На конференції OK AGRO, що відбулася цьогоріч у Черкасах, було багато цікавих спікерів та важливих тем. Між іншим, організатори заходу не обійшли стороною органічне сільське господарство. Саме цьому напрямку присвятив свій виступ Роман Дяжук, що і не дивно, адже він керує «Дунайським аграрієм», одним із найбільших в Україні підприємств, яке спеціалізується на органічному бізнесі в широкому сенсі — від рослинництва і садівництва до тваринництва і птахівництва. 

І це був саме той випадок, коли нам не прийшлося винаходити велосипед. Виступ Романа був і цікавий, і змістовний. Все, що вимагалося від нас — встигнути записати. Ми записали. Тепер і вам даємо змогу прочитати пряму мову одного із найбільших органічних фермерів України.

Візитівка «Дунайського аграрія»

«Дунайський аграрій» — це 2 тисячі гектарів органічної землі. Зараз ми вирощуємо близько 70 різних культур. Напевно, «Дунайський аграрій» — єдина компанія в Україні, у якої стільки основних видів діяльності.

Багато хто з органіків займається рослинництвом, тваринництвом і овочами. Все це у нас також є. Але ми вирощуємо також фрукти, що нетипово для органіки. І в Європі, і взагалі у світі сьогодні мало органічних підприємств займаються фруктами.

Читати за темою: Роман Дяжук: Органіка — це не про гроші

Ми вирощуємо яблука. Є у нас і сливи, хоча небагато, ще — трохи персика й нектарина. До речі, в Україні ми єдині вирощуємо органічний персик і нектарин.

Цього року в перелік наших видів діяльності додалися лікарські трави.

Торік ми провели експеримент: виростили близько 50 різних гібридів динь із насіння, отриманого від різних компаній. Отримали урожай. Вибрали найкращі гібриди — зупинилися на чотирьох.

Взагалі, перелік великий. Як я вже сказав, близько 70 культур. Наприклад, у рослинництві — це не тільки класичні зернові й технічні культури. А ще і такі цікаві культури, як кавун, батат, сочевиця, фенхель, броколі, баклажан, перець і цибуля.

Що стосується тваринництва: ми єдині в Україні, у кого сертифіковані органічна качка і бройлер. Єдині, у кого сертифіковані органічні вівці. Буквально сьогодні ми сертифікуємо забійний цех під органіку, і буде перша партія органічних курей на м’ясо.

Входимо в трійку найбільших виробників органічних яєць України.

І ще ми зробили єдиний у світі органічний кубічний кавун. Звісно, кубічний кавун придумали не ми, але до нас цю культуру в органіці ніхто не вирощував.

Ми виростили кубічний кавун, а потім пішли далі: почали вирощувати кавун у вигляді серця. Так, насамперед це маркетинг. Але дієвий маркетинг: завдяки нашим кавунам екзотичної форми про існування «Дунайського аграрія» дізналося дуже багато людей.

Сівозміна: між технологією і маркетингом

У органіці, як і в будь-якому сільськогосподарському бізнесі, ти заробляєш тільки в тому випадку, якщо вибрав правильні культури і технології. Але дуже важлива і маркетингова стратегія.

Наразі у нас в сівозміні:

• зернові культури — 40%;
• бобові — 15-20%;
• просо — 10-20%;
• соняшник — 10-15%;
• ріпак — 10%;
• овочі — 10%.

Читати також: Strip-till, робочі місця, ефект від зрошення — про що говорили на OK AGRO

Чому в нас бобових 20%? Тому що в органіці, втім, як і в неорганіці, важливі NPK, тобто відповідний вміст у ґрунті азоту, фосфору і калію. Бобові нам допомагають підтримувати необхідний рівень NPK.  Так само, як і гній — тому ми й займаємося тваринництвом.

Коли мене запитують, для чого нам тваринництво, я так і відповідаю: тільки заради гною. Гній нам потрібен для вирощування овочів, фруктів і рослинництва загалом.

Як варіант, є ще сидерати. Але нормальний урожай сидератів можна отримати тільки у випадку, коли йдуть дощі. А у нас на Півдні дощі йдуть рідко. Тобто отримати достатній урожай сидератів вдається раз на 5 років. Тому сидерати відпадають.

І виходить, що баланс хімічних елементів у ґрунті ми забезпечуємо з трьох джерел: компосту, гною і бобових.

Крім того, бобові зараз у тренді.

Органічний бізнес «у розрізі»

Я не буду розказувати, що органіка — це добре. Я розкажу, як органікою займаємося ми і з якими проблемами ми стикаємось. Якщо хтось із фермерів захоче стати органіком, аби знав, з чим зіткнеться і як це перемогти.

Кукурудза

У моїх товаришів із Полтави, із Черкас, які займаються традиційним землеробством, урожай кукурудзи 10 т/га — невдача. А в південному регіоні, де працюємо ми, і 2-3 т/га рахується за щастя.

В Полтаві і Черкасах без поливу збирають 12-14 т кукурудзи з 1 га. Наші сусіди-неорганіки теж збирають 12-14 т/га, але на крапельному зрошенні. А це разові інвестиції на рівні $1300 на гектар.

Ми теж вирощуємо кукурудзу на крапельному зрошенні, отримуємо в органіці 10 т/га і теж щасливі. Але нам кукурудза потрібна для тваринництва. Якби його не було, кукурудзу ми б не вирощували.

Просо

Середній урожай на полях, де ми сіємо просо — 2 т/га. Торік ціна 1 т органічного проса складала €330. Зараз — €370. В принципі, €700-1000 з гектара — не так вже й погано.

Крім того, на Півдні ми використовуємо просо, як страхову культуру. Сіємо озимий ріпак або озиму пшеницю. Коли щось не виходить — засіваємо просо.

Читати ще: Навчальний курс про кукурудзу, захист від рейдерів та інші підсумки ОК AGRO-2021

Ріпак

Якщо кілька років назад ціна традиційного ріпаку була €400, то у нас — €850-900 за тонну. Найліпший результат, яким ми тішилися — 2 т/га. Гірший — це результат минулого року — нуль. У нас була посуха, і постраждав не тільки ріпак. Пшениці ми збирали 100 кг/га, щоб тільки видати людям за паї або залишити на насіння. А проса — 60 кг/га зібрали.

Серйозна проблема з ріпаком — це падалиця ячменю і пшениці, якщо вони були попередниками. Але, в принципі, вирішити її можна механічною обробкою.

А от головна проблема органіків з ріпаком — це прихованохоботник, оскільки пестициди ми не використовуємо взагалі.

Дивишся на поле ріпаку з відстані — начебто все гарно. Ріпак стоїть. А підходиш — і бачиш, що прихованохоботник є майже на кожній рослині.

В такому випадку потенціал ріпаку начебто 2 т/га, а коли заходиш збирати — там 500 кг/га.

Знищити прихованохоботника можна тільки під час льоту. Ми ставимо пастки. Інколи вдається досягти результату, інколи ні.

Зараз заклали один експеримент, пробуємо працювати ґрунтовими біоінсектицидами, тобто знищувати прихованохоботника в ґрунті — восени та взимку.

Соняшник

Вже майже 3 роки ми сіємо тільки високоолеїновий соняшник. Тому що на нього абсолютно інша ціна. І ще частина нашої продукції, зокрема соняшник, ріпак, просо, йде на дитяче харчування компанії HiPP. Представники компанії до нас приїжджають три рази в рік, відбирають зразки, перевіряють їх на відповідність вимогам до дитячого харчування.

Середня врожайність соняшника у нас 1,6-2 т/га. В цьому році ми зібрали на круг 2,3 т/га. Основна проблема з соняшником — вовчок. Ми заклали експеримент із мухою Фітомізою — це єдиний шкідник, який харчується вовчком: ходили по своїх полях після збору соняшнику, збирали вручну вовчок, складували, а наступною весною ставили в полі мішки з вовчком, уражені Фітомізою. Весною ця муха вилітає і харчується вовчком.

Взагалі соняшник ми повертаємо на поле мінімум через 6-8 років. Просто на Півдні у фермерів дійсно є проблема із вовчком.

Читати ще: Хвороби сої: прояви, попередження та методи боротьби

Еспарцет

Дуже перспективна культура. Мені вона дуже подобається. Але тваринництва у нас не так і багато. Якби була ВРХ, звичайно, частка еспарцету в сівозміні була б значно більшою. Я думаю, 10-20%.

Взагалі еспарцет — досить перспективна культура і для органіки, і для сівозміни, але за умов, що у вас або у ваших сусідів є тваринництво. 

Сочевиця

В принципі, сьогодні ціна на органічну сочевицю — €800-1200 за тонну, залежно від сорту. Були випадки, ми збирали і 2,7 т/га. Хоча середня врожайність у нас все ж таки — 1-1,5 т/га. Але навіть €1200-2000 з гектара — не так вже й погано. До того ж сочевиця нам потрібна, як попередник. Взагалі бобових було в сівозміні 5-7%, зараз є вже 20%.

Батат

Одна із найцікавіших культур у нас на Півдні — це солодка картопля, батат. Він невибагливий. У нього поки що немає шкідників і хвороб. Але є проблеми його зберігання. Ми для цього зробили спеціальну бататну камеру, яка працює у двох режимах.

Читати також: Перспективні сорти картоплі в Україні — описи новинок 2020 року

Батат збирається при температурі +5, +10°C. Але спочатку йому потрібно зробити «баню». Щоб у нього скоріше загоїлися механічні пошкодження і він довше зберігався, ми 5 днів витримуємо батат при температурі +32°C і вологості 95%. А потім переключаємо камеру в режим зберігання: +12°C і вологість 75%.

При традиційному вирощуванні батату клопоту менше. Ви просто обробляєте батат фунгіцидом.

Тренди і перспективи

У тваринництві — збільшуємо поголів'я качок і бройлерів, овець. Збільшуємо пташник, адже потреба в органічних яйцях величезна. В Україні є лише 4 виробники органічних яєць. Отож, якщо захочете спробувати свої сили в цьому сегменті — welcome. Плануємо купити мобільний забійний цех, для забою курей мобільний цех вже купили.

У рослинництві — збільшуємо площі під трендові культури: просо, бобові.

Плануємо закласти новий фруктовий сад на крапельному зрошенні: черешня, абрикос, слива, раннє яблуко. Зараз раннє яблуко практично не представлене ні в Україні, ні в Європі.

Ми зможемо збирати врожай яблук у 20-х числах липня, коли яблук ще немає ні в кого. Втім, вирощувати пізні яблука, тобто змагатися з Вінницею чи з колегами з інших регіонів для нас немає ніякого сенсу. Ми повинні бути там, де ми більш успішні.

Читати за темою: Олег Рудницький: Я власноруч посадив більше тисячі дерев

Ще ми плануємо збільшити площі під баштанні. Сьогодні «Дунайський аграрій», і я не соромлюся це говорити, оскільки були відповідні дослідження ринку, серед виробників-органіків фрешової групи — компанія номер один в Україні. Але одна з головних наших позицій — це саме баштанні.

Плануємо побудувати теплиці, а також розвивати далі наш новий напрямок — лікарські трави. Куди вони нас заведуть? Це цікаве питання, тому що наразі лікарськими травами навіть у традиційному землеробстві займається не так багато людей.

А завести вони можуть у різні бізнеси: фармацевтику, косметологію, виробництво чаїв та інше.

Поки що ми тестуємо різні лікарські трави. Виростили їх на території 5 га, зібрали врожай, тепер будемо розфасовувати в пакетики по 50 г, а потім — виходити на супермаркети і мережі аптек.

Продовження розповіді Романа Дяжука про підходи до маркетингу органічної продукції читайте в наступній частині вже скоро.

© Валентин Хорошун, Kurkul.com, 2021 р.