В українських реаліях літо — це не лише щаслива пора збору врожаю. Це період, коли ризик стати жертвою рейдерів зростає ледь не у стократ. Так-так, фермери вже готуються відправляти комбайни на свої поля. Але цілком можливо, що хтось нахабний і спритний вже давно переоформив ці поля на іншого власника і зібрав ваш же урожай.

Що робити, коли вас «рейдернули»? До чого бути готовим? Про це Kurkul.com розпитав у Сергія Сироватки — адвоката з досвідом захисту постраждалих господарств, як-от: ФГ «Дар» на Дніпропетровщині.

Читайте: Страх та ненависть у Попасному, або Як господарство «Дар» подарували безхатченку

«Буває так, що одного ранку фермер прокидається, а його підприємство вже зареєстроване на Апеннінах чи Сейшелах. Починається боротьба по замкнутому колу», — розповідає адвокат.

За словами Сергія Сироватки, у фермерів та їхніх правозахисників із цього моменту починається «боротьба з вітряками». Наприклад, фермер чи адвокат пише скаргу в Мін’юст про незаконні реєстраційні дії. І аж через два місяці посадовці пишуть відмову через якісь формальні причини. А в цей час у фермера на полях жнивують рейдери і безслідно вивозять врожаї та навіть землю.

Адвокат, спираючись на власний досвід захисту господарств від рейдерських атак, визначив кілька першочергових заходів реагування на дії зловмисників.

Читайте: Рейдери в суді: місія нездійсненна?

Крок перший

Фермеру необхідно максимально швидко знайти так званий силовий блок або опініон-лідера, котрий виступить як буфер у цій конфліктній ситуації. Бажано, щоб це була людина чи організація з іншого регіону, не мала прив’язок до якихось політичних партій і мала вплив на громадськість.

«Такий силовий блок має стати й сказати: «Зачекайте. Хай спочатку розбираються правоохоронці, арештують майно, передадуть справжньому власнику на зберігання, а тоді розбираймося в правовій площині», — зазначає адвокат.

Сергій Сироватка говорить, що завдяки цій третій стороні фермер може виграти час, щоб уникнути збору врожаю рейдерами. Часто саме цим урожаєм зловмисники «розраховуються» з правоохоронцями на знак подяки за «сприяння» в захопленні фермерського господарства.

Цілком імовірно, що третьою стороною можуть виступати Асоціація фермерів та приватних землевласників України, громадські організації, як-от: «Бізнес-варта» чи «Аграрна самооборона України» та самоорганізовані фермерські «дружини».

Крок другий

Майже одночасно з пошуком силового блоку захисник радить фермеру знайти порядного адвоката.

У рейдерстві найголовніше як для постраждалої сторони, так і для її захисника — бути сильними духом і оперативно реагувати на ситуацію. Вони мають триматися морально, коли в контору чи на поле одного дня зайдуть бандити зі зброєю.

Хороший адвокат, за словами Сергія Сироватки, насправді має бути і хорошим психологом. У скрутні моменти, коли у фермера почнуть опускатися руки від безсилля чи коли стане страшно, захисник має підставити плече не тільки в юридичних питаннях…

«Клієнти в таких справах — найчастіше люди, які весь свій вік пропрацювали на землі. І якщо їх якимось чином оминули суворі 90-ті, то навряд чи вони морально готові протидіяти рейдерам. Людині буде складно взятися за зброю чи ще щось. У неї виникне шок, із якого зазвичай складно вивести», — відмічає Сергій Сироватка.

У випадку рейдерського захоплення адвокат має не просто виконати свої зобов’язання перед клієнтом. Адвокат повинен зробити все, щоб допомогти фермеру.

Правозахисників, які беруться за справу, але не роблять її якісно і не вболівають за свого клієнта, теж можна прирівняти до злочинців. Вони крадуть у фермерів найцінніше — час.

«Безумовно, порядний адвокат, який не «продасться» за $1 тис. чи $20 тис. — це надзвичайно важливо. Бо до мене родина Дарадуд із «Дару» мала 5 адвокатів. І тільки один із них правильно й добросовісно робив свою роботу. Інші, наприклад, могли неправильно скласти позов, через що його відхиляли. Або просто зливали інформацію протилежній стороні», — каже Сергій Сироватка.

Юрист також розповідає, що в Асоціації адвокатів України є навіть чорний список недобросовісних адвокатів. Тому радить завжди перевіряти, чи є у цьому списку правозахисник, якого обрав фермер.

Крок третій

Коли фермер розібрався з помічниками в нелегкій справі для захисту свого майна, треба одразу направити скаргу в Мін’юст. Така скарга може бути немотивована, бо по факту ще немає зібраних матеріалів для справи. Паралельно варто звернутися до того органу, де, як ми розуміємо, нема заангажованості. Так фермер дає системі зрозуміти: є рейдерська атака.

«Зазвичай, коли рейдери роблять якусь реєстрацію, то ці матеріали просто «губляться». Тому фермеру майже нереально подати мотивовану скаргу. Ви приходите до будь-якого хоч трохи знайомого реєстратора й запитуєте всі вихідні дані про свою компанію. Саме вони можуть допомогти у майбутньому», — застерігає Сергій Сироватка.

Крок четвертий

Основна задача в рамках кримінального провадження — це провести заходи забезпечення. Тобто, як було сказано раніше, необхідно добитися накладання арешту на все майно, заборонити відчуження й розпорядження врожаєм, заборонити збір урожаю будь-кому, окрім тієї особи, яка засіяла.

«Ці рішення даються дуже складно, бо часто правоохоронці нижчої ланки підкуплені. Тому в такій ситуації краще одразу звертатися в вищі інстанції — районні, обласні чи столичні.  Так, поїздка може нести додаткові витрати, але таким шляхом можна добитися арешту», — із досвіду розповідає юрист.

Сергій Сироватка відкрито говорить про корупцію в правоохоронних органах на місцях.

Тобто цілком імовірно, що заяву від фермера про рейдерське захоплення можуть «затримати» або не внести відомості в ЄРДР. І поки такі нечисті на руку заважають фермеру у своїх кабінетах, рейдери повною мірою жнивують на фермерських полях.

У польовому режимі «безконтактно» вже нічого не працює: фермер має добре розуміти, до кого звертатися в першу чергу.

«Правоохоронна система в Україні і так «беззуба», а коли їй ще дадуть грошей, то можна очікувати чого завгодно», — констатує Сергій Сироватка.

Юрист також додає, що неоднократно на власні очі бачив багатьох жертв рейдерів зі стосами скарг та інших паперів, які так і залишалися без реакції уповноважених органів.

«Право власності на господарство може повернути суд або Мін’юст. Безумовно, повинна бути скарга в антирейдерську комісію. Але я не бачив жодного рейдерського захоплення, де ця комісія відреагувала б і спрацювала належним чином», — відмічає адвокат.

Сергій Сироватка радить колегам, які захищають фермерів-жертв рейдерів, іти на випередження: варто подати заяву в ЄРДР щодо діяльності (у нашому випадку часто бездіяльності) членів антирейдерських штабів, куди входять представники як Мін’юсту, так і правоохоронних органів та Держгеокадастру. Це може допомогти притягнути до відповідальності нечесних членів таких комісій, які фактично можуть однією кнопкою чи підписом відповідно до своїх функціональних зобов’язань повернути фермеру його майно.

Вік живи, вік учись

Насправді мало просто повернути фермеру його господарство. Необхідно зробити так, щоб більше ні в кого не виникало бажання «рейдернути» українського сільгоспвиробника. Тобто коли злочинця посадять за ґрати, фермеру потрібно буде оговтатися від ситуації, працювати й розвиватися далі.

Сергій Сироватка розповідає, що зважаючи на нинішні реалії, багато фермерів самі стали юристами. Так чи інакше ці люди готові освоювати нові знання, щоб захистити своє господарство і часто справу всього життя.

«Хоч я сам адвокат, але наполегливо рекомендую всім українським фермерам ознайомитися, вивчити базові тези юриспруденції. Так вони зможуть захистити себе в нашій беззубій правоохоронній системі. Ці знання однозначно допоможуть фермеру спільно з адвокатом вживати оперативні й правильні заходи для порятунку від рейдерів, а згодом і покарати винних», — наполягає Сергій Сироватка.

Як кажуть, попереджений, отже, захищений. Насправді ми щиро бажаємо вам ніколи не використовувати ці поради на практиці.

© Микола Сирота, Катя Капустіна, Kurkul.com, 2018 р.