Господарство Вадима Свєтлова знаходиться за 15 км від кордону з країною-агресором. Проте він не залишив свою справу. Підприємство працює. Урожай майже зібраний. Продавати поки не дозволяють ціни, але фермер впевнений, що під нові виклики сучасності треба підлаштовуватись — більше думати, більше рахувати, шукати нестандартні підходи й об’єднуватись всім виробникам, які опинилися у непростих умовах.  

Вплив воєнних дій та ризики сьогодення

Kurkul.com: Скажіть, як вплинула війна зараз на фермера? З якими викликами вам довелося особисто стикатись?

Вадим Свєтлов: У нас, на Сумщині вагомий виклик  — це постійна загроза обстрілів. Ми навіть поля розділяли на частини, щоб у разі прильоту не згоріло все поле. Також неабияким випробуванням стала мобілізація, працівників не вистачає.  Я знаю чимало фермерів, у яких до війська мобілізували половину штату і вони навіть не знають, як закінчити сезон і почати інший. У прямому сенсі — техніка стоїть під парканом і не працює.

Ще одним викликом є зберігання. Раніше ми раділи, що у нас є свої склади, а зараз ми переживаємо, щоб «не прилетіло». Протриматися хоча б в якийсь час, щоб ми змогли реалізувати ту продукцію.

Ну і звичайно, одним з основних викликів є цьогорічні ціни. Зараз ми не прибуток рахуємо, а собівартість, чи окупляться витрати. Думаємо що і де ми можемо заробити, щоб протриматися цей рік, щоб ми змогли покрити податки, заплатити зарплати. 

Kurkul.com: Ситуація складна, однак можливо, у вас є все ж якісь плани як її вирішити?

Вадим Свєтлов: Зараз думаємо про те, що, можливо, будемо купувати свої авто для перевезень, аби здешевити логістику і надавати відповідні послуги іншим фермерам. 

Kurkul.com: На вашу думку, які зараз більш ефективні господарства? Малі чи великі? І чому?

Вадим Свєтлов: Найефективнішими я вважаю господарства до 1 тис. га, тому що можна проконтролювати всі процеси і зробити все вчасно. Чим більше господарство — тим складніше з організацією. У результаті фінансовий результат більший, але ефективність менша. А в меншому господарстві господар сам контролює всі процеси, мусить бути присутнім. А присутність спрацьовує навіть мовчки, не треба навіть нічого говорити — ти присутній як господар, всі це відчувають, і всі працюють на результат однією командою.

Kurkul.com: В кінці жовтня були спікером на міжнародній конференції. Розкажіть, про що говорили?

Вадим Свєтлов: Говорили про небезпеку, про те, що потрібно більше ППО ставити у нас на прикордонних територіях. Тому що ми постійно працюємо, і над нами літають ракети, дрони. 

Також говорили про ризики, про виклики сьогодення, про різні тенденції і ймовірні сценарії, про логістику, що змінилася. Тобто ми зараз відмовляємося від кукурудзи, від пшениці та ячменю, тому що тонна пшениці зараз коштує умовно $140, з яких $70 — логістика, а собівартість тонни пшениці — $100.

Читайте також: Насінництво соняшнику — як заробити більше з традиційної культури

Тому виходить в мінус $30 на тонні продаєш. І наскільки мені відомо, у держави поки немає жодних напрацювань щодо якихось програм чи дотацій, направлених на вирішення цієї ситуації. 

Підсумки сезону та продаж зерна

Kurkul.com: ФГ «Свєтлова» — це більше 1000 га, який набір культур вирощуєте на цій площі?

Вадим Свєтлов: Коли почалась війна, ми посіяли 8 культур. У нас була пшениця, ячмінь, соя, кукурудза, соняшник, додали яру пшеницю, просо та гречку. Ми порахували, що у 2022 році кукурудза була трохи збитковою. Цього року також посіяли лише через те, що мали надлишок насіння. Ми відмовилися від ячменю, ярої пшениці у 2023 році.

Минулого року ми зробили повний аналіз ґрунту усіх наших полів, дізналися, яких речових не вистачає. Проаналізували, що суттєво збільшилася собівартість внаслідок підвищення цін на добрива, на паливо, на засоби захисту рослин, підвищення цін на запчастини до техніки. Тому ми просто зрозуміли, що нам потрібно економити. 

Тому завдяки впровадженню точного землеробства ми зрозуміли, що можемо економити на добривах. Зробили ще картографування врожайності в комбайні, поставили програму FieldView. Так ми бачимо, яка в нас врожайність, яка динаміка, які зміни врожайності на полях.

Kurkul.com: Як змінилися витрати на гектар порівняно з минулими роками?

Вадим Свєтлов: Якщо говорити в середньому, то собівартість га цьогоріч без ПДВ на рівні 30 тис. грн/га. Кукурудза — 30 тис. грн/га. Пшениця — 27 тис. грн/га. Соняшник — 29 тис. грн/га. Гречка — 18 тис. грн/га. Просо — 20 тис. грн/га. Соя — 20 тис. грн/га. Якщо порівнювати, то ціни збільшилися в середньому на 5 тис. грн по технічних культурах. Але такі культури, як просо, гречка, хоч і мають низьку собівартість, проте велике значення має врожайність і ціна на реалізацію. 

Kurkul.com: А який урожай? Чи справдилися очікування?

Вадим Свєтлов: Урожай нормальний по всіх культурах. Досить хороший по соняшнику — 3,1 т/га. При тому, що сусідні господарства мають 2,1-2,5 т/га. Звичайно, вплинули різні фактори: і гібрид, і технологія обробітку ґрунту. Ми добре подбали про все.

По пшениці врожайність склала 6 т/га, як і минулого року. Кукурудзу ще ми не збирали (прим.: дата розмови — 3 листопада 2023 року). Гречка дала менший врожай. У 2022 в нас було 3,4 т/га, а цьогоріч — 2,5 т/га.

У профільному інституті нам сказали, що ми мали рекорд. Бо таку врожайність не отримували навіть за абсолюно ідеальних умов.

Kurkul.com: Цікаво, а який сорт?

Вадим Свєтлов: Це українська селекція, сорт Софія. Гречка взагалі культура дуже цікава — вона може дати як 1-1,5 т/га, так і 2,5 т/га. У середньому 2,5 т/га для гречки — гарний показник. Завдяки чому ми отримали того року рекорд, навіть не знаю. Ми взагалі готували землю під кукурудзу в тому році, натомість посадили гречку. А ще погодні умови сприяли — було багато опадів. Ми пізно збирали, вона доформувала всі ці свої квіточки, всі доцвіли й дали зернівку. Збирали вже після затяжних вересневих дощів. Це був жовтень, і ми думали, що врожаю майже не буде — натомість були вражені. До того ж ціна того року була гарна — вигідно продали. А от цьогоріч ціна обвалилася у два рази, може навіть у три.  

Kurkul.com: Які з культур можна називати прибутковими за підсумками року?

Вадим Свєтлов: Найрентабельнішою цього року, я вважаю, буде соя. Маємо високу для себе урожайність — 3,1 т/га (минулоріч завдяки опадам — 3,7 т/га) . А от минулого року в топі були соняшник, гречка і соя.  Загалом ми поки чекаємо ціни. З гречкою, наприклад, взагалі незрозуміло, який період вона буде лежати у нас. Щодо соняшника, то він також «провалився» в ціні. Хоча завдяки урожайності бачу, що вже виходимо на плюс. Та й ціна почала зростати.

Кукурудзу цього року можна навіть не рахувати. І хоча ми її ще не починали збирати, розумію, що продаж в нуль буде вже гарним результатом. Фактори вологи дуже впливають. Але, скоріш за все, це буде збиткова культура.

Що стосується інших культур, то більшість поки не продавали. Більшу чатину сої законтрактували, адже, за пронозами, за місяць-півтора ціна має падати. Ми продали пшеницю в мінус по 1000 грн на кожній тонні. Тобто собівартість 4 тис. грн/т, а продали ми її за 3 тис. грн/т. Просо цьогоріч в плюсі, раніше рентабельна гречка зараз десь в нулі. Якщо ми її зараз продамо, то ми нічого не заробимо. 

Знаєте, ми думали, що той рік був важким, але ні — цей рік є важчим. Незрозуміло взагалі, яка буде картина при реалізації.

Того року ми закінчили реалізовувати в червні чи навіть в липні. Взяли кредит, щоб оборотні кошти були.

Kurkul.com: Які у вас потужності зберігання?

Вадим Свєтлов: Наразі нам не вистачає складських приміщень на 2-3 тис. т. Маємо два великих склади, які разом вміщують близько 4 тис. т. Зрештою, якщо реалізація йде динамічно, то проблем нема — ранні культури реалізовуємо, пізні — зберігаємо. А от так, як зараз, маємо підвішену ситуацію. Аби зберігати все — місця таки не вистачає. 

Kurkul.com: Кукурудзу зберігатимете чи на продаж відразу?

Вадим Свєтлов: Три роки займаємося кукурудзою. І всі три роки — невдалі по врожайності. В перший рік вона засохла.Тоді вирішальну роль зіграли погодні умови — засуха була у Сумській області. Минулого року був неначе непоганий урожай, але дорога сушка та й ціна на неї впала. Тому вийшли в нуль. Цьогоріч сушка стала дешевшою, проте ціна ще більше знизилась. Тому, реалізація буде збитковою.

Kurkul.com:  Зараз падіння цін на зерно багатьох змушує продивлятись до тваринництва. Чи не вважаєте, що це гарна ідея розвивати зараз цей напрямок?

Вадим Свєтлов: Ситуація в тому, що ми знаходимось за 15 км від кордону з країною-агресором. У нас дуже небезпечно навіть зберігати зерно. Просто зерно. Ви ж розумієте, що на склад прилетіти може в будь-який момент і за лічені секунди складу нема.

Тому основне питання для нас тут — це ризики й безпека. А тваринництво — це серйозна справа.  Запустити потужності — справа дорога. По часу — не один рік.  Це якщо вже фермер працює в цьому напрямку, можна трохи розвивати, пробувати, але не з нуля. Для нас зараз не ті часи, щоб взагалі робити ставку на щось з нуля. Тим паче, що з нами — тими, хто знаходиться у червоній зоні — не працює жодна грантова програма, через ризики, звичайно. Та й банки неохоче йдуть на співпрацю.  У нас на полі були прильоти, та й вибухи чутно постійно. 

Ринок землі під час війни 

Kurkul.com: Якщо говорити про ринок землі, що зараз у вас відбувається?

Вадим Свєтлов: У нашому краю є трішки пропозицій по продажу, але ми поки зупинили закупку. Ми не знаємо, що буде завтра. Але загалом пропозиція збільшилась. 

Читайте також: Віктор Шеремета: Ринок землі в Україні має бути доступним для молодих фермерів

Kurkul.com: Якою зараз є реальна ціна?

Вадим Свєтлов: Ціна лишилася на рівні до $2 тис.

Kurkul.com: Скільки складає орендна плата у вас в регіоні й чи можуть орендарі її сплачувати, чи просять про відстрочку?

Ми раніше починали виплачувати з весни — зараз з осені. Тому що ми чекаємо реалізації. Банально просто не можемо продати врожай, чекаємо якоїсь кращої ціни. Тому ми просто трішки змінили графік оплати. Ставка залишилася на рівні минулих років —  14% річних. Ми платимо 5,5 тис. грн/га.

Але є різні ситуації.  Я знаю, що деякі фермери, господарства яких зовсім поблизу кордону, залишили поля, все продали й поїхали, проте оренду людям заплатили. Як сказав мені один фермер — «у мене зобов'язання перед людьми, я повинен».

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2023 р.