Борошно і гречка в магазинах — важливий індикатор того, що у нас є що їсти. Зараз ці товари стабільно присутні в магазинах і поки немає причин хвилюватися. Однак війна вплинула на постачання деяких круп, і наше харчування в майбутньому сезоні буде залежати від того, що вирощуватимуть українські фермери цього літа. Kurkul.com поспілкувався з керівником Спілки «Борошномели України» Родіоном Рибчинським і дізнався, як працюють зараз зернові переробні підприємства і що потрібно сіяти аграріям, щоб годувати українців наступного року.

Kurkul.com: Як зараз працюють борошномельні та круп’яні підприємства?

Борошномельні підприємства, що знаходяться на не окупованій території, працюють і завантажені на 100%, розповів керівник Спілки. Родіон Рибчинський звернув увагу, що окремі підприємства з виробництва борошна завантажені навіть більше своїх можливостей.

«Дефіциту потужностей для перероблення і виробництва борошна, як і круп, в Україні не було ніколи. У нас загалом теоретичний об’єм перероблення зерна в борошно та крупи складав 6,5 млн т. Це в 2,5 раза більше, ніж Україна виготовляла минулі роки», — розповів Родіон Рибчинський.

Експерт каже, що на сьогодні жодних проблем із забезпеченням населення борошном немає взагалі, навіть враховуючи, що деякі борошномельні підприємства залишилися на окупованій території. Всі без винятку млини в тилу працюють.

Читати також: Посівна 2022: що будуть сіяти фермери під час воєнного стану?

Потужностей з виробництва круп теж в Україні достатньо. Головне — забезпечити їх сировиною. За словами керівника, є дві культури, які зараз поки наявні, проте в майбутньому Україна може відчути їх дефіцит — це гречка й овес.

Kurkul.com: Чи закінчиться в Україні гречка?

Останні роки в Україні скорочувалися посіви гречки, а об’єми імпорту культури зростали. За даними 2020 року з росії ми імпортували 43% продукту, з Казахстану — 28%, з білорусі — 25%.

На власних полях у 2021 році українські аграрії виростили 106 тис. т гречки (валовий збір). Частина обсягів гречки вирощувалася, тому і знаходилася на складах у Сумській і Харківській областях, які зараз окуповані.

Ще один вплив війни на український ринок гречки — Казахстан як експортер продукту теж «відпав». Як зазначив Родіон Рибчинський, у 2021 році 30-40% гречаної крупи Україна імпортувала з Казахстану через росію, таким чином, пропозиція саме гречаної крупи зменшилася.

Проте керівник Спілки наголошує, що жодних проблем з культурою як такою на сьогодні в Україні немає.

«Ті запаси, які сформовані на підприємствах Київщини, Черкащини, Хмельниччини, дозволяють задовольнити попит на гречку. З урахуванням того, що частина населення евакуювалася з України є відносний баланс попиту-пропозиції: мінус в постачанні, але й мінус населення, тому є баланс попиту-пропозиції», — каже Родіон Рибчинський.

Читати за темою: Вдвічі дорожчі продукти, забій тварин і голод в Африці: як війна в Україні вплине на світових споживачів

Проте керівник Спілки «Борошномели України» наголошує, що відносний баланс і наявність гречки на полицях магазинів збережеться тільки до кінця маркетингового року. Як складеться ситуація в майбутньому МР, буде залежати від наших аграріїв.

Kurkul.com: Що сіяти, щоб українці були ситі у 2022/23 роках?

Дуже важливою буде посівна і наступний сезон, каже Родіон Рибчинський. Він наголошує, що вартість гречки зараз вигідна аграріям.

«З урахуванням того, що ціна на неї повністю задовольняє сільгоспвиробників, — від 27 до 30 тис. грн за тонну залежно від пропозиції та регіону — це більш ніж задовільна ціна для фермерів. Ми сподіваємося, що аграрії посіють цю зернову яру культуру, і таким чином ми будемо мати гречану крупу на столі», — каже Родіон Рибчинський.

Також голова Спілки наголошує, що крім гречки аграріям варто сіяти також овес і тверді сорти ярої пшениці.

Читати ще: Разом ми сила, або як фермери допомагають армії (оновлюється)

«На ці культури буде попит. Попит буде і на тверду яру пшеницю, з якої роблять макаронні вироби. Нащо їх привозити з Італії чи ще звідкись, коли можна виробляти тут? Гречка, тверда пшениця і овес, — це те, на що є попит у переробників є, за що вони готові платити гроші», — звернув увагу Родіон Рибчинський.

Зараз ми можемо перейти на самозабезпечення у виробництві гречки та макаронних виробів, каже голова Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський. Переробники готові це зробити, головне — щоб аграрії посіяли й виростили актуальні для цього культури.

© Олена Гайдук, Kurkul.com, 2022 р.