«Золота жила», яку ви не помічаєте. Позбуваючись на перший погляд непотребу, ви щоразу викидаєте реальні гроші, отримати які можна за допомогою вермикультивування.

П’ять років тому підприємця Ігоря Попко зацікавила переробка дощовими черв’яками органічних відходів. Нині він займається бізнес-консультуванням у цьому напрямку.

Якщо неперероблена органічна сировина (гній) містить 10 млн корисних бактерій, то після переробки маси дощовими черв’яками, кількість бактерій виростає до 2 млрд. Відповідно, за рахунок збільшення вмісту кислот, змінюється і якість гумусу, і родючість грунту, як наслідок — у вас росте урожайність.

На виставці та форумі з розвитку фермерства АГРОПОРТ Схід Харків 2017 ми взяли бліц-інтерв’ю в Ігоря Попко, який розповів, чому вирішив зайнятися вермикультурою та кому може бути цікаве створення черв’ячної ферми.

Kurkul.com: Чому вас зацікавила вермикультура?

Ігор Попко: За освітою я інженер-механік. Але свого часу протягом семи років я утримував перепелину ферму, потім став запускати перші перепелині ферми по Україні. І помітив проблему: нікуди дівати послід. Одні віддавали його задарма, інші утилізували, заплативши за це гроші. Одного разу мене попросили вирішити це питання. Коли я заглибився в цю тему, я зрозумів, що можу надавати послуги не лише для птахівників, але і для всіх, хто має органічні відходи, щоб переробляти їх у стовідсоткове органічне добриво — біогумус.

Kurkul.com: Що таке вермиферма і в чому полягає робота на ній?

Ігор Попко: Вермиферма — це відкриті площі з буртами органічних відходів на ферментації під їжу черв'якам. Це гряди з відферментованних органічних відходів на відкритих площах із заселеними родинами черв'яків, які можуть знаходитись у відведенніх окремих місцях на відкритих площах, у приміщеннях під навісами та підвальних сховищах. Основна робота на такій фермі — це підтримка клімату. Черв’якам потрібна волога, рівень якої не повинен опускатися нижче 55% і підійматися вище 75%. Тому гряди, заселені черв'ками, потрібно проливати в залежності від зовнішньої температури приміщення 1 раз на 7-10 днів.

Kurkul.com: Як розрахувати, яким буде «вихід» біогумусу?

Ігор Попко: Черв'як з'їдає стільки, скільки сам важить. Розберемо приклад: якщо в тонну сировини запустити тонну черв’яка, то вже завтра ви отримаєте 500 кг готового біогумусу. Залежно від того, у яких об’ємах і як швидко ви хочете досягати певних показників, і робимо розрахунок. Другий основний показник — це розвиток черв’яка від моменту виходу з кокона і до статевої зрілості — це чотири місяці. Одна сім'я важить 200 г, туди входить 100-200 особин дорослого черв’яка, довжиною від 5 см і більше, 1,5-2 тис. молодняку, довжиною від 4 мм до 4 см і 1 тис. кокона. Через чотири місяці вага цієї сім’ї вже складатиме гарантовано 1 кг. І це теж основа для розрахунку.

Kurkul.com: Кому може бути цікаве створення вермиферми?

Ігор Попко: У першу чергу фермерам, які мають у великій кількості відходи від тваринництва — гній, від грибного виробництва — відпрацьовані грибні блоки, від птахівництва — послід. Також зацікавлені у переробці цукрові заводи, кондитери, винороби, які також мають відходи — корінці рослин, зіпсовані і протерміновані цукерки, жмих. Їх всіх цікавить, куди подіти ці органічні відходи. Тобто, вони задарма їх віддають, або вивозять кудись. А якщо буде переробка — з’являється додатковий прибуток. Натомість фермери, які займаються садівництвом, овочівництвом тощо, цікавляться біогумусом, щоб збільшити родючість землі.

Kurkul.com: Який прибуток можна отримати з вермиферми?

Ігор Попко: Це залежить від щомісячного об’єму відходів на вашому виробництві і того, скільки сімей черв’яків ви готові придбати. Прибуток може починатися з 50 тис. грн на місяць і досягати навіть 1 млн грн. Наприклад, прибуток у 50 тис. грн на місяць можуть забезпечити 85 кг черв'ячної маси. Один КамАЗ з органічним добривом без його переробки черв’яками коштує 400 грн. Після переробки за одну вантажівку біогумусу можна отримати вже 4 тис. грн. Цікаво, що на утримання такої ферми буде йти від однієї до п’яти годин часу раз на 7-10 днів.

Kurkul.com: Що включає в себе пакет супроводу, який ви пропонуєте аграріям?

Ігор Попко: Сюди входить сім’я черв’яків, сировина для них, їжа, потрібні розчини та комплекс послуг, які допомагають розвиватися новому вермифермеру. Тобто супровід по технології, допомога з продажем. Перед тим, як придбати сім’ю черв’яків, ми сідаємо з майбутнім клієнтом, рахуємо, скільки у них є сировини в місяць та як швидко він хоче запустити ферму. Виходячи з цього, ми розраховуємо технічно-економічне обгрунтування і я даю рекомендації, як правильно вчинити. Якщо людина готова одразу приступити до роботи — ми починаємо працювати.  

Kurkul.com: Яка вартість послуг такого супроводу?

Ігор Попко: Мінімальний пакет супроводу коштує 25 тис. грн. Тобто, туди входить 50 сімей черв’яка, телефонний супровід, суто по технології підказати і проконсультувати. А вартість повного пакету «під ключ», який включає в себе все: від запуску  до продажу готової продукції, починається від 100 тис. грн.

Kurkul.com: Знаємо, що ви написали книгу про бізнес на дощових черв’яках. Що в ній?

Ігор Попко: Раніше моїми послугами користувалися тільки фермери, потім долучалися і грибники. А після того, як я в Харкові запустив ферму черв'яків вже під 800 тонн відходів на місяць, я вже подумав про великі масштаби. Тому написав книгу про прибуток від 1 млн грн в місяць, де розписав цей шлях крок за кроком. Тобто, я в цій книзі показав програми і ті сім кроків, якими я йду до цього результату.

Kurkul.com: Де можна побачити такі ферми зараз?

Ігор Попко: Такі ферми є в Одесі, Тернополі, Львові та Харкові. Попередньо домовившись, туди можна приїхати і подивитися. Якщо звичайний фермер може втратити урожай через несприятливі погодні умови і залишитися ні з чим, то вермиферма дозволяє у будь-якому разі залишитися з прибутком.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

© Вікторія Сумченко, Kurkul.com