АгроЕкспедиція Пшениця 2018 триває, а редакція Kurkul.com готує найцікавіші розмови з фермерами окремими інтерв’ю. Так, на Тернопільщині ми познайомилися з власником ФГ «Земля» Стефаном Древницьким, який нам розповів про цікаві робочі будні фермера та чому для якісного врожаю не потрібно економити на витратах.

Kurkul.com: Розкажіть свою історію. Як почали займатися сільським господарством?

Стефан Древницький: За професією я інженер-землевпорядник, закінчив Львівський сільськогосподарський аграрний університет у 1979 році. Думка зайнятися фермерством народилася з приходом земельної реформи. Мій дід мав трохи землі за часів панської Польщі, і я вирішив взяти цю землю в обробіток. Господарство було засноване у 1992 році, починали з 20 гектарів землі. А коли почали розпайовувати землі, люди віддали паї й тепер маємо 1200 га. Вирощуємо пшеницю, кукурудзу, ріпак, сою та маємо сад.

Kurkul.com: Сад потребує багато робочих рук. Вистачає працівників?

Стефан Древницький: Рук вистачає і молоді працівники в нас є, бо ми ж близько від Тернополя знаходимось. Але раніше було більше, зараз багато хто їде в Польщу, Чехію. Молодь хоче світ подивитись та й грошей заробити. Хоча я буду платити ті ж гроші, що і за кордоном. Ось і агроном у нас молодий, перший рік працює, вчиться, консультується зі старшими колегами, їздить на семінари.

Kurkul.com: Чи є проблеми у роботі, з якими часто стикаєтесь?

Стефан Древницький: Глобальна проблема нашої держави— фермерів із кожним роком стає менше. Колись я працював землевпорядником, часто їздив у відрядження по роботі зі студентами агрономами, інженерами-механіками. Як раз тоді затвердили закон «Про фермерське господарство», і я всіх активно агітував стати фермерами. І, ви знаєте, лише одиниці взяли землю, не знаю, що тоді їм заважало. Можливо, вони не були підготовлені до ринкової економіки, не змогли знайти ринки збуту, бо багато хто звик, що держава повинна забезпечувати всім від початку до кінця. Були й ті, що відмовилися потім від цього діла, бо важко працювати. От маєш 1000 гектарів, здається, і не багато, а ради дати їм не можеш. І ніби непоганий урожай, але ж ціни на все дуже високі: газ, мінеральні добрива, дизпаливо, засоби захисту. А в Польщі фермер має значно менше землі і краще себе почуває.

 Kurkul.com: Як часто оновлюєте техпарк?

Стефан Древницький: Більш-менш ми спрацювали у 2017 році, багато техніки оновили. Атак раніше віддавали перевагу вітчизняній техніці, російській та білоруській. Але у цьому я бачу помилку. На перший погляд вона ніби нормальна, але дуже часто ламається, роботи немає.  Якісна техніка — це вже є результат, менші затрати на ремонт, поки не поновимо весь господарський парк, діло не піде. Зараз дивуюся меншим фермерам, купують старенькі трактори і ремонтують їх, ремонтують. Затрати великі, а прибутку ніякого.

Kurkul.com: Зараз багато фермерів хочуть зекономити: на техніці, добривах, препаратах... Як Ви вважаєте, виправдана економія?

Стефан Древницький: Не виправдана. Я знаю одного фермера з Шурхівського району, він сам агроном за спеціальністю. Йому запропонували засоби захисту по низькій ціні, він придбав, то по сьогодні не може нормально працювати. Всі поля погоріли, а банк забрав техніку, бо фермер не міг розрахуватися з кредитами. Ціни на якісні засоби всюди практично однакові. У минулому році я почав працювати з компанією «Бізон-Тех», то ми з ними на 100% спрацювалися. Менеджер компанії живе поряд, через село курсує кожен день, тому до нас на поле кожного дня заїжджає.

Kurkul.com: Зерно зберігаєте у себе чи відразу продаєте?

Стефан Древницький: Трошки притримуємо у себе, на місяць-два, потім продаємо. Немає сенсу більше тримати, треба віддавати борги за мінеральні добрива, ЗЗР, кредити в банку. Зерно здаємо на Збаражський елеватор, вони завжди з нами вчасно розраховуються.

Kurkul.com: Ви чули, що за останніми законодавчими правками не будуть компенсувати ПДВ на олійні культури?

Стефан Древницький: Знаємо, вирішили, що у наступному році ріпак сіяти не будемо. Побачимо цього року, що воно вийде. Я розумію, що держава шукає наповнення казни, тут немає нічого дивного.

Kurkul.com: Якось допомагаєте селу?

Стефан Древницький: Знаєте, всі питають, чим ви допомогли селу? А я ось, спілкуючись із польськими фермерами, їх також запитую: як ви розвиваєте село? А вони мене, навіть, не розуміють. Вони є платниками податків, ще ж і держава допомагає — під 4% їм дають кредит, це вже багато. А я в банку під 27% беру кредити, плюс плачу за страховку, з чого допомагати? Але ж все одно знаходимо гроші й дороги посипаємо, в трьох селах відремонтували церкви, школи, садочки, клуби. Фактично та вся інфраструктура села лягає на плечі фермерів.

Kurkul.com: Польським фермерам допомагає держава, а ви відчуваєте її підтримку?

Стефан Древницький: Держава хоче допомогти, але велика кількість холдингів, які мають по 10, 15, 100 тис. гектарів, фактично забирають ті гроші з бюджету, які виділяють на аграрний сектор. Колись давали компенсацію за кредитними відсотками, одні давали, інші забрали. Так нічого й не отримали. Ось чекаємо компенсацію за придбану сільськогосподарську техніку, там відшкодування 20%.Слава Богу, вже 2 місяці пройшло, і ні слуху, ні духу... Держава повинна створювати  нормальні закони, щоб було краще працювати, а не ставити палки у колеса.

Kurkul.com:  А тваринництво у Вас є?

Стефан Древницький: Ні, немає. Хотіли робити величезний свинарник на 2,5 тис. голів, а тоді ціни почали падати на свинину, зерно дороге, м’ясо дешеве, і поки що притримали цю ідею.

 

Kurkul.com: Як ставитесь до питання зняття мораторію на продаж землі?

Стефан Древницький: У мене двояка думка з цього приводу, одночасно і за, і проти. За, тому що всі наші будівлі: склади, тік, сушарка стоять на землі державної власності, за яку ми платимо велику орендну плату і купити її не можемо. При відкритті ринку землі я б її купив. З іншого боку, немає порядку у нашому кадастрі.

Kurkul.com: Є така думка, що коли приймуть закон «Про ринок землі», орендна плата за землю зростатиме. Як вважаєте?

Стефан Древницький: У нашій країні можна чекати всього. Але не думаю, що орендна плата зросте так високо, як анонсують — у два рази, бо це економічно не вигідно. А якщо знайдуться такі, що зможуть пообіцяти великі гроші, то це - господарства, які  мають «ліві» гроші, а простий фермер таку плату не потягне. Зараз у нас досить висока плата за гектар. Маємо різні паї, тому орендна плата різна, приблизно від 5 до 7 тис. грн за гектар.

Kurkul.com: Якщо, для прикладу, людина захоче займатися сільським господарством, що для цього потрібно?

Стефан Древницький: Обов’язково треба мати сільськогосподарську освіту, велике бажання і любов до цього діла. Я маю двох синів, старший — хірург, молодший — стоматолог. Не пішли вони у сільське господарство, а я і не наполягав. Старший допомагає мені у саду — маємо 8 гектарів. Молодший любить цю справу, на нього я можу покластися. Тому до всього треба мати бажання і до сільського господарства також.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаву розмову!

©  Єлизавета Кудиненко, Микола Сирота, Kurkul.com, 2018 р.