ФГ «Надія», що на Чернігівщині, є доволі молодим. Проте за цей час, за словами його керівника Ігоря Романова, вже вдалось досягти гарних результатів врожайності на слабких ґрунтах, пристосувати технологію вирощування та обрати влучну схему продажів.

Про те, які напрями має господарство, яку технологію обробки ґрунту використовує, на які культури робить ставку та якої системи продажів зерна дотримується, аби не «потрапити» — читайте у першій частині нашого інтерв'ю. 

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, про господарство.

Ігор Романов: У нас досить молоде господарство: займаємося сільським господарством з 2017 року. Головні напрямки — рослинництво і тваринництво. Вирощуємо корів м’ясних порід.

Kurkul.com: Який земельний банк маєте? Які культури вирощуєте? На які з них робите ставку?

Ігор Романов: На сьогодні під рослинництво виділено 700 га. Ми не женемося за кількістю землі, а дивимось у бік інтенсифікації виробництва. Основними культурами є пшениця, соняшник, ячмінь, жито і кукурудза. Напевно, ставимо на кукурудзу та соняшник.

Kurkul.com: Яких показників урожайності вдалось досягти минулого року?

Ігор Романов: Ми не можемо хвалитись великими врожаями, але результати маємо непогані. По кукурудзі — близько 8 т/га, соняшник — до 3 т/га, пшениця — близько 6 т/га. У нас піщані ґрунти, тому існують певні нюанси вирощування. 

Kurkul.com: А чи маєте потужності зі зберігання зерна? 

Ігор Романов: Так, маємо склади. Можемо одночасно зберігати близько 3 тис. т, залежно від культури. Ми повністю забезпечені у цьому плані — можемо зберігати весь вирощений врожай. Плюс використовуємо так зване зберігання в мішках. Маємо пакувальну машину. Кожен мішок розрахований на 200 т збіжжя. 

Kurkul.com: Яку врожайність очікуєте цього року?

Ігор Романов: Все залежить від кліматичних умов, а вони не найкращі останніми сезонами. Уже 2 тижні чекаємо на опади. Адже всі культури висихають, а потім це відбивається на врожаї. Цього року очікуємо результати не гірше торішніх: орієнтовно 10 т/га кукурудзи та 2,5 т/га соняшника. 

Kurkul.com: Ви сказали, що дивитесь у бік інтенсифікації виробництва. Яким чином плануєте збільшити продуктивність?

Ігор Романов: Тут немає якихось законів чи меж. Треба постійно розвиватися. Подивіться скільки тонн збирають зі 100 га у Європі та США, українським аграріям є куди рости. Не поділяю думку, що чим більше землі, тим краще. Головне — як вона використовується. 

У нас слабкі ґрунти, дуже закислені. Скільки добрив не внось, їхня ефективність менша. Тому вихід — розкислення ґрунтів. Якщо ми інвестуємо у це гроші, то будемо економити на кількості добрив і мати вищу врожайність. 

Kurkul.com: Яку технологію обробітку ґрунту застосовуєте?

Ігор Романов: Працюємо за класичною технологією. Але також намагаємося дотримуватись правил мінімального обробітку. Працюємо не плугом, а дисками глибокого рихлення. Таким чином хочемо зберегти родючий ґрунт, не перевертати його. Адже у нас тут 10 см чорнозему, а далі піски. І зберігаємо вологу у ґрунті.

Kurkul.com: Самі до цього прийшли чи запозичили досвід якогось господарства?

Ігор Романов: Технологія мінімального обробітку добре працює в посушливих регіонах. Наприклад, в Австралії, де бракує опадів у полях. Це єдиний спосіб зберегти вологу в ґрунті. Зараз це один із важливих нюансів агровиробництва і багато хто дивиться саме у бік цієї технології. Плуг можна застосовувати за умови гарних чорноземів та достатньої кількості вологи. А коли її бракує — необхідно шукати інші варіанти.

Читати за темою: Артур Херувімов: Економічна доцільність встановлення зрошення починається з 24 га

Kurkul.com: Скільки працівників маєте? Не виникало проблем із кадрами?

Ігор Романов: В середньому це 20-25 осіб. Не вистачає кваліфікованих кадрів. 

Kurkul.com: Якось розв'язуєте цю проблему?

Ігор Романов: Я можу допомогти людині наданням роботи, відповідної техніки та заробітної плати. Цим питанням має опікуватись держава. Нині створюються такі умови, що люди змушені шукати ліпшого життя. 

Ті, хто хоче заробляти, зазвичай їдуть за кордон або працюють у нас :) Якщо, наприклад, потрібен мені зоотехнік, ветеринар — це проблема. Тямуща молодь виїжджає з сіл, а хто буде працювати? Потрібно надавати робочі місця. Цьому повинна сприяти місцева влада і державні програми.

Kurkul.com: Яка у вас політика продажів? Продаєте одразу чи притримуєте?

Ігор Романов: Продажами займається власник господарства. У нього дуже такий прагматичний та правильний підхід. Він диференціює продажі, тобто розбиває на певні частини. Щось може бути продане одразу, адже ми маємо кредити, які потрібно гасити. Якусь частину ми залишаємо на весну, продаємо.

Найправильнішим підходом продажів вважаю той, коли ти не продаєш все ще до посіву.

Kurkul.com: Маєте на увазі форварди?

Ігор Романов: Так. Краще якусь частину форвардом продати, а іншу — з поля. Гроші потрібні завжди. Такий підхід мінімізує ризики.

Kurkul.com: Торік були рекордно високі ціни на зерно. Вам вдалось «зірвати куш»?

Ігор Романов: На жаль, ні. Потрібно було гасити кредити, у нас був форвард підписаний. Форварди нам переглядали, пішли назустріч, підняли ціну. Необхідно було продавати, тому що у вересні вже починаються виплати відсотків і тіла кредиту. На той момент вважали, що класна була ціна. А потім, коли ціна ще пішла вгору, все-таки притримували.

Тобто частину ми продавали взимку, бо потрібно було готуватись до посівної. Тут цікава річ: восени добрива дешевші, аніж взимку. А вже перед посівною ціни зашкалюють. Відповідно, ми взяли добрива дешевше, але і дешевше продали зерно. Частину залишили на весну. 

Читати за темою: Як вийти на зовнішні ринки українським фермерам

Kurkul.com: Що, на Вашу думку, буде в цьому році з цінами на зерно? Чи пощастить так само, як торік?

Ігор Романов: Я не прихильник прогнозів. Думаю, ціни, яка була позаминулого року, чекати не варто, але і дуже високих цін не буде. Як на мене, вартість знизиться. Давайте не забувати, що, крім зерна, все подорожчало. Добрива — у два рази, техніка подорожчала, дизпаливо теж. Маємо надію на краще.

Кінець першої частини. Другу чекайте незабаром.

© Анастасія Герасименко, Kurkul.com, 2021 р.