Вадим Бортник — молодий фермер, власник ТОВ «Сади Полісся» на Рівненщині, який вирощує фундук, вишню, має власну пасіку. Нещодавно ми писали, як садівник почав вирощувати вишні та на скільки цей бізнес перспективний.

Але цікаво й інше, з початку війни він отримав одразу 2 гранти: на закладку саду та на розвиток власної пасіки. Армія «диванних» експертів нарікає, що гранти отримати нереально. Тож сьогодні Вадим Бортник розповість, як отримати фінансування та раціонально використовувати кошти. Але перше поговоримо про горіховий сад, як невеликий фермер вирощує фундук.

Закладка фундукового саду: схема посадки, сорти та врожайність

Kurkul.com: Ви маєте недавно посаджений сад фундука. Розкажіть, коли він був закладений, якими сортами?

Вадим Бортник: Фундуковий сад був закладений близько 4 років тому. Це був експеримент і ми хотіли дослідити, як сорти приживуться. До речі найбільше сподобалися сорти української селекції —  Янтарний, Пиріжок та Гордієнко. Схема посадки — 2х6. Міжряддя ми засіяли конюшиною.

Kurkul.com:  Який тип формування фундука обрали й чому?

Вадим Бортник: Є два типи формування — кущем і деревом. За деревом легше доглядати: техніка може під’їхати, неважко його обрізати. Мінус в тому, що коли дерево гине, то у тебе залишається на цьому місці пустка і ти садиш нове дерево.Тому ми прийняли рішення формувати кущ на чотири гілки: якщо одна гілка обмерзає чи засихає, то залишається ще три, які дають плоди. З мінусів, що такий тип важче обробляти. Але для врожайності краще, коли це кущ, а не дерево.

Kurkul.com: Чи обирали для фундука сорти-запилювачі?

Вадим Бортник: Особисто мені більше подобається запилення ліщиною. Нам її рекомендували експерти, які робили проєкт саду під грант. Ліщину ще не садили, але плануємо. 

Kurkul.com: Ви вже розповідали, як довго готували ґрунт під посадку вишні та що це зайняло у вас 2 сезони. Як у ситуації з фундуком?

Вадим Бортник: Перед закладкою фундука за один сезон ми виорали ділянку, посіяли сидерати, внесли добрива, тоді задискували, скультивували. Додатково ще розбивали грудки ґрунторозпушувачами. І тільки опісля зробили розмітку і почали садити. Це зайняло в нас близько двох сезонів.

До речі моя щира рекомендація — садити фундук восени, коли він знаходиться в стані сну. Я помітив, що тоді 100% саджанців приживається.

Kurkul.com: Сад фундука дає плоди на п'ятий рік. Вашому тільки 4. Чи отримували ви плоди минулого року?

Вадим Бортник: Минулого року вже отримали перші плоди. Зі всього саду зібрали 50 кг фундуку. В цьому році, думаю, буде більше, а на п’ятий-шостий він має принести вже гарну врожайність, якщо гарно за ним доглядати. Зокрема, треба контролювати шкідників та хвороби. 

Читайте також: Вадим Бортник: Висадка 1 га вишневого саду обійдеться у 250 тис. грн

Одна з найбільших поширених хвороб в регіоні — це борошниста роса. На щастя, її прекрасно долають біологічні препарати. Серед шкідників поширений кліщ та довгоносик, який висмоктує сік з плоду.

«Саджанці на 1 га фундука обійдуться у 250-300 тис. грн» 

Kurkul.com: На яку врожайність ви плануєте вийти?

Вадим Бортник: Мої особисті плани — це до 5 т/га. На початках будемо збирати вручну,  але в майбутньому плануємо механічний збір врожаю. Для цього хочемо придбати пилосос для збору фундука.

Kurkul.com: Які ціни на фундук були торік і наскільки вигідно вирощувати цю культуру?

Вадим Бортник: На сьогодні в Україні мало садівників, які вирощують фундук. Це культура, яка тільки стає популярною. Тому у нас ринок ще не пристосований до неї. Наприклад, чи багато ви бачили фабрик, які випускають свою продукцію з фундуком? Їх майже немає. Особисто я знаю тільки 2 фермерок, які пропонують шоколад з фундуком. Якщо взяти торти з фундуком, то більшість використовує не цілий горіх, а його подрібнені рештки.  Тобто для українського ринку ця культура перспективна. 

На сьогодні ринкова ціна нечищеного фундука приблизно 300 грн/грн, а гуртова — 200 грн/кг.

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, про ціни на саджанці фундука і де ви їх купували. 

Вадим Бортник: Закладка фундука затратніша, аніж вишні. Якщо на 1 га вишні тратиться від 200 до 250 тис. грн, то в середньому 1 га фундука — 250-350 тис. грн.

Ціна саджанців від 100 до 150 грн і вище. Свої саджанці ми купували у різних садівництвах у Києві, а сорт Янтарний — в Інституті помології імені Л. П. Симиренка.

«Щоб отримати грант потрібно виконати 3 умови»

Kurkul.com: Ви отримали грант на закладку саду фундука. Розкажіть про це детальніше, тому що часто фермери нарікають, що програми тільки для обраних.

Вадим Бортник: До речі, про грантову програму я прочитав у статті на сайті Куркуль. 

Далі я зайшов у Дію і детально прочитав, що потрібно зробити. Перше, що було потрібно —  це ділянка власна чи з терміном оренди не менше, ніж 7 років. Друге — власне дофінансування проєкту, а третє — це проєкт саду під культуру, яку ви хочете садити. В нашому випадку це був фундук. Тому ми уклали договір з Інститутом садівництва, який розробив для нас проєкт. 

Коли проєкт був готовий, то подали його через Дію. Через 10 днів прийшло погодження. Я звернувся в Ощадбанк, відкрив грантовий рахунок і протягом двох місяців нам прийшли перші гроші.

Kurkul.com: Скільки коштів ви отримали?

Вадим Бортник: Держава виділяє 250 тис. грн на 1 га саду. Ми інвестували 1,25 млн грн на 5 га, з яких 750 тис. грн дала держава, решту ми доклали своїх коштів. Такі умови гранту. 

Отримані гроші ми витратили на підготовку ділянки, саджанці та огорожу. Вона захищає як від тварин, так і від тих, хто бажає завдати шкоди саду. Тому огорожа має бути в проєкті обовʼязково.

Kurkul.com: Як держава контролює, куди йдуть кошти?

Вадим Бортник: Механізм такий, що, відповідно до проєкту, банк контролює, куди витрачають гроші. Наприклад, за проєктом мені необхідна огорожа, тому я заздалегідь знайшов підприємців, які виготовляють стовпи, сітки, уклав з ними договір, сформував платіжне доручення і приніс його в банк. Банк перевіряє чи справді передбачена така стаття витрат, подає запит у Держказначейство і тільки тоді перераховуються гроші. 

В цьому році систему отримання коштів удосконалили. Коли грант підтвердили, то обираєш за якою системою отримати гроші. Перша — коли ти кладеш свою частку грошей на грантовий рахунок  і тоді решту банк видає одразу. Тобто ти одразу користуєшся всією сумою без етапу з Держказначейством. Другий варіант — ти повідомляєш, що при кожному платежі додаватимеш свою частку. 

На мою думку, краще відразу внести свою третину і отримати всі кошти. Але не всі фермери одразу мають таку суму, тому держава дає вибір.

Kurkul.com: Ви кажете про зміни в умовах розрахунку. Можливо ще щось змінилось?

Вадим Бортник: Так. Раніше для гранту було достатньо просто проєкту саду. Тепер умови трішки змінились і ще потрібен проєкт на зрошення з дозволом на спецводокористування, тобто свердловина і паспорт на неї. Зараз ми цим займаємось, оскільки у цьому році ми плануємо подати грант на закладку ще 20 га фундука.

Kurkul.com: Основна умова отримання гранту на садівництво — внесення ⅓ суми власних коштів  А розкажіть про решту зобовʼязань.

Вадим Бортник: На моїх 5 га була умова, що я маю працевлаштувати трьох людей. А пізніше, на 4-5 рік, коли сад почне плодоносити, то повинен взяти на сезонні роботи 35 людей. Але такі умови передбачені тільки на 5 років, а далі ти дієш на свій розсуд. 

«Я вважаю, що ціна закупівельників на мед — це обман» 

Kurkul.com: У цьому році ви отримали ще грант на розвиток пасіки.

Вадим Бортник: Аналогічна історія, як з попереднім грантом — прочитав умови, написав  свій бізнес-план, обґрунтувати для чого потрібні гроші і подав заявку через Дію. Далі Державний центр зайнятості розглядає цю заявку, погоджує або якщо потрібні доопрацювання, то повертає. Наступний етап онлайн-співбесіда через Zoom.  Коли твою заявку погодили, потрібно відкрити ФОП або підійде фермерське господарство чи ТОВ що існує.  У банку потрібно відкрити грантовий рахунок, куди держава направляє кошти й ти можеш їх використовувати згідно з написаним бізнес-планом.

Оскільки в мене промислова пасіка, то я використаю ці гроші на купівлю бджолосімей, обладнання, вуликів, воскотопки та промислової медогонки. Планую побудувати будиночок для апітерапії. Це все буде приносити додатковий дохід, поки мій сад почне плодоносити.

Kurkul.com: Скільки у вас бджолосімей та скільки плануєте у майбутньому?

Вадим Бортник: Зараз я маю 20 бджолосімей. Але ще додатково до кінця року планую завести 50. А у наступному сезоні, можливо, ще докуплю. Частина пасіки буде стаціонарною, а решта буде кочувати. Наприклад на запилення вишневих садів. Також будемо співпрацювати з фермерами й надавати послуги запилення ріпаку, соняшнику, а ще збирати мед із золотарника. Це до того часу, поки у нас немає своєї медоносної бази.

Kurkul.com: У міжрядді ви сієте конюшину для пасіки?

Вадим Бортник: Так, в першу чергу для пасіки. Також, вона розкущиться і виведе бур’яни. Це дозволить не проводити механічну обробку міжряддя. 

Також сіємо гречку. Окрім того, що це чудовий медонос, ми ще хочемо сформувати свою насінневу базу, щоб у майбутньому зробити медоносний конвеєр: сіяти різні культури і з них робити мед.

Kurkul.com: А який сорт гречки ви обрали?

Вадим Бортник: Сорт Єлена. Він дуже добрий для бджіл, самозапильний і ще й дає гарну врожайність. На деяких полях ми зібрали до 3 т/га, на гірших — до 2 т/га, а на запущених полях — по 1 т/га.

Kurkul.com: Чи потребує гречка багато вкладень?

Вадим Бортник: Припустімо, що норма висіву гречки 100 кг/га. Якісне насіння коштує 60-70 грн/кг. То тільки посівмат коштуватиме близько 7 тис. грн/га. Далі слід додати витрати на пальне, на підготовку поля, добрива. Тобто витрати великі. Але гречка дуже вдячна культура — вона покращує ґрунт, бореться з бур’янами, не потребує пестицидів. І до того ж її можна реалізувати за хорошою ціною.

Kurkul.com: Окрім гречки та конюшини сієте й інші медоноси?

Вадим Бортник: На іншому полі, задля експерименту ми посіяли люпин. Не знаю, чи з того щось вийде, бо ця рослина любить кислий ґрунт, а у нас він лужний. Тому хочу зрозуміти, як люпин себе проявить.

Також посіяли фацелію — це один з найкращих медоносів. Окрім того, ця рослина — хороший сидерат. Але знову ж, для нас важливо зібрати насіння, щоб мати свою базу у медовому конвеєрі.

Kurkul.com: Яку продукцію на пасіці плануєте виробляти?

Вадим Бортник: По-перше — це мед, по-друге — пилок, по-третє — збір прополісу. До того ж плануємо переробляти віск, виробляти трутневий гомогенат, послуги запилення, апітерапію і продаж бджолопакетів.

Зараз я вже в процесі пошуку тари та приміщення для фасування меду. Також я хотів би реалізовувати мед в місцеві ресторани.

Kurkul.com: А чи задовільняє вас ціна на мед?

Вадим Бортник: Роздрібна ціна меду варіюється від 150 до 350 за 1 л, залежно від сорту. Наприклад, акацієвий мед дорожчий — 200-300 грн/л. Ціна меду «Весняний сад» чи з ріпаку — 150 - 250 грн/л. Гуртова ціна дуже занижена. Закупівельники сьогодні хочуть з пасіки мед по 50 грн/кг або 80 грн/л. За таку ціну я б мед не здавав. Я вважаю, це — обман пасічника. Якщо така ціна буде надалі, то просто пасічники перестануть здавати мед, бо це дуже дешево. Я вважаю, що сьогодні гуртова ціна на мед повинна бути не меншою за 80-90 грн/кг.

Що впливає на таку ціну? Я думаю, що деякі пасічники самі занижують вартість своєї роботи. Вони віддають мед по низькій ціні. А якби всі притримали, то ціна пішла б вгору.

Kurkul.com: Ви займаєтесь садами та пасікою, продовжуєте писати гранти. Скільки людей вам допомагає?

Вадим Бортник: На ТОВ «Сади Полісся» працює 5 людей: агроном,  2 спеціалісти, тракторист і я.  

Щодо грантів, то у Рівненській військовій адміністрації мені трішки допомогли — проконсультували. Також отримував інформацію від Державного центру зайнятості. Дуже допомогли з відділу АПК Рівненської ОВА. Сприяла і  Дядьковицька сільська рада, яка  надала земельну ділянку під сад. 

Я взагалі вважаю, що Рівненський р-н зацікавлений, в тому щоб фермерські господарства розвивалися. Тільки одна умова повинна бути — працювати чисто і відкрито. Бо нашій економіці це необхідно.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову.

© Юлія Маковей, Єлизавета Кудиненко, Kurkul.com, 2023 р.