Ціни на зерно, порти, посівна озимих та жнива — це ті теми, які найчастіше звучать в агроновинному потоці. Де-не-де на горизонті з’являються меседжі присвячені українському тваринництву. На жаль, вони також мають здебільшого негативний характер — «ворожа ракета впала на ферму ВРХ», «молочники не переживуть відключень електроенергії», «в Україні може зупинитись виробництво яєць» тощо.

Насправді ж тваринництво могло б стати панацеєю у відновленні українського агробізнесу. Саме цьому питанню була присвячена конференція в рамках світової виставки EuroTier 2022. Своє бачення стану галузі озвучила начальниця управління тваринництва та племінної справи Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Олена Дадус. Ми ж публікуємо найцікавіші тези її доповіді.

---

«Через війну Україна втратила п’яту частину поголів’я ВРХ»  

Наразі українське тваринництво в непростій ситуації: ферми, об’єкти переробки та інфраструктури знищують ворожі ракети. Але попри це Олена Дадус запевнила, що Україна готова і постійно працює над тим, щоб бути повноцінним інтегрованим членом європейського суспільства.

«Ми інтенсивно працюємо над тим, щоб інтегрувати правила ведення бізнесу та умови виробництва сільгосппродукції до європейських. Частка валового продукту агросектору в економіці України складає майже 11%. А це означає, що нам важливо зберегти та розвивати агропромисловий комплекс, особливо в такій складній ситуації, як зараз», — наголосила представниця Мінагро. 

Читайте також: Василь Стефурак: Повномасштабна війна дала стусана вітчизняному вівчарству

Щодо втрат пов’язаних з війною, то вона повідомила, що згідно з підрахунками майже 20% всього поголів’я ВРХ знаходилось і сконцентровано на тих територіях, які окуповані або на яких ведуться активні бойові дії. Такі виробництва, в переважній більшості не можуть повноцінно бути враховані та працювати в загальному обсязі виробництва продукції. 

«У перші місяці війни державі вдалося частково перемістити частину поголів’я з небезпечних територій. Але, звичайно, це не переважна частка», — зазначила Олена Дадус.

Щодо свинарства, то в Україні ця галузь інтенсивно розвивалася в мирний час. Але через воєнні дії та запуски ракет по фермах, значна частка підприємств, наприклад в Донецькій та Київській області, втрачена, поголів’я цілком знищено і підприємства є непрацюючими. Тому фахівчиня зазначила, що 23% свинопідприємств перестало функціонувати.

Якщо говорити про вівчарство і МРХ, то в Україні 81% поголів’я зберігся на мирних територіях і на разі в Одеській, Закарпатській, Чернівецькій та Івано-Франківській обл. продовжує розвиватись цей напрямок.

«Ситуація з цінами на яйця та продукцію птахівництва врегулюється через 3-4 місяці»  

Окремо представниця Департаменту аграрного розвитку виділила питання нарощування поголів’я птиці. Оскільки, буквально 2 тижні тому стрімко (ред. майже на 23%) зросли ціни на яйця курячі. Це сталось тому, що значна частина птахофабрик знаходились в Херсонській, Донецькій та частково в Київській областях, де поголів’я було знищено «визволителями».

«На щастя птахівництво — це та галузь, яка швидко відновлюється. Ми підписали меморандум з Асоціацією «Союз птахівників України». Він полягає в тому, що ті підприємства, які працюють на мирній території України зобов’язуються забезпечити збільшення поголів’я. Це допоможе протягом 3-4 місяців врегулювати ситуацію із цінами», — пояснила експертка. 

Також Олена Дадус наголосила, що попри проблеми, Україна за роки незалежності наростила потенціал, який готовий до післявоєнного відновлення і розвитку.  Зокрема, зареєстровано:

• 12 українських порід ВРХ у молочному напрямі;
• 12 порід худоби м’ясного напрямку;
• 10 вітчизняних порід у свинарстві;
• 14 порід у вівчарстві;
• 24 порід риб, які розводяться і виловлюються у водоймах України. 

«Ми маємо галузь бджільництва. Продукція наших пасічників експортується і на європейський ринок і має позитивні відгуки та попит. А якщо є останнє, то це свідчить, що продукція відповідної якості», — зауважила вона. 

«Програми допомоги тваринникам від іноземних партнерів вірогідно діятимуть і у 2023 році»  

На запитання про фінансову підтримку тваринників, Олена Дадус відповіла, що перший сухий підсумок — це прийнято проєкту бюджету на 2023 р.

«В бюджеті на наступний рік закріплено ініціативи, які вже працювали цьогоріч. В першу чергу — це надання кредитів і портфельних гарантій для представників АПК. З початку війни цей інструмент спрацював і дозволив купити засоби для реалізації посівної», — зазначила вона. 

Якщо ж говорити конкретно про тваринництво, то в напрямку фінансування галузі проблема не нова. Але потрібно розуміти, що до війни відбувалась трансформація галузі: зміна структури, розміру, перехід до ефективного тваринництва.

«Певний обсяг ферм був рентабельним. Ті фермери, які утримували 600-800 корів будували сучасні корівники, співпрацювали з переробниками, навіть створювали кооперативні переробні потужності. Останнє — це дуже важливо. Без кооперації не можна ефективно рухатись», — розповіла Олена Дадус. 

У цьому ж році уряд заразом з міжнародними партнерами запровадив програму допомоги на поголів’я тварин та систему грантів.

«Оці допомоги та гранти, які були спрямовані в галузь тваринництва цьогоріч, будуть діяти і в наступному сезоні. У нас вже є попередні домовленості з іноземними партнерами. Якщо буде попит від сектору, то дотації працюватимуть. Є підтримка й невеликої переробки з боку держави у вигляді надання кредитних ресурсів та портфельних гарантій. Для того, щоб бізнес мав ресурси для підтримання своєї справи», — підсумувала представниця Мінагро.

«Мінагро визначило три першочергові потреби для забезпечення сталого розвитку тваринництва»  

Наступний важливий крок над яким працює уряд України, та зокрема Мінагро — це адаптація регламентів і директив щодо сертифікації виробництва тваринницької продукції відповідно до вимог ЄС. На думку Олени Дадус, ця можливість дасть імпульс до розвитку галузі та пошуку нових ринків збуту. 

«Сьогодні крім внутрішнього, українці забезпечують ще й експортний попит. Також ми вбачаємо й додаткові можливості для розвитку українського тваринництва. Наприклад те зерно, яке зараз залишається на території України, може бути спожито тваринницькою галуззю в тому числі свинарством, птахівництвом і галуззю скотарства», — поділилась думками начальниця управління тваринництва та племінної справи.  

Додаткова причина полягає в тому, що за прогнозами й аналізом ФАО сьогодні у світовому балансі не вистачає протеїнової групи харчів. І якщо Україна зможе забезпечити стабільне зростання виробництва продукції тваринництва, це стане одним зі шляхів для розвитку галузі.

Читайте також: Сергій Кролевець: Незважаючи на війну, ми продовжуємо будувати підприємство з глибокої переробки кукурудзи

«Перший без апеляційний пріоритет — це забезпечення споживання внутрішнього ринку України за доступною ціною. Але поряд з цим ми маємо думати про те що український бізнес має розвиватись, має мати стимули й імпульси, має орієнтуватись на збільшення частки виробництва продукції з доданою вартістю», — стверджує експертка.  

Тому для того, щоб вийти на європейський ринок з продукцією галузі тваринництва Україна впроваджує, зокрема кліматичні вимоги та заходи щодо виробництва продукції.

Щодо нагальних потреб, то представниця Мінагро виділили насамперед стабілізацію роботи електромереж.

«Сьогодні критичним для галузі є  перепади та відсутності електроенергії. Це та галузь, яка просто не може працювати з перебоями, тому що корів потрібно доїти, молоко зберігати чи переробляти», — пояснила вона. 

Тому експертка закликала в  рамках технічною допомоги, забезпечити постачання генераторів або акумуляторів  різної потужності для сільськогосподарських підприємств України. Офіційні запити на допомогу розміщенні й на сайті Мінагро.

Другий напрям, який пріоритетно фінансує міністерство — це забезпечення ветеринарних засобів та препаратів. Проте допомога партнерів необхідна з моніторингом захворюваності.

«Україна 4 роки працювала над тим, щоб забезпечити вимоги простежуваності по червоному м’ясу на певний перелік хвороб. На разі бюджет України не передбачає видатків на ці цілі. А для того, щоб забезпечити безперервність (ред. оскільки для скасування підозр необхідно 5-6 років), ми просимо європейську спільноту підтримати і передбачити можливість фінансування саме і за цим напрямом», — наголосила Олена Дадус. 

І останній напрямок непосильної робити Мінагро з міжнародними партнерами — це розвиток біометанової галузі в Україні. Як розповіла представниця Мінагро, на законодавчому рівні прийнято можливість інтегрування біогазу в газові системи країни. Також влада в пошуках партнерів з ЄС, які готові придбати наш біогаз.

«Ми вбачаємо в цьому напрямку можливість розвитку та забезпечення альтернативними джерелами енергії безпосередньо самих тваринницьких комплексів. Крім цього в Україні є вже 2 підприємства, котрі подали заявку і готові сертифікуватись на можливість експорту біогазу в країни ЄС. На разі ведуться перемовини з партнерами, які готові його придбати», — поділилась експертка.

В підсумку начальник управління тваринництва та племінної справи Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики наголосила, що дійсно наразі тваринництво в Україні має низку проблем, але галузь не зникла і не припинила працювати. Надалі відновлення миру в Україні є запорукою стабільності продовольчої безпеки у всьому світі. Тому попри втрати, наша країна має великий потенціал та ресурси для відновлення. Зараз же у співпраці з іноземними партнерами потрібно підтримати українських тваринників й готуватись до відбудови. 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.