Чи є майбутнє у бізнесу на равликах в Україні, які вимоги до продукції гелікокультури (розведення равликів) ставлять споживачі в Іспанії. Які недоліки та переваги українських фермерів перед польськими та загалом європейськими й що їм  треба зробити, аби легше знаходити свого покупця на ринку Європи? 

Ми поставили ці запитання Хосе Антоніо Марсело, виконавчому секретарю ANCEC — Національної асоціації Іспанії з вирощування та відгодівлі равликів. Він вже 28 років працює в галузі вирощування равликів та є відомим фахівцем у цій сфері не лише в Іспанії — деякі українські виробники також звертались до нього в останні роки за консультаціями. 

Познайомитись з паном Марсело ми змогли під час найбільшої в Іспанії виставки тваринництва та технологій у тваринництві FIGAN 2023. Посприяли нам у цьому RFEAGAS (Королівська федерація племінних тварин Іспанії) та ICEX (Іспанський інститут зовнішньої торгівлі).

Kurkul.com: Розкажіть про ринок равликів в Іспанії, як він виглядає, який його обсяг, наскільки він динамічно розвивається?

Хосе Антоніо Марсело: Сьогодні в Іспанії близько 650 равликових ферм, але переважно вони не є окремим бізнесом їх власників, а виступають доповненням до основного напрямку виробництва. Тобто фермер зазвичай має ферму з вирощування овець чи корів, а равликів вирощує як додатковий напрямок для диверсифікації свого виробництва. В основному це сімейний бізнес, невеликі підприємства, які на 99% постачають свою продукцію до ресторанів.

Читайте також: 7 відмінностей агробізнесу Іспанії від України

Культура споживання равликів в Іспанії є спадком ще Давнього Риму. Донедавна багато іспанських родин купували равликів у магазинах чи на ринках, самостійно їх очищали, готували, відварювали, але зараз усе змінилось. Люди віддають перевагу готовій продукції та замовляють равликів у ресторанах. Відповідно саме заклади харчування є головним покупцем равликів у виробників. Тому равлики є не лише харчовим продуктом, а й культурним, адже люди їдять їх на дозвіллі, у вільний час.

В цьому є як позитивні, так і негативні сторони. Позитивним стало те, що ресторанна культура сприяє популяризації споживання равликів, адже прийти та спробувати равликів може кожен, незалежно чи вміє він їх готувати, чи куштував раніше. Але негативний бік проявився під час пандемії, коли ресторани вимушено зачинились й виробники равликів лишились без збуту продукції. Багато ферм тоді збанкрутували.

Kurkul.com: Що вам відомо про виробництво равликів в Україні?

Хосе Антоніо Марсело: Як і решта слов’янських країн, Україна не має культури споживання равликів. Тому виробники з України, Польщі, Литви, Латвії вирощують тут равликів виключно для експорту до Іспанії, Італії, Португалії та інших країн Європи.

Коли Польща почала вирощувати равликів, вони виходили там дорожчими, ніж українські, оскільки оплата праці в Польщі вища. Що зробили поляки — вони придбали в Україні виробництва равликів або почали скуповувати равликів на українському ринку і перепродувати їх до Європи.

Вважається, що клімат України дуже холодний (з точки зору іспанців — прим. ред.), але такий клімат, як в Польщі та Україні є значно сприятливішим для вирощування равликів, ніж іспанський, де надто спекотно і через це виникає багато патологій у їх розвитку.

Але ваш ринок дуже слабкий. Його слабкість в експортному орієнтуванні, адже без внутрішнього ринку збут дуже вразливий і може страждати від зміни митних правил, пандемій, логістичних проблем. Якщо в тебе немає внутрішнього ринку, то немає жодного механізму компенсації втрат.

В Європі постійно посилюються вимоги до безпечності продукції, проходять санітарні перевірки тощо. Якщо буде виявлено якесь серйозне порушення і ринок ЄС для України закриється, це буде важким ударом для українських виробників.

Kurkul.com: Який об’єм ринку равликів в Іспанії і який обсяг виробництва?

Хосе Антоніо Марсело: Іспанія споживає 17 тис. т равликів на рік. Лише 5% від цієї кількості виробляється в Іспанії, а решта забезпечується шляхом імпорту. Звичайно, ринку є куди зростати. Середнє споживання равликів на одну людину за рік складає в Іспанії всього 300 г, тоді як у Франції ця кількість становить 1800 г. Тобто ринок може бути більшим в рази.

Якби споживання равликів в Іспанії виросло до 1 кг на душу населення, то обсяг ринку складав би понад 50 тис. т. 

В Іспанії вирощують переважно один вид равликів — Helix aspersa Muller. Цей вид поширений на виробництві й в Україні та Польщі. А ось інший вид, який вирощується у вас — Helix aspersa maxima — в Іспанії майже не поширений, адже не відповідає смаковим вподобанням іспанців. 

Також в окремих регіонах країни є споживання дрібних місцевих видів равликів, яких збирають в природі, а не вирощують на фермах.

Helix aspersa Muller є місцевим автохтонним підвидом Іспанії, тому він найбільше придатний до вирощування в цих умовах. Тому Іспанія експортує племінне поголів’я цих равликів до інших країн, щоб потім купувати у них вирощених товарних равликів. Зокрема так ми постачали равликів до Марокко, Алжиру, Тунісу.

Читайте також: Чи є майбутнє у місцевих порід худоби — досвід Іспанії

З України виробники також звертались для придбання племінних равликів і ми вантажили машини. Цей підвид, Helix aspersa Muller, є популярним на середземноморському ринку, тому має перспективи збуту саме в цих країнах.

А от Helix aspersa maxima в Іспанії не має перспектив, не має ринку, адже він значно більший за розміром, ніж люблять іспанці. Взагалі українським виробникам слід більше уваги приділяти вивченню смаків споживачів, тому що ваша продукція не зовсім відповідає запитам в Іспанії.

Зокрема ви вирощуєте досить великих равликів, вагою близько 10 г і розміром 32-37 мм, тоді як найбільшим попитом у нас користуються равлики вагою 6-7 г та розміром 22-27 мм.

Kurkul.com: Війна вплинула на постачання равликів з України до Іспанії?

Хосе Антоніо Марсело: Так, і тут відбувся зворотний ефект, оскільки через війну наші федеральні органи ослабили заходи санітарного контролю для продукції з України. Тому Україна почала експортувати значно більше, ніж це було досі.

Але слід розуміти, що це не буде завжди. Українському виробнику слід вже зараз говорити про умови, на яких буде відбуватись експорт в майбутньому. Українські та іспанські компанії повинні домовлятись про вимоги ринку, про вимоги санітарного контролю, бо ринок може закритись миттєво.

Завтра ситуація може змінитись, ринок стане зрілим і для України він закриється. А внутрішній ринок відсутній. Тому вам слід зараз звертати увагу на вимоги ринку, бо іншого виходу у вас немає.

Співпраця напряму має вигоду і для Іспанії, тому що зараз більшість українських равликів купує задешево Польща, додає надбавку і постачає в ЄС. Якби була укладена угода про пряме постачання до Іспанії, це дозволило виграти б обом сторонам.

Сьогодні Іспанія є важливим покупцем українських равликів, але якщо подивитись на митну статистику, ви не знайдете там жодної тонни равликів, ввезених з України. Все ввозиться через треті країни.

Ми вже ходили до міністерства і сказали їм: «Ні, всі ці равлики з України й повинні ввозити їх напряму з України». 

Kurkul.com: А в чому проблема укласти договори постачання напряму?

Хосе Антоніо Марсело: Проблема в тому, що як тільки будь-яка продукція перетинає кордон ЄС, незалежно від країни призначення, скасовується будь-який контроль всередині ЄС. Але для Іспанії важливим є один аспект, про яких багато хто забуває — це Чорнобиль.

І для іспанської сторони дуже важливим є контроль походження равликів, наявність радіації в цій продукції та рівень її радіоактивності, адже зона зараження після Чорнобиля була дуже великою.

Kurkul.com: Ця проблема значно перебільшується, адже равликові ферми розміщені далеко від зони відчуження і взагалі на уражених землях не вирощується жодна сільськогосподарська продукція.

Хосе Антоніо Марсело: Так, я в курсі українського питання в цьому аспекті, але для суспільної думки це все ж є дуже важливим. Те, що сталось в Україні — це звісно жахливо, але проблема не виключна лише для України.

Ще в 1960-х роках в Іспанії, в Альмерії, упала бомба, яка випадково була скинута з американського літака. І до сьогодні ця територія регулярно перевіряється, а продукція з регіону проходить жорсткий контроль.

Примітка редакції: Мова йде про авіакатастрофу над містечком Паломарес, де у 1966 році американський бомбардувальник з чотирма термоядерними бомбами на борту зіткнувся в повітрі з паливозаправником. В результаті загинуло 7 членів екіпажів, а бомби упали на узбережжі. Жодна з них не вибухнула, але через пошкодження двох бомб було забруднено близько 200 га землі. США одразу вивезли 1500 м3 забрудненого ґрунту для очищення на власній території. Уряд Іспанії викупив та огородив ділянку площею 41 га, де спостерігалось підвищення радіоактивності. Місцеве населення досі щорічно проходить медичні огляди. Жодного випадку захворювань через радіацію зафіксовано не було. У 2015 році США провели операцію з очищення території катастрофи та додатково вивезли 50 тис. м3 забрудненого ґрунту, який захоронили у глибоких траншеях в Південній Кароліні.

Хосе Антоніо Марсело: Ця ситуація контролюється і не має значних наслідків, але існує громадська думка, на яку дуже впливають засоби масової інформації, що регулярно «розкручують» знову цей випадок. Тому іспанці дуже чутливо реагують на подібну інформацію і питання безпеки та походження продукції для них є надзвичайно важливим.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

© Микола Сирота, Kurkul.com, 2023 р.