Нещодавно журналістам Kurkul.com вдалося відвідати виставку «Інноваційні технології в бджільництві», що проходила в Сумському національному аграрному університеті (СНАУ) в рамках Всеукраїнського семінару бджолярів. На виставці були представлені найсучасніші розробки вчених-бджолярів з різних куточків країни, які спрямовані на полегшення праці пасічників та збільшення об’ємів виробництва в десятки разів.

Один зі стендів, що був представлений групою іноваційних технологій Bee — keeping future, зацікавив відвідувачів виставки представленою мікропасікою та апаратом для дезинфекції бджолиних сот ультрафіолетовим випромінюванням.

Про ці та інші розробки в ексклюзивному інтерв’ю Kurkul.com розповів головний менеджер проекту Bee — keeping future Дмитро Петров.

Kurkul.com: Пане Дмитро, могли би Ви розповісти про Вашу організацію?

Дмитро Петров: Ми — група інженерів, які працюють в області створення технологій індустріального бджільництва. Ми бачимо розвиток сучасного українського бджільництва в переході до індустріальних технологій виробництва з використанням інтенсивних технологій.

Що таке інтенсивні технології? Вони базуються на двох принципах. Перший — заборона на використання біологічних об’єктів в якості джерел механічної енергії. Тобто, механічна енергія повинна мати технічні джерела. Ми не використовуємо працю людини чи інших істот. Другий — інтеграція засобів виробництва в більш складні біотехнічні системи. Тобто ми підходимо системно до об’єктів і процесів виробництва. Ми бачимо шлях підвищення ефективності в тому, щоб створити виробничу модель за «фордівською» технологією. Тобто, процес без грубої фізичної сили, в якому «носії» перекваліфіковуються на «керуючих технічними засобами».

Всі наші проекти були представлені на конференції «Апімондія» в 2013 році і брали участь в кількох програмах: в науковій, економічній, «Іноваційний простір» і «Всесвітня бджолярська премія». Тому наші винаходи вже достатньо широко відомі міжнародній бджолярскій спільноті.

Kurkul.com: Над яким проектом ви працюєте саме зараз?

Дмитро Петров: В нинішній час ми працюємо над індустріальними технологіями виробництва маточного молочка. Поєднання слів «індустріальне виробництво» і «маточне молочко» викликають у спеціалістів інтелектуальний шок. Важко поєднати слово «індустрія», яке припускає великі об’єми продукції і маточне молочко, яке міліграмами «добувається» з комірок. Але це реально! Єдине, нам зараз не вистачає інвестицій на розвиток цього проекту.

Kurkul.com: Ви маєте державне фінансування чи у вас інші джерела?

Дмитро Петров: Фінансування у нас майже нульове. Ми — приватний проект, який виживає на випадкові заробітки від продажу наукової літератури і деяких розробок. Такий стан речей, звичайно, гальмує процес розробки. Але у нас є ідеї, які б могли в найближчі 3—5 років збільшити виробництво маточного молочка в Україні не тільки в десять чи в сто, а може і в тисячу разів. У нашій країні є для цього велика кількість кваліфікованої робочої сили. За приблизними підрахунками в Україні працюють від 400 до 700 тис. бджолярів. Наприклад, в США — 100 тис., в Канаді — 10 тис. і т.д. Технологія, яку ми впроваджуємо, дозволить створити нові стандарти від любительського до промислового бджолярства.

Kurkul.com: Які ще у вас є розробки?

Дмитро Петров: Нами представлена мікропасіка на шість бджолосімей. Також, наші співробітники розробили установку, яка дозволяє без медикаментів і «хімії» знезаражувати соти за допомогою ультрафіолетового випромінювання. На «Апімондії» італійські розробники представляли установку, що виконувала ті ж функції знезараження, але шляхом переплавляння воску в сотах і одночасного штампування нових. Їхня розробка коштувала €2 млн. Наша ж установка була куплена фірмою «Тенторіум» за $1 тис. Вона дозволяє подовжити термін використання сот до 3—5 років.

Kurkul.com: Можете більш детально розповісти про принцип її роботи?

Дмитро Петров: В установці застосовується ультрафіолетове випромінювання для дизенфекції як від організмів тваринного, так і рослинного походження (в т.ч. різних дріжджів). В нашій установці рамки з вощиною закріплюються на спеціальному ланцюгу і проходять обробку випромінюванням з усіх сторін за допомогою спеціальних ламп.

Технологія обробки ультрафіолетом досить часто й успішно використовується в харчовій промисловості. В цій сфері було проведено багато дослідів і розроблені деякі технології. В бджільництві ж подібні досліди практично не проводились. Раніше у нас не було ресурсів цим займатися, але зараз СНАУ надає нам таку можливість. Вже є розпорядження ректора про організацію лабораторії органічного бджолярства, де ми будемо застосовувати механічні засоби для знезараження сотів. Ми, як інженери, вирішили проблему дезинфекції. Тепер же потрібно провести велике фундаментальне дослідження на цю тему, оскільки поки що у нас немає науково обгрунтованих рекомендацій для застоування цієї технології. Для цього ми хочемо залучити кафедри мікробіології та ветеринарної медицини університету.

Kurkul.com: Розкажіть докладніше про мікропасіку.

Дмитро Петров: Мікропасіка дозволить бджолярам збільшити інвестиції на 50%, в порівнянні з використанням вулика, але при цьому підвищити прибуток на 500%. В мікропасіці розміщується шість репродуктивних гнізд, які генерують продуценти маточного молочка. В звичайному вулику міститься одне гніздо і працює лише одна матка. А мікропасіка, фактично, дозволяє зробити шість «робочих місць» замість одного і підвищити ефективність праці в ті самі шість разів.

Окрім цього, в ній знаходиться зона роботи бджоляра, яка дозволяє працювати без зайвих переміщень рамок та самого пасічника. Тобто, ми її розглядаємо як повноцінну виробничу систему. А будь-яка виробнича система починається саме з робочого місця.

Kurkul.com: Чи можна якимось чином придбати цю мікропасіку?

Дмитро Петров: Її можна придбати у нас. Для початку, ми виготовили п’ять комплектів, два з яких одразу забрав один з деканів СНАУ для своєї пасіки, ще два ми віддали університету для незалежних випробувань і кожен бажаючий зможе ознайомитись з цією розробкою на пасіці університету.

Kurkul.com: А чи можна таку пасіку розмістити, наприклад, на балконі багатоповерхівки?

Дмитро Петров: Звичайно можна! Але для цього потрібен великий балкон, оскільки льотки розміщені з боків конструкції і бджолам потрібен простір для вильоту. Це досить гарна ідея, яку можна рекламувати і на Заході.

Kurkul.com: Чи займаєтесь ви серійним виробництвом ваших розробок?

Дмитро Петров: Ні, здебільшого це штучні замовлення. Це все експерементальні «пробивні» проекти, створені здебільшого для досліджень. Я пробував контактувати з усіма виробниками обладнання для бджолярів в Україні, але ми не змогли дійти взаєморозуміння. Хоча на «Апімондії» експерти з різних країн були зацікавлені нашими розробками і були вражені простотою їх виконання.

Андрій Губін, Kurkul.com

Від редакції:

В Україні існує програма підтримку виробників та експортерів меду від фонду Western NIS Enterprise Fund (WNISEF). Фонд створений за рішенням Конгресу США і фінансується урядом США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). WNISEF володіє капіталом у розмірі $150 млн та інвестує у підприємства малого та середнього бізнесу в Україні та Молдові.

Завдяки WNISEF українські виробники меду змогли взяти участь у виставці континентального значення Anuga 2015, де поспілкувалися зі світовими лідерами ринку, дізналися про тенденції та перспективи галузі.