Усім відома проста істина: «Картопля ― другий хліб українського народу». Її треба берегти, плекати, а аграріям ще й активно виробляти, аби пропозиція цього цінного продукту змогла повністю покрити попит на неї.
Натомість зараз на аграрному ринку України спостерігається тенденція виродження картоплі. Про це журналістам Kurkul.com розповів кандидат сільськогосподарських наук, завідувач лабораторією селекції Інституту картоплярства НААН України Микола Фурдига під час майстер-класу «Особливості технологій вирощування овочевих рослин і картоплі», що пройшов в Сумському НАУ.
Тож які проблеми та перспективи цієї галузі?
Kurkul.com: Який наразі сегмент сільгоспвиробництва займає в Україні картоплярство?
Микола Фурдига: Три-чотири роки тому картопля входила в п’ятірку найприбутковіших культур. Згідно зі статистикою, на сьогодні ми маємо посіви 1,3 млн га картоплі, з яких 96% припадає на приватний сектор. На великих українських виробництвах спостерігається збільшення врожайності цієї культури. І зараз середня врожайність становить 15,9 т/га, при тому, що кілька років тому сягала 13 т/га.
Найактивнішими виробниками картоплі все ж залишаються дрібні фермерства. Проте тут і досі є господарства, що не використовують ЗЗР та не прислухаються до наукових рекомендацій щодо пристосування культур до зміни клімату.
Kurkul.com: Що саме спричиняє виродження картоплі?
Микола Фурдига: Перш за все, це вірусні хвороби та зміна кліматичних умов. Так, наприклад, центральна частина України стала більш посушливою, а північна змінила клімат до її рівня. Відповідно, змінились і тенденції в виборі сорту. Зміна температури призвела до того, що на полях з’явились шкідники, які раніше в тому чи іншому регіоні не спостерігались.
Причинами виродження картоплі залишається і накопичення вірусної інфекції в рослині через зараження попелицями.
Крім того, не варто забувати й про такий фактор, як екологічне виродження. Воно супроводжується тим, що в процесі важливих етапів росту картоплі (наприклад, бутонізація під час якої утворюються столони і бульби) відбуваються біохімічні процеси, які призводять до виродження картоплі. Вона або взагалі не сходить, або дає мізерний врожай.
Kurkul.com: А з якими проблемами стикаються фермери в процесі вирощування картоплі?
Микола Фурдига: Селянські й дачні господарства мають найбільше проблем у галузі картоплярства. Перш за все, вони не купують якісного сертифікованого насіння, яке відповідає чітко визначеним критеріям. Зазвичай один сорт в таких господарствах вирощується до двадцятої репродукції, що не піддається жодній науковій критиці.
Також деякі аграрії, відійшовши від правил, не використовують зареєстровані та рекомендовані препарати. Здебільшого застосовується те, що є на ринку. Хочу сказати, що ці препарати переважно малоефективні.
До того ж, аграрії часто не дотримуються дозування при внесенні пестицидів. В такому випадку, препарат накопичується в бульбах і шкідником «виробляється імунітет» до його дії. Візьмемо до уваги й шкоду для здоров’я людини, яку наносить передозування. Період піврозпаду деяких препаратів ― 55 днів. Тобто ранню картоплю ми споживати вже не можемо, адже це погіршить наше самопочуття.
Kurkul.com: Як же не потрапити на гачок та обрати якісне насіння для виробництва картоплі?
Микола Фурдига: При придбанні насіння потрібно враховувати і фактор локалізації постачальника. Так, на півдні картопля вироджується за 2-3 роки, в центральній Україні – за 4-5 років, на півночі – за 5-6 років. Якщо вам говорять, що еліта вирощена на півдні, то його краще її не купувати, бо ця зона є непридатною для продукування насіння. Краще придбати насіння вирощене в центральній та північній частинах України.
Kurkul.com: Яка специфіка районування картоплярства?
Микола Фурдига: На сьогодні найбільшим виробником картоплі в Україні, як це не парадоксально, є Вінницька область. Перш за все, така тенденція спричинена специфікою ринку збуту. Як правило виробники Вінниччини всю свою картоплю реалізують на Півдні України в сезон туризму.
Також близько половини господарств спеціалізуються на тому, що вирощують ранню картоплю. Її реалізація відбувається в великих мегаполісах, а також на все тому ж Півдні.
Значний вклад в розвиток картоплярства роблять Чернігівщина та Київщина. Тут традиційно залишається великий сегмент вирощування картоплі, зокрема насіннєвої не тільки українських сортів, а й іноземних.
Kurkul.com: Охарактеризуйте, будь ласка, сучасний ринок збуту картоплі.
Микола Фурдига: Ціни на таку продукцію в Україні вкрай нестійкі. Наприклад, сьогодні ви можете виростити картоплю й продати її по 5 гривень, а завтра вона вже подорожчає до 15. Це негативно позначається на виробництві будь-яких форм власності, тому що важко створити довгостроковий план в вирощуванні картоплі, а також її реалізації.
І, на жаль, це не єдина проблема в процесі продажу картоплі. Через анексію Криму та військові дії на Сході втрачено 30% ринку збуту. Через претензії пов’язані з нематодою ми втратили й такого покупця, як Росія. Перспективними в плані експорту залишаються азійські та африканські країни. Але і тут стикаємось з проблемами. Ми не можемо сформувати велику партію однорідної продукції (хоча б 100 тис. т), щоб, припустимо, загрузити корабель і відправити до Африки.
На сьогодні ведуться перемови для реалізації насіннєвої продукції картоплі, зокрема з Киргизькою Республікою. Маємо домовленість, що зайдемо сюди з дванадцятьма сортами для їх реєстрації та подальшого введення насінництва.
На мою думку, щоб позбутись всіх вищеназваних проблем, фермери мають об’єднуватись в асоціації та кооперативи, що дало б змогу впливати на розвиток картоплярства, приміром, на законодавчому рівні.
Kurkul.com: Наскільки насіння елітних сортів картоплі доступне зараз представникам дрібних фермерств?
Микола Фурдига: Наразі абсолютно будь-який господар, який хоче придбати насіння від кілограма до треку (20 т) може звернутися і отримати його. Українське насіння значно дешевше, ніж те, що пропонують колеги з-за кордону. Якщо елітний матеріал в іноземних постачальників коштує близько €1, то матеріал, придбаний в Інституті картоплярства НААН буде коштувати від 10 до 15 грн за еліту та супереліту відповідно.
Kurkul.com: В яких областях вже є представництва вашого інституту?
Микола Фурдига: Ми поширили свою діяльність на Вінниччині, Харківщині, Київщині та Волині. Тут працюємо над нейтралізацією факторів виродження. Також фермери закупляють у нас пробірковий та бульбовий матеріал для розмноження та продажу.
В перспективі представництво буде відкрито на Сумщині. Флагманом виробництва якісного сертифікованого насіння в цій області міг би стати Сумський національний аграрний університет. У нього є потенціал, можливості та наукові кадри.
Kurkul.com: Дуже дякуємо за відповіді!
Вікторія Бардак, Kurkul.com
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.