Конференція «Мільйон із гектара» стає традиційним фермерським заходом, на який із задоволенням з’їжджаються сільгоспвиробники з усієї країни, а також міжнародні експерти. Цього року вона була більш камерною за минулорічну, і хоча й зібрала меншу кількість відвідувачів, організатори говорять, що саме на такий формат вони і розраховували.

Kurkul.com вдалося поспілкуватися з ідейним натхненником конференції, економістом департаменту технічного співробітництва ФАО Андрієм Ярмаком. Експерт розповів цікаві подробиці про цьогорічний захід, згадав минулорічні події у Львові, а також зупинився на головних нішевих трендах в Україні.

Kurkul.com: Пане Андрію, поділіться враженнями від заходу та порівняйте сьогоднішню конференцію з тою, що проходила рік назад у Львові.

Андрій Ярмак: Якщо порівнювати перший «Мільйон» з другим, то звичайно два «Мільйони» краще, ніж один. Друга конференція стала більш зрілою з точки зору рівня як учасників, так і питань. Але нам все-таки хотілося третю конференцію опустити знову до рівня першого «Мільйону», зробити її для більш широкого загалу, тому що у нас сьогодні вийшло професійне зібрання людей, які в більшості своїй вже мають якусь діяльність в агросекторі, або тільки придивляються до певних проектів. Але вони вже не вперше слухають і отримують інформацію про агросектор і його перспективи.

Підсумки першої конференції ми отримали нещодавно. Згідно цих даних, захід призвів до суттєвих інвестицій в агросектор, і не тільки Львівської області, а й інших регіонів. Лише я знаю близько 15 інвестиційних проектів, які були реалізовані в різних регіонах України за підсумками першої конференції. Люди знайшли нові ніші, вийшли в нові культури, просто зайшли в агросектор, ніколи ним не займаючись до цього.

На цій конференції інформація більш рафінована, трішки вужча. Ми пішли при побудові програми за принципом. «Що найбільше на сьогоднішній день цікавить наших виробників»? В той же час ми бачимо, що їх цікавить майже все, тому що будь-яка нова культура, яка була згадана, відразу викликає шквал питань. Це дуже гарний знак, тому що наші виробники та інвестори шукають способи максимізації доходів з 1 га. Україна поступово переходить від екстенсивного виробництва до інтенсивного і більш ефективного, з більш високою доданою вартістю.

Kurkul.com: Зможете навести конкретні приклади успішних проектів, які були реалізовані після першої конференції? Можливо, в якийсь конкретний напрямок інвестори найчастіше вкладалися?

Андрій Ярмак: Більше всього людей пішло найпростішим напрямком, якому приділялося багато уваги і у ньому був високий рівень зацікавленості — вирощування ягід, і, передусім, малини. Ви знаєте, зараз Львівська область стала центром розвитку бізнесу з вирощування і переробки ягідної продукції. Середній проект, реалізований минулого року після нашої конференції, передбачав від 7 до 15 га нових насаджень. І це не тільки малина.

Читати по темі: Наталія Хмиз: Аграрні нішеві тренди та ринок землі на Львівщині

Подібних проектів було декілька — ожинові, яблучні, козині ферми або початкові інвестиції у створення ферми. Були люди, які поступово виходять на виробництво різновидів сирів. Тому були не тільки проекти в рослинництві, а й в тваринництві. Також можна згадати овочеву продукцію, адже ми говоримо на цій конференції про батат, який раніше ніде практично не згадувався.

На минулій конференції говорили про спельту, з вирощування якої в тому році було реалізовано дуже багато проектів. Звичайно, це все не могло не відобразитися на загальному ринку. Ми динамічні, а це якраз те, чого хочеться бачити більше в аграрному секторі України, який на сьогоднішній день є рушійною силою економіки. Інші сектори теж мали б розвиватися швидко і бажано навіть швидше, ніж агросектор.

Kurkul.com: Друга конференція зібрала меншу кількість відвідувачів. Чому так сталося?

Андрій Ярмак: Кількість учасників менша, але якщо взяти потенційний обсяг інвестицій, які плануються цими людьми, що приїхали сьогодні, то, я думаю, він буде більшим. Тобто, середній бюджет проекту за підсумками цьогорічної конференції буде значно більший, тому що на заході були присутніми представники великих підприємств і досить потужні інвестори.

Kurkul.com: Чи буде конференція і далі «подорожувати» з міста у місто?

Андрій Ярмак: Обов’язково! В кожному регіоні є своя специфіка. Можливо ви помітили, що у нас абсолютно інша програма у цьому році, тому що вона пристосована до агрокліматичних умов даного регіону, хоча і є відносно універсальною.

Ми намагаємося знайти контакти серед обласних державних адміністрації, які були б зацікавлені в тому, щоб у них в області розвивалися дрібні і середні фермерські господарства. І таку підтримку ми знайшли у Львові, вона — безпрецедентна. Дуже важко знайти подібних ініціативних лідерів серед чиновників, але ми дуже сподіваємося, що ми їх відшукаємо, бо перебуваємо у постійному пошуку. Якщо запросять, то ми обов’язково організуємо якусь подію. Можливо до кінця року, а якщо ні, то приблизно в тих самих числах наступного року точно зробимо ще один «Мільйон».

Kurkul.com: На вашу думку, що стримує нашого фермера на шляху до мільйона з га? Можливо, сила звички чи небажання переходити на нові культури? А може тиск з боку держави?

Андрій Ярмак: Насправді наших фермерів ніщо не стримує, у нас гарна динаміка в агросекторі. Є два типи сільгоспвиробників. Перший — це виробник, який вже займається вирощуванням продукції, і другий сегмент — люди, які до цього не займалися агросектором і тому сприймають нові ідеї значно краще. Вони захоплюються, їм подобається ця ідея і вони обирають найскладніші напрямки. Багато хто, обпікшись, перестає займатися сільським господарством, втрачає гроші. Але незначна частка таких людей, які хочуть довести, що вони можуть, дійсно стають успішними і далі рухають цей сегмент, який інші консервативні виробники вважали неможливим.

Виробники, які вже займалися виробництвом сільгосппродукції, значно обережніше переходять у нові ніші, тому що більшість з них вже мала досвід вирощування нових культур. Вони розуміють, що не кожна ніша може давати гроші, а деякі можуть призводити до великого «головного болю». Вони мудріші, але, з іншого боку, така стриманість дозволяє іншим їх обійти.

Для прикладу можна взяти горіховий бізнес. Коли ми в 2007 чи 2008 році провели першу горіхову конференцію, то більшість виробників, які туди поїхали, сказали: «Ні, цей сегмент нам не цікавий». І, звичайно, вони були праві, бо всі розрахунки показували, що цей сегмент ринку потребує капітальних інвестицій на дуже тривалий період. Враховуючи ситуацію з гривнею і доларом, нелогічно було туди вкладати кошти. Але у цей напрямок пішли люди, які не займалися до цього сільським господарством, багато з них вже поступово переходить на прибуткові проекти. Тому аграрії знову повертаються до цієї тематики: «А можливо ми проігнорували тоді, а можна було б уже зараз заробляти гроші?». Тому знову підігрівається «горіхова тема».

Знову-таки, приклад малини. Багато років ми цю ідею просували. Завдяки, в значній мірі, активності Львівської ОДА ця ідея швидко знайшла прихильників серед людей, які або не займалися с/г, або мали невеличкі ділянки. І велика маса охочих, яка зайшла в цей сегмент, спровокувала якісний вихід цього ринку на новий рівень і консервативні аграрії побачили, що там теж можна заробляти. Схожий процес відбувається у всіх галузях.

Kurkul.com: Чи можна назвати малинові та інші ягідні плантації головним нішевим трендом минулого року?

Андрій Ярмак: Малину не можна назвати нішевим трендом, бо це — традиційна культура. Україна завжди була великим виробником малини, але при цьому ми її практично не експортували. Минулого року у нас почали створюватися проекти, які орієнтовані на експорт свіжої, замороженої, переробленої продукції. Тому це тренд, але це не нова культура для України. Просто відкрилися нові підходи, нові можливості, люди їх побачили і почали активніше їх розвивати.

Найцікавішим висновком останніх двох років для мене було те, що все-таки наші державні адміністрації та чиновники цілком можуть бути рушієм аграрного бізнесу. Якщо в районних, обласних адміністраціях, управліннях сільського господарства якимось чином якісно змінити склад людей, які там працюють, мотивувати їх, то вони дійсно можуть спричинити дуже великі позитивні зміни в агробізнесі регіону.

Kurkul.com: Що минулого року, що цьогоріч у Дніпрі доволі мало уваги на конференції приділялося тваринникам, птахівникам. Чому зробили акцент на рослинництві?

Андрій Ярмак: Тому що ми більше хочемо приділити увагу сегменту дрібних і середніх фермерів, який потребує мінімальних порогів входження. Поріг входження в тваринний бізнес вищий, ніж у більшості видів рослинництва, початкові інвестиції досить суттєві. Навіть найбанальніше — виробництво коров’ячого молока, потребує мінімальні інвестиції від $300 тис. і більше. Якщо ти створюєш невеличку молочну сімейну ферму, то вартість обладнання, незалежно від кількості корів, буде дуже високою. Це більше $10 тис. на одну корову. Наприклад, у великих комплексах ця сума складе від $7 тис. до $10 тис. Тобто, в маленьких фермах інвестиція в розрахунку на одну голову буде вищою.

Це дорогі проекти, тому ми дивимося на реальні можливості наших інвесторів, бо ця конференція місцева, національна, ми орієнтовані на внутрішнього інвестора, не на зовнішнього. Ми розглядаємо проекти, які реально можуть бути реалізовані — козівництво, вівчарство, розведення раків, проекти з вирощування риби. Але здебільшого увага приділяється рослинництву. Розвиток будь-якого аграрного сектору будь-якої країни завжди починається з тих речей, у які легше зайти, там, де є певна швидка маржинальність, окупність, але потім ті гроші, як правило, реінвестуються у триваліші проекти. Більшість проектів сучасних молочних ферм реалізовано за рахунок грошей, зароблених у рослинництві. На кредитні гроші подібні проекти зробити надзвичайно важко, тому що потрібні кредити на 10 років, а у нас їх немає.

Дивитися по темі: Мільйон із гектара 2017. День перший

Kurkul.com: Чи плануєте збільшувати кількість доповідей, які стосуються саме переробки продукції?

Андрій Ярмак: У нас частково ця тематика розкривається, вона пов’язана з додаванням вартості. Минулого року у Львові ми бачили приклади крафтового виробництва сирів. Але все-таки переробка продукції і виробництво продукції — це різні види бізнесу. Крім того, проводяться спеціалізовані ягідні конференції, де більше говорять про переробку. Жоден дрібний виробник не здатен самостійно зробити промисловий проект з переробки, але він може створити крафтовий проект з переробки. Для того, щоб зробити такий проект, він повинен бути адаптований до конкретних реалій, сировинної бази і тому це не універсальні проекти. Їх не можна взяти і показати на конференції, їх треба показувати на місці, як воно робиться, як реалізується. А для реалізації промислового проекту, з тією ж малиною, потрібно мати відповідну сировинну базу для переробки. Більшість виробників малини на сьогодні день не можуть виростити стільки ягід, щоб говорити про проекти під самостійне заморожування продукції.

Kurkul.com: Тобто, потрібно кооперуватися?

Андрій Ярмак: Це можуть бути кооперативи, можуть бути спільні інвестиції виробників, різні форми співпраці. Неважливо, іноземні інвестиції чи українські, головне — яка буде реалізація продукції, чи є в цьому каналі конкуренція. А якщо конкуренції немає, то вона обов’язково з’явиться.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаву розмову!

Андрій Губін, Kurkul.com