Якщо ви задасте Google пошуковий запит «Олександр Поворознюк», то спершу побачите посилання на трек «Вова, їб*ш їх…». Умільці наклали гострі висловлювання аграрія на музику і тепер цей трек прокачує клуби в Україні та й поза її межами. Насправді попри ютубну і Тік-Точну славу, Олександр Григорович Поворознюк є власником ТОВ «АФ П'ятихатська» з зембанком понад 20 тис. га та президентом ФК «Інгулець». У сьогоднішньому матеріалі Kurkul.com ми розбираємось, хто ж такий насправді Олександр Поворознюк: хайпова зірка соцмереж чи середньостатистичний аграрій.

Я народився в простій сільській сім’ї

Олександр Поворознюк народився в с.Новомануйлівка, Петровського р-ну, Кіровоградської обл. З його слів, у цьому селі було всього 10 хат. Його мати 44 роки пропрацювала дояркою, батько — фуражиром. У школі навчався майже на відмінно. Дуже захоплювався футболом. 

З його спогадів, він самостійно взяв у батька трактор, щоб викорчувати дерева і зробити футбольне поле. Після 8 класу пішов вчитись у технікум. Грав за криворізький ФК «Авангард». Далі була армія. 

«Після армії я працював водієм бензовозу у сільгоспхімії. Потім з 1993 р. їздив колгоспами, відповідав за постачання. Тобто, тоді були бартерні моменти і я їздив домовлявся. Наприклад, міняв дизель на м'ясо і зерно, отримував свої дивіденди і мені цього вистачало», — згадує аграрій.

Він розповів, що наприкінці 90-х бартерна система почала згортатись. Проте молодий Олександр Поворознюк мав на той час вже авторитет: позичав аграріям пальне, яке за борги обмінював на сільгосптехніку та землю. Отак почалось «збирання» земельного банку.

Де він брав цей дизель? Як особисто він зазначив у інтерв'ю «Економічній правді», не гребував крадіжками пального, яке потім перепродував. Він ніяким чином не намагається себе виправдати, просто зауважує «час був такий, по-іншому не можна було». На зароблених коштах і ресурсах почав створювати власний агробізнес. Також він зізнається про 4 судимості.

«Три за «драки», а четверта — «економічна», по статті 86, яка потім була перейменована на статтю 81 «Розкрадання державного, або колективного майна шляхом крадіжки. Таємне викрадення державного або колективного майна». Це було за «соляру», — розповів він кореспонденту ЕП. 

Зараз аграрій проживає з сім’єю в  смт. Петрове Петрівського р-ну Кіровоградської обл. В простонародді Олександра Поворознюка називають Григорович, або «ПАПА». І з останнім призьвиськом також пов’язана дуже цікава історія.

«Кличка «ПАПА» пішла від номерів на авто. Мені їх подарували на день народження люди — 2,5 тис. пайовиків. Вони складались по 20-30 грн, хто скільки міг. Хотіли купити мені номер «Батько», але на всі літери не вистачило коштів, і вони замовили номери «Папа», так і прижилось», — поділився Олександр Поворознюк. 

Шлях Олександра Поворознюка в агробізнесі

У 2000 р. Поворознюк відкрив сімейне підприємство «АВІЛ» (в назві зашифровані перші літери імені фермера, його дружини та дітей).

«Щоб ви розуміли, я у 2000 р. ячмінь від пшениці не розрізняв. Потім влився у роботу і почало подобатись. Якось так виходить у житті, що я або щось роблю від душі, або взагалі це не роблю. Тому я почав читати, розбиратись, дізнаватись, не соромився їздити до інших аграріїв, розпитувати. Так і пішла робота», — відверто зізнався Поворознюк. 

Спершу земельний банк господарства був зовсім не значним, але з часом почав збільшуватися.

«Я почав працювати з того, що у мене було 2 паї та сусідський третій. Потім стало 50 га, далі — 248 га — 536 га — 980 га — 1200 га. Тобто потроху-потроху назбирав. Я не збирав землі у різних районах, земля у мене в одному місці ( ред. йдеться про Петрівський р-н Кіровоградської обл.)», — зазначив фермер. 

У 2007 р. Олександр Паворозюк створив «Агрофірму П'ятихатська». Станом на 2018 р. зембанк господарства був 15 тис. га. Наразі сам Поворознюк називає цифру понад 20 тис. га. Цікаво, що він підтримував земельну реформу, не заперечуючи той факт, що «землю в країні продавали вже давно, Зеленський просто узаконив цей процес».

Власне, аграрій примножує землі різними способами викупу, як у пайовиків, так і дрібних фермерів. Наприклад протягом 2010-2011 рр. ним було куплено кілька підприємств: «Яблуко 1», «Беліз», підприємство пайовиків «Лан», «Долинку», «Йосипівку».

«Лан» був з найбільшою кількістю земель, решта все незначне. Наприклад, у ФГ «Яблуко 1» було всього 130 га землі, я виміняв його на турбазу. «Беліз» я отримав, бо людина заборгувала мені гроші. Вона переоформила на мене підприємство, а коли розрахувалася, забрала підприємство назад», — пояснив «Папа».  

Читайте також: Земельні відносини під час війни: що потрібно знати фермеру

Утім в одному з останніх інтерв’ю він сказав, що не планує збільшувати кількість земель, хоча може легко це зробити. На його переконання, якщо у фермера понад 30 тис. га, він не може самостійно все контролювати.

«Не хочу більше розширяти земельний банк. Ми більше пішли в переробку. Зараз відкрили свій бетонний завод: робимо свій бетон, тротуарну плитку і шлакоблоки. В агросфері, хочу власну торгову марку, напівфабрикати, «зациклить» це все. Але якщо планувати збільшення, то треба більше комбайнів, більше складів, всього…Треба буде когось залучати, а я так не звик. Я звик все контролювати сам», — поділився Поворознюк. 

В ТОВ «АФ П'ятихатська» аграрій вирощує ріпак, кукурудзу, соняшник, пшеницю, ячмінь. Любить йти в ногу з часом, тому не боїться нових технологій, як у сфері обробітку ґрунту, так і управління. 

Щодо посівної 2022, то, за його словами, вона у самому розпалі. Він вважає, що аграріям регіону не вистачає пального: ті, які закупили дизель за старою ціною, та віддали на збереження АЗС ще минулого року, мають купувати його за новими цінами, або чекати у чергах. 

Втім в його ж господарстві польові роботи активно тривають. Також він запевнив, що завдяки роботі аграріїв, голоду в країні не буде.

«Сьогодні просто треба зрозуміти одну істину: ми робимо те, що маємо робити. Ми — аграрії маємо сіяти, вирощувати, щоб у державі був хліб. І ми продовжуватимемо це робити за будь-яких умов. Над нами літають ракети — а ми сіємо, тому що інших варіантів у нас немає», — зазначив він.

Також у господарстві ще займаються переробкою, зі слів аграрія, він виготовляє: всі види круп, муку, олію, напівфабрикати з м’яса. Всього 30% виробленої сільгосппродукції йде на переробку, решта — продає трейдерам. Займається він і тваринництвом, яке приносить йому всього 40% рентабельності. Станом на 2018 р. у господарстві налічувалось: свиней — 250 голів, ВРХ — 1 100 голів, дійне стадо — 380 голів, птиці — 1 780 голів. 

Читайте також: Як зекономити при посівній: ТОП-5 порад від фахівців

Постійно працює понад 350 працівників. Задля заохочення та досвіду, «Папа» возить своїх працівників за кордон — Францію, ОАЕ, Туреччину. Агросфера стала вже сімейною справою Поворознюків. Дочка Олександра Григоровича працює юристкою на його підприємстві. 

«Сину я дав 2-3 роки тому 300 га під обробіток. Минулого року він вже мав700 га. Я дивлюсь, що він йде моїми стопами, що у нього виходить. Це якраз і є те майбутнє, за яке просто треба жити», — розповідає Григорович.

На питання про продаж агрофірми у всіх інтерв’ю він дратується і відповідає «нізащо». Вважає своє підприємство рідним та зробленим на совість, тому передавати комусь навіть окрему його частину вважає неприпустимим.

Про улюблене хоббі — футбол з ФК «Інгулець»  

З юних років Поворознюк фанатів від футболу. Навесні 2009 р. він стає президентом ФК «Десна» (Чернігів). Влітку 2010 р. він відмовляється від «Десни», через борги клубу. У 2013 р. створює і стає меценатом футбольного клубу «Агрофірма П'ятихатська», а у 2015 р. його перейменували на ФК «Інгулець». У 2019 р. клуб став першим в історії українського футболу, який вийшов у фінал кубка України з другої ліги. У цьому сезоні клуб виступає в українській Прем'єр-лізі.

«Знаєте, плани були просто пограти в футбол. Але коли ми пішли вище, вище, і виграли Кубок України серед аматорів, то зрозуміли, що представляємо не просто наше ФГ, а весь регіон. Тому й перейменували клуб», — розповів в одному з інтерв’ю фермер.

Він не приховує, що кошти на утримання клубу йдуть з доходів агрофірми. Оскільки людина, яка гарно заробляє, не може собі відмовити в хоббі. 

«Агрофірма П'ятихатська» заробляє гроші, щоб їх витрачати на задоволення, а задоволення — це футбол. Ми живемо так… Я вважаю, що той хто добре працює — повинен добре відпочивати», — прокоментував Поворознюк. 

Зараз аграрій займається облаштуванням стадіону в смт. Петровому, який буде відповідати усім критеріям ФІФА. Тому активно шукає спонсорів та меценатів і серед своїх друзів-фермерів.

«От зараз приходять до мене 5 фермерів і кажуть: «Я дам 300 тис. грн, я дам 1 млн грн у рік, я дам 500 тис. грн уа рік. Тобто є вже люди, які розуміють, що краще, щоб діти бігали в футбол грали, ніж вони будуть за рогом пиво пить. От і все», — розповідає Олександр Поворозюк.

Цікаво, що і тут не обійшлось без скандалів. При будівництві стадіону гостьовий сектор розмістили за ґратами. На запитання для чого така конструкція Поворознюк гостро відповів: «Це ж клітка не для нормальних уболівальників, а для дебілів, які неправильно себе поводять. Із-за цього їх туди кидають і закривають. На кожному стадіоні повинно це бути!».

Політичний шлях Олександра Поворознюка

Зрозуміло, що така успішна людина, як Олександр Григорович, рано чи пізно має податись в політику. Направду в нього були такі плани. Одного разу він навіть сказав, що «на сьогодні свій бізнес можна захистити тільки в кріслі народного депутата». 

«З мене буде дуже поганий народний депутат. Знаєте чого? Тому що дивлячись на всіх, хто туди прийшов, через деякий час мені треба буде змінюватись. Я цього не зможу. Вихід тут який: мене або застрелять, або посадять», — висловився аграрій.

У 2011 р. він очолив кіровоградську філію партії «Відродження села». Саме в цей період він створює власний благодійний фонд «З людьми і для людей» та газету.

«Звідки народилося «Відродження села»? Значить, вирішили йти на вибори. Кожен почав виставляти свої умови: ми підемо, але ти повинен робити те-то. Враховуючи, що Поворознюк ні під кого не лягав і ніколи не ляже, я сказав: «У такому випадку ми візьмемо щось своє і вся моя команда піде за мною». І ми пішли. Подивились, яка була «лежача» партія, і хто тут на місці був готовий на нас її переоформити. Я завжди кажу правду, як воно є. От і все», — розповів Олександр Григорович. 

На виборах 2019 р. він балотувався до Верховної Ради 9-го скликання, як самовисуванець. Проте, не був обраним. Наразі ж на питання про політичну кар’єру відповідає зі смішком.

«Я з Петрова нікуди не поїду. Хтось мене у коментарях пише: піариться, щоб потрапити у Верховну Раду. Та на**й (ред. навіщо) мені ваша Верховна Рада, хлопці? Для мене Петрове — рідний край. І за ті гроші, за які вони будують собі вілли в Києві, я тут усьому роду, всім онукам збудую. Тут моя маленька батьківщина, я тут живу, я тут виріс. Для мене краще бути першим хлопцем на селі, ніж останнім — у місті», — висловився він.  

Рейдерство та спроба вбивства

Нерідко в відеоінтерв’ю можна побачити, як Поворознюк хизується зброєю, яку завжди возить в авто. Здавалося б це пов’язано з його другим улюбленим хоббі — мисливство. Але ні — все це для самооборони. Він розповідає наче не раз за ним гнались і обстрілювали кортежі кривдників. 

«Я готовий стріляти, якщо прийдеться захищатися. Повір, ти не був у ситуаціях, коли їдеш, а в тебе з гранатомета стріляють. Або коли їдеш, а потім нараховуєш 18 куль у броньованій машині. Як не може бути під рукою автомат? Синок, та він завжди в мене під рукою. Життя таке», — розповів він кореспонденту ЕП. 

Він веде активну боротьбу проти рейдерів законними та незаконними методами. Каже часто на полях відбуваються кінематографічні історії.

«Одразу я думав, що це знімають фільм якийсь. Я не міг подумати, що можна так нахабно. Вломились купа тітушок, оце приїхали і хочуть косити поле. І добре що ми дійсно робимо все законно. В нас є витяги, це ж не довго — 10 хвилин, ми взяли витяги, я приїжджаю і показую що це моє поле, що це мій врожай. А він каже: «Ось, у мене другий витяг є. Ми за ніч їх наклепали, на коліні написали». Ну а тут приїхали моя охоронна фірма, беркут. Після перепалки рейдери розбіглись по лісосмугах. Після цього ще ловили їх там два-три дні», — пригадав аграрій.  

На Поворознюка було здійснено 3 замахи на вбивство: розстріляна машина, підірвана машина і підірвана граната в кабінеті. Останній було здійснено майже 2 роки тому.

«Це зробила людина, яку я знаю з дитинства, ми дружили. Я багато йому допомагав, викупив його з боргів. У березні цього року він до мене прийшов, позичив $10 тис., а 20 квітня він кидає гранату. Це був відчай. Він просто кинув гранату на стіл і усміхнувся: він уже себе бачив «там» . Один з тих, хто був у кабінеті, сказав: «Не спрацювала». Цей, що кинув гранату, повірив і почав класти собі гранату в кишеню. Якраз в цей момент вона зірвалась, і так вийшло, що він закрив собою всіх», — розповів він.

Волонтерство та війна

«Папа» Петрівського р-ну робить «все можливе для нього». Разом з точковою допомогою окремим соціальним верствам населення, займається благоустроєм сіл. Наприклад, безкоштовно провів газ у своє рідне село, фінансував покупку обладнання в школи та садочки, зробив фонтан на місці пам’ятнику Леніна.  

«Тут стояв пам’ятник Леніну, до речі, до останнього часу, — ніхто його сюди не приїжджав знімати, тому що тут на все табу. Прийшли до мене комуністи, голова ветеранської організації, і написали заяву «Просимо демонтувати», хай він на будівництві стоїть. Він і зараз, Вова Ленін, у мене на будівництві стоїть. Ну що такого на його місці зробить? Я вирішив зробити фонтан. На весну заасфальтуємо, зроблю дитяче містечко, щоб малеча їздила на роликах, поставлю лавки і хай мами там біля фонтану приходять, там буде затишно і красиво», — поділився аграрій. 

З початком агресії Росії в 2014 р. став волонтерити. Особисто їздив на передову, щоб відвезти військовим амуніцію та продукти.

Після початку повномасштабної війни Росії з Україною Поворознюк організував та очолив добровольчий батальйон «За Петрівщину». Через власний благодійний фонд, він купує гуманітарну допомогу для оборонців і передає на фронт. Також забезпечував населення наближених населених пунктів молочними продуктами з власної ферми. На запитання журналістів, який стан справ в Петровому, фермер відповів стисло.

«У нас все з#####ь (ред. чудово). Я вам так скажу, у мене є армія. Той, хто розуміє про що я», —  прокоментував він.

Читайте також: Життя фермерів в окупації: як росія намагається повернути правила «совка»

На Ютуб-каналі Petrove TV  фермер продовжує записувати власні оцінки військових та политичних подій. Так в одному з відео він гостро розкритикував діяльність «Юльки» Тимошенко. Щодо війни, то фермер вважає, що вона закінчиться до кінця травня підписанням певних договорів. Болючим для нього залишається питання Херсону — «хто здав Херсон, будемо розбиратись потім». Водночас він записав відео підтримки для регіону.

«Ми завжди були і залишаємося з вами, тому що Крим — це Україна. Херсон — це також Україна. Я хочу вас запевнити, що зовсім скоро ми вас визволимо. І повірте, б***ь (ред. вставне слово), будуть вони бігти, ті рашики, бл**ь (ред. вставне слово), на велосипедах на**й (ред.вказав напрямок). І поки вітер у ту сторону, то будуть крутить педалі, бо так легше. Повірте, все буде добре», — з виступу Поворознюка.

З недавнього, Олександр Поворознюк розповів в інтерв’ю 24 каналу, що особисто викрав російський танк на Херсонщині.

«Ну як не бачив окупантів. А в кого я спи*див (ред. викрав) танк? Бачив. Що з ними сталося? Вони спи*дили (ред. привласнили) свиню у бабусі та дідуся, і їли, бл*ть (ред. вставне слово), шашлик. І коли ми вийшли, я пересмикнув «калаш», і сказав: «Добрий вечір, ми з України». Вони м'ясом подавилися», — повідомив «Папа».

Також Олександр Поворознюк став гостем програми телеканалу 1+1, де поділився планами після оголошення перемоги.

«Вова, їбаш їх бл*ть» 

На початку війну Поворознюк записав відеозвернення до Президента і політиків, де висловив свою підтримку Володимиру Зеленському. 

«Хотів би звернутися в даний час до Президента нашого, Володимира Зеленського. Я хотів би сказать: «Вова, єб*ш  їх, бл*ть». А ми тобі будем помагати. Такого президента, як ти, не було й не буде», — пряма мова.

Фразу одразу підхопили ЗМІ. Відтак Поворознюк став героєм мемів та відео по всій країні. Також умільці наклали його слова на біт. В результаті вийшов вдалий трек, який «качає» танц-поли.

Такої популярності  Поворознюк не очікував. Дізнався про трек, через 3 дні після власного відео.

«Мене всі підй**ували (ред. жартували). Я не зрозумів, про що, а потім мені всі почали скидати. Якщо чесно, я був тоді не вдома, далеко, не скрізь інтернет був. І коли ми вже поверталися, почав дивитися. Я ох*їв (ред. отетерів), як послухав все це, чесно. Ну, я точно нічого не робив, це інтерв’ю дав від душі, показав свою громадянську позицію. Коли ті сиділи на барикадах, тих, хто перемагає, чекали, а я сказав, яка моя громадянська позиція, та і все», — прокоментував він. 

Розповідає, що тепер його впізнають, просять сфотографуватись.

«Я завжди говорю те, що думаю. А якісь кліпи, реп може хтось комусь і платить за ці мої слова. Я нічого не знаю», — додав Поворознюк.

Дійсно фраза «Папи» стала вже крилатою, тому її використовують, як мерч на футболках та сувенірах, чи в інтернет-мемах.

Ну а тим часом в ТікТоці вирує життя під вірусний трек з цитатами Олександра Григоровича.  

Критика

В соцмережах можна знайти доволі різні думки щодо персоналії Поворознюка. Одні дякують по типу «Григорович, без вас би не вижили», «правильно робить — що думає те говорить». Інші дорікають — «бандюган», «сором Кіровоградщини, власник футбольного клубу, мисливських угідь .... Місцевий князьок, ахметка з 90-х».   

Втім на такого різного плану коментарі в Поворознюка відповідь проста:

«Для мене повага людей — більше, ніж життя. І я горджусь тим, що я їжджу з номерами «Папа», і мені по**й (ред. байдуже), хто про мене що думає», — наголошує аграрій. 

Аграрій свято вірить, що на його стороні правда. Оскільки вважає, що все в житті він робить з переконань совісті. Йому важливіше схвальний відгук бабусі з його села, аніж диванних експертів.

Сьогоднішній матеріал завершимо також цитатою Олександра Поворознюка: «Слава Україні, слава нації! І п**дець російській федерації!». 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.