Хоча вишня, наш національний продукт, але садівників, які її промислово вирощують не так багато. Чому? Просто спробуйте виростити її, зірвати, скуштувати і не побачити всередині червʼяка. Або ж просто потримайте її зірваною пів дня без холодильника, а потім спробуйте продати. Як бачите, нюансів дуже багато. Тому ми приїхали до Вадима Бортника, власника господарства «Сади Полісся», який 5 років тому вирішив посадити вишневий сад.

---

Вишневий сад ми закладали 2 роки

Kurkul.com: Розкажіть, як все починалось та чому ви вирішили займатися сільським господарством?

Вадим Бортник: Я виріс в селі. Сільське господарство — це фактично моє життя. Пасікою я займаюсь вже понад 10 років. Коли з'явилися можливість організувати сад, то почав вивчили загалом садівництво і зупинився на двох культурах — це фундук і вишня. Вишня — це українська національна ягода, тому вирішив створити свою сировинну базу і посадив 10 га. У нас є молодий сад і є трирічний сад вишні. В планах запустити свою невелику переробку, де будемо робити концентрат чи заморожуватимемо ягоду. Ще трошки вивчаю це питання, думаю про участь у грантових програмах. 

Kurkul.com: Який у вас загальний земельний банк?

Вадим Бортник: Наша площа 50 га.

Kurkul.com: Ви орендуєте чи це ваша земля?

Вадим Бортник: Так,  ми землю орендуємо. Укладаємо довгострокові договори на 15 років і будуємо свої відносини з пайовиками та людьми, які у нас працюють так,  щоб було живе спілкування, довіра. І в принципі всі задоволені. Чому це так важливо? Тому що, коли ти починаєш садити сади, люди хвилюються: «що буде?»  «а що як проєкт закриється, а дерева лишаться?» «що буде з ґрунтом?».  І все це безпідставно, тому що навпаки сад покращує ґрунт. 

Читайте також: Сергій Токан: Торік наш сад врятував збиткове рослинництво

Враховуючи те, що сади фінансово затратні важливо, щоб були хороші відносини з людьми, з пайовиками та з ОТГ. Ну і взагалі, щоб були хороші відгуки про фірму. Я вважаю, що в такий непростий час в людей переживання, труднощі, дуже важко довіритися. Тому ми не повинні підвести.

Kurkul.com: Хто допомагав вам з орендою землі? 

Вадим Бортник: Я самостійно будував відносини з людьми. Починали ми з 2 га, де посадили сад. Цю землю нам дали в оренду 2 людини і ми почали з ними спілкуватись,  вчасно платили орендну плату. Потім на аукціоні ми виграли земельну ділянку на 5 га. Після цього якось люди почали один з одним спілкуватися, телефонували в ОТГ з пропозиціями.  Ми з ними зустрічалися, спілкувалися. Правда, люди дуже переживали, що на їх ділянках будуть сади й оренда аж на 15 років. Тому в договорах ми прописали індексацію та інфляцію, нам довелось навіть вписати пункти про рекультивацію. Тобто, якщо припустимо пайовик розірве договір, то ми маємо забрати свій сад і довести землю  до такого стану, в якому ми її взяли.

Kurkul.com: Розкажіть детальніше про посадку саду, як вона відбувалась?

Вадим Бортник: В нас є своє обладнання — польська саджалка Едіта Серія. Також  маємо трактор New Hollands 10s. Тому садили все механічно. Перед закладкою саду ми довго виробляли землю, тому що вона була трішечки запущена та виснажена. Ділянки розміщені в трьохсотметровій зоні, де не можна користуватися пестицидами. Тому ми продискували поле, переорали, тоді все прокультивувати і посіяли гречку. Навіть зібрали невеличкий врожай і покрили свої витрати. Після цього ми ще раз ґрунт переорали, закультивували, внесли добрива, зробили аналіз і аж тоді на осінь посадили вишню. Це зайняло у нас 2 сезони.

Kurkul.com: Який тип посадки обрали?

Вадим Бортник: Тип посадки 4 на 2. Ми проконсультувались і вирішили, що такий тип буде найкращим для того комбайну, яким плануємо збирати. 

Kurkul.com: Ви одразу формуєте вишню під механічний збір?

Вадим Бортник: Так, тому, що збирати руками на такій площі не практично. В ідеалі, це буде комбайн, який струшуватиму плоди. Вишню треба швидко збирати, бо коли її зірвав, то вже протягом години ягоди треба охолодити. В іншому випадку вони пустять сік. Тому дуже важливий швидкий збір.

Читайте також: Тарас Мельник: На збір овочів та фруктів залучимо до 1800 людей

Сад посадити, це одне. А от важливо задати собі питання: як краще реалізувати продукцію? Вишня це не та культура, яку можна просто рвати й здавати, тому що вона дешева. А от коли організувати переробку, то тоді можна покривати витрати й мати хороший дохід.

«Ціна вишні в цьому сезоні зросте» 

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, про урожайність вишні?

Вадим Бортник: Оскільки у нас молодий сад, то тут ще не було врожайності, як такої. Сад торік був закладений. В наступному сезоні, сподіваюсь, вже будуть перші плоди.

Щодо саду, якому 3 роки, то в цьому році будуть перші врожаї. Ми ще їх не збирали, але надіємось зібрати до 1 т/га. Цьогоріч погода завадила, тому що було багато дощів та заморозки, багато цвіту підмерзло, тому врожайність впаде.На перспективу плануємо на четвертий рік збирати хоча б 3-4 т/га, а потім вийти на рівень 7-8 т/га вишні.

Kurkul.com: Вже маєте напрацювання щодо реалізації?

Вадим Бортник: Маємо напрацювання, навіть спілкувалися на тему експорту концентрату. Якщо це заморозка, то можна продавати й на український ринок.

Kurkul.com: Якою торік була ціна на вишню?

Вадим Бортник: Ціна варіювалась від 10 до 20 грн/кг. Спілкувався з деякими заготівельниками, то вони ще не склали ціну на поточний рік. Але я думаю, вона буде близько 30-40 грн/кг.

Читайте також: Артем Горобець: Ми відвантажуємо до 400 вуликів джмелів щотижня

Kurkul.com: Ось зараз ми в саду, якому вже 3 роки. Розкажіть, які сорти тут є.

Вадим Бортник: Це перший сад і він садився експериментально. Ми хотіли просто побачити, які сорти найбільше підходять для Рівненщини. І нам сподобались українські сорти. Це десертний сорт Іграшка. Він стійкий до хвороб, дає гарні врожаї, плоди досить великі. Також 4 ряди сорту Зустріч, далі йде Шалунья. Також є іноземні сорти — Дебрецена і Келлеріс. Наші фаворити — це Іграшка, Зустріч і Дебрецена.

Наприклад, сорт Келлеріс досить погано показав себе на Рівненщині. Він нестійкий до хвороб, нестійкий до посушливого клімату. Келлеріс гарно родить, але дає малий приріст. А от українська селекція дає гарний приріст, плоди досить великі, дерева досить високі та масштабні, дають гарні врожаї. І ще один з плюсів, що важливо для вишні, — це сухий відрив. Коли ти збираєш вишню, то в момент відриву не пошкоджується ягода і не пускає сік. 

Kurkul.com: Якщо фермер хоче закласти свій сад, то скільки це буде коштувати?

Вадим Бортник: Найбільша проблема — це знайти хороший посадковий сертифікований матеріал. Сьогодні багато хто пропонує вишню, черешню, фундук, але не має сертифікованих, хороших якостей. 

Однорічний саджанець коштує від 80 до 100 грн. На 1 га потрібно від 3 до 5 тис. дерев в залежності від схеми посадки. Якщо рахувати по мінімуму, то це 3 тис. саджанців по 70 грн, відповідно треба 210 тис. грн тільки на садивний матеріал. А ще треба порахувати підготовку саду, добрива, плюс робоча сила, пальне й орієнтовно вийде 1 га саду 250-300 тис. грн.

Kurkul.com: Розуміємо, що є проблема з саджанцями. Де ви купляли свої?

Вадим Бортник: Ми купували у садівництві. Але біда в тому, що на сьогодні один з найбільших сертифікованих розсадників, який знаходився під Бахмутом зруйнований окупантами.

«Зі шкідниками боремось бузиною» 

Kurkul.com: Що по шкідниках у вашому регіоні на вишні?

Вадим Бортник: Шкідників багато немає. Один з найбільш поширених — це вишнева мушка і гусінь. Але ми справляємось з ними за допомогою біологічних препаратів, як от Актофіт. Також боремось з хрущем, тому що його не помітно, а він у землі під'їдає коріння.Тому 2 рази в сезон  підливаємо саджанці Метаризин. 

Kurkul.com: А які хвороби поширені?

Вадим Бортник: Одна з найбільш поширених — моноліоз, з якими боремося біологічними препаратами. Ну і в принципі більше нічого такого не було.

Kurkul.com: Біля вишневого саду у вас росте бузина. Розкажіть для чого?

Вадим Бортник: Вона посаджена для двох цілей: по-перше, для боротьби з вишневою мушкою, яка відкладає яєчко і потім у плодах заводяться черв'яки. Запах бузини відлякує шкідника. Плюс ми плануємо використовувати екологічні паски з феромонами для вишневої мухи, які не приманюють бджіл.

Читайте також: Аграрна Україна 2050: космічні станції, нові гібриди та екотуризм

По-друге, в майбутньому плануємо переробляти й бузину. Це хороший, натуральний, харчовий барвник, який досить затребуваний на ринку. Багато компаній скупляють її.

Kurkul.com: Ви казали, що механічно боретесь з бур'янами у вашому саду…

Вадим Бортник: Нам дуже важливо, щоб приствольна доріжка була постійно чистою, бо ми вносимо під дерева біопрепарати, добрива та поливаємо їх. Тому ґрунт ми обробляємо пристовбурною фрезою Клаудія від фірми Ягода. Опісля запускаємо польський пропольник, де є пневмодвигун з пальчиком культиватором. Міжряддями скошуємо українським мульчером Arpal.

Kurkul.com: Яку ще техніку використовуєте?

Вадим Бортник: Серед агрегатів є пальчиковий культиватор, який робить накид на рядок. Плуг, щоб підготувати ґрунт для посадки садів. Також використовуємо його для обробітку полів на яких сіємо медоноси. Є саджалка польського виробництва. Вона має хороший ніж, який заглиблюється, розкриває ґрунт. 

Поки сади молоді нам достатньо простого обприскувача, правда на нього поставили садові форсунки. Для саду використовуємо трактор New Holland T5 110s, дуже нам він подобається — легкий в обслуговуванні, підходить для саду. В цьому році докупили навантажувач. 

Kurkul.com: А скільки людей у вас постійно працює в саду?

Вадим Бортник: В саду працює 3 людини —  це тракторист і 2 спеціалісти, які займаються доглядом за садом. Ще є один агроном — молода дівчинка, яка дивиться за станом дерев.

---

Вадим Бортник займається не тільки вишневим садом. У господарстві сади Полісся уже четвертий рік вирощують фундук та сіють медоносні культури. Також садівник понад 10 років займається бджільництвом. А тепер він отримав грантові кошти на закладку саду фундука та на розширення пасіки. Тож, про те яким чином реалізуються грантові проєкти та що потрібно для отримання грошей від держави читайте зовсім скоро.

© Юлія Маковей, Єлизавета Кудиненко, Kurkul.com, 2023 р.