У червні в Україні заснували Міжнародну асоціацію виробників гречки. Головною метою організації стало сприяння поширенню перспективних і сучасних сортів гречки, підвищення її продуктивності та рентабельності виробництва. Kurkul.com приїхав у гості до голови асоціації,  директора СТОВ «Перемога» Миколи Малієнка.

Kurkul.com: Миколо Васильовичу, розкажіть коротко про своє підприємство, коли ви почали вирощувати гречку?

Микола Малієнко: СТОВ «Перемога» ми заснували в 2000 році. Це сімейний бізнес і офіційно підприємство належить моїй дружині, а я є співвласником. Земельний банк у нас невеликий, він складає в межах 1,3 тис. га, десь до 1 тис. га займає насінництво. У минулому році ми переглянули наше відношення до гречки і почали займатися насінництвом цієї культури й отримали врожай в межах 3,2 т/га. Для гречки це відмінно, можна поставити 5+. У цьому році ми посіяли 270 га. Саджаємо один основний сорт — Софія, і на розмноження його ж взяли, на 10 га посіяли новий сорт з потенціалом понад 4т /га — Воля.

Kurkul.com: Можете розповісти про вашу технологію вирощування від початку обробітку грунту і до збирання.

Микола Малієнко: Під гречку потрібно дати добрива в основний обробіток ґрунту й виорати. Весною не потрібно спішити сіяти, потрібно закрити вологу й зробити мінімум дві проміжні культивації. Сіяти гречку в нашому регіоні доцільно в першу декаду травня, але найкраще, навіть, у  другу чи третю. Взагалі її можна сіяти до 15 червня і отримати хороший урожай. Ми, як правило, сіємо у другу-третю декаду травня. Минулого року гречку посіяли 27 травня, а зібрали в першій декаді вересня.

Цього року на одній з площ у нас з’явилася падалиця соняшнику, який ми сіяли на тій площі три роки тому й остаточно так і не змогли вирішити цю проблему. Скоріше за все, це наша технологічна помилка. Також у цьому році ми одну площу обійшли по контуру грамініцидом, бо бачили, що в нас там занадто багато злакових бур’янів, а решта площ була чиста. Застосування гербіцидів — це крайня міра. Бажано мати досконалу культуру землеробства, провести 2-3 проміжні культивації, таким чином площа очищається. Після цього дочекатися сприятливих умов, зробити передпосівну культивацію і сіяти. Щодо обробітку насіння, то в минулому році ми застосовували комбінацію прапаратів Мочевин К1, К2 і К6. Насіння обробляли Мочевином К1, а по вегетації при появі 3-го, 5-го листочка ми обробляли К2 і потім вже К6 перед початком бутонізації. Ці препарати дозволили нам отримати прибавку у 6 ц/га.

Kurkul.com: Чи є у вас проблеми зі шкідниками?

Микола Малієнко: Ми не спостерігали якихось суттєвих проблем від шкідників. Взагалі, не бажано обробляти гречку інсектицидом, тому що це може повідлякувати бджіл. Як пишуть у книгах, на 1 га посівів потрібно 3-4 бджолосім’ї. У цьому році ми, на жаль, не дотримались цього показника.

Kurkul.com: Під час цвітіння гречки ви даєте місця пасічникам біля своїх полів?

Микола Малієнко: Так, люди самостійно до нас приїжджають, майже зі всієї Київської області. Зараз дуже мало вирощують гречку, а у бджолярів вона є однією з основних культур для збирання.

Kurkul.com: Миколо Васильовичу, розкажіть про створення асоціації виробників гречки.

Микола Малієнко: На початку 2017 року за ініціативи селекціонера і генерального директора НВП «Антарія» Любові Тараненко, а також за підтримки декількох насіннєвих господарств і крупозаводів (Сквирського комбінату, Білоцерківського комбінату хлібопродуктів), була створена Міжнародна асоціація виробників гречки. Мене обрали головою організації. Сьогодні йде становлення цього формування, ми намагаємося знайти шляхи державної підтримки.

У той же час, ми, і особливо переробники, спіткнулися із такою проблемою, як нетрадиційна технологія вирощування. Вона передбачає десикацію гречки гліфосатами або ж іншими десикантами. В результаті, коли вона потрапляє на комбінат, то в зерні гречки залишається надлишок пестициду. Якщо таку крупу експортувати закордон, вона, частіше за все не проходить по вимогам лабораторій, бо містить шкідливі речовини.

Kurkul.com: Ви маєте на увазі, для того щоб експортувати гречку, потрібно займатися традиційним вирощуванням?

Микола Малієнко: Саме так, і я, як голова цієї асоціації, свого роду лідер, маю показувати приклад. Хоча ми, як насіннєве господарство, адже продукція наша йде на насіння і в переробку не потрапляє, могли б дозволити собі робити десикацію, але ж наша ціль відпрацювати класичну технологію. Для цього ми придбали дві жатки. Також, хочемо провести дослідження чи можна молотити детермінантну гречку напряму — без десикації і косіння. На окремій ділянці ми, все-таки, проведемо десикацію і основний масив покладемо у валки, таким чином з’ясуємо, де кращий врожай, а де негатив.

Kurkul.com: Скільки зараз членів в асоціації виробників гречки?

Микола Малієнко: Засновники асоціації — це чотири структури, серед яких і ми. Зараз йде формування, членів асоціації на даний момент в межах десяти. Основні цілі — стабілізація виробництва гречки, що забезпечить нам на внутрішньому ринку в достатній кількості вироблення крупи.

Kurkul.com: Що стало мотивом для створення асоціації?

Микола Малієнко: На мою думку, держава не раз наступала на граблі, маючи можливість вирощувати в достатній кількості гречку. А ми її  завозимо з Китаю. У минулому році в Україні під гречкою було 160 тис. га, а в цьому році тільки 130 тис. га, тобто спостерігається падіння об’ємів виробництва. Разом з цим є негаразди на споживчому ринку, цінова політика на гречану крупу перевищує цінову політику на той же рис. Нестабільна ситуація по цій культурі змотивувала дирекцію асоціації знайти шлях до Кабінету міністрів України. Ми плануємо провести виїзне засідання, куди будуть залучені сільгоспвиробники, селекціонери та запрошений представник від уряду віце-прем’єр Степан Кубів. Можливо там ми сформуємо певну програму, підпишемо певні наміри, і будемо далі пропагувати дані від жнив, які отримаємо цього року. Ми сподіваємося, що якщо працювати над гречкою, рівень врожайності не впаде нижче 2,5 т/га.

В цілому наша мета — популяризація гречки, створення сприятливих умов і підключення державних важелів, щоб отримати додаткове фінансування під кожен гектар гречки. Ми маємо такі приклади у Житомирській області, там уже кілька років поспіль, діє невелика дотація — 300 грн/га, але фермер її отримує. Ми виступили з ініціативою, щоб ця дотація складала 1 тис. грн/га, відповідний лист направлено до Кабінету міністрів.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

Вікторія Сумченко, Єлизавета Кудиненко, Kurkul.com