Олена Старцева — пасічниця з Краматорська. Ми написали їй, щоб запитати про переробку меду. Але отримали відповідь: «фосфорна бомба знищила нашу пасіку». Пізніше ми дізнались, що окрім цього трагічні наслідки російської окупації спіткали також її близьких та власний дім.
Наразі пасічниця переїхала до Великої Британії. Вона працює в команді українсько-британського фермера в графстві Оксфордшир, де утримують 1000 бджолосімей. Тому сьогодні про те, скільки Олена Старцева втратила в Україні, що хоче сказати російським загарбникам та про нюанси британського бджолярства.
Олена Старцева протягом 10 років займалась пасікою. Спершу це було хобі її чоловіка, потім додатковий прибуток, а з часом стало головним заробітком сімʼї. У 2014 р. у сімʼї Старцевих вже було 70-80 бджолосімей і відбувся перший гуртовий продаж.
«У 2018 р. я пройшла курси від USAID Agro «Woman in». Я приїхала дуже змотивована і повністю змінила структуру бізнесу. Якщо до того ми продавали мед в трилітрових банках знайомим чи гуртом, то потім після навчання ми вийшли в соцмережі, продавали в красивих баночка з етикетками. Це була зовсім інша модель бізнесу. Тому зʼявились нові клієнти та нова продукція, як от крем-мед, питний мед, перга. Пасіка була офіційно зареєстрованою, а продукцію реалізовували з назвою «Чарівна Бзз», — розповіла пасічниця.
Вона додала, що загалом бізнес приносив стабільний прибуток. Мед викачували 4 рази за сезон та отримували до 25 т продукту на рік. Частина йшла на переробку, а решту здавали на підприємство «Асканія-Пак».
«У нас було 4 види меду: акація, різнотравʼя, соняшник та ріпак. Акація вся розходилась по передзамовленню ще з зими. Монофлорний мед (прим. з нектару одного виду медоносних рослин) у нас купували ресторани, і просто люди для виготовлення своєї продукції», — поділилась бджолярка.
На пасіці Олена працювала разом з чоловіком. Вони самостійно робили дерев'яні рамки, корпуси з пінопласту. Для цього мали повноцінний цех з інструментом. В сезон медозбору їм допомагали місцеві хлопці. Пасіка зимувала біля будинку, а на літо переїжджала на поля з медоносами. Для цього в подружжя була машина та причепи.
«Ми мали радіальну медогонку на 36 рамок, виконану на спецзамовлення. Чому на замовлення? Бо рамки у нас були не зовсім стандартні. Ми вже замовили й оплатили другу таку медогонку, щоб дві було. Все було добре, все було стабільно», — пояснила пасічниця.
На початок 2022 р. в Олени з чоловіком було 300 бджолосімей, але у новому сезоні цю цифру планували подвоїти. Збирались робити цех по переробці та відкрити лінію фасування меду. Але не склалось.
«Я хочу про це говорити, приховувати нема чого. Ми родом з Краматорська. І у 2014 р., коли була схожа ситуація, то з міста поїхали на пасіку і там перечекали загострення. Думали, що цього разу буде аналогічно — ми поїдемо в село, яке нікому не потрібне. Але буквально на наступний день ми потрапили під окупацію. В нашому селі зупинились російські війська — це танки, «гради» й все належне. Від нас вони стріляли по Ізюму і відповідно, що прилітало у відповідь. Ми були на нульовій лінії фронту», — розповіла пасічниця.
Сестра Олени з чоловіком і племінником 11 березня вирішили виїхати з окупації. Росіяни розстріляли їх у спину.
«Між с. Гусаровка і с.Шевельовка, Балаклійській район, Харківська обл., рашисти в спину розстріляли машину з моєю сім'єю. Їхали 3 машини з білими прапорами, наша машина була третьою. Їх зупинили рашисти на БТР, перевірили документи, дали добро на проїзд. Через 300-400 метрів в спину відкрили вогонь з кулеметів, а потім і гранатометів. Перші 2 машини, повністю обстріляні, але змогли врятуватись.
В автомобілі з моєю сім'єю було четверо: водій Євгеній Горяйнов (батько), справа від нього Олексій Кулинич (його молодший брат, йому вдалось врятуватись), позаду Анна Горяйнова (жінка Євгена, моя рідна сестра), Микола Горяйнов 3 роки (їх син, мій племінник) #русскиймир знав, що в авто дитина, вони його бачили і розмовляли з ним… Вони розстріляли в спину цивільних з білим прапором, дитину 3 років.
Ці 2 тижні я дуже сподівалась, що вони живі, що я їх обійму і врятую, а ще мені так було боляче від вірогідності, що вони в полоні. Коли мені повідомили про смерть, я подякувала Богу, що це було швидко, їх не катували. Документи, речі, гроші, телефони, продукти були викрадені», — з повідомлення Олени Старцевої в Іnstagram.
Наприкінці березня ЗСУ визволили село з окупації. Тоді вдалось похоронити тіла загиблих. І в перших числах квітня Олена з сімʼєю виїхала до Львова.
«Десь через місяць, як ми покинули дім, росіяни влучили спершу фосфорною бомбою — згоріла вся пасіка. Далі «закріпили» все обстрілом градів — знищено дім. У нас пасіка повністю згоріла, все обладнання знищено. Від цього всього залишилась тільки вирва в землі. На додачу згоріло й 20 т меду в бочках, який ми не встигли здати. За підрахунками втрати сягнули восьми мільйонів грн», — розповіла жінка.
Зі Львова сімʼя Старцевих переїхала до Австрії. Там вони почала шукати можливість заробітку.
«Я шукала пасічників у Австрії, Німеччині, писала у всі можливі асоціації. У відчаї навіть думала просто завести кілька вуликів, щоб заспокоїтись і вирівняти психіку», — пригадує бджолярка.
Врешті-решт Олена знайшла роботу на пасіці у Великобританії. Її керівник — українець, який 14 років живе в Британії, з них 12 займається пасікою. У нього 1000 бджолосімей у графстві Оксфордшир.
«Ми з ним списались, під нього я зробила візу і з квітня почала працювати. На пасіці я виконую абсолютно всю роботу. Наприклад, зараз тут активно готуються до медозбору та продажу бджолопакетів. Тому зараз займаюсь виводом маток, відбором личинок, підсаджуванням маточників, вирівнюю сімʼї та забираю надлишки розплоду», — поділилась Олена Старцева.
Вона розповідає, що робота на британській пасіці аналогічна до нашої. Нічого нового у технології виробництва меду вигадати не можна. Але все більш технологічно — по пасіці жінка їздить на машині з навантажувачем. На підприємстві є лінія по розпечатуванню рамок, викачуванню меду та фасуванню.
«Я була дуже задоволена, коли отримала шанс на роботу, оскільки в людини 1000 бджолосімей. У нього є все те, чого ми прагнули й те що я хотіла втілити вже у 2023 р. Я наче підглядаю за бізнесом та отримую досвід, щоб повернувшись додому і не допустити помилок», — додала бджолярка.
Те що здивувало Олену, так це збір меду з бобових. Тут випускають квасолевий мед. Також цікаво, що у Британії збирають меду набагато менше. Погода на острові специфічна. Наприклад, зараз ріпак цвіте вже понад тиждень, але мед з нього ще не беруть. Тому що температура коливається від +9°C до +12°C.
«Ну я дивлюсь на цю пасіку більш професійно. Мені все тут подобається, але я звертаю увагу на дрібниці, які можна змінити. Наприклад, зараз я говорю про маркетингові нюанси. Заохочую їх вийти в соцмережі», — зауважила вона.
Система продажу меду в Британії специфічна — локальні виробники здають мед гуртом, в роздріб продають одиниці. При цьому немає чіткої ціни на мед, тому що вона залежить від китайського ринку. Також нема жодних асоціацій чи спілок, які б лобіювали потреби пасічників, хоча б на рівні графства.
Про те чому Китай наразі диктує ціни на мед у світі та як це впливає на ринок в Україні ми написали у статті «Що чекає пасічників у 2023: про ціни меду, бджіл та інші проблеми».
Кілька тижнів тому британські ЗМІ та телебачення оприлюднили дослідження, де дослідили кілька баночок меду з написом «локальний продукт». Експертиза показала, що в банках був просто цукровий сироп. Виявилось, що це китайський низькоякісний мед, розлитий у британську тару. Ця тема викликала велике суспільне обурення.
«Я кажу своєму шефові, що в цей момент буде класно вийти в соцмережі й заявити, що «ось, я і є той локальний виробник, купуйте в мене». Я раджу робити аналізи меду, оприлюднювати їх у соцмережах. Мені це дуже допомогло і цим я значно підвищила лояльність покупців. Тобто в нас з ним був такий діалог. Насправді я сприймаю зараз це не як просто роботу, а хочу стати максимально корисною», — пояснила Олена.
Кілька разів під час інтервʼю Олена казала, що у Британії вона набирається досвіду, щоб створити свою нову пасіку і не допустити помилок. І справді Олена не виключає того, що повернеться додому, в Україну, і буде починати свою справу спочатку. Але поки війна, вона до цього не готова.
«Зрозуміло, пробачити вбивство сімʼї — це не можливо пробачити. А те, що росія «визволила» мене від дому і пасіки дає стимул працювати й назло їм зробити ще краще підприємство», — зазначила вона.
Внаслідок агресії рф фактичні втрати на пасіці Олени Старцевої складають 8,18 млн грн та ще 4,77 млн грн недоотриманого прибутку за 2022 р.
З підрахунком втрат допомогла Спілка пасічників Харківської обл. Спілка та її очільник Денис Солдатов публікували оголошення про можливість допомоги пасічникам регіону. Олена описала їм свою історію і вони запропонували допомогу. Організація надала жінці безоплатного адвоката Сергія Гриньов, який надавав консультації та корегував список втрат. Хоча зараз адвокат на фронті, але по сьогодні на звʼязку з Оленою і коригує її справу.
Читайте також: Скільки меду втратить Україна через війну, та як бджолярам шукати додаткове джерело доходу
«Велика дяка Спілці, яка це взяла на себе. Вони склали акт про перелік всього втраченого і подали заявку на відшкодування. Комісії ще не було, тому що зараз там розмінування і тривають серйозні бої. Я б напевно цим не займалась. Звичайно очікуємо, що буде далі. Морально мені тут легше, бо якось оті місяці, які була в Україні тільки негативні новини одні за одними, як особисті, так і від знайомих-друзів. Але звичайно, я собі ставлю ціль тут набиратись досвіду і знаючи себе я цей досвід захочу втілити в життя», — підсумувала Олена Старцева.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.