За даними державної служби статистики, станом на 1 грудня 2015 року поголів’я свиней в Україні скоротилося на 3,6%, але й імпорт свинини з-за кордону скоротився більше ніж у 8 разів. Хоча це зовсім не є свідченням того, що наша держава здатна повністю покривати потреби внутрішнього ринку.

Ми віримо, що Україна має величезний потенціал у галузі свинарства і цілком могла би стати і найбільшим світовим експортером свинини. Щоб якось посприяти цьому Kurkul.com вирішив надати українським фермерам інформаційну «підтримку».

Цим інтерв’ю ми розпочинаємо серію матеріалів про породи свиней, розведенням яких займаються в Україні.

Про найбільш поширену велику білу породу, її особливості та «забаганки» ми поговорили з завідувачем кафедри технології виробництва та переробки продукції тваринництва Одеського державного аграрного університету, кандидатом сільськогосподарських наук Русланом Сусолом.

Kurkul.com: Яка порода свиней зараз є найпопулярнішою в Україні?

Руслан Сусол: На сьогоднішній день в Україні займаються розведенням 12 порід свиней. Усі породи за чисельністю їх розповсюдження можна віднести до поширених, менш поширених і локальних порід. Але в будь-якій країні світу саме найбільш поширеною породою є велика біла порода свиней. І по суті, весь породотворчий процес почався саме з Англії з розвитком капіталізму або встановленням перших його елементів, сторенням йоркширської породи свиней (сьогодні це велика біла порода англійського походження). Поступово свинарство різних країн почало поліпшення своїх популяцій свиней. Воно відбувалося за рахунок використання великої білої породи англійського походження.

Виходить, що саме Англія вплинула на плодотворчий процес у різних країнах. Але, звичайно, у цьому процесі брали участь й інші країни, але велика біла англійська порода була основною. Вона є найбільш поширеною у світовому масштабі, і її називають породою-космополітом. Україна в цьому випадку не є винятком, тут ця порода теж займає ключове місце.

Якщо говорити про велику білу породу свиней, яка розводиться в Україні, можна вдатися до класифікації. Є велика біла порода вітчизняного походження. Багато господарств займаються її розведенням. Також на сьогоднішній день дуже популярно у великих свинокомплексах промислового типу займатися утриманням і розведенням великої білої породи зарубіжного походження: англійського, французького, угорського, німецького…

Kurkul.com: А як щодо одеських генетиків? Вдосконаленням якої породи займаються вони?

Руслан Сусол: Співробітники та науковці Одеського державного аграрного університету працюють з різноманітними стадами великої білої породи як зарубіжного, так і вітчизняного походження. Ми маємо і постійно підтримуємо тісний зв’язок з провідними підприємствами в нашій області.

Зокрема зараз, я вважаю, одним із найбільш перспективних підприємств на Одещині є ТОВ «Агропрайм холдинг», який займається племінним розведенням двох порід: великої білої і ландрас французького походження. На це підприємство у 2008 році було завезено поголів’я французського походження, яке продовжує постійно вдосконалюватися за рахунок постійного відбору, підбору тварин власного стада, а також періодичного завозу тварин із-за кордону.

Іншим провідним підприємством є ТОВ «Агрофірма «Шаболат» Білгород-Дністровського району Одеської області, де керівником впродовж більше 30 5 років працює Михайло Чернега. Але чим унікальне це поголів’я? Воно несе в собі різну частку умовної кровності за великою білою породою зарубіжного походження, переважно французької. Але також мають в собі певну кровність естонського та англійського кореня (або походження). Стадо свиней великої білої породи є кросом різноманітних екологічних типів свиней великої білої породи, що дало можливість кінцевим складним генотипам мати добру адаптаційну здібність до середніх умов утримання наших вітчизняних господарств. Тобто, цей генотип адаптований і менш вибагливий до умов годівлі і утримання. Якщо його поставити в умови годівлі наближені європейських стандартів або в їх межах, то живої маси 100 кг тварини досягають за 165-170 днів. Вони мають товщину шпику до 20 мм на рівні 6-7 грудних хребців. Це достатньо хороші показники, вони відповідають вимогам великої білої породи зарубіжного походження.

Kurkul.com: Чи користується це поголів’я популярністю у наших аграріїв?

Руслан Сусол: Так, але найчастіше у дрібних фермерів. На жаль, це поголів’я недостатньо «розкручене», а підходи керівництва до маркетингу не є сучасними. Сьогодні більшим попитом користуються породи чисто імпортного походження. Але я хочу сказати, що цих тварин слід використовувати лише тоді, коли господарство може забезпечити їм високий рівень утримання і годівлі.

Якщо ж це дрібне фермерське господарство або приватний сектор, я б радив використовувати тимчасовий варіант – у великій білій породі свиней заводський тип «Причорноморський» тип. Він має складне кросоване походження, але має гени адаптаційного пристосування до середніх умов годівлі і утримання. Взагалі дрібні товаровиробники не повинні займатися чистопородним розведенням, це неправильний шлях.

Правильний шлях – має бути схрещування (гібридизація), і дрібні господарства повинні використовувати складні гібриди. Наприклад, ТОВ «Агрофірма «Шаболат» використовує породу ландрас французького походження з ТОВ «Агропрайм холдинг». Вони виробляють свинок гібридного походження, так званих F1. Це наполовину біла порода, і на половину ландрас. Візуально такі свині не поступаються зарубіжним аналогам цих гібридів, оскільки м’ясні ознаки мають високий коефіцієнт успадкування. В подальшому нащадки, одержані від м’ясних кнурів та свинок гібридного походження F1. мають високі м’ясні якості, що наближені до ознак батьківської форми.

Kurkul.com: Які смакові особливості має біла порода?

Руслан Сусол: Смакові особливості – це дуже суб’єктивне питання. Вони залежить від породи, але в тому числі від умов утримання, годівлі і віку тварини. Якщо ми беремо класичні якісні показники свинини, то здоровій пересічній людині більш подобається свинина з певним ароматом і певним жировим прошарком.

У ранньому віці, за умови, що ми відгодовуємо тварин за 165 днів до живої маси 100 кг, ці показники нівелюються – свинина стає менш смачною, зменшується кількість внутрішньо-м’язового жиру і підшкірного сала. Відповідно, це негативно впливає на смакові якості. Але зараз виробництво і переробники не думають про смакові якості свинини, їх більше цікавить вихід м’яса з туші. З позиції якості ми могли б ці генотипи більше потримати, наприклад до живої маси 120-150 кг, одержуючи в такому випадку смачне м'ясо. Собівартість виробництва одиниці приросту, що відбуваються за рахунок сала, буде підвищеною, оскілки сало є більш енергетичним продуктом в порівнянні з м’ясом і вимагає більшої кількості енергетичних затрат, кормових одиниць або обмінної енергії для виробництва такого приросту.

Якщо порівняти смакові якості свиней у розрізі порід, то у великої білої породи вітчизняного походження вони будуть середніми. Якщо відбувається схрещування з породою «ландрас», суттєво смакові якості не змінюються. А якщо застосовують схрещення з породою дюрок або червонобілопоясою породою, то смакові якості м’яса покращуються, тому що в цих породах генетично закладено підвищену кількість внутрішньо-м’язового жиру в порівнянні з іншими породами, які розводять в Україні.

Знову ж таки наголошую, що це питання дуже філософське і зараз в Україні стоїть менше питання якості, а більше – кількості. А от, мабуть, з часом, на рівні наших фантазій, коли ми вироблятимемо достатню кількість свинини на наше населення, тоді почнемо думати за якість свинини.

Kurkul.com: А які типи порід є пріорітетними для одеських генетиків — м’ясні, сальні чи м’ясо-сальні?

Руслан Сусол: Як і вся Україна, Одеський регіон надає перевагу м’ясним генотипам. Зараз ніхто не хоче одержувати сальну свинину, тому що вона оплачується нижче. Отже, ми намагаємося виробляти лише м’ясну свинину.

Я вам наведу приклад: за час моєї роботи до мене зверталося декілька фермерів, з проблемою того, що ринок потребує якісного сала. Я їх переконував, якщо вони хочуть мати якісне сало, то мають використовувати свиней миргородської породи. Вона в даний час є локальною породою в Україні і дуже наближена до зникнення. Представники цієї породи зараз утримуються лише в двох господарствах в Полтавській і Чернігівській областях. Я надавав тим фермерам контакти цих господарств, де можна купити кнурів миргородської породи. Але жоден із цих людей не купив таких кнурів, і кожен потім прийняв рішення, що розведення м’ясної свинини йому буде більш економічно вигідним.

Kurkul.com: Яка конверсія корму у гібридів великої білої породи?

Руслан Сусол: Витрати корму я можу назвати в кілограмах: 2,8-3,2 кг корму на одиницю приросту. Це конверсія корму за весь період вирощування: від моменту народження до живої маси 100 кг.

Я завжди кажу, що швидкість нашої їзди залежить від того, наскільки якісне паливо ми заллємо в двигун. В кормах потрібно використовувати якісні інгредієнти: фуражне зерно енергетичного плану (ячмінь, пшениця, кукурудза) і білкові інгредієнти (соєва макуха або соєвий шрот), при цьому додаються речовини у вигляді преміксів, які містять необхідні вітаміни та мінерали, додатково використовуємо підкислювачі. Сучасні підприємства використовують спеціальні біологічно-активні речовини для покращення конверсії корму. В цьому випадку конверсія корму може бути 2,6 кг корму на одиницю приросту. Це дуже залежить і від технологічної якості комбікорму. Тобто комбікорм може бути зроблений за останніми вимогами сучасних наукових досліджень, відповідно конверсія корму буде однозначно нижча при його використанні на будь-якій породі свиней.

Порода дюрок, наприклад, спроможна витрачати 2,6-2,7 кг корму на одиницю приросту, але, якщо тваринам дадуть неякісний комбікорм або незбалансований по за якимсь показником, то отримаємо конверсію 3,5 кг корму на одиницю проросту. Зауважимо, що якість комбікорму впливає на смакові якості свинини.

Наша кафедра технології виробництва і переробки продукції тваринництва займається удосконаленням різних порід свиней паралельно з впровадженням інтенсивних технологій у свинарстві. Вони полягають у вдосконаленні структури комбікормів для різних вікових груп свиней. Буквально нещодавно було представлено до захисту роботу щено докторську дисертацію, у якій я зроблено акцент на врахування взаємодії системи «генотип х середовище». М’ясні породи вимагають сьогодні від виробників правильного підходу до їх годівлі.

Зараз можна виготовляти свинину «замовної якості». Тобто ми можемо виробляти більш пісну, більш жирну свинину тощо. Що таке м'ясо? Це м’язова тканина. М’язова тканина – це протеїн (білок). Для формування білка необхідно витратити певну його кількість з кормом. Якщо в раціоні забезпечено оптимальну коцентрацію сирого протеїну (а сьогодні це концентрація та співвідношення незамінних амінокислот), то можна отримати і оптимальні показники швидкості росту тварин і конверсії корму.

Генетичний матеріал, який використовується в Україні високої якості, але часто, в окремих господарствах, свиней годують неправильно. Немає оптимізації комбікорму, оптимізації раціону. Потрібно задовольняти біологічні потреби тварини на всіх етапах їх росту, починаючи із свиноматки в період осіменіння, в період поросності (залежно від фази поросності), далі — в період вирощування і відгодівлі. Тоді можна отримати максимальні показники продуктивності, а звідси, як правило, високі і економічні показники.

Kurkul.com: А який середній вихід м’яса у білої породи?

Руслан Сусол: Вихід м’яса для великої білої породи заводського типу «Причорноморський» — 60,5-61%, а з свиней чистопородного розведення зарубіжної селекції — 61,5-62%. У них він трохи підвищений, але знову ж таки, там інші вимоги до умов годівлі й утримання. Тому фермеру доводиться підходити до ситуації диференційовано. Потрібно звертатися до консультантів, до науковців, з приводу того, який селекційний матеріал використовувати на певному етапі розвитку господарства.

У нас є вітчизняні консультанти і також консультанти з-за кордону. Але я вважаю, що потрібно діяти за порадою Шевченка «…і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь…». Звичайно, що треба щось брати і від консультантів з-за кордону, але зараз я бачу багато гарних вітчизняних консультантів. Я не говорю, що всі науковці можуть дати якісну пораду і в галузі свинарства, і в галузі молочного бізнесу, але я зустрічав людей, українських науковців, які не поступаються, а в чомусь навіть кращі за зарубіжних. Необхідно бути патріотом, підтримувати вітчизняну науку, вітчизняні породи тварин.

Kurkul.com: Чи є у вас в планах представляти результати вашої роботи на виставках, таких як Agro Animal Show чи інших міжнародних виставках?

Руслан Сусол: Звичайно плани є, але ми розуміємо, що всі ці послуги платні. Участь у міжнародних виставках коштує досить дорого, і що буде у ВУЗів така можливість, я сумніваюсь. У нас є унікальні породи, але їх подальший розвиток потребує вірного маркетингового підходу при веденні якісної селекційно-племінної роботи із застосуванням сучасних методик та методів, що є в розробці вітчизняної науки. Потрібно стукати в двері, щоб їх відчинили. Потрібно брати участь у різноманітних виставках, щоб нас побачили. Потрібно мислити позитивно, вітчизняним досягненням потрібно розвиватися не лише в обласних рамках. Потрібно представлятися, щоб люди бачили наші селекційні досягнення.

Андрій Губін, Kurkul.com