Пост у Facebook міського голови Глухова та активного лобіста ідеї розвитку українського коноплярства Мішеля Терещенко про створення першого в країні центру лікування марихуаною сколихнув вітчизняний медіапростір. Але ідея виглядає трохи фантастичною й такою, що явно випереджає свій час. А от про реальний стан справ у галузі вирощування технічних конопель Kurkul.com розповів голова асоціації «Технічні коноплі» Олександр Ігнатюк, з яким вдалося поспілкуватися під час навчального семінару для фермерів-початківців, що проходив на базі «альма-матер» вітчизняного коноплярства — Інституту луб’яних культур.

Kurkul.com: Чого чекати від галузі коноплярства цього року, і які законодавчі ініціативи плануються для полегшення життя фермерів, які задіяні в цій сфері?

Олександр Ігнатюк: Сподіваємося внести зміни в нормативно-правові акти, згідно з якими в Україні можна буде застосовувати легально листя, суцвіття й екстракт конопель у промислових цілях, наприклад, косметологічних або продуктових. Це дозволить виводити на ринок велику кількість продуктів, багатих канабіноїдами.

Канабіоїди допомагають при лікуванні онкозахворювань, різного роду нейродегенеративних та дуже важких хронічних патологічних хвороб, синдрому Драве та хвороби Альцгеймера. Ці патології поширені в нашій країні, але лікувати їх неможливо. Фактично, ми стоїмо на порозі буму, який у 2016 році відбувся у Швейцарії, коли галузь коноплярства з обігу в 200-300 тис. євро зросла до 100 млн євро в 2017 році. Цей «вибух» пов'язаний з використанням безнаркотичних канабіноїдів у промислових цілях.

Kurkul.com: Нещодавно мер Глухова Мішель Терещенко в себе на сторінці у Facebook анонсував відкриття першого в Україні центру терапії марихуаною. Без прийняття цих нормативних актів він зможе функціонувати законно?

Олександр Ігнатюк: Пост Мішеля Петровича у Facebook має велике значення, тому що він активно підняв цю проблематику. Але в нас немає нормативно-правової бази для лікування продуктами коноплярства, немає спеціалістів з цієї тематики, немає препаратів. Ми знаходимося на самому початку шляху, і я дуже сумніваюся, що через 3 місяці буде повноцінно працювати цей центр. До кінця року – можливо, а скоріше за все, при наявності всіх документів, запатентованих засобів, навченого персоналу, який може працювати з цими методиками, центр запрацює в найкращому випадку наступного року.

Kurkul.com: Чи всі оператори ринку коноплярства входять до Асоціації «Технічні коноплі»?

Олександр Ігнатюк: До складу Асоціації входить близько 70 компаній: і селекція, і насінництво, і ті, хто вирощує, і переробники, і продажники. Серед наших членів є «Конопляний супермаркет», який займається продажем продуктів коноплярства, компанії, що займаються зведенням будинків із блоків, до складу яких входить конопляна костра. Є компанії, які надають різного роду супутні послуги, наприклад, юридичні та консалтингові. Ми один одному допомагаємо, кожен член займається своїм напрямком, і на виході маємо результат, коли щорічно площі посіву конопель збільшуються вдвоє.

Є кілька самостійних компаній на ринку, але здебільшого вони працюють нещодавно. Існує гарна приказка: «Гуртом і батька легше бити». На самому вістрі кута всього коноплярства є члени Асоціації. Ті, хто не входять до її складу, завжди йдуть у «хвості».

Kurkul.com: Які площі під коноплями плануються в цьому році в Україні? І яка тенденція до росту площ спостерігається в останні роки?

Олександр Ігнатюк: У 2015 році площі трохи не дотягнули до 2 тис. га, у 2016 було 3,5 тис., тобто кожного року площа збільшується майже вдвічі. Не знаю, скільки буде в цьому році, насіння в нас велика кількість. Є компанії, які збиралися сіяти 500-700 га, після конференції вони підходили й говорили, що свої апетити зменшили до 300 га, оскільки змогли законтрактувати тільки таку площу. Скоріше за все, у цьому році буде посіяно в районі 6-7 тис. га. Більше сіяти не має сенсу — товар не продасться.

Під час міжнародної конференції «Коноплярство 2017» я вперше порушив питання, що по динаміці розвитку галузі ми наблизилися до кризи перевиробництва, тому що сировини ми вирощуємо достатньо, але переробки у нас, фактично, немає. Виробники дуже залежать від кон’юнктури зовнішніх ринків. Наприклад, у цьому році насінина одразу після збору урожаю продавалася за $1,5/кг в Туреччину, на початку цього року — за $1,20/кг, зараз — за $0,9/кг. Ціна впала вдвічі виключно тому, що китайці вийшли на ринок з насінням, і все — об’єми продажів просто рухнули. Можливо, що криза перевиробництва станеться в 2017-18 році.

Усього в Україні в минулому році зібрали близько 2 тис. т. насіння конопель.

Kurkul.com: В Україні виробляється насіннєвого матеріалу конопель, достатнього для посіву на площі до 22 тис. га, а Ви прогнозуєте 6-7 тис. га. Що буде з надлишком?

Олександр Ігнатюк: Такий об’єм виробляють тільки 2 підприємства. В Україні кілька категорій компаній, які займаються насінництвом. Є підприємство ФГ «Кравець», яке вирощує насіння під вже заключені контракти. Виробник розуміє, що весь насіннєвий матеріал продасться. На міжнародній конференції керівник цієї компанії озвучив, що в нього в цьому році 21 господарство вже законтрактувало насіння. Це приклад позитивних компаній. І є в нас підприємства, які сіють навмання, сподіваючись, що все продадуть, і ринок «витягне». У таких господарствах навіть насіння 2015 року досі ще не продане. У них не налагоджені маркетингова й продажна складові, немає обладнання по грамотній сушці, фасуванню, калібровці. На виході такі господарства продають насіннєвий матеріал невисокої якості, і виробники не хочуть його купувати. Усе залежить від підходу компанії до цього процесу.

Kurkul.com: Ви згадували, що свою продукцію коноплярства українські аграрії продають до Туреччини. А які напрямки збуту є найпопулярнішими?

Олександр Ігнатюк: Насіння в основному йде на експорт — до Європи, Близького Сходу, планується співпраця з Іраном. Кілька компаній працювало за контрактами на Південну та Північну Америку, але цей ринок тільки відкривається для наших виробників. Костра практично повністю переробляється на території Україні, лише маленькі експортні партії йдуть закордон. Волокна в значній кількості постачаються до Європи як сировина для біокомпозитних матеріалів. Також багато довгого волокна купує Китай. І невелика кількість цієї продукції йде на внутрішній ринок для виготовлення текстильних виробів.Також є Харківський канатний завод, теж член нашої асоціації, який виробляє кручені вироби, більшість з яких йде на експорт. Виступаючи на міжнародній конференції, представник ХКЗ озвучив, що в радіусі 1000 км навколо Харкова, окрім них, немає виробників кручених виробів.

Kurkul.com: Чи скаржаться члени асоціації на проблеми з криміналітетом, рейдерами, якісь незаконні операції із землею та урожаєм?

Олександр Ігнатюк: З рейдерством жодного разу проблем не було, як і з незаконним обігом продукції з технічних конопель. Бували випадки, коли кілька інвесторів не могли поділити спільний урожай. Для наркоринку ця культура є «дамокловим мечем», тому що в радіусі кількох десятків кілометрів навколо полів безнаркотичних конопель навіть посіви «термоядерної» марихуани в теплицях перетворюються на сміття для наркоринку.

Kurkul.com: Що заважає нашим аграріям збільшувати площі під коноплями не в 2 рази кожного року, а ще більше? Що ж лякає наших фермерів?

Олександр Ігнатюк: По-перше, доволі заплутана нормативно-правова база, значна кількість дозвільної документації, яку потрібно отримувати. Асоціація тим і займається, що зменшує кількість цієї документації. І другий момент, є дуже гарна приказка для коноплярства: «коноплі люблять довгий рубль», тобто значні фінансові вкладення. Для того, щоб зараз на ринку існувати та працювати, потрібно вкладати в переробку, обладнання, знання агрономів, техніків, селекціонерів, насіннєвиків і т.д. Це цілий комплекс питань, а для цього потрібні гроші. Вкладаючи в технології, обладнання, переробку, ми отримуємо достойний результат.

Kurkul.com: Чи веде асоціація перемовини з якимось українським виробником з приводу запуску виробництва спеціалізованої сільгосптехніки для збирання та переробки конопель?

Олександр Ігнатюк: У минулому році одна з харківських компаній демонструвала нам жатку для конопель. Вони запросили за такий показ 40 тис. грн, а вийшло так, що ця модель зовсім не підходить для нашої галузі. У нас є нормальний досвід роботи зі звичайним обладнанням для зернових, яке трішки вдосконалюють. Росіяни розробили комбайн для коноплярства за $1 млн, але така машина буде відбивати вартість протягом 15 років. Тому в масовій кількості виробляти обладнання для коноплярства в нас проблематично.

Kurkul.com: Дякуємо пану Олександру за цікаву розмову!

© Андрій Губін, Kurkul.com, 2017 р.