Часник дорівнює гроші. Останнім часом часниковий промисел приваблює все більше аграріїв і не тільки їх. Навіть ті, хто ніколи не займалися сільським господарством, почувши про «золоту жилу» із запалом занурюють руки в землю в прямому і переносному значеннях. Тим більше, зараз в Україні ця тема в своєрідному ТОПі. Але чи дійсно все так райдужно, як пишуть в книжках та розповідають з моніторів?

Про реалії часникового бізнесу на Міжнародній агропромисловій виставці та форумі з розвитку фермерства АГРОПОРТ Схід Харків 2017 ми поговорили з людиною, яка вірить: Україна зможе вирощувати якісний часник, який зрештою заполонить не тільки Україну, а й увесь світ. Сьогодні у нашому інтерв’ю співзасновниця UkrUP, голова українського часникового кооперативу, фермер Ганна Морозова.

Kurkul.com: Пані Ганно, розкажіть, які основні задачі у вашого кооперативу?

Ганна Морозова: Цей кооператив дає змогу брати на реалізацію часник у населення, які не реєструють офіційно свою сільськогосподарську діяльність. Але насправді варто не боятися легалізувати свій бізнес, адже український часник користується попитом, йде як на внутрішній, так і на зовнішній ринки. Для експорту продукції ми робимо європейську сертифікацію українського часнику. Також у нас є американська сертифікація, тобто ми можемо постачати товари на продовольчий ринок у США. Один з цих товарів — часник.

Kurkul.com: Скільки часнику вже вдалося експортувати?

Ганна Морозова: У нас ще досить невеликий обсяг експорту. Це, на жаль, пов’язано з тим, що ми не можемо забезпечити клієнта тими обсягами, які він хоче. Як внутрішній клієнт, так і зовнішній, хоче мати не одноразово тонну-дві, а постійні партії, тому що він має розраховувати і сподіватися на довготривалий процес співпраці. Тому зараз ми співпрацюємо з посередниками, які так само скуповують часник і знають, де його брати. Ми експортуємо і через деякі українські компанії. Маємо досвід експорту  напряму в Євросоюз, куди ми продали одну невелику партію, до 5 т, і десь так само — до 5 т — ми експортували в Америку. Зараз лише перший місяць, як ми почали цю роботу, тому що ми дуже довго готували документи. Сподіваємося, що до Нового року закриємо ще три контракти, які в мене лежать на столі. Я їх не підписую, тому що сподіваюся на кооперацію і на співпрацю фермерів. Хочу, аби ми підписали більш довготривалий контракт і цей клієнт залишився з нами надовго, а не на один період. Тому що і американські, і канадські клєнти, у першу чергу, питають, чи зможемо ми продавати їм часник однакової якості, однакового калібру, однакової упаковки та однакового сорту.

Kurkul.com: Як щодо ціни на український часник закордоном? Є суттєві коливання?

Ганна Морозова: Цінова вилка по експортним контрактам — від €1,5 до $2,6. Для українського фермера такий діапазон цін не зовсім зрозумілий. Це пов’язано з тим, що кожен клієнт має свої вимоги. Один хоче, щоб упаковка була з їхнім штрих-кодом, під їхньою торговою маркою, в їхній коробочці. Другий клієнт хоче, щоб у магазинах часник був на піддонах у сітках, або на піддоні в коробках. Ми рахуємо додаткову вартість упаковки і додаткову вартість документації у кожному окремому випадку. І таким чином вже робимо цінову політику для клієнта. Звісно, на нас впливає китайська чи європейська ціна. Тому ми визначаємо середній показник по ринку, який був би вигідний і нам як продавцям, і покупцям. Тому що покупці також рахують свої гроші так само, як ми.

Kurkul.com: Чи дійсно часник — настільки рентабельна культура? І чи реально часниківникам отримувати прибутки, які прогнозують ?

Ганна Морозова: Правди вам ніхто не скаже (сміється). Тому що кожен фермер думає, що його оминуть негаразди і все буде, як написано в книжках або в інтернеті. Насправді ми ще самі не знайшли цієї правди, зараз триває третій рік вирощування. У першу чергу, ми хочемо самі собі довести і вже потім розповісти фермерам, які будуть в наступному році саджати часник, як воно — виростити 24 т/га. Чи це можливо чи ні? Зараз середня урожайність по Україні (це ті дані, що я знаю) становить від 4 до 10 т/га. Це залежить від регіону вирощування, технологічної карти, сорту і способу обробітку. Якщо часник поливали, якщо за ним слідкували цілий сезон, то є приклади урожайності до 10 т/га нетто,  це 100% реально. Ще треба нагадати, що 10 т/га нетто — це не товарний часник. З цих 10 т може бути як 10%, так і 90% товарного часнику. Можна виростити 10 т, але він увесь піде тільки на переробку. Якщо виростити 6 т/га якісного матеріалу, який можна продавати, то ви ніколи не будете збитковими. Ніколи. Але треба вміти вирощувати не просто багато часнику, а робити це якісно.

Kurkul.com: Розкажіть про основні критерії якості часнику?

Ганна Морозова: Більшість супермаркетів, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, орієнтуються на колір, який, у свою чергу, залежить від вибору сортів. У нас є білі, фіолетові чи рожеві сорти. Наступний критерій — розмір часнику. Головка часнику має бути більша, ніж 5 см у діаметрі. Далі — зовнішній вигляд. Часник не повинен бути кривий-косий, з хворобами і надкушений шкідниками, він має виглядати як якісний часник, який хочеться їсти. Кожен споживач, який купує продукцію в магазині, у першу чергу, звертає увагу на товарний вигляд. Якщо продукція йому подобається — він її купує. Тому потрібно дотримуватися основних показників якості — сорт, колір, розмір і товарний вигляд.

Читати по темі:  Роман Пасічник: Не варто очікувати прибуток від часнику вже у перший рік

Kurkul.com: Наскільки суттєвим показником є колір часнику? Чи є якісь особливі уподобання різних країн?

Ганна Морозова: Так, колір часнику — це важливий момент. Чому в США так мало експортували українського часнику? По-перше, вони самі вирощують білий часник, по-друге, експортують китайський білий часник. І в них є такий вислів навіть: «Білі люди їдять білий часник». Тому вони хочуть, щоб ми експортували більше білого і менше фіолетового чи рожевого часнику. Тож, будь ласка, вирощуйте білий — це дуже перспективна галузь і вона буде розвиватися. У вас завжди буде попит і буде куди збувати свою продукцію.

Kurkul.com: Які сорти часнику вирощують українські фермери?

Ганна Морозова: В Україні більш представлені вітчизняні сорти. Це пов’язано, по-перше, з реєстрацією сортових якостей по часнику. Але є два сорти, які завозять з Франції: Гермідор і Мессідор. Наразі невідомо, чи увійдуть ці сорти в масове використання.

Kurkul.com: Якою є ситуація щодо засобів захисту часнику в Україні?

Ганна Морозова: Насправді дуже мало компаній, які зареєстрували свої засоби захисту для часнику. Ми зараз також використовуємо засоби захисту, призначені для кукурудзи, картоплі чи цибулі, експериментуємо. Якщо говорити про експортні позиції, то в експортному законодавстві немає вимог щодо залишків пестицидів. Є окремі вимоги до кожної країни, їх дотримання контролює Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів. І через цю фітосанітарну карантинну службу ви можете зробити аналіз свого часнику і зрозуміти, що у вас там всередині. Тобто наше з вами завдання зробити так, щоб пестицидів була мінімальна кількість. Це впливатиме на інші аналізи, які буде робити карантинна інспекція.

Kurkul.com: Знайти покупця на часник — не проблема?

Ганна Морозова: Ні, не проблема. Є дуже багато запитів з інших країн, навіть у азійських країнах є попит на український часник. І коли їм кажуть: «Вам же ближче доїхати до Китаю і купити там часник, його ж у них багато», вони відповідають: «Ні, ми хочемо спробувати інший якісний часник». Тому є дуже багато запитів. Давайте тільки вирощувати і буде все добре. Я в цьому впевнена.

Kurkul.com: Як швидко часник стане масовою культурою в Україні і чи стане взагалі?

Ганна Морозова: Зараз в Україні під промисловими площами часнику знаходиться понад 1,2 тис. га. Для того, щоб ми закрили внутрішній попит в Україні, тобто зробили імпортне заміщення, нам треба вирощувати в Україні 4 тис. га. Якщо подивитися на це оптимістично, 100 фермерів можуть закрити попит на українському ринку часнику. І вже потім ми зможемо робити наступні кроки для експорту і підкорення Європи і світу. Думаю, що за 4-5 років це більш ніж можливо. Тим паче, зараз ця галузь дуже популярна. Усе більше й більше фермерів виявляють цікавість, розглядаючи часник як культуру, яку можна використати для оптимізації оплати праці, оптимізації техніки для маленьких ділянок. Це дуже перспективна галузь і для господарств, які окремо вирощують часник, і для господарств, які вирощують його з іншими культурами. Тому давайте закочувати рукава і працювати. Ми ж вміємо вирощувати і пшеницю, і кукурудзу, і соняшник, у якому ми взагалі найкращі в світі. Це ж саме ми можемо зробити і з часником.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

© Вікторія Сумченко, Микола Сирота, Kurkul.com, 2017 р.