

Kurkul.com: Які вимоги до компанії, що прагне називати себе сервісною командою?

Валерій Євтушенко: Сервісною командою може називати себе навіть приватний підприємець, який купив 2 дрони та один автомобіль. Два коптери — це найбільш вигідна інвестиція. За продуктивністю робота сервісної бригади з таким технічним оснащенням дорівнює ККД непоганого самохідного обприскувача, але коштує у рази дешевше.

Читати ще: Найбільша у світі платформа з продажу агропродукції — як працює Pinduoduo

Агрокоптер Agras Т30 за годину може обробити 16 га. Відтак, за 10-годинну зміну він обробить 160 га. Два аналогічні дрони за зміну впораються з площею 320 га. Варто врахувати екологічність застосування дронів. Наріжне питання, що незмінно виникає при обприскуванні полів — добробут бджіл. І тут коптери — реальна знахідка, адже вони працюють уночі, коли комахи мирно сплять у своїх вуликах. Відповідно, ніякої шкоди від препаратів бджоли не зазнають. Інша величезна перевага агрокоптера — він літає в безвітряну погоду, і можна не турбуватися, що розбризкані речовини прилетять людям на городи, ніхто не буде ними дихати. Загалом, використання агродронів у сільськогосподарській діяльності є суттєвим кроком до збереження навколишнього середовища.

Kurkul.com: Чи дає кращу ефективність обприскування дроном у порівнянні з наземним обприскувачем?

Валерій Євтушенко: Якщо обприскування зроблене правильно, тож ефективність як у наземного апарата, так і у дрона, буде однаковою. Адже рослина отримала саме те, що їй намагалися дати, і це добре. На цьому ставимо жирну крапку.

Коли починають проявлятися недоліки самохідних обприскувачів, як то: витоптування культури, витрати на обслуговування цієї техніки, а також її довезення на локацію, — відразу приходить розуміння беззаперечних переваг коптерів. Самохідний обприскувач ще має доїхати до поля, а потім переїхати до іншого. Якщо ми говоримо про маленькі поля, то такий переїзд буде просто нерентабельний. З коптером все набагато простіше: залив, підняв, і він полетів.

Kurkul.com: Яка ціна питання?

Валерій Євтушенко: Якщо говорити про аналітику цього року, то Agras Т20 — модель-попередник нашого флагмана з повною комплектацією коштував 642 тис. грн. Агродрон із подібним «озброєнням» міг за одну зміну обробляти 100-120 га. Відповідно, якщо ми «зазирнемо до гаманця» сервісної команди, виявиться ось що: хлопці зазвичай інвестують близько 1,5 млн грн, адже купують одразу 2 дрони та 2 генератори. З такою технічною оснащеністю вони можуть за добу закривати 240 га. Середня вартість обробки 1 га поля сьогодні складає 400 – 500 грн з ПДВ. Якщо взяти навіть найнижчу межу – 400 грн/га, то на обприскуванні 240 га можна заробити 96 тис. грн брутто за одну робочу ніч. За сезон невелика сервісна бригада з двома дронами здатна закрити від 40 до 60 змін. Якщо усереднити кількість змін до 50, виходить, що місячний заробіток сервісної команди — 4,8 млн грн. Звичайно, потрібно відняти витрати на придбану техніку, податки, зарплати та бензин. Але все одно ми маємо двократний прибуток відносно початкових інвестицій.

Читати за темою: Микола Мандра: Онлайн-продажі в агро ― це не тренд, а реалії сьогодення

Більш серйозні команди, що складаються, скажімо, з 5 сервісних бригад, зазвичай беруть набагато більші площі і взагалі ніколи не простоюють. Відповідно, вони мають ще більший заробіток. Це той випадок, коли попит на послугу диктує правила на ринку: якщо на початку сезону бригади контрактувалися по 300 грн/га, то зараз вже менше ніж за 500 грн/га ніхто не виїжджає. І ціна буде рости ще. Вочевидь, у вересні, коли господарства масово потребуватимуть десикації, ціна на послуги агродронів зросте. Ми є свідками майже унікальної ситуації, коли не великі агрохолдинги диктують власні умови, а саме ринок говорить: «Звісно, ви можете хотіти по 200 грн/га, але вже менше ніж за 400 грн/га в цьому році не буде».

Kurkul.com: Як мінімум, нас ви вже переконали… Закономірне питання: як стати оператором дрона, якщо фермер бажає навчити працівника або хтось хоче стати членом сервісної команди?

Валерій Євтушенко: У нас є сертифікована команда, яка займається підготовкою операторів у спеціалізованому навчальному центрі. Торік ми отримали ліцензію від компанії DJI на відкриття так званої «академії пілотів» — DJI Academy. Після закінчення навчання в Академії людина отримує сертифікат міжнародного зразка і може з ним поїхати до будь-якої країни та знайти там відповідну роботу. Академія пілотів DJI на базі компанії QUADRO.ua якраз почала функціонувати з минулого місяця. Звичайна практика, коли при купівлі коптера його власник відправляє до нас свою людину, яку ми за один робочий день повністю готуємо для подальшої роботи оператором. Звісно, це — базовий курс, він коштує 6 тис. грн.

Читати також: Farmi — огляд безкоштовного мобільного додатку для фермера

Якщо потрібен просунутий рівень, то тривалість відповідного курсу складає 5 днів. За цей час ми мінімально занурюємося до агрономії, обов’язково акцентуємо увагу на техніці безпеки, бо вона є дуже важливою при роботі з агродронами. Ми ще не мали випадків, коли б людина чогось не зрозуміла за період навчання. П’ятиденний курс коштує в межах 30 тис. грн. Всі 5 днів навчання поділені на практичні й теоретичні заняття. Найчастіше українські фермери обирають базовий курс, бо він означає, що оплачений учора дрон сьогодні вже можна сміливо взяти в руки й поїхати з ним одразу в поле.

Також ми практикуємо виїзне навчання у віддалені регіони. Алгоритм наступний: клієнт оплачує 2 дрони або більше, ми їх завантажуємо разом з інструкторами, транспортуємо до замовника. І вже безпосередньо на локації інструктори навчають представника замовника.

Kurkul.com: Які є варіанти зайнятості для операторів дронів у несезон?

Валерій Євтушенко: Якщо ми говоримо про дрони-обприскувачі, то вони однозначно взимку простоюють на складах, чекають наступного сезону. Якщо ж мова про заміри полів, то ідеальні умови для точних вимірювань – коли немає листя. Отже, у операторів, що займаються замірами полів, немає сезонності, як такої. Все інше — на розсуд власників.

Читати за темою: RTK-системи: що це, скільки коштує та які переваги — розбираємось разом

Kurkul.com: Які найбільш популярні завдання в агросекторі виконують агрокоптери?

Валерій Євтушенко: Будь-який агроном може, не заходячи глибоко в поле, злетіти і швидко та ефективно промоніторити, наприклад, стан посівів. Для цього йому буде достатньо навіть дрона з «цивільного сегменту», а саме — моделі Mavic Mini 2 за 17 тис. грн. Це найпростіша та найдоступніша модель DJI на ринку БПЛА. Для більш серйозних задач, на кшталт мультиспектрального аналізу, ідеально підійде Phantom 4 Multispectral. Для найточнішого обміру полів із сантиметровою точністю варто залучити Phantom 4 RTK. Ну а за внесення засобів захисту відповідальні наші Agras.

Kurkul.com: Ми бачили в сервісній кімнаті добряче побитий коптер. Як таке трапилося? Адже в рекламному проспекті наголошують на «сферичній радіолокаційній системі, що розпізнає перешкоди й сприймає навколишній простір за будь-яких погодних умов і кутів» і, головне, у Т30 є «автоматичне запобігання зіткненням та адаптивні функції польоту, які забезпечують безпеку під час роботи».

Валерій Євтушенко: Статистика у цьому питанні невблаганна — 99% розбитих дронів — це неуважність операторів і пілотів. У нас є приклад — просто ідеальний кейс, де чітко простежуються причинно-наслідкові зв'язки потенційних аварійних ситуацій із дронами. Знаєте, коли у нас стався пік падінь дронів? Тієї ночі, коли наша збірна з футболу пробилася до чвертьфіналу Євро-2020… Мабуть, оператори відволіклися, святкуючи перемогу наших хлопців.

Читати ще: Як створити карту для внесення добрив: огляд сервісу Atfarm

Kurkul.com: Виходить, якби збірна дійшла до фіналу, ще не один дрон упав би в полях?

Валерій Євтушенко: Дуже ймовірно (сміється). Насправді програмне забезпечення Agras створене так, що в той час, коли коптер налаштований на автоматичний режим польоту, він вже абсолютно не потребує уваги оператора. У кожного дрона є радар, який «бачить» простір на 360°: якщо він розпізнав якусь перешкоду, то зупиниться або буде виконувати те, що йому задано. Подібні ситуації максимально контролюються самим літальним апаратом. Але щойно оператор бере пульт до рук, тоді вже всі автоматичні системи «передають штурвал людині». Відповідальність за все, що відбувається в мануальному режимі, цілком лежить на операторові. Щоб обробити більше гектарів за ніч, оператори можуть зловживати принципами безпеки: додають швидкість або свідомо створюють ризиковані ситуації, вимикаючи чутливість радара.

Kurkul.com: Отже, перестрахуватися не завадить? Вже існують спеціальні страхові програми для агрокоптерів?

Валерій Євтушенко: Так, існують інструменти страхування агродронів від неприємних випадків у полях. Також ми маємо спеціальні лізингові програми. Вони теж мають справу зі страховкою. УкрГазбанк і Приватбанк вже точно працюють зі страховими випадками, що трапляються в полях із аграрним повітряним флотом. Також ми маємо спільну програму з приватними інвесторами, які готові давати під заставу дрони вже сформованим командам практично під нульовий відсоток.

Kurkul.com: Яка ситуація з закритими для польотів зонами?

Валерій Євтушенко: Звісно, закриті для коптерів зони існують. Але зазвичай їх немає там, де є с/г землі. Що може бути закритим від польотів Agras, так це злітно-посадкова смуга аеропортів. Щодо зони ООС на Донбасі — зараз ніхто особливо сільським господарством у тій місцевості не займається. Якщо ми говоримо про лінію розмежування, то там діють інші правила — військові.

Читати також: Ферма на прокачку: як диджиталізуватись без крові, сліз і поту 

Дрон-обприскувач у робочому режимі літає на висоті 4 м. Відповідно, він не несе загрози для якихось секретних об’єктів. У нього немає камери, щоб фотографувати, він просто обробляє поля. У будь-якому разі є процедура отримання дозволу. Якщо доведеться працювати біля військової частини, достатньо просто попередити відповідальних осіб: «вночі будуть оброблятися прилеглі поля, не лякайтеся і, будь ласка, збивати коптер не треба». Тобто все будується на людських відносинах. У нашого Agras є ліхтар, світлова індикація, ну і його звук чути здалеку. Шість досить гучних моторів сплутати з чимось іншим неможливо. Тим паче, сьогодні всі розуміють, що ми живемо в добу новітніх технологій, де навіть така консервативна галузь, як сільське господарство, діджиталізується дуже жваво.

Kurkul.com: Які ваші прогнози розвитку галузі на найближчі 5 років?

Валерій Євтушенко: Якщо ми за рік виросли в 20 разів, то за моїми найпесимістичнішими прогнозами, наступний рік має принести 10-кратне зростання. Я вірю та сподіваюся, що ті українські аграрії, які досі ставилися з недовірою до агрокоптерів, змінять свою думку. Разом із великими компаніями, на кшталт LNZ, ми невпинно ведемо спільну наукову роботу з оптимізації використання агрохімії. З кожним нашим візитом до аграріїв градус недовіри зменшується. Мені здається, що наступний рік буде «вибуховим» за останній час для ринку агродронів. Ми маємо великі надії, що невдовзі витіснимо самохідні обприскувачі з полів України. Адже сумарно витрати на наземний обприскувач наразі вже перевищують вартість послуг агродронів.

© Анна Клочко, Kurkul.com, 2021 р.