Для українського Півдня — зони ризикового землеробства — найбільш актуальним для одержання врожаїв є розвиток зрошувальних систем. На полях агрофірми «Мир» Івана Доценка в с. Горностаївка, що на Херсонщині, борються із посушливим кліматом і працюють заради гідних показників урожайності 158 працівників, близько 50 одиниць с/г техніки та 59 дощувальних машин. Наскільки ефективно у них це виходить і які «підводні камені» загрожують зрошенню в Україні — для Kurkul.com розповів Іван Доценко. 

Агробізнес має бути й зазвичай є соціально відповідальним

Kurkul.com: Як починався ваш особистий шлях в аграрній сфері?

Іван Доценко: Мій аграрний шлях почався з роботи комбайнером у колгоспі «Перемога», що об’єднував 3 бригади з навколишніх сіл: Федорівки, Метрополю та Горностаївки. Закінчив Херсонський сільгоспінститут, 2 роки працював агрономом. Потім став бригадиром комплексної бригади №1. У нас тоді на балансі було 3640 га землі, 4 тис. голів ВРХ і ще ми вирощували за циклограмою 380 тис. курей. 

Потім мене призначили секретарем та заступником голови колгоспу «Україна». З 1984 року керував новоствореним колгоспом «40 років Перемоги». У 1985 році був обраний головою Новотроїцького райвиконкому, а за сумісництвом у мене була посада голови районної ради. З 1990 року був призначений представником Президента України у Новотроїцькому районі. 

Читати першу частину інтерв'ю: Іван Доценко: Господарство почало економічно зростати після відмови від тваринництва

У 1987 році на базі горностаївської бригади №3, я створив колгосп «Мир», головою якого був обраний у 1993 році. З часом колгосп став колективним с/г підприємством, а у 2007 році трансформувався в однойменну агрофірму. У той час багато господарств розвалювалися і вмирали, як і невеликі населені пункти. Горностаївка не була виключенням із того сумного тренду 90-х. Отже, роботи було багато. Почали ми з будівництва доріг. Потім взявся за пекарню, адже хліб возили за 38 км.

Тепер у Горностаївці є дитячий садок, середня школа, готель на 65 гостей. Також ми збудували дім побуту, пошту, лазню, капітально відремонтували будинок культури, також спорудили сучасний стадіон, який був домашньою ареною для нашого футбольного клубу другої ліги. 

Kurkul.com: Який відсоток від загальної кількості мешканців Горностаївки становлять працівники агрофірми «Мир»?

Іван Доценко: Сьогодні із 620 мешканців Горностаївки у нашій агрофірмі працюють 158 людей. Багато інфраструктурних об’єктів ми створили з огляду на необхідність для працівників мати комфортні умови не тільки на роботі, але і вдома. Людей, що безпосередньо зайняті с/г роботами ми харчуємо прямо у полі. Коли йде збиральна кампанія, три машини щодня привозять туди свіжі обіди. Усі інші, хто працює на зернотоку або машинно-тракторному подвір’ї, харчуються у Будинку механізатора.

Читати за темою: Володимир Цибенко: На розвиток села віддаємо 2 млн грн щороку

Ще можемо похвалитися повністю обладнаною сільською амбулаторією, де веде прийом навіть стоматолог, який працює на якісному медобладнанні. Кличу ще лікаря, котрий мав би очолити цю амбулаторію, але молоді фахівці вперто не хочуть їхати працювати в село. А я пропоную більш ніж вигідні умови: укомплектовану 3-кімнатну квартиру і 20 тис. грн доплати від мене до зарплатні, яку має сплачувати Новотроїцька центральна районна лікарня.

Також було створено та упорядковано озеро з площею водного дзеркала 5,5 га, островом та паромною переправою. Живиться озеро надлишковою водою від зрошувальної системи. Ми його зарибили, побудували вишки, обладнали пляжі, завезли катамарани, човни, щоб місцеві мешканці, третина з яких — наші працівники, мали змогу гідно проводити вільний час. Влітку вихідними днями на озері відпочивають до 250 людей щоденно, адже нашестя медуз на популярні пляжі Арабатської стрілки, що розташована поблизу, роблять неможливим відпочинок на морі.

Різниця у вирощуванні на зрошенні та богарі

Kurkul.com: Скільки землі має ваше господарство і до якої форми власності вона належить?

Іван Доценко: Ми зараз маємо 7620 га землі, з якої 3200 га — зрошувана. Це земля шістьох навколишніх сільських рад. Поки що жодного гектара у пайовиків ми не викупили. З моменту відкриття ринку землі до мене звернулося не більше 20 людей з пропозицією придбати у них пай. Переважно це люди похилого віку, для котрих довгострокові інвестиції та перспективи не мають сенсу.

Діапазон бажаного виторгу за пай, що вони озвучують, коливається у межах $1500-1750 за гектар землі під зрошенням і $750-1000 за гектар богарної землі. Але наразі немає жодного робочого механізму для нормального проведення цих операцій. 

Загалом, я не дуже прагну купувати землю, тому що мені це не потрібно. Можливо, найближчим часом я навіть продам господарство. Адже мені вже 71 рік, а син, пропрацювавши тут 15 років моєю правою рукою, все-таки обрав юриспруденцію та спорт (син Івана Доценка — теж Іван, є відомим українським футболістом, срібним призером літніх Паралімпійських ігор у Лондоні 2012 р. та чемпіоном Паралімпіади у Ріо 2016 р., має звання майстра спорту міжнародного класу, третій український футболіст, який забивав бразильцям — прим. ред.). Поки є здоров’я — працюємо, а далі — буде видно.

Щодо взаємовідносин із пайовиками, орендна плата починалася з 3% у перші два роки, зараз вона перевищує 7%. Тобто за пай людина отримує 16800-16900 грн, або 2500 грн за 1 га. У нас половина землі — зрошувана, а інша половина — богарна. Ми зробили рівні умови для всіх, щоб не було суперечок. Відновили систему зрошення, витративши 15 млн грн на відновлення старих дощувальних машин, і ще 8 млн грн пішло на реконструкцію трубопроводу. Бо оригінальна труба, прокладена ще у 1975 році, майже зотліла.

Читати також: Михайло Махітка: Агрохолдинги є елементом диктатури, а сімейні фермерські господарства — елементом демократії

Kurkul.com: Чи може існувати сільське господарство на Півдні без зрошення?

Іван Доценко: Навряд. Це регіон ризикового землеробства. Врожайність культур повністю залежить від зрошення, адже сподіватися на достатню кількість опадів — необачно. Середня врожайність у нашому господарстві — 5-5,2 т/га: 3,5-4,5 т/га  — на богарі та до 6,5 т/га — на поливі. Минуле літо з його інтенсивними дощами хіба що здивувало. Але це скоріше виняток із правила, бо посуха наступає. Зараз ми займаємось виробництвом таких  культур, як озима пшениця, соняшник, соя, ріпак та гірчиця. Відверто кажучи, без зрошення ми нічого не зможемо виростити, не досягнемо гідних показників урожайності.

Загалом на полях агрофірми «Мир» працюють 59 «Фрегатів», їх обслуговують 6 насосних станцій. Деякі машини залишилися ще з радянських часів, деякі ми придбали на початку 2000-х. Багато елементів системи зрошення відновлюємо, модернізуємо та ремонтуємо, витрачаючи щороку на запчастини 2,5-3 млн грн. 

Протягом «славнозвісних» 90-х майже 50% конструкцій тієї грандіозної за масштабом зрошувальної системи, що вкривала весь український Південь, було винищено — розкрадено, викопано та порізано на метал. Досі не зрозуміло, хто має відповідати за відновлення меліорації. Поки що цим змушені займатися власники фермерських господарств. І якщо проблем із забезпеченням аграріїв дощувальними машинами Первомайського заводу «Фрегат» у нашому регіоні немає, то ситуація з об'єктами для сталого водопостачання та зрошення, приміром, Новотроїцького району викликає побоювання.

Kurkul.com: Скільки гектарів землі здатний обслуговувати один «Фрегат»?

Іван Доценко: У нашому господарстві — від 45 до 110 га, все залежить від кількості прольотів дощувальної машини та геометрії поля. В основному, один «Фрегат» зрошує у нас 62 га, чотири машини працюють на ділянках по 90 га і дві — по 110 га. Як я вже казав, із 7620 га землі агрофірми «Мир» 3200 га знаходяться під зрошенням.

Читати за темою: Євген Мезенцев: З перевіреними людьми можна ефективно працювати і «під чесне слово»

Ми можемо розмістити ще більше «Фрегатів», адже врожайність будь-якої культури, яка отримує полив, відчутно більша. Я можу бути впевненим майже на 100%, що врожай буде на тих 1350 га під зрошенням, що ми засіяли озимою пшеницею. А ось у посівах на богарі — ніколи. Якщо на стадії розвитку 2 та 3 листків озимої пшениці не пройде дощ, отримати гарний результат буде дуже складно.

Гроші та засоби для придбання та застосування нової зрошувальної техніки в нас є. Але я кожного разу маю узгоджувати питання інсталяції зрошення з власником кожного окремого паю. Буває, що хтось із незрозумілих причин відмовляється від поливу своєї ділянки. А для того, щоб побудувати ефективну систему зрошення, земля має бути «моноділянкою» з юридичної точки зору. Ось і  доводиться весь час домовлятися, роз’яснювати. Я вже замінив близько 5,5 км металевого трубопроводу, що майже згнив, і поставив натомість пластмасові труби. Думаю, вони будуть вічними.

Kurkul.com: Яка рентабельність вашого господарства і від чого залежить цей показник?

Іван Доценко: Рентабельність нашого господарства коливається за останні 15 років від 35 до 75%. Така відчутна різниця обумовлена комплексом факторів: від ринкових цін на продукцію до погодних умов, від цін на добрива та техніку до необхідності реалізувати в той чи інший момент певний проєкт. Приміром, зараз багато хто корчує лісосмуги (краде на дрова). І, на жаль, за це ніхто нікого не карає. Їм у противагу я намагаюся висаджувати лісосмуги. Починаючи з 1995 року, ми висадили 115 га по 5-10 рядів дерев. Адже я розумію, що ці насадження здатні захистити наші ґрунти від ерозії, яка тут завжди господарювала. Тутешні мешканці та аграрії регулярно потерпали від пилових бур та буранів через сильні вітри зі сходу.

Читати ще: Іван Коваль: У нас ніколи не було ні кредитів, ні боргів, ні порожніх ангарів

Зараз лісосмуги роблять свою справу — на полях стало затишно, утворився правильний мікроклімат, а ерозія ґрунту практично зупинилася. Зазвичай я замовляю на лісомеліоративній станції саджанці акації, абрикоса, клена, ясена, маслинки сріблястої. Всі вони добре у нас приживаються. До речі, село ми теж намагаємося підтримувати зеленим — кожна горностаївська вулиця влітку потопає в зелені дерев та квітах біля кожного дому. Вже висадили близько 1,5 тис. дерев і кущів. Щоб стимулювати людей висаджувати більше квітів, ми забезпечуємо їхні потреби у воді для регулярного та рясного поливу.

Зрошення стає Smart

У контексті нашої розмови про полив ми вирішили поставити декілька питань Андрію Пославському, керівнику відділу продажів техніки компанії «Фрегат», щодо особливостей використання зрошувальної техніки і загальної ситуації зі зрошенням на Півдні України.

Kurkul.com: Чи є спеціальні інженерні рішення у дощувальних машинах «Фрегат», які враховують особливості клімату південних областей?

Андрій Пославський: Дрібна крапля має меншу енергію та рідше викликає таке явище, як «забивання ґрунту». Особливо це важливо для фермерів, які вирощують картоплю й інші овочі, адже там виникає явище «розмивання гребеня» та оголення бульб. Сучасні дощувальні апарати забезпечують якісний полив та зазвичай мають опціональні дефлектори, які саме регулюють розмір краплі. Звісно, це не створення туману, а створення саме дощової краплі. Це важливо, адже при високих температурах повітря занадто мала крапля не долітатиме до землі.

Читати також: Артур Херувімов: Економічна доцільність встановлення зрошення починається з 24 гектарів

Kurkul.com: Якими є умови для ефективного застосування такої опції дощувальних машин «Фрегат», як можливість внесення розчинних мінеральних добрив прямо під час поливу?

Андрій Пославський: По-перше, це наявність кваліфікованих кадрів у господарстві. Надважливим є досвід і специфічні знання саме агронома щодо вибору добрив, бо далеко не всі добрива можна вносити з водою одночасно. По-друге, це відповідальність: треба точно виконувати вказівки щодо промивання системи після внесення добрив. Інакше строк служби машини може суттєво знизитися, бо переважна більшість добрив викликає деградацію цинкового покриття. По-третє, важлива наявність системи віддаленого моніторингу та керування Fregat Smart. Вона додає суттєвих переваг у налаштуванні норм внесення. Фактично всі розрахунки та контроль за нормою внесення виконує комп'ютер. Також система Fregat Smart дозволяє відстежити, чи промита система після внесення добрив.

Kurkul.com: За яких вихідних умов господарству рентабельно інсталювати систему Fregat Smart? У чому її переваги? 

Андрій Пославський: Принципово немає обмежень у розмірі зембанку господарства чи кількості дощувальних машин на полі, адже рентабельність розраховує кожен по своєму. Хтось тримає біля машини людину навіть не заради керування, а заради охорони, а інший не має можливості постійно знаходитись біля машини. 

Читати ще: Висока врожайність в умовах посухи — досвід зрошення на Вінниччині

Тут виникає питання — скільки коштуватиме час найманого працівника (для великих сільгоспвиробників) або час для приватного фермера. Переваги, які дає система, по-перше — це економія часу та коштів на експлуатацію, ведення статистики і формування звітів, по-друге — це мінімізація людського фактора та оперативне інформування про фактичний стан машини. 

Використання додаткових модулів системи Fregat Smart, як-от метеомоніторинг, та віддалене керування насосними станціями, дасть суттєву економію електроенергії та води. Адже система автоматично запропонує фермеру вимкнути машину, якщо пішов дощ, або зменшити норму виливу (чи взагалі відкласти полив), якщо на полі й так достатньо вологи.

Виробнича несправедливість та шляхи її подолання

Kurkul.com: Чим фермерування на Півдні України відрізняється від сільського господарства в інших регіонах?

Іван Доценко: По-перше, варто розібратися, кого можна вважати фермером. Є фермери із зембанком 25-50 га, а є ті, у кого 8 тис. га. Хтось орендує землю, а хтось є її одноосібним власником. 

Але двічі ті самі 50 га не засієш і більше, ніж ти засіяв, не візьмеш. Питання в умовах, які впливають на рентабельність бізнесу тих, хто займається рослинництвом. Адже умови досить різні й не завжди справедливі.

Читати за темою: Михайло Махітка: Ми вирощуємо те, за що платять гроші

Ось я посіяв 1350 га озимої пшениці та вже двічі її полив з осені, отримавши дружні сходи. Я в цей полив вклав 2,5 млн грн. Якщо весною не пройдуть дощі, я буду змушений ще 2-3 рази полити озиму пшеницю. Щоб виростити сою, кукурудзу мені знадобляться 9-11 поливів. Тобто на собівартість моєї продукції зверху лягає ще 100% витрат. Водночас фермери Вінниччини, Хмельниччини або Черкащини отримують аналогічний врожай, але без зрошення і витрат на нього. А продаємо свої врожаї ми з колегами з інших регіонів за однаковими цінами. Раніше зрошення субсидувалося, а зараз це нікому не потрібно. От і маємо просту виробничу несправедливість. Держава повинна щось зробити, інакше так продовжуватися не може. 

Інше питання — хто наскільки сумлінно платить податки до бюджету. Кожен другий продає врожай «з-під комбайна», а потім всім розказує, що в них жодного сезону за всі 30 років незалежності країни не було врожаю, і отже, нічого сплатити державі.

Kurkul.com: Як «викручуються» малі господарства у таких умовах ведення бізнесу?

Іван Доценко: Звісно, фермерувати на 50 га — дуже складно. Для цього треба мати неабиякі здібності, знання та вдачу. Ну і певні ресурси, куди без цього. Приміром, у нас цього року врожайність менша, але нас врятували соя і соняшник, які вродили непогано, і на ринку на них ціна прийнятна. А що посіє малий аграрій на тих 50 га?

У кращому випадку, якщо це розумний фермер, він посіє пшеницю, а 25 га — буде пар. Інакше наступного року він взагалі нічого не отримає. Потім, якщо навіть він отримає 100 т врожаю, то за скільки він його продасть? Я роблю все офіційно і продаю озиму пшеницю за ринковою ціною 7500-8500 грн/т. Малі фермери частіше проводять неофіційні готівкові розрахунки. За таку саму пшеницю йому заплатять 6000 грн/т. Зазвичай вивантажують одразу з бункера до машини, адже у них навіть немає де зберігати зерно. Малих та нелегальних фермерів зовсім не контролює держава. А таких, як ми, середніх та великих, давлять з усіх боків.

У Новотроїцькому районі лише 5 великих господарств залишилось. Я в цьому році прямих податків сплатив 18 млн грн. Але ще треба підтримувати село, людей. І я це розумію, я і сам готовий купити й відвезти до районної лікарні ту саму кисневу станцію, що коштує мільйон. Все ж хочеться, щоб усі працювали чесно.

© Анна Клочко, Kurkul.com, 2022 р.