Ефективність підприємства важлива у будь-якій галузі, і агро — не виняток. Навіть навпаки, для кого, як не для фермерів, сьогодні принципово бути максимально ефективними. Адже саме аграрії мають справу не з безмежними цифровими ресурсами, як в IT, а затиснуті в рамки кон'юктури ринку, розміру земельного банку, якості ґрунту та непередбачуваних погодних умов. Українські аграрії не тільки знають, але вже давно практикують комплексну високотехнологічну систему сільськогосподарського менеджменту — точне землеробство. На часі є актуальним ще більше підвищення продуктивності с/г виробництва.

Стратегією, як точне землеробство зробити ще точнішим і ефективнішим, поділився Андрій Капріца, керівник господарства «Флора А.А.» з півдня Вінниччини, що має 1200 га землі в обробітку. За сумісництвом він також є викладачем курсу «Чітке Точне Землеробство» освітньої платформи для аграріїв «Культиварій». В рамках одного з нещодавніх заходів для представників галузі сільського господарства Андрій Капріца озвучив «фермерську версію» Закону Парето (або «Правила 80/20»), який він переосмислив з точки зору аграрія-практика. Це емпіричне правило, яке у загальному вигляді формулюється так: «20% зусиль дають 80% результату, а решта 80% зусиль приносять лише 20% результату».

Наразі освітня платформа «Культиварій» проводить набір курсантів на другий курс «Чітке ТЗ», що стартує вже 15 лютого. Разом з відеолекціями, тестуванням, чатами в мессенджерах та ін. атрибутами дистанційки діє олдскульна денна форма навчання. Звичайно, адаптована під реалії божевільного ритму життя сучасних аграріїв.

Тобто за принципом бізнес-шкіл тут проходять:

• практичні заняття зі спікерами курсу, де учасники детально вивчають програму,
• відпрацьовують важливі питання з експертами,
• займаються нетворкінгом та встановлють важливі ділові контакти.

Андрій Капріца: У нашому випадку мова йде про 20% технологій, які забезпечують 80% результату в господарстві. Особисто я відношу до цих найбільш ефективних 20% технологій: автопілоти, що дозволяють заощаджувати до 20 $/га шляхом скорочення витрат палива, насіння та ЗЗР; економію на відключенні секцій обприскувача і картографування врожайності. Впровадження цих основних технологій точного землеробства є базовою умовою для зростання показників рентабельності господарства. 

Читати за темою: Андрій Капріца: Про українські системи землеробства скоро говоритиме весь світ

Як на мене, про цей тріумвірат технологій сьогодні вже навіть не варто і говорити, як про щось інноваційне. Це те, що давно треба мати в кожному господарстві. І це давно має приносити ті самі жадані 80%. Якщо чесно, вже понад 5 років я не розумію, як можна працювати без цих технологій.

Але часи змінюються. Здавалося б, можна розслабитися: і врожай є, і ціни на нього настільки привабливі, що цьогоріч ми гроші рахуємо навіть не тисячами, а мільйонами. Водночас наші колеги-фермери з ЄС та США рахують знаки за комою. Тобто вони рахують євроценти та центи, відповідно. І це є неабияким дзвоником для наших аграріїв. На жаль, ми рухаємося у тому самому напрямку. Вже дуже скоро українським фермерам теж не уникнути вдумливої та прискіпливої бухгалтерії, коли треба рахувати все до копійки.

Kurkul.com: Це все через зростання цін на газ та мінеральні добрива?

Андрій Капріца: Через збільшення конкуренції, у першу чергу. Останніми роками всі зрозуміли, що агро — це круто, що тут можна заробляти гроші. В агро полізли всі… Тому ми повинні бути конкурентоспроможними. Саме через це говорити тільки про ті 80% успіху, що досягаються завдяки 20% технологій, вже запізно. Сьогодні ми маємо говорити про решту — про ті 20% успіху. В нинішніх умовах їхню роль у загальній ефективності підприємства важко переоцінити. Бо успіх складається зі 100%, а не 80%, врешті-решт. 

Що ж входить до цих 20% у структурі ефективного підприємства? По-перше, це — диференційований посів, який здатен принести вам від 5 до 7% у вигляді збільшення врожайності або економії. По-друге, це — диференційоване внесення добрив, яке додасть ще 6-8 %, залежно від параметрів поля (ґрунту), сприятливих або ні погодних умов тощо. 

Kurkul.com: На що фермер першочергово має звернути увагу в процесі глибокого занурення у диференціацію?

Андрій Капріца: Для початку треба побудувати якісну карту-завдання на диференційований посів та карту для диференційованого внесення добрив.

Для цього нам знадобляться наступні елементи:

• контури полів;
• карти рельєфу;
• карти з індексами вегетації за 5 і більше років;
• карти врожайності;
• карти з результатами агрохімічного аналізу ґрунту.

Всі ці карти робляться для того, щоб у підсумку побудувати карту з зонами продуктивності, з якими якраз і доведеться працювати далі.

Читати ще: Куди рухається агро ― огляд передових цифрових рішень

Те саме можна зробити на початкових етапах і виключно за індексами NDVI (нормалізований відносний індекс біомаси). Зазвичай карта біомас, що була створена на основі індексу NDVI, демонструє інтенсивність вегетації рослин та ілюструє ситуацію в полі з неоднорідністю посівів та проблемними ділянками. Завдяки цим даним фермер матиме уяву щодо реальної ситуації  з кількістю рослинної маси на власному полі. Візуально розвиток біомаси (або її густота) виглядатиме на карті, як зафарбовані різними кольорами та їхніми відтінками ділянки, що змінюватимуться залежно від значень розвитку рослин. Але такий метод є ефективним лише до того етапу, коли починає відбуватися змикання рядків на полі. Отже, для якісної і системної роботи нам потрібна, на жаль, а може, і на щастя, доволі значна кількість даних.

Взагалі, точне землеробство — це про роботу з даними: чим більшою кількістю даних про кожну зону на власному полі ви володієте, тим краще зможете нею керувати, тим ефективнішим буде ваше господарство. 

Kurkul.com: Що є обов’язковим для кожного з елементів, які використовуються для побудови карт на диференційований посів та для диференційованого внесення добрив?

Андрій Капріца: Починати треба з точності контурів полів, адже точне землеробство просто не можливе без наявності достовірної та актуальної інформації щодо стану земельного банку. Чи впевнені ви, що знаєте загальну площу всіх земельних ділянок, якими ви володієте? Бо кожен фермер воліє розуміти, скільки у нього гектарів, а отже, — якою буде сума орендної плати або вартість зрошення. Також для розрахунку витрат на вирощування врожаю треба чітко уявляти точні контури полів, які знаходяться в обробітку. В іншому випадку ні про яку ефективність не може бути й мови. Ну а для розрахунку врожайності на гектар треба знати точну площу посіву кожної культури. Не володіючи цими даними, неможливо розраховувати на прибуток господарства.

Читати також: Основи точного землеробства для фермера — інфографіка

Далі переходимо до рельєфу. Ні для кого не є секретом той факт, що у низинах та западинах врожай набагато кращий. Це відбувається через те, що всі поживні речовини разом із водою стікають у низини. Карту рельєфу можна витягнути з будь-якого автопілота, щоб потім обов'язково користуватися цією інформацією. Особливо, коли рельєф ваших полів неоднорідний.

Читати ще: Точне землеробство на відмінно ― тут вчать сучасних аграрних технологій

Нормалізований відносний індекс біомаси NDVI — вже давно ні для кого з аграрної сфери не новина і не новинка. Багато хто з фермерів користується цією технологією з візуалізації красивих різнокольорових зон продуктивності, що впродовж сезону змінюються. Існує безліч джерел для того, щоб отримати NDVI. Особисто я користуюся такими системами супутникового моніторингу посівів, як Cropio, OneSoil, а також цифровою платформою для точного землеробства FieldView. Дані цих систем майже завжди співпадають.

Читати за темою: Валерій Євтушенко: Наступний рік буде найбільш «вибуховим» для ринку агродронів

Одним із найкращих інструментів для побудови зон продуктивності слушно вважаються карти врожайності. Різними кольорами зафарбовуються різні зони. Де була врожайність більша, менша. З року в рік вони співпадають. От бачите червоні зони, там у нас мочар. Що б ми не робили, ніяк не вдається з ним впоратися. Намагалися робити глибоке рихлення і сіяти на цій ділянці більшу густоту — нічого не працює. На жаль, з цим явищем боротися вкрай важко. Тому ми намагаємося або оминати такі ділянки, або просто не звертати на них увагу. Саме через такі ситуації картографування врожайності має обов’язково використовуватися у господарстві. Воно є складовою тих 20% технологій, які забезпечують найбільшу ефективність с/г виробництва.

Читати також: Навчальний курс про кукурудзу, захист від рейдерів та інші підсумки ОК AGRO-2021

Результати аналізу ґрунту — величезне поле для дискусій: за якою логікою здійснюється відбір проб, краще використовувати сітку або ж зони продуктивності, а може, поєднану методику. Також важливим є вибір лабораторії та метод визначення кожного елемента. Це може бути як вітчизняна технологія, так і американська. Ніхто не може сказати зі стовідсотковою впевненістю, як правильно працювати. Але те, що кожне господарство має аналізувати ґрунт на своїх полях — це безперечно.

Читати ще: Strip-till, робочі місця, ефект від зрошення — про що говорили на OK AGRO

Ми провели масштабний дослід на власному господарстві, відібравши на 67 га  поле для експерименту з сіткою 0,4 га. Одразу в декількох лабораторіях зробили аналізи ґрунту і дійшли висновку, що відбір по сітці — абсолютно неефективний, якщо у вас таке ж строкате поле, як у нас. Чому? Бо ми зазвичай для економії робимо сітку 5-10 га, а вона виявляється зовсім не інформативною. Тому ми вирішили, що надалі будемо відбирати зразки по зонах продуктивності. Але цей метод, як і вся тема — вельми контроверсійний і ще не до кінця вивчений. Отже, треба експериментувати далі й обов’язково ділитися досвідом. Однозначно, дані аналізу ґрунту є досить корисною інформацією для побудови зон продуктивності.

До цих самих зон продуктивності ми будуємо карти диференційованого посіву і карти диференційованого внесення добрив. Спочатку треба визначити густоту посіву для кожної зони продуктивності. Зазвичай ми беремо рекомендації оригінаторів насіння. Тобто, якщо вони зазначають можливість існування «вилки» для нашої зони по кукурудзі, наприклад, від 60 до 75 тис. насінин/га, то ми таку дисперсію і використовуємо.

Читати за темою: Олег Лукашик: Діджитал в агро — «наступного року» може бути пізно

Повертаючись до нашого експерименту, де ми шукали залежність продуктивності від густоти посіву, зазначу, що ми мали 3 різні густоти: 68, 74 і 78 тис. насінин/га. Результати 2020-го неврожайного року ми навіть не враховуємо. Звертаємо увагу на показники сезону-2021.

Отже, в зонах високої продуктивності при збільшенні густоти врожайність зросла відповідно. В середній зоні врожайність також піднялася. А ось у зоні низької продуктивності врожайність навпаки впала при збільшенні густоти. Визначена експериментально пряма залежність означає, що на цьому конкретному полі цьогоріч ми спрацювали правильно. Ми диференціювали висів кукурудзи при збільшенні норми у високій і середній зонах, де врожайність зросла, а в низькій, відповідно, впала.

Читати також: RTK-системи: що це, скільки коштує та які переваги — розбираємось разом

У такий спосіб на прикладі посівів кукурудзи у 2021 році ми простежили зв'язок між зміною густоти посіву у зонах з різними показниками продуктивності і врожайністю. Як показав експеримент, збільшення густоти посіву призводить до росту врожайності у всіх зонах продуктивності, як у високій, так і в низькій. А ми припустилися помилки на самому початку — через побоювання щодо можливих несприятливих погодних умов вибрали низькі густоти. Це означає, що ми повинні були збільшити норму висіву спочатку. Я — не прихильник лише «історій суцільного успіху», вважаю за потрібне озвучувати досвід невдалих агрорішень також. Щоби сільське господарство загалом розвивалося і процвітало в цій країні, українські фермери мають ділитися власними практиками і вчитися на чужих помилках.

Норма висіву/продуктивність	68 тис. насінин/га	74 тис. насінин/га	78 тис. насінин/га
Висока	8.89	9.17	9.45	+0,56
Середня	7.32	8.00	8.54	+1,22
Низька	5.22	4.88	4.36	-0,86

Як видно з мапи, ми отримали досить гарні показники врожайності, максимальна цифра — 13,4 т/га (це вже «на суху»). Але разом із тим ми не добрали приблизно 0,4 тонни з кожного гектара за рахунок того, що зменшили густоту посіву.

Читати ще: Віталій Шуберанський: Як і скільки може заробити фермер із технологіями RTK — досвід FarmRTK

Зона продуктивності/норма висіву	62 тис.	66 тис.	70 тис.
Висока	12.34	12.98	13.43	+1,09
Середня	—	—	—
Низька	12.38	12.99	13.16	+0,78

Ще раз підкреслюю, що звертати увагу на вибір густоти посіву обов’язково. І не робити таких помилок, які зробили ми в цьому році.

Читати за темою: Роман Гринишин: Ми даємо нашим аграріям доступ до світового досвіду

Тепер настала черга соняшника. Минулого сезону мої спостереження вкотре були підтверджені результатами досліду: коли ви маєте справу з високопродуктивними гібридами, густота посіву соняшника не має жодного значення. Показники врожайності залишилися у межах похибки незалежно від того, чи густота посіву складала 40 тис. насінин/га або ж 65 тис. насінин/га.

Читати також: Олександр Голомах: Інвестувати в інновації простіше, якщо певен, що земля в нас буде завжди

Я вже сіяв цьогоріч і 55 тис. насінин/га, зібрав на круг 0,38 т соняшнику. І просто не бачу сенсу сіяти більше. Економте на насінні, тим більше, воно дорожчає.

Норма висіву/продуктивність	40 тис. насіннин/га	55 тис. насіннин/га	60 тис. насіннин/га	65 тис. насіннин/га
Висока	3,68	3,65	—	3.58
Середня	—	—	—	—
Низька	3.29	3,18	3.22	3,24

Наступне зображення — це мапа диференціації добрива в 2021 році під соняшник. Ми диференціювали карбамід, розкидали його під час передпосівної культивації. Норма була 80-120 кг і 160 кг, відповідно.

Читати ще: Фермер на виріст: як збільшити зембанк без головного болю

При збільшенні норми добрив у високій зоні продуктивності соняшник відзивається добре — показники врожайності ростуть. Тоді як у низькій зоні відбуваються протилежні процеси: при збільшенні норми добрив врожайність чомусь падає. Відповіді на питання «Чому так відбувається?» поки що немає. Але дослід був проведений двічі, і кожного разу результат був ідентичним. Це ще раз підтверджує тезу, що низькі зони продуктивності не приносять бажаних результатів. Як висновок — логічно на них витрачати менше грошей, маючи в пріоритеті високопродуктивні зони.

Зона/норма	80	120	160
Висока	3.49	3.46	3.61
Середня	—	—	—
Низька	2.97	2.87	2.55

Отже, в агро на часі все дуже просто і водночас все дуже складно. Ми дійсно рухаємося до того, що витрати стрімко ростуть. Тому фермерам вкрай потрібно терміново оптимізуватися, а це без точного землеробства вкрай важко. Воно є інструментом продуктивності та успішності. Вже давно доведено, що точне землеробство — ефективне й окупне.

© Анна Клочко, Kurkul.com, 2022 р.