Конференція ОК Агро була дуже насиченою за змістом і на ній виступало достатньо цікавих спікерів. Але ми не можемо не познайомити наших читачів окремо з розповіддю керівника ФГ «Моя земля 2015», СОК «Агромрія 2018» та ФГ «Полтава Агро» Григорія Шамрицького. 

У час коли частина фермерів сьогодні не можуть визначитись із тим, що робити далі, він щиро сказав: «так, зараз війна і я знаю, як правильно розвивати господарство». Фермер поділився не тільки досвідом оптимізації роботи та подальшими планами, але й надав всю економіку витрат та їх окупність. Тому в сьогоднішньому матеріалі читайте про те, що можна зробити аграріям, щоб збільшити прибутковість власної справи в умовах війни.

«Через війну я відмовився від ідеї молочної ферми на користь складу для зберігання зерна»  

Як сам розповідає про себе Григорій Шамрицький, він з раннього дитинства займався фермерством. Оскільки ріс у багатодітній родині (дітей у сімʼї було восьмеро), тому мали понад гектар городу. Після навчання, роботи за кордоном та в Україні, Шамрицький заснував власне фермерське господарство «Моя земля 2015» на Полтавщині. Початковий земельний банк становив всього 57 га.

«Основний акцент в перші роки був на збільшенні зембанку. Наші площі щороку зростали майже у 2 рази. Землі набирали як паї, брали участь в аукціонах. Також в той час учасникам бойових дій виділяли ділянки для ведення особистого селянського господарства. Ми допомагали їм в оформленні документів на землю, а вони — давали паї в оренду. Таким шляхом у 2017 р. ми мали вже 180 га землі, у 2018 р. — 420 га, а на сьогодні — 900 га», — розповів керівник господарства.

Як тільки зембанк було зібрано, наступним пріоритетом Григорій Шамрицький обрав удосконалення технічного парку. Фермер починав господарювати зі стареньким Т-150, який придбав за 100 тис. грн. З агрегатів була тільки важка дискова борона. Для інших операцій від сівби до жнив техніку орендував. На сьогодні фермеру вдалось зібрати власний техпарк та навіть частково надавати послуги з обробітку полів.

«Ми маємо трактори New Holland, комбайн Claas Lexion, сівалку Kinze,  придбали дискову борону-лущильник Дукат, що дає можливість обробляти землю на 8-10 см із малим споживанням палива. Маємо плуг Kverneland, від якого в цьому сезоні довелось відмовитись», — зазначив аграрій.

Читайте також: Тренди 2023 для фермерів — від робототехніки до альтернативної енергетики

У 2021 р. він придбав 4 приміщення, які планували реконструювати під молочнотоварну ферму.

«Війна внесла свої корективи, тому замість ферми ми зробили приміщення для зберігання зерна. Враховуючи те, що елеватори були забиті тогорічним врожаєм, довелось швидко переорієнтувались. Одне приміщено вже повністю відремонтоване і там може зберігатись 2 тис. т збіжжя», — розповів він.

«В сучасних умовах фермерам необхідно оптимізувати свої господарства» 

Григорій Шаприцький наголосив, що в цьому воєнному році для аграріїв були актуальними дві фундаментальні речі — це оптимізація й ефективність. 

«Ми доклали й докладаємо зусиль, щоб по-максимуму оптимізувати всі процеси та стати ефективними. На таку політику вплинуло те, що вартість всіх складових вирощування зросла майже у 2 рази, при тому, що ціни на зернові, які продаються на внутрішньому ринку, а не експортуються, впали майже вдвічі. Тому довелося зменшувати витрати», — розповів він. 

Далі фермер поділився конкретними кроками, які допомогли йому зекономити в цьому сезоні.

• По-перше, в господарствах запровадили систему контролю виконаних робіт і моніторингу стану земель Кропіо, яка дала можливість не просто моніторити рух транспорту та споживання палива, а й спостерігати за ростом культур не виходячи з кабінету. Фактично система об’єднала всі ланки господарства — бухгалтерію, земельний відділ, агрономічний відділ і машинно-тракторний парк. Також помітно зекономилось пальне.
• По-друге, провели ревізію сівозміни за географією. Якщо раніше в одній сільській раді висівали  2-3 різні культури, то тепер сіяли за правилом одна сільська рада — одна культура. Це дало змогу зекономити ресурси, зокрема пальне та кількість працівників.
• По-третє, відмовились від старої техніки, як Т-150 та МТЗ, на користь нової. Це зменшило споживання палива та витрати на купівлю запчастин. Також повністю відійшли від оранки. Проводили тільки лущення або ж глибоке розпушування. 
• По-четверте, оптимізували кадри. В господарстві довелося обʼєднати декілька посад в одну. Тобто працівники стали більш універсальними. Наприклад, один тракторист та механізатор працював весь сезон починаючи від закриття вологи та підживлення пшениці аж до збору зернових і обробітку ґрунту.  

«Впровадження точного землеробства окупиться за один сезон, а сушка для зерна — за 2» 

З розповіді керівника господарства, оптимізацію він продовжить і в наступному сезоні. Першочергово планує впроваджувати точне землеробство. Фермер вже домовився про встановлення автопілота на трактор, системи посекційного відключення для сівалки та думає про пофорсункове відключення для обприскувача.

«Цей рік просто зобов’язує почати більш активно вкладати кошти в інновації. Ми прорахували, що обладнання для точного землеробства, яке коштує $30 тис. окупиться на наших об’ємах за 0,5-0,7 сезона. Адже щороку ми втрачаємо посівний матеріал на пересівах, ЗЗР на додатковому обприскуванні та й загалом врожайність. Також точне землеробство економить використання ресурсів, техніки, працівників. Тому окупність в нашому випадку швидка», — пояснив він. 

Другий пункт плану — це продовження реконструкції наявних приміщень зі встановленням системи для очищення зерна та сушки. 

«Сьогодні ми віддаємо зерно на елеватор. Ціна сушіння одного тоновідсотка кукурудзи вже зросла до 1700-1800 грн/т. На сушку врожаю кукурудзи з 300 га ми витратимо в цьому році понад 5 млн грн. А продаємо ми зерно по 4900 грн/т. Тобто таких грошей в нас просто немає. Тому ми прийняли рішення про встановлення сушки, яка окупиться в нашому випадку за 2 сезони», — підрахував фермер.

Після цього фермер планує подбати про експорт власної продукції. Але наразі основна перепона — це застарілий автотранспорт зі стандартами Євро 3. Тому фінансовий відділ веде переговори з банками щодо фінансування і придбання двох автомобілів DAF Євро 5 та Євро 6, що дасть можливість заробити додатково на кожній тоні експортованої продукції від $50.

Читайте також: Дефіцит енергії в агросекторі — як фермери здобувають енергонезалежність

«Якщо декілька років тому для нас це було щось таке дуже серйозне, велике і майже іншопланетне, то нині ми розуміємо, що вибору немає і ми маємо експортувати власну продукцію», — ділиться Григорій Шамрицький. 

Також він думає про встановлення обладнання для переробки соняшнику, зокрема виробництва олії або для виробництва круп.

«Це дасть можливість створити не просто нові робочі місця, а й додаткові податки для економіки України. Для нас — це +30-50% додаткових коштів на кожній тоні. Таким шляхом можна збільшити прибутковість власної справи. Ну і завершити все власними магазинами», — поділився планами аграрій. 

Тож, за обсягами земельного банку Григорія Шамрицького можна віднести до середньої ланки фермерів-рослинників. І він підтверджує, що навіть з земельним банком до 1000 га вигідно інвестувати в інноваційне фермерство. Зокрема, для його площ впровадження елементів точного землеробства окупиться швидше, ніж за сезон, а власна сушка для зерна — за 2 сезони. На думку фермера, в майбутньому, щоб мати прибутки потрібно займатись власним експортом та агропереробкою.

© Kurkul.com, 2022 р.