Про сім’ю Кудлаїв та їхні господарства ми писали вже не раз. Останнє довоєнне інтерв’ю було з Надією Кудлай, яка очолює ТОВ «Еліта». Тоді фермерка розповідала про те, як важливо залишатись працювати в Україні та про сина, який продовжує сімейний агробізнес. Сьогодні ж ми взяли інтерв’ю в нащадка агрородини — Дмитра Кудлая, який наразі працює в ГК «Терезине». Це господарство особливе в історії родини, оскільки було першим, яке очолив батько — Іван Миколайович Кудлай. Тому сьогодні в матеріалі Kurkul.com читайте про те, як господарюють у с. Терезине та які корективи у ведення бізнесу внесла війна.

«Зі збанкрутілої радянської ферми ми перетворились на постачальника McDonalds та Roshen»

Kurkul.com: Кожне господарство вашої родини має свою історію. Знаємо, що «Терезине» стало особливим, бо було першим в практиці Івана Миколайовича (ред. він починав там як зоотехнік, а пізніше став головою правління). Розкажіть історію цього господарства.

Дмитро Кудлай: Історія ГК «Терезине» починається ще в 1903 р., коли Київське земство викупило за 3 млн золотих землю в с. Терезине на Київщині для створення дослідної станції з тваринництва. Але революція та війна не дали втілити задумане. Тільки у 1927 р. тут було організовано наукове господарство з розвитку тварин. З того моменту й аж до занепаду економіки в 70-80 роках ферма в с.Терезиному була однією з провідних в СРСР. Зміни в економіці та екстенсивний спосіб господарювання принесли господарству борги. Тому іншого варіанту, як знищення стада не було.

Kurkul.com: І тут з’явився Іван Кудлай…

Дмитро Кудлай: Батько працював тут зоотехніком, а паралельно створив свиноферму ТОВ «Еліта» та займався нею. В «Терезиному» на той час настали скрутні часи, підприємство банкрутувало. Тому Іван Миколайович вирішив очолити на той час вже державне підприємство, залишивши новостворене.

Далі відбувся процес акціонування, де й створили ВАТ «Терезине», яке залишило за собою всі функції тваринницького підприємства з тією ж кількістю дійних корів. І за роки керівництва батька кількість корів не зменшилась, а господарство набуло найвищих показників продуктивності та стало високотехнологічним.

Kurkul.com: Наразі основний вид дільності це розведення ВРХ?

Дмитро Кудлай: Ми спеціалізуємось на розведенні молочних порід ВРХ та виробництві молока. Також ми маємо статус племінного господарства з розведення голштинської породи. На сьогодні чисельність дійного стада нараховує 1150 корів.

Kurkul.com: На підприємстві розводите тільки голштинок?

Дмитро Кудлай: Не тільки. Ми утримуємо українську чорно-рябу молочну та голштинську породу червону і чорно-рябу. Тип утримання безприв'язний з сучасними системами мікроклімату в літній та зимовий період.

Kurkul.com: Технології в господарстві люблять, недарма у вас одних з перших з’явилась роботизована система доїння. Чому такий був вибір?

Дмитро Кудлай: При виборі технологій ми завжди дивимось на світовий досвід. Коли прийшов час будувати нову ферму, постало питання вибору технології годівлі, доїння та утримання. Ми довго думали, навіть відвідували ферми в різних країнах. В кінцевому результаті обрали роботизовану систему надоїв DeLaval. Її перевага полягає у ставленні до тварин, оскільки технологія мінімізує втручання людини в життєдіяльність корови. А по-друге, — це економія внаслідок зменшення кількості працівників. Ну і на виході отримали вищу якість молока та продовження лактацій. Ну тобто я вже з досвіду можу запевнити, що це гарна річ для господарства.

Kurkul.com: Ви отримуєте молоко екстра ґатунку, тому серед покупців навіть McDonalds?

Дмитро Кудлай: Так. Ми здаємо молоко на «Білоцерківський молочний комбінат», а це виробництво-флагман ТМ «Терра Фуд». Ця компанія вже 14 років поспіль залишається незмінним постачальником готових молочних сумішей для мережі ресторанів McDonalds. У 2010 р. суміші MilkLife для морозива, які виготовляє «Терра Фуд», визнали найкращими за смаковими якостями серед європейських. Тому, якщо в цьому ключі, то так, наше молоко є складовою мережі. Та й не тільки. Зараз, наприклад, реалізуємо молоко в Roshen.

Читайте також: Ферма в телефоні та сканер хвороб — чим дивував EuroTier 2022

Наразі добовий надій на голову становить 31 л з середнім показником жирності — 4,3% та білку — 3,5%.

«Один комбікормовий завод Buschhoff забезпечує їжею цілий комплекс господарств»

Kurkul.com: На якісні показники, окрім умов утримання впливають і корми. Чим годуєте корів?

Дмитро Кудлай: На наших фермах раціони корів як і на всіх молочних підприємствах. Але ми додаємо свої аспекти. По-перше, цілорічно даємо тваринам якісний кукурудзяний та житній силос з домішками люцернового сінажу. По-друге, використовуємо концентровані корми та комбікорми, які виготовляємо самостійно. Ми маємо свій комбікормовий завод. Тому всі наші корми є власними і дійсно, дуже багато часу ми приділяємо їх якості.

Kurkul.com: Чому вирішили будувати комбікормовий завод? Не було достойних кормів на ринку?

Дмитро Кудлай: На початку 2000-х на ринку України були відсутні заводи, які б дійсно давали якісний продукт. Кожен хоче щось десь скрутити. У нас на той час була комбікормова установка, але вона не давала ні тієї якості, ані кількості. Ми ж були націлені на вирощування високопродуктивних тварин, тому мали особливі вимоги до кормів. Через це змушені були освоювати цей напрямок.

Ми відвідували ферми Німеччини, дивились, як у них все працює. Далі один наш німецький партнер познайом з фірмою Buschhoff. Вони змогли нам запропонувати високоякісне обладнання на будь-який смак та потреби: від найменшої потужності до гігантської. Якість металу та автоматизація на той час була навіть не до порівняння з українськими установками. У нас розпочалася співпраця і перше обладнання ми купили в них.

Kurkul.com: Значить було й інше обладнання…

Дмитро Кудлай: Спершу продуктивність нашого заводу була 5 т/год. Цього було замало. Ми провели реконструкцію і збільшили виробництво до 7-8 т/год в залежності від виду корму. У 2014 р. докупили грануляційну установку, а у 2022 р. — удосконалили комбікормовий цех замінивши дробарку на потужнішу. Це дозволило збільшити прийом сировини та пришвидшити процес виробництва.

Kurkul.com: Ви напряму закуповували обладнання в Німеччині?

Дмитро Кудлай: Спершу так. Але потім представники Buschhoff познайомили нас з українським дилером — компанією «Сій Добро». Вони офіційно представляють Buschhoff в Україні. І з того часу всіма замовленнями займаються вони. Ми захоплюємось такими людьми, вони надихають. Завдяки їм ми рухаємось уперед. Хлопці з «Сій Добро» приїхали на нашу ферму, ми поспілкувалися, подивилися на комбікормовий, подумали, що можна замінити. Це до речі, вони порадили замінити дробарку. І в умовах війни ми провели таку от реконструкцію.

Коментар директора компанії «Сій Добро» Миколи Демчака: З агрородиною Кудлай ми познайомились у них на господарстві під час монтажу системи грануляції. Це був один із перших об'єктів компанії Buschhoff в Україні. Ми саме починали з ними співпрацю.

Так з того часу установка працює без перебоїв, фахівці господарства пильно стежать за нею. Комбікорм виробляють вночі, а вдень його гранулюють. Наразі була проведена модернізація виробництва – заміна застарілої програми управління на сучасну із розширеними можливостями, заміна дробарки – для підвищення продуктивності. Buschhoff розробляє новинки, а ГК «Терезине» їх впроваджує. Ми цінуємо, що таке господарство віддає перевагу нашій технології і рекомендує нас і іншим підприємствам.

Важливо відмітити, що, щоб не відбувалось у нас в країні ГК «Терезине» невпинно розвивається, впроваджує нові технології та підтримує продовольчу безпеки країни в цілому. Систему грануляції господарство монтувало у 2014 році, коли починалась анексія наших територій, а розширення виробничих потужностей – у час повномасштабного вторгнення рф.

Kurkul.com: Закінчіть фразу: «Комбікормовий завод потрібен, тому що …»

Дмитро Кудлай: Власний комбікормовий завод дає можливість автономії на ринку. Ти стаєш незалежним від логістики чи цін. По-друге, він забезпечує закритий цикл годівлі. І третє, напевно найголовніше, це якість корму. Тобто такі інвестиції є виправданими.

Kurkul.com: Чи не думали про продаж кормів під власною торговою маркою?

Дмитро Кудлай: Про таке не думали. Ми ж фермери, а не продавці. Плюс окрім корів маємо й свиней, яким також потрібен корм. Одним комбікормовим заводом ми забезпечуємо власні потреби в «Терезине», а також перенаправляємо і забезпечуємо кормами всі наші підприємства.

«Прибутковість молочного бізнесу залежить від підходу до нього»

Kurkul.com: Що змінилось в господарстві після війни?

Дмитро Кудлай: Глобально нічого не змінилося, окрім цінностей. Ми й далі вирощуємо корів, виробляємо молоко, даємо людям роботу та платимо податки.

Kurkul.com: А чи змінилась ситуація на ринку молока? Ми бачимо кожного тижня влучання ворожих ракет в наші ферми. Чи може виникнути аналогічна ситуація, яку ми маємо з вартістю яєць?

Дмитро Кудлай: Ситуація на ринку молока відповідає сьогоденню. Всі зазнають втрат і тваринники не виключення. Зменшення кількості поголів’я звичайно вплине на об’єми виробництва, але, думаю, такої катастрофи, як з яйцями не буде.

Там де загарбники знищили поголів’я буде спад виробництва. Хоча наростити його до довоєнних показників буде важко. Оскільки розведення ВРХ — це кропіткий та довгий процес. В решті областей ніхто з фермерів навмисне не скорочуватиме своє стало. А щодо цін, то їх важко спрогнозувати — вартість диктує ринок.

Kurkul.com: Чи вигідний молочний бізнес зараз? Оскільки влада активно агітує, як фермерів, так і домогосподарства заводити корів.

Дмитро Кудлай: Моя думка, що заводити корів потрібно. Це може вплинути на збереження сільської місцевості, на розвиток аграрного сектору. Краще інвестувати в корів, аніж в кафе чи ресторани. Часи не легкі й гроші в людей не безкінечні. Їжа — це базова потреба людини, тому все, що розвиває агровиробництво, розцінюю, як позитив.

Читайте також: Надія Кудлай: Хто каже про збиткове тваринництво, той не готовий працювати вдень і вночі

Щодо питання про рентабельність, то воно дуже індивідуальне. Якщо займатись своїм господарством, аналізувати помилки, рухатися та розвиватись, то цей бізнес буде прибутковим.

Kurkul.com: Зараз ніхто не будує далекоглядних планів, проте куди далі прямує ГК «Терезине»?

Дмитро Кудлай: Ми не належимо до таких господарств, що стоять на місці. Навіть коли ситуація була критичною, ми рили окопи, а паралельно будували новий насінневий завод, збільшували потужність комбікормової установки, робили реконструкцію корівника, будували новий телятник. Все це ми успішно закінчили до переломного моменту на фронті і тепер спокійно чекаємо на Перемогу.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаве інтерв’ю.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.