Енергетичні культури з кожним роком стають усе більш привабливими для українських аграріїв. Це не лише чудова нагода використати землі, непридатні для сільгоспкультур та рекультивувати забруднені ділянки, а й непогано заробити на цьому. Одна з таких культур — це прутовидна верба, або ж енерговерба. Саме про переваги, особливості та економічну доцільність вирощування цієї культури Kurkul.com поспілкувався з доктором наук, професором кафедри лісовідновлення та лісорозведення Національного університету біоресурсів і природокористування України Ярославом Фучило.

Kurkul.com: Скільки у вашому інституті займаються взагалі енергетичною вербою?

Ярослав Фучило: Національного університету біоресурсів і природокористування України, вивчає потенціал енерговерби 10 років. Я особисто займаюся цим уже 34 роки. Це мені свого часу керівник кандидатської дав таку тему і я з 1987 року почав займатися вербами, як такими.

Kurkul.com: Як відрізнити енерговербу від звичайної?

Ярослав Фучило: У світі орієнтовно 350 видів верби, а в Україні нараховується 25. Під терміном енергетична верба частіше всього мають на увазі вербу прутовидну, Salix viminalis. Вона найбільш придатна для цього, бо дає велику кількість біомаси.

Читати за темою: Яна Боброва: Відновлення лісосмуг ― наш внесок у боротьбу зі змінами клімату

У 18-19 ст., коли не було ще пластику, прут верби використовувався для плетіння, практично будь-чого — від взуття й кошиків, до возів та карет. Тобто культивування верби було, але не для палива. У Франції, у Шампані, яка відома своїми виноробними традиціями, наприкінці 19 століття був період, що й виноградну лозу вирубували, щоб садити вербу, бо економічно було вигідно.

Kurkul.com: Наскільки популярними сьогодні є енергетичні культури, такі, як верба та павловнія? Чи збільшуються площі насаджень?

Ярослав Фучило: Я навіть здивований, наскільки зросла популярність енегроверби. Наскільки я знаю, уже пів Обухова опалюють енерговербою, у Києві вже є кілька котелень і це лише Київщина, приємно бачити таку картину.

По площі сьогодні в нас орієнтовно 5 тис. га у вирубці під енерговербою. Ну це, звісно, приблизні цифри, бо не так просто зібрати інформацію. Для павловнії в Україні все тільки починається. Рахунок йде на десятки гектарів. Тільки 6 років, як у нас почали впроваджувати її.

Kurkul.com: До павловнії зараз теж досить високий інтерес, як до енергетичної культури.

Ярослав Фучило: Павловнія цікава не тільки в цій площині. Насправді немає змісту вирощувати павловнію, перебивати на тріску й палити. Вона швидко набирає масу і ми отримуємо гарну деревину, яку можна використовувати більш ефективно з економічної точки зору. Верба на спалення може вся йти. А з павловнією хіба обрізки. Інакше немає сенсу, це як скрипкою Страдіварі розпалювати камін. Залишки, гілки, можна спалювати, а сама деревина міцна й дуже легка, з гарною текстурою і, до речі, горить погано. З неї в Азії роблять скрині, де дівчина посаг збирає. Чому саме з неї? Бо легка, міцна і вогнетривка деревина.

Читати також: Математика агробізнесу: вирощування павловнії

Kurkul.com: На які витрати розраховувати аграрію, який хоче спробувати вирощувати енерговербу? Які витрати на гектар у середньому?

Ярослав Фучило: Саджанець 22–25 см сьогодні коштує 1 грн. Тобто якщо на 3 га висадити 45 тис. саджанців, то отримаємо 45 тис. грн. Власне, на початок вирощування і припадають найбільші капіталовкладення

Я буду, знову ж таки, орієнтуватися по практиці. Орієнтовно 35 тис. грн/га в перший рік, на другий і третій рік там практично ніяких витрат немає. Другий треба дивитися може якісь шкідники листя гризуть це все.

Kurkul.com: Які шкідники можуть загрожувати вербі?

Ярослав Фучило: Листогризучі комахи. Листоїди, там їх ціла група. Боротьба така ж, як на картоплі від жука. Працюємо інсектицидами. Хоча верба не сильно і страждає від шкідників, це вже якась екстремально велика популяція має бути, тож, як правило таких проблем немає.

Kurkul.com: А скільки з гектару ми можемо отримати сировини?

Ярослав Фучило: Треба розуміти, що перші 2 роки рослина вкорінюється. Через 3 роки в нас на дослідній ділянці, правда, на хорошому грунті, де раніше цукровий буряк ріс, ми 17 т/га сухої маси на рік отримали. Але наголошу, такий результат ми отримали на гарному ґрунті. Ніхто ж не буде садити вербу замість сільгоспкультур.

Читати ще: Павловнія. Який прибуток ховають в собі ці високі дерева?

Kurkul.com: Чи потребує енегроверба додаткового обробітку грунту чи застосування особливих технологій? Чи, наприклад, потрібно боротися з бур’янами?

Ярослав Фучило: Бур’ян у перший рік для верби дуже велика проблема. Тож тут і гербіцидами працюють, й обробіток грунту застосовують.

Для верби дуже важливо, щоб у перший рік земля була чиста. При гарній агротехніці вона виростає до 1,5 м — 2 м за цей період. А коли вона вже піднялася, то на другий рік уже й немає змісту догляд робити.

Агротехніка та сама, що і при вирощуванні кукурудзи чи інших просапних. Рослина тоді вкорінюється добре, кущі стають потужні, дають крону, листя. Вона затіняє бур’ян і він просто зникає. Тоді вже раз у 3 роки зрізаємо. Найкращий результат у мене був такий, що зрізали 3-річну і вона на 5 м у перший же рік виросла на дослідній ділянці. Але це на хорошому грунті, на чорноземі.

Схема висадки проста: міжряддя 75 см. Щоб механізовано потім усе зібрати можна було — ряд пропускають. Виходить 0,75 м — 1,5 м — 0,75 м — 1,5 м. У ряду відстань 50-60 см.

Дивитись також: Енергозабезпечення сільського господарства в Україні

Для збору на John Deere наприклад, встановлюють приставку, яка 2 ряди одразу зрізає, перемелює, перебиває на тріску, яку можна вже вважати готовим паливом. Можна і брикетувати, якщо потрібне тривале зберігання або ж перевезення.

Kurkul.com: Чи практикується внесення добрив?

Ярослав Фучило: Теоретично в цьому може бути сенс. Є досліди в нас, по внесенню аміачної селітри. Отримували гарні результати, але тут не вийде так, що чим більше внесеш — тим більше отримаєш. У певний момент віддача стає мінімальна, тож потрібно рахувати економічну доцільність.

Kurkul.com: Дякую за розмову!

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.