Ім’я Валерія Ліневича, не раз з’являлось у матеріалах Kurkul.com. Він директор СВК «Вівсянецький» та має величезний досвід у сільському господарстві, зокрема землеробстві. Цього разу аграрій розповів нам про плюси і мінуси вирощування соняшника.

Соняшник — культура, що вважається національним багатством. Україна є одним із найбільших експортерів соняшника в світі. Цьогоріч у нашій країні під цю культуру було відведено майже 6 млн га посівних площ. Найбільше його посіяли в Запорізькій області — 543,1 тис. га; найменше на Закарпатті — 2 тис. га. Вінницька ж область, де розташований СВК «Вівсянецький», розміщується в середині цього списку — 246,1 тис. га. Тут, завдяки сприятливим погодним умовам та професіоналізму аграріїв отримують високі результати.

Kurkul.com: Розкажіть будь ласка, як давно займаєтесь вирощуванням соняшнику? Яке місце займає культура в сівозміні?

Валерій Ліневич: Недавно, років 4-5, а перед цим ми його не сіяли взагалі. Відверто кажучи, із 3 тис. га вирощуємо соняшнику приблизно 250 га, це десь до 10%.

Тут питання в сівозміні. Справа в тому, що ми сіємо цукровий буряк. Наприклад, якщо після нього посіяти соняшник і правильно налаштувати технологію, добре зерно отримати можна. А от якщо діяти навпаки, то на бурякові ми отримаємо дуже небажаний вид бур’яну. Загалом, у нас є чітка сівозміна, якої ми дотримуємось, щоб і ґрунту не нашкодити, і працювати ефективно.

Kurkul.com: Враховуючи те, що недавно вирощуєте культуру, які нюанси технології можете визначити?

Валерій Ліневич: Цього року мали зрідженні посіви, точніше, не зріджені, а для нас оптимальні — 57-58 тис./га. На деяких площах густоту лишили до 50 тис./га, кошики виросли великі й важкі, тому обривались і падали. Тож зрозуміли, що вчинили правильно, зменшивши кількість посівного матеріалу.

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, більш детально про технологію вирощування.

Валерій Ліневич: Технологія в нас класична, під культуру тільки оранка. Соняшник ми сіємо по зерновій кукурудзі, після нього завжди пшениця. Під культуру і після неї ми обов’язково вносимо калійні добрива. При сівбі розкидаємо амофос 80 кг/га і карбамід 180 кг/га — цього достатньо для хорошого врожаю. Обов’язково проводимо обробіток Піктором, цього року на половині площ застосовували Архітект, який дав прибавку більше ніж 0,4 т/га.

Чотири роки сіяли виключно гібриди Syngentа. Цього року спробували гібриди селекції DuPont Pioneer і нам сподобалося. Посіяли різні гібриди на кількох невеликих площах по 20 га і отримали не менший врожай ніж за НК Конді або НК Неома.

Kurkul.com: Яку урожайність отримуєте?

Валерій Ліневич: Цього року врожайність ми отримали 4 т/га. Минулого сезону мали менше, бо пішов град і пошкодив значну частину посівів, тоді вийшли на 2,2 т/га. Загалом 4 тонни для нас оптимальна цифра і більше не потрібно, адже варто працювати так, щоб і рослинам було комфортно, і нам. Ми не будемо обтяжувати землю, бо після соняшника має піти пшениця.

Kurkul.com: У питаннях захисту посівів намагаєтесь діяти на випередження, чи по факту вносите препарати?

Валерій Ліневич: На випередження не діємо. У нас є відпрацьована технологія, за якою знайшли оптимальні рішення. Не перший рік обробляємо посіви Піктором, маємо стабільну прибавку врожаю 0,4-0,5 т, половина з яких покривають витрати на препарат, обприскування та інше.

Kurkul.com: Якщо технологія відпрацьована, нічого змінювати не збираєтесь?

Валерій Ліневич: Світ міняється і ми разом з ним. Шукаємо завжди нові рішення, поступово вводимо нові препарати. Якийсь час застосовували фунгіцид Абакус, зараз Піктор, регулятор росту повністю Архітект, а тепер і хлормекват-хлорид. Так соняшник виходить менший, поживні речовини більше йдуть в кошик, а не стебло — і результат є. Адже те, що ми сьогодні досягли успіху, заслуга вчорашнього дня, а якщо ми на цьому зупинимося, то всі перейдемо у мінус.

Kurkul.com: За якими основними критеріями обираєте засоби захисту?

Валерій Ліневич: Перш за все — ефективність препаратів. Фунгіциди використовуємо оригінальні. Але наступного року вже плануємо закладати демонстраційні посіви з використанням фунгіцидів АХТ. Що стосується інсектицидів та гербіцидів, то співпрацюємо з АХТ, вони пропонують якісні препарати. Зокрема, Канонір Дуо та Ореол Максі з яким ми «познайомились» кілька років тому. Спочатку випробували їх на демо-ділянці. При цьому порівнювали з іншим продуктом з тією самою діючою речовиною. Обидва препарати зі своїм завданням справились, прибрали усі злакові бур’яни. Але ж Ореол удвічі дешевший! Наприклад, інсектициди застосовуємо практично лише їхні. 

Kurkul.com: Чи звертаєте увагу на новітні технології, впроваджуєте в господарстві?

Валерій Ліневич: Не можна жити старим багажем, тому пильно стежимо за інноваціями. На сьогодні ми маємо кукурудзи 14 т/га. Якби не пробували нового, мали би щонайбільше 10 т/га. Цукрового буряка маємо 60-65 т/га і прагнемо до більшого. Крім того, пшениця 8 т/га, ячмінь 7 т/га — це результат, наслідок постійного розвитку.

Kurkul.com: На які основні моменти, на Вашу думку, молодим аграріям потрібно звертати увагу?

Валерій Ліневич: На науку, бо важливо розуміти, що ти робиш, для чого, яка з цього користь, яка шкідливість. Якщо почав працювати в сільському господарстві, то кожен елемент треба виконувати якісно й осмислено. Якщо сьогодні вирішив обробити гербіцидами, то треба продумати всі нюанси: підібрати під бур’яни, правильно приготувати розчин і так далі — тут все має значення, немає другорядних питань.

Також треба бути порядним. Якщо ти сієш, то повинен вкласти душу в посівну, рівномірно посіяти на правильну глибину, щоб отримати своєчасні якісні сходи і не нашкодити нікому і нічому.

Kurkul.com: Зараз популярність набирає органічна технологія, як ви до цього ставитесь, чи практикуєте?

Валерій Ліневич: Розумієте, для того, щоб рослина дала врожай, вона повинна мати фосфор, азот і калій. Фосфор і калій в нас є в ґрунті — там працювати легше. А азоту немає, та без нього нікуди, бо це білок. Якщо в організмі людини чи тварини не вистачатиме білка, вона буде нормально функціонувати? Зрозуміло, що ні. Тут така ж ситуація.

Ми маємо тваринництво, тому є змога вносити близько 9 т/га органіки, але рослині мало того азоту, що є у гною, тому треба все одно вносити азот. Зрозуміло, що не 400 кг/га, а виключно ту кількість, якої було б достатньо для засвоєння.

Стосовно хімічних препаратів, якщо пішли хвороби, і ви не приберете токсини, що виділяються, вони причинять більше шкоди, ніж фунгіциди. Ці токсини будуть в соломі, землі, зерні, скрізь. Ви будете ті токсини їсти й пити. Тому рослини, як і людей, обов’язково треба лікувати.

Kurkul.com: У Вас у підпорядкуванні є молоді агрономи, якщо так, чому навчаєте їх?

Валерій Ліневич: Зараз до нас на практику прийшла дівчина-агроном, яка тільки закінчила ВНЗ. Вона старається, має бажання навчитись працювати. А я їй в цьому допомагаю, як можу, бо всі ми колись були молодими й не досвідченими.

Kurkul.com: Які поради даєте, від яких помилок застерігаєте?

Валерій Ліневич: Ми всі єдина команда, разом працюємо, разом вирішуємо питання. Їдемо в поле, дивимось, консультуємось і приймаємо рішення. Буває допускаємо помилки, ніхто від цього не дінеться, адже, хто не робить, той не помиляється.

Kurkul.com: Дякую за цікаву розмову.

© Анастасія Аврамчук, Kurkul.com, 2018 р.