Миколаїв кожного дня з’являється у стрічці новин: кілька разів на день повітряні тривоги після яких лунають вибухи. Та попри це є люди, які залишаються в регіоні та не просто чекають, коли все закінчиться і наступить тиша, а продовжують довоєнне життя. Сьогодні мова піде про пасічника Сергія Власійчука, який продовжує займатись медовою справою у прифронтовій зоні.

---

Kurkul.com: Розкажіть про свою пасіку: з чого починали, скільки у вас бджолосімей та які обсяги меду збираєте?

Сергій Власійчук: Пасічництвом займаюсь дуже давно. З хобі воно переросло у потенційну справу життя. Я обіймав посаду заступника керівника обласної спілки пасічників-медоварів. 

На сьогодні у мене 52 бджолосім’ї. Продаю різний мед: сотовий і центробіжний. Також реалізовую пилок, пилок з медом, настоянку прополісу, прополіс сухий, медовуху та іншу продукцію. 

До війни пасіка була мобільною. Поміщав вулики на причеп і возив куди потрібно. Зимою біля будинку, а так весна тільки прийшла — вивозили бджіл і у жовтні повертали додому. Як було все нормально, то їздили недалеко в Херсонську область на акацію, а інколи й на Черкащину в Канів. Приблизно 500 км було від точки до точки. Зараз звичайно це зробити нереально, бо, по-перше, пального не знайдеш та й ціна 55 грн/л. По-друге, це небезпечно: раніше бджіл можна було перевозити тільки вночі, зараз комендантська година. Та й ставити на відкритих площах чи полях не можна. Для їх перевезень я використовую великий причеп, оббитий металом, а він відблискує на сонці та видно його здалеку. Тобто дуже привертає увагу. А по-третє, і тут є чим живитись бджолам.

Kurkul.com: Як справились з перезимівлею? Чи війна внесла корективи в розширення пасіки?

Сергій Власійчук: Кожного року ми нарощуємо об’єми. Але ситуація незрозуміла, того додаткові бджолопакети не створювали.

Щодо перезимівлі, то восени вирішив залишити по 4-5 рамок в одному корпусі вулика. Зі слабеньких пізніх виводків шкода було маток, тому так зробив, щоб вони гріли одна одну. Зверху закріпив фольгу. А бджоли підіймали її та з'єднувались. У лютому перегородки витягнув, корму було достатньо. Весною вони визначили чия матка краща, перекочували та сформували прекрасні сім’ї.

Читайте також: Фактчекінг: що бреше росія про український агросектор

Проблему створювали хіба синички. Вони сідають на край вулика, стукають — бджоли вилітають подивитись і вони їх з’їдають, як цукерки. За зиму 2-3 сім’ї так зникло. Але в цьому і моя вина є: я їх завжди салом підгодовував, а вони після цього на бджіл перейшли.

Kurkul.com: Тобто війна змінила звичний для вас режим роботи. За таких обставин, які прогнози щодо медового сезону 2022?

Сергій Власійчук: Чесно кажучи, на моїй пасіці війна пішла на користь бджолам. Поясню чому. Ми працюємо біля Миколаєва. Близько лінія фронту, тимчасово окупована Херсонщина, обстріли не вщухають, тому люди евакуювались, хтось пішов в ЗСУ. У результаті багато полів залишилось покинутими, навіть якщо вони засіяні. А є такі райони, де по 6-8 тис. га люди не засіяли, бо це кордон Миколаївської та Херсонської областей. Ну і ніхто траву не косить, навіть якщо це стосується територій обабіч доріг чи трас. Все буяє, всюди різнотрав’я, цвіте шавлія і соняшник. До того ж погода бездощова. Все сприяє роботі бджіл. Тому такого врожаю трав’яного меду, як цьогоріч я не пам’ятаю. Його дійсно буде багато.

Kurkul.com: Ну напевно додає своє те, що не обробляють поля агрохімією… Чи ця проблема не зникла?

Сергій Власійчук: Років 5 тому було таке, що о 12 годині дня дзвонять мені знайомі пасічники, мовляв, у полі трактор без попередження кропить. Я одразу приїхав і почав запитувати: хто дав вказівку в день обробляти поля, чому не попередили. Далі розказав, яке покарання за це світить. Це були хлопці з агрохолдингу, але ми з ними в результаті домовились, що вони можуть застосовувати агрохімію увечері після 21.00 і до 6.00 ранку. Але якщо треба було щось терміново, то агроном дзвонив і попереджав.

Читайте також: Міфи та правда про отримання агрокредитів під час війни

Ну зараз така ситуація з комендантською годиною, що тільки в день можна. Господарства нас попереджували. В цьому сезоні: спершу на 3 дні закрив вулики, через 2 дні знов подзвонили, що одне поле оброблятимуть, а потім ще раз обробляли через 10 днів. Правда вони використовували препаратами контактної дії, щоб на бджіл не попадали хімікати. Тому 2-3 год після обробітку роса зійшла, вітер обдув і ми відкриваємо вулики. Звичайно, якась бджола  загине, бо на квітах залишилось. Але загалом ситуація у нас нормально. 

Kurkul.com: Інша проблема це вибухи та обстріли. Бджоли дуже чутливі до різких звуків?

Сергій Власійчук: Дійсно, на їх поведінку впливає навіть, коли далекі поля обробляють стимулятором росту. Тоді до пасіки, хоч не підходь: краще не відкривати, почекати. Щодо вибухів, я не помітив, щоб щось кардинально змінилось. Тому швидше скажу, що це не впливає на роботу бджіл.

Єдине буквально 3-4 дні тому з'явилось багато мертвих бджіл. Я обдзвонив знайомих ветеринарів, щоб здати їх в лабораторію і визначити, яка проблема. Але всі сказали, що зараз такої можливості нема: ветаналізи беруть, але лабораторії не працюють. Тому буду самостійно шукати причину і слідкувати далі.

Kurkul.com: Де до війни продавали медову продукцію? Чи не пробували експортувати, оскільки закордонні ринки пропонують вищу ціну.

Сергій Власійчук: Це зовсім не потрібно. В Україні збут завжди був на високому рівні. От зараз ситуація така, що багато клієнтів евакуювалось, знаходяться не в Україні. Поки що особисто в мене продажі не зменшились. Хоча будуть менші.

Я беру участь в фермерських ярмарках. Так от, буває такий день, що жодної літри меду не продам. На це також впливає те, що у нас заборонено великі скупчення людей. Ринки невеликі — менше покупців. Ну і є закупівельники. Всі пасічники знають, що це крайній варіант, оскільки завжди вони пропонують дуже низьку ціну. Зараз по-моєму 65 грн/л. 

Kurkul.com: Як щодо ціни? На вашу думку, якою вона буде в цьому сезоні?

Сергій Власійчук: Ми бачимо все подорожчало. Ключове — це перевезення. На Миколаївщині суттєвих змін ціни на мед я не бачу. Можу сказати, що вартість приблизно так ж, як і минулого року. Наприклад, акацієвий мед йде по 185 грн/л. Проте тут роль напевне грає регіон. У нас зараз не так багато людей, відповідно попит зменшився, як і пропозиція. Думаю на Заході, куди евакуювалась більшість, справи йдуть значно краще ну і ціна вища. Багато пасічників закинули пасіки. Бджоли самі по собі літають.

Читайте також: Скільки меду втратить Україна через війну, та як бджолярам шукати додаткове джерело доходу

Kurkul.com: В новинних ресурсах повідомляють, що через обстріли в регіоні буває дефіцит певних продуктів, існують проблеми з питною водою, а про нестачу пального ви особисто підтвердили. Як ситуація з воском чи бджолопакетами?

Сергій Власійчук: Я дефіциту не відчув. Рамки виготовляю самостійно вже багато років. Знаю в Миколаєві працює підприємство з перегонки воску. Тому вощину можна купити. У мене були торішні запаси. Але думаю ціна не виросла. Якщо захотіти все можна дістати. 

Проблема існує з тарою. Раніше харчові бідони для меду возили з Херсонщини, зараз цей маршрут відпав. Навіть у закупівельників нема в що мед наливати.

Напевно гірша ситуація на Херсонщині. Знаю багато пасічників звідти. Але дзвонив — зв’язку нема. Впевнений, що скоро ми сконтактуємо і зустрінемось особисто з Божою допомогою та зусиллями ЗСУ.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.