Розвивати українське чи піддатися моді на іноземне? Чому вітчизняні сорти картоплі не популярні в Україні? І чи зможуть наші науковці дати конкурентоспроможні сорти? Ми поспілкуватися із заступником директора із науково-інноваційної роботи Інституту картоплярства НААН Анатолієм Борівським, який розповів нам найпотаємніші секрети вітчизняного картоплярства.

Kurkul.com: Анатолію Францовичу, розкажіть, яка ситуація склалася сьогодні з вітчизняним картоплярством? Чи дійсно у більшості господарств переважає все-таки іноземна селекція картоплі?

Анатолій Борівський: Сьогодні в Україні дійсно більше сортів іноземної селекції. До державного реєстру загалом внесено 183 сорти картоплі, із них 65 – це сорти інституту картоплярства (близько 40%). 117 сортів – це закордонна селекція. Проте наша наука не стоїть на місці, і ми теж розвиваємося. У липні цього року ми на одному із днів поля голландської компанії «Агріко» презентували і власні розробки. Це були високопродуктивні сорти української селекції нашого інституту картоплярства. Колеги з Голландії, оглянувши їх, зазначили що ці сорти можуть конкурувати з іноземною селекцією. Для прикладу, з доволі відомим сортом «Рів’єра» голландської селекції може конкурувати наш сорт «Тирас».

Kurkul.com: І в чому ж проявляються такі конкурентні якості сорту «Тирас»?

Анатолій Борівський: Це надранній сорт картоплі, і він демонструє прекрасні результати по врожайності, зовнішній привабливості, та по смаковим якостям також. І, до речі, цей сорт доволі популярний на півдні України завдяки своїм високим показникам. До того ж він підходить для отримання подвійного врожаю: висаджуємо перший раз, збираємо бульби, потім висаджуємо вдруге в кінці червня – на початку липня, і вже восени маємо новий урожай картоплі.

Kurkul.com: Які ще розробки проводить інститут картоплярства?

Анатолій Борівський: Ми займаємося не лише селекцією, а ще й розмножуємо сорти, постачаємо насіння картоплі у господарства, розробляємо нові технології вирощування, оздоровлюємо сорти. Також проводимо біотехнологічні дослідження в галузіі селекції картоплі. Наразі наші науковці націлені на виведення сортів саме ранньостиглих, стійких проти хвороб та шкідників.

Kurkul.com: Такі сорти — це ще теоретична розробка, чи вони вже доступні для аграріїв?

Анатолій Борівський: Йдеться, зокрема, про такі чудові пластичні сорти, як «Княгиня», «Щедрик», «Кіммерія», «Злагода». Що стосується останнього сорту: коли ми з голландським селекціонером тестувати його, то викопали один кущ, в якому було приблизно 28 рівненьких картоплин. Іноземець був неймовірно вражений таким результатом і жартома навіть сказав, що «Злагода» – це голландський сорт, а їхня «Рів’єра» – український. Наші наукові співробітники дуже задоволені, що ми змогли створити такий конкурентоспроможний сорт, який навіть голландські науковці оцінили дуже високо.

Kurkul.com: Якщо говорити загалом, то скільки має бути в середньому у кущі картоплин, щоб це вважалося чудовим результатом?

Анатолій Борівський: Я можу сказати, що є такий німецький сорт «Беллароса», який більше 5-6 картоплин у кущі не дає. І коли ми викопуємо «Злагоду», де 25-28 картоплин, то можна побачити, наскільки відрізняється результат. Утім, слід розуміти, що «Беллароса» — це великобульбовий сорт, і саме тому він не може дати багато картоплин. Наші ж сорти дають за розмірами менші картоплини, але переважають кількістю. Тому все залежить від сорту картоплі. Проте ви, як споживач, напевно берете у супермаркеті в основному картоплю середнього розміру. Тому в нас більше все-таки картоплі, націленої на смаки споживачів. Звичайно, якщо говорити, наприклад, про приготування дерунів, то люди купують крупну картоплю – таку як «Слов’янка» (це теж сорт інституту картоплярства, який внесли до реєстру ще у 1999 році). Хочу відзначити, що цей сорт і досі актуальний, він займає друге місце після «Рів’єри» за популярністю в Україні. Кілька років тому під поливом «Слов’янка» дала результат у 1123 ц/га. Це був рекорд для нас! Адже голландські дають максимум 500-800 ц/га.

Kurkul.com: А який український сорт найсмачніший?

Анатолій Борівський: На 4 місці за популярністю у нас йде сорт «Повінь». Це найсмачніший сорт з усіх, що взагалі існують у цілому світі. Найкращі смакові якості «Повені» забезпечуються великим умістом сухих речовин.

Kurkul.com: Ми зараз здебільшого говоримо про великих сільгоспвиробників, а як щодо одноосібників? Які сорти популярні на присадибних ділянках населення?

Анатолій Борівський: У нас на 97% вирощуванням картоплі займаються саме у приватному секторі. Крупнотоварних виробників в Україні всього лише кілька відсотків. Саме через це ми і маємо такі проблеми в Україні з галуззю картоплярства. Якщо порівнювати, то урожайність картоплі по Україні у приватників минулого року була в середньому лише 175 ц/га, тоді як у крупнотоварних виробників середня урожайність склала 300-400 ц/га. В той самий час Німеччина, Голландія в середньому збирають 500 ц/га. Так, ми отримуємо загальний урожай картоплі 23 млн т, але із цієї кількості близько 5 млн т іде на посадку, 6 млн т ми споживаємо, а переробка складає усього лише 0,3%, і досить велика кількість картоплі псується та йде на корм худобі.

Сьогодні варто звернути увагу на переробку картоплі, тому що ця сфера у нас знаходиться на дуже низькому рівні. Потрібно, в першу чергу, звернути увагу на розвиток високотоварних підприємств, для того аби підняти рівень урожайності картоплі, а вже потім перейти до переробки. Це майбутнє України, і ми маємо над цим питанням задуматись досить серйозно.

Kurkul.com: Чому у нас така низька врожайність картоплі?

Анатолій Борівський: Чому кажуть, про низьку врожайність по Україні? Тому що картопля схильна до перезараження великою кількістю вірусних захворювань та стрімкого виродження. Потрібно на постійній основі проводити оздоровлення. Саме через те, що селяни саджають не оздоровлену картоплю, у наших домогосподарствах і отримують малий врожай.

Kurkul.com: Поясніть, як відбувається цей процес оздоровлення?

Анатолій Борівський: Так, перед нами стоїть пріоритетне завдання — прискорене розмноження (за 2-3 роки) оригінальної картоплі. Береться тонкошарова меристеми (це складний науковий процес, до 100-120 мікрон, який не видно не озброєним оком) і висаджується на спеціальне середовище, де вже є всі мікро- і макроелементи для росту і розвитку рослини. Згодом утворюється мінібульба у пробірці, яка може дати до 100 невеликих картоплинок. І у нас в інституті зараз є нова технологія вирощування таких дрібних картоплин, що допомагає біотехнологам отримувати від 80 оздоровлених високопродуктивних безвірусних рослин. З мінібульби, яку висаджуємо в теплицях, отримуємо повноцінний високопродуктивний насіннєвий матеріал супер-супер еліти. І вже можемо постачати чистий насіннєвий матеріал як селянам, так і компаніям.

Kurkul.com: Які плани надалі в інституті картоплярства на майбутнє? У перспективі, які новинки ми матимемо?

Анатолій Борівський: Ми вже маємо 65 сортів картоплі української селекції, а в інституті картоплярства, який займається теоретичними основами, селекцією, технологією виробництва картоплі, крім того, є генофонд, що налічує більше 3 тис. зразків картоплі з різних країн світу. Також зараз ми займаємося розробкою ексклюзивних сортів картоплі, в яких м’якуш фіолетового та червоного кольорів. Наприклад, сорт «Солоха» уже присутній на ринку, а от сорт з червоним м’якушем поки що назви не має і позначається лише номером, як дослідний. У разі, якщо він покаже хороші результати, можна буде його презентувати на ринку.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаву розмову і бажаємо процвітання як усій галузі картоплярства, так і вашому інституту зокрема. І разом зі споживачами чекаємо на нові українські сорти!

Катерина Сокольникова, Kurkul.com